Методика аналізу суспільних устроїв, викладена автором у книзі, дозволяє порівнювати різні нації-держави й давати досить точні прогнози їхнього подальшого розвитку. У спеціальному доповненні до третього українського видання “Україна: 20 минулих і 20 майбутніх років” міститься панорамне бачення минулого і перспектив становлення незалежної демократичної України. Для менеджерів суспільного й приватного секторів, для науковців, аспірантів і студентів та для всіх громадян, що цікавляться проблематикою ефективності суспільств і майбутнього світового ладу.

В настоящем издании собраны тексты, беседы, интервью и лекционные материалы М. Мамардашвили, посвященные или непосредственно связанные с анализом проблематики гражданского общества. Книга адресована для широкой читательской аудитории: преподавателям и учашимся, исследователям и экспертам, всем интересуюшимся социальной и политической проблематикой .

Монографія присвячена філософсько-політологічному аналізу влади з метою обґрунтування її як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення як держава, так і громадянське суспільство. При цьому у горизонті громадянського суспільства влада розглядається як атрактор самоорганізації родового життя людини, а у вимірі держави – як інструмент організації соціальних процесів. У ході дослідження діалектики самоорганізаційних і організаційних впливів на формування громадянського суспільства доведено, що влада дійсно є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. Монографія призначена для науковців, викладачів, аспірантів, магістрів, студентів, а також для усіх, хто займаються дослідженнями в галузі політології.

Автор книги, профессор Вестминстерского университета, директор Центра изучения Демократии (Лондон), рассматривает темы, ставшие Центральными для демократической мысли с 18-го столетия. Опираясь на традиции европейской политической философии, Дж. Кин развивает идею о том, что подлинная демократия предполагает разграничение гражданского общества и государства. Что под этим понимается и почему данная проблема вновь стала так важна в наши дни? С какими опасностями сталкиваются демократические институты в сегодняшней Европе и каковы перспективы сохранения и развития демократии. Эти и другие вопросы обсуждаются в книге, адресованной широкой читательской аудитории.

XXI век войдет в историю новоевропейской цивилизации как время исторического вызова и время поиска достойного ответа на этот вызов. Старая шкала ценностных ориентиров общественного развития уже не работает, а новая еще не сложилась. Наиболее сложна ситуация в странах посткоммунистического пространства, где продолжаются трансформационные процессы. Этим объясняется пристальное внимание к идее гражданского общества и возможности ее осуществления в новых условиях. Также выражается убеждение, что перспективы России в третьем тысячелетии возможны только под знаком гражданского согласия. Издание предназначено для тех, кто заинтересовался идеей гражданского общества в ее современном изложении и хотел бы расширить свои представления об этой перспективной возможности развития России.

  Текст у форматі PDF 3.28 Мб

Ч. 1 : С кем договариваться?. - 2006. - 242 с.

Мы публикуем полную стенограмму лекции президента института национального проекта "Общественный договор", члена Совета при Президенте РФ по содействию развитию институтов гражданского общества и правам человека, зав. кафедрой прикладной институциональной экономики Экономического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова, профессора Александра Аузана, прочитанной 26 февраля 2006 года в клубе — литературном кафе Bilingua в рамках проекта «Публичные лекции Полит. ру».Этой лекцией Александр Аузан открывает новую трилогию об основаниях нового политико-экономического цикла в России и является уникальным в нашей стране случаем действительно оригинального рассуждения в терминах современной западной институциональной теории, да еще и по поводу проблем, которые традиционно считались находящимися за пределами экономической рациональности. Ситуация разговора на этих лекциях замечательна еще и тем, что Александр Аузан с одной стороны, высококлассный ученый-экономист, с другой — практик, общественный деятель, основатель ряда успешных общественных организаций.

У збірнику наукових праць вчені з України та Польщі висвітлюють проблеми теорії та практики формування громадянського суспільства. Основну увагу зосереджено на соціальних, соціологічних, політичних, морально-етичних та релігійних підставах трансформації традиційного суспільства і відповідних йому уявлень на суспільство з громадянсько свідомою, вільною й автентичною людиною. Проаналізовано взаємозв’язок історичної пам’яті та національної єдності, розкрито ґендерну проблематику та деякі інші аспекти громадянського поступу в Україні.