Невелике дослідження української літератури доби Революції 1917-1921 рр.

У книжці «Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн» Тамара Гундорова трактує українську літературу 1990-х років як літературу постмодерної епохи, складовими якої є неонародництво, неомодернізм і постмодернізм. За структурою книжка Гундорової далека від класичної історії літератури. Це збірка есеїв, написаних у доволі невимушеному стилі, не переобтяжена недоречними цитатами й термінологією. Доки пишеться академічна «Історія української літератури» у п’яти томах, Тамара Гундорова представила свій якісний, концептуальний, незаангажований і консолідований варіант історії української постколоніальної літератури або українського літературного постмодерну, поставивши поряд у своїй післячорнобильській бібліотеці тексти старих, молодих, які ще лишаються молодими, й молодих, що плавно стають старими, тексти тих, хто переживає «великий» і «малий апокаліпсис», любить Відень, Львів, Київ, Житомир, Харків і село як метафору, пише серйозні романи, переробляє серйозні на несерйозні й анекдоти на повісті.