Дисертація присвячена дослідженню процесу захоплення західноукраїнських земель Польщею, соціально-економічного становища Західної України в складі Польщі, організації і діяльності центральних органів державної влади та управління за конституціями 1921 р. і 1935 р., місцевих органів управління, включаючи органи самоврядування, та органів правосуддя. Зроблено висновок про фактичне усунення національних меншин Польщі від участі в роботі органів державного апарату і, насамперед, в парламенті держави. Спроба урядових кіл нормалізувати відносини з українською меншістю була вимушеною поступкою, яка не впливала в цілому на антидемократичний характер встановленого режиму. Певний доступ українського населення до участі в органах місцевого самоврядування не змінював його колоніального становища і фактичного безправ'я.

  Скачати повний текст

Теоретично досліджено роль закону в системі нормативно-правових актів незалежної України в контексті положень чинної Конституції України, тенденцій розвитку законотворчості в європейских, зокрема постсоціалістичних, країнах та формування правової держави. Зазначено щодо необхідності відрізняти "Закон" від суміжних понять "законодавчий акт", "законодавство". Виявлено, що найбільш суттєвим критерієм правового закону є невідчужувані та невід'ємні права людини. Досліджено проблему предмета закону. Зазначено, що у процесі будівництва незалежної правової людини в Україні відбулися зміни у сферах і напрямках законодавчого регулювання. На підставі їх аналізу констатовано, що предмет регулювання закону не є безмежним, він визначається сферою правового регулювання та має певні межі, обумовлені принципом розподілу влади. Розглянуто проблему співвідношення принципів верховенства права та верховенства закону. На підставі аналізу Конституції стверджено, що вона, закріплюючи принцип верховенства права, послідовно проводить принцип верховенства закону в системі нормативних актів. Принцип верховенства закону відображає корінний принцип демократизму - належність влади та її здійснення безпосередньо народом та через представницькі органи влади. Підкреслено, що підвищенню ефективності законодавчого регулювання та укріпленню принципу верховенства закону в системі нормативних актів сприяє більш чітка ієрархія законів. Запропоновано внести зміни до Конституції України та визначити статус видів законів за їх юридичною силою: Конституція, конституційні закони, органічні закони, звичайні закони. Розглянуто питання про колізії в законах. Надано їх поняття, визначено причини колізій законів, розглянуто шляхи і способи їх розв'язання.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичний та порівняльно-правовий аналіз законів у континентальному праві, зокрема, і в Україні. Здійснено класифікацію законів континентального права, виявлено їх подібні та відмінні ознаки. Встановлено основні типи взаємодії законів, законів і підзаконних актів, законів і міжнародних договорів, виявлено місце законів у системі джерел континентального права та тенденції розвитку. Розмежовано поняття "закон" і "законодавчий акт" та уточнено поняття "система законодавства". Проаналізовано основні види законів України: конституція, конституційні закони, кодекси, основи законодавства, виявлено їх місце у системі джерел права України та взаємозв 'язки з іншими джерелами права. Визначено основні деформації у системі законодавства України й їх причини, а також сформовано пропозиції щодо його вдосконалення.

