У представленій книзі генерального директора Культурного центру України в Москві, доктора історичних наук, члена-кореспондента АПН України Володимира Мельниченка всебічно розкривається неодноразове перебування Тараса Шевченка в Москві. Дослідник встановив адреси, які відвідав письменник у місті, передав атмосферу тих часів, розкрив дружні стосунки Тараса Григоровича з Михайлом Щепкіним, Осипом Бодянським, Михайлом Максимовичем.

Книжка генерального директора Культурного центру України в Москві Володимира Мельниченка є новаторською монографією, що складається з трьох частин. У першій розповідається про історію Старого Арбату з українським наголосом на ній. Друга присвячена перебуванню в Москві Тараса Шевченка, а третя розкриває життя та діяльність Михайла Грушевського на знаменитій московській вулиці з вересня 1916 року по березень 1917 року.

Дослідження провідного американського славіста вийшло англійською мовою в США в 1982 році і привернуло до себе увагу оригінальністю підходу автора до творчості Шевченка і несподіваними висновками, до яких він приходить у процесі аналізу. Емоційним, політизованим тлумаченням поезії Шевченка Гр. Грабович протиставляє таке, що випливає з позицій структуралістського аналізу. Для нашого читача методологія і теоретична концепція книжки можуть виявитися незвичними. Окремі II положення викличуть полеміку, однак ця праця становить вагомий внесок у сучасне шевченкознавство, засвідчує новий його етап.

Тема України, доля народу, біблійні мотиви — ці невичерпні пласти творчості українського генія, великого поета і художника Т. Г. Шевченка висвітлюються в книзі. Сторінки життя та творчості Кобзаря, хрестоматійно відомі теми доповнюють і поглиблюють раніше не публіковані документи, спогади сучасників Т. Г. Шевченка, а також репродукції з його картин, офортів, автографи тощо. Для студентів вищих навчальних закладів, учителів та учнів середніх шкіл, ліцеїв і гімназій, усіх шанувальників великого Кобзаря.

Видаючи другим накладом Шевченкового “Кобзаря” за редакцією Сімовича, відзначаємо не тільки Шевченкові ювілеї 1860—1861 рр., але теж відгребуємо з забуття цінну працю самого редактора — неперевершеного популяризатора творів нашого Генія, що залишив свій слід теж і в шевченкознавстві цією та й іншими працями.

У брошурі висвітлюється побутування образів Т. Шевченка в українській інтелектуальній історії другої половини XIX — початку XXI ст. Розглядається специфіка їх походження, становлення, формування та трансформації в українському культурному просторі. Аналізується вплив суспільно-політичних запитів, соціо- та етнокультурного середовища, інтелектуальних традицій і новацій на циркуляцію образів Т. Шевченка. З’ясовується вплив шевченкознавства — радянського і зарубіжного на перетворення образів Великого Кобзаря.

Ця колективна праця є скромним пошануванням кримчанами пам'яті Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861) — великого поета і громадянина України, духовного провідника нашого народу. Через брак фактологічних даних та злиденність україністики в головних кримських книгозбірнях, у довідник не потрапило чимало імен. Однак авторам все-таки вдалося підготувати 700 персоналійних та інших гасел. Уперше в шевченкознавчій науці досить повно заторкнута тема «Кримськотатарське письменство і Шевченко». Незважаючи на стислий виклад, багато довідок можуть стати відправними в подальших пошуках кримознавців.