Розкрито суть і зміст поняття "корупція". Розглянуто актуальні питання щодо історичного становлення цього негативного явища та його аспектів. На підставі аналізу національного законодавства визначено напрямки державної політики у дослідженій сфері та вивчено міжнародний досвід з метою з'ясування можливості його використання в Україні. Наголошено на необхідності наукового дослідження компетенції органів, уповноважених здійснювати боротьбу з корупцією, а також порядку та форм їх діяльності. Установлено, що чітка класифікація суб'єктів боротьби з корупцією за групами залежно від основних завдань їх роботи, може допомогти у подальшому розподілі конкретних повноважень для кожного суб'єкта з метою збільшення якості їх взаємодії та роботи у різних сферах суспільних відносин. Досліджено питання щодо запобігання та припинення корупційних діянь. Зазначено, що антикорупційна діяльність державних органів усіх рівнів має базуватися на вихованні громадян України на засадах нетерпимості до проявів корупції.

  Скачати повний текст

Досліджено питання впровадження адміністративно-правових заходів боротьби з корупцією в Україні. Обгрунтовано зміст понять корупції та корупційних діянь як адміністативних правопорушень. Визначено їх характерні особливості, причини виникнення та умови розповсюдження. Проаналізовано основні положення законодавства України у сфері боротьби з корупцією та розглянуто методи регулювання адміністративно-правових відносин за даних умов. Встановлено співвідношення понять: корупція та корупційне діяння, корупційне правопорушення та службовий злочин, державний службовець і посадова особа. Висвітлено зміст і розроблено класифікацію адміністративно-правових заходів боротьби з корупцією й обгрунтовано підстави щодо їх застосування. Наведено пропозиції щодо змін і доповнень чинних нормативних актів, які регулюють відносини, що виникають у процесі боротьби з корупцією.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розгляду проблем одного із складних, теоретично і практично важливих інститутів кримінального права України - співучасті у злочині. Вперше на базі судової практики Автономної Республіки Крим досліджено: спірні питання, поняття співучасті (запропоновано розширене і уточнене визначення співучасті у новому КК); його розвиток у теорії і законодавстві України та колишнього СРСР; класифікацію форм співучасті, її об'єктивні і суб'єктивні ознаки; види співучасників і значення їх класифікації для кваліфікації злочинів; підстави, межі відповідальності і складні питання співучасників; організована злочинність як окремий вид групової злочинності; корупція та ін. Проаналізовані дві основні групи форм співучасті в злочині; загальні форми - проста і складна, за попереднім зговором і без такого та форми співучасті в злочинах особливого роду (передбачених у конкретних статтях Особливої частини КК). Серед останніх окремо вирізняються ті, що безпосередньо пов'язані з організованою злочинністю - організована злочинна група і злочинне співтовариство (організація). Пропонується передбачити в новому КК кримінальну відповідальність за участь у діяльності злочинних організацій, зокрема, за: керівництво цими організаціями; виконання їх окремих доручень; збір для них матеріальних коштів; відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом; використання таких коштів для організації й участі у сходках лідерів злочинного світу, "ворів у законі" та ін. Пропонується також передбачити у проекті нового Кримінально-виконавчого кодексу України утримання позбавлених волі лідерів злочинного світу в спеціально організованих для цього закладах з найсуворішою ізоляцією від інших засуджених. Розглянуто й окреслено підстави та межі кримінальної відповідальності співучасників у залежності від форми співучасті і тієї ролі, яку вони виконували у спільно вчиненому злочині. На підставі аналізу спеціальних питань відповідальності співучасників зроблено висновки щодо необхідності регламентації в новому КК добровільної відмови співучасників, ексцесу виконавця, співучасті у злочині із спеціальним суб'єктом, невдалої співучасті.

  Скачати повний текст

Робота присвячена комплексному аналізу корупції як соціально-політичного явища. Результатом дисертаційного дослідження є висновок про те, що подолання корупції в Україні можливе лише з урахуванням сучасного соціально-політичного розвитку країни, кризи основних його політичних та економічних елементів, владних структур, всього процесу переходу від планової економіки до ринкової. Одночасно з урахуванням міжнародного досвіду аналізуються основні практичні важелі та механізми підвищення ефективності боротьби з корупцією, роль у цьому інститутів громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Вперше розкрито зміст поняття легалізації доходів, одержаних в результаті організованої злочинної діяльності, як динамічної системи стійко повторюваних дій, спрямованих на здійснення операцій з коштами чи майном, одержаним злочинним шляхом, з метою приховання їх безпосереднього походження для подальшого введення в легальний обіг. На основі аналізу взаємообумовленості та співвідношення з іншими суспільно-небезпечними соціальними явищами, такими як тіньова економіка, організована злочинність, корупція, науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження джерел та умов, що сприяють легалізації досліджуваних доходів. Концептуально узагальнено в межах теорії криміналістики сучасні методи та засоби забезпечення протидії легалізації цих доходів з визначенням пріоритетності криміналістичних та оперативно-розшукових можливостей протидії. З урахуванням сучасних умов визначено та систематизовано особливості технології вчинення легалізації цих доходів і досліджено окремі її елементи.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості корупції у сфері охорони здоров'я в Україні: системність її проявів, поширеність як верхівкової, так і низової корупції, вертикальних корупційних взаємозв'язків; тісний зв'язок корупції з тіньовою економікою; терпиме ставлення суспільства до корупції. На підставі системного аналізу детермінант корупції запропоновано напрями розвитку механізмів державного управління щодо протидії виникненню та поширенню корупції у сфері охорони здоров'я в Україні. Акцентовано увагу на питаннях розвитку громадянського суспільства як основного контролера стану протидії корупційним проявам у сфері