  Скачати повний текст

Досліджено конституційне право громадян брати участь у всеукраїнських і місцевих референдумах та його забезпечення в Україні. Розглянуто наукові та нормативні джерела щодо виникнення та розвитку даного права та його забезпечення. Здійснено порівняльний аналіз закріплення даного права в міжнародних документах, конституціях зарубіжних країн і в Україні. Запропоновано визначення, ознаки, зміст і види конституційного права громадян України брати участь у всеукраїнських і місцевих референдумах. Визначено поняття забезпечення даного конституційного права, його ознаки й елементи змісту. Розкрито забезпечення конституційного права громадян України на участь у всеукраїнських і місцевих референдумах державними органами та суб'єктами громадянського суспільства. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено конституційно-правові засади права громадян України на участь в управлінні державними справами, визначено історико-правові передумови його конституційної регламентації. Обгрунтовано зміст поняття участі громадян України в управлінні державними справами, проаналізовано особливості конституційно-правового регулювання даного права та міжнародно-правові стандарти у сфері політичних прав громадян, висвітлено дослід їх втілення у конституціях зарубіжних країн. Встановлено структуру конституційно-правового механізму реалізації права громадян України на участь в управлінні державними справами, виявлено чинники, що впливають на його здійснення за сучасних умов. Розглянуто існуючі форми реалізації права громадян України на участь в управлінні державними справами, зокрема вибори та референдуми. Визначено систему конституційно-правових гарантій досліджуваного права та наведено пропозиції щодо подальшого удосконалення способів його реалізації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню конституційних засад розвитку принципів права в умовах формування правової держави і громадянського суспільства в Україні. А через призму цього вивчається їх генеза, поняття і ознаки, види, структура, яка визначає структуру права загалом, вплив принципів на правову систему, процеси правоутворення, правореалізації, правоохорони. Стверджується, що принципи правової держави і громадянського суспільства є визначальними і зумовлюють виникнення і розвиток принципів права в Україні. Виникнення останніх є об'єктивним процесом, який відбувається за схемою: суспільні відносини правоположення юридичної практики - норми-принципи. Принципи, що виникли, набувають певних ознак, а відтак можуть бути класифіковані за відповідними критеріями диференціації. Сучасні процеси, що відбуваються в українському суспільстві і державі, зумовлюють необхідність виділення і осмислення загальносоціальних і юридичних принципів. Останні, з точки зору системноструктурної організації права, можуть поділятись на принципи публічного і приватного, регулятивного і охоронного, матеріального і процесуального, об'єктивного і суб'єктивного права, модифікуючись разом із принципами системи права у керівні ідеї правоутворення, правореалізації і правоохорони.

  Скачати повний текст

Досліджено систему джерел конституційного права та охарактеризовано загальні та спеціальні риси її складових елементів. Запропоновано визначення поняття Конституції України як єдиного нормативно-правового акту, який є Основним Законом України і законодавчою базою, має найвищу юридичну силу, приймається і змінюється в особливому порядку, відрізняється специфічним змістом і структурою та чинний на всій території України. Доведено доцільність розмежування змісту понять "основні риси" та "формально-юридичні властивості" Конституції України. З'ясовано специфіку впливу Конституції України на чинне законодавство. Уточнено зміст понять "найвища юридична сила" і "верховенство" Конституції, виявлено їх відмінність і спорідненість. Досліджено особливості правової природи законів про внесення змін до Конституції України.

  Скачати повний текст

Дисертація містить комплекс теоретичних та практичних питань, пов'язаних із міжнародними договорами в конституціях федеративних держав і, зокрема, внутрішньодержавним і міжнародно-правовим регулюванням договірних зв'язків членів федерації. В роботі проведено порівняльний аналіз конституційного законодавства різних федеративних держав в області зовнішніх зносин, специфіки взаємовідносин міжнародного і внутрішньодержавного права з точки зору дії міжнародного права на території федеративної держави, і виконання договірних зобов'язань федеративною державою і її суб'єктами.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльно-правове дослідження організаційно-правових основ підприємництва в Україні та КНР, зроблено висновок про їх істотну відмінність. У КНР ці основи встановлюються нормами економічного права, в Україні - нормами адміністративного права. Підприємець у КНР розглядається як суб'єкт соціалістичних ринкових економічних відносин, тому державне регулювання підприємництва в КНР більш жорстке, ніж в Україні, але більш стабільне, що забезпечено законодавством КНР, яке регламентує зовнішньоекономічну діяльність підприємця. Особливу увагу приділено проблемам захисту прав підприємців у цих країнах, зазначено, що в Україні цей захист має конституційну основу. Конституція КНР не містить норм, які на це вказують. На підставі аналізу зарубіжної літератури зроблено висновок про можливу відповідальність уряду (Президента, парламенту) за неефективне управління економікою країни. Розглянуто основи та процедуру правової відповідальності підприємців в Україні та КНР, особливу увагу акцентовано на адміністративній та економічній відповідальності.

