Проведено наукове узагальнення філософсько-правових засад формування та розвитку естетичної культури юриста. Сформульовано дефініції та здіснено всебічний аналіз поняття, принципів, функцій, методів і категорій даної культури як однієї з основних складових у формуванні особи правника у контексті сучасних підходів. Побудовано філософсько-правову концепцію естетичної культури юриста з урахуванням сучасних вимог, нових ідей і потреб здійснення юридичної діяльності юристом-професіоналом. Результати дослідження мають практичне значення щодо формування зазначеної культури юриста, філософсько-правового розгляду цього процесу.

  Скачати повний текст

Визначено доктринальні основи конституційної дефініції та правового регулювання в Україні права людини на свободу світогляду та віросповідання. Розкрито методологічні засади дослідження та визначено місце в системі прав і свобод людини та громадянина. Охарактеризовано та проведено систематизацію нормативної бази конституційно-правового регулювання даного суб'єктивного права особи. Визначено, що складовими даної системи є міжнародні договори універсального та регіонального характеру та вітчизняні нормативно-правові акти України. Наведено пропозиції щодо конституційно-правового закріплення права людини. Досліджено загальносуспільні й юридичні гарантії реалізації, охорони та захисту права людини на свободу світогляду та віросповідання. Звернено увагу на необхідність правового вдосконалення загальносуспільних та юридичних гарантій реалізації, охорони та захисту права людини в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання правового регулювання заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі. Визначено понятійний апарат, здійснено історико-порівняльний аналіз даних заходів, наведено їх класифікацію, встановлено механізм застосування дисциплінарних санкцій, критично проаналізовано компетенцію та колізійні питання правозастосовної діяльності посадових осіб кримінально-виконавчих установ щодо провадження стягнень. Зроблено висновок щодо правової природи переведень осіб, позбавлених волі, у кримінально-виконавчі установи іншого виду режиму, показано, чому дані заходи не можна віднести до системи дисциплінарних стягнень. Визначено місце та роль заходів стягнення у системі інших заходів впливу на засуджених та можливі шляхи її удосконалення. Запропоновано систему заходів стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі та формулює редакцію відповідної статті закону.

  Скачати повний текст