  Скачати повний текст

Комплексно узагальнено спадщину українського мислителя, філософа права П. Юркевича. Сформульовано дефініціії та проаналізовано його праці, досліджено поняття, принципи, функції, методи та категорії філософсько-правового вчення мислителя. Доведено, що філософсько-правова концепція вченого є цілісною. Сисематизовано вчення П. Юркевича на підгрунті "ідеї права". З'ясовано, що змістом даного вчення є правовий універсалізм, який розглянуто у системі рефлексії понять "правильна людина", "всесвітнє громадянство", "всезагальна правомірна конституція", "досконалий юридичний лад", "закони права". Відзначено, що результати проведеного дослідження мають практичне значення для творення вітчизняної школи філософії права, розробки доктрини становлення правосвідомої особистості, громадянського суспільства, правової держави.

  Скачати повний текст

Зауважено, що територія Західної України після Першої світової війни стала частиною Польщі; Конституція Польщі 1921 р. закріплювала демократичний характер органів місцевого самоврядування, а Конституція 1935 р. його звузила. За результатами дослідження визначено, що правовий статус органів місцевого самоврядування на території Західної України в складі Польщі формувався поетапно. На першому етапі (1918 - 1933 рр.) існували в Польщі три різні системи самоврядування (російська, австрійська та пруська). На наступному етапі був прийнятий Закон "Про часткову зміну устрою територіального самоврядування" від 23 березня 1933 р., за яким на всю територію Польщі поширилась єдина система самоврядування, яка була підконтрольною органам урядової адміністрації.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової літератури, архівних документів, а також нормативно-правових актів досліджено проблеми становлення та конституційного розвитку Польської Республіки (1918 - 1939 рр.). Проаналізовано політико-правові передумови її відродження в роки Першої світової війни. Досліджено процес юридичного оформлення відновленої країни, який завершився проголошенням 11 листопада 1918 р. Регентською Радою декрету щодо передачі всієї влади Ю.Пілсудському. Розкрито соціально-економічні та політичні передумови прийняття Конституції Польщі в 1921 р., охарактеризовано її основі принципи, права та свободи громадян: конституційно-правове становище органів державної влади. З'ясовано причини та суть конституційної кризи 1921 - 1926-го рр., а також її санаційні наслідки. Доведено: Квітнева Конституція 1935 р. завершила процес перебудови устрою Польщі та заклала базу для запровадження в країні тоталітарної системи, що звело нанівець основні демократичні принципи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано правовий статус прокурора у цивільному судочинстві України як реалізації принципу публічності у цивільному процесі. Розглянуто питання юридичної природи представництва прокурором, а також його процесуальноі форми, на підставі цього зроблено висновок про самостійність цього інституту цивільного процесуального права. Проаналізовано діючі норми чинного законодавства та наведено перелік прав і обов'язків прокурора у цивільному судочинстві. Досліджено питання приводів і підстав представництва прокурором, а також форм і методів реалізації прокурором представницьких повноважень, допустимість його участі в цивільному процесі в межах вимог правової держави та процесуального статусу, передбаченого Конституцією України та чинним законодавством. Відзначено, що Конституція (Основний Закон) держави є правовою підставою участі прокурора у цивільному процесі. Зауважено, що важливим напрямом розвитку представництва прокурора є пряме надання його права ініціювати в суді першої інстанції процес у разі порушення прав і законних інтересів необмеженого кола осіб, порушення масового інтересу. Досліджено мету та завдання представництва прокурора у цивільному процесі, грунтуючись на тому, що метою є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів фізичних осіб, інтересів держави, а завданням - вжиття у цивільно-судовому порядку заходів щодо поновлення порушених прав і законних інтересів громадянина та держави, усунення причин і умов, що призвели до їх порушення.

  Скачати повний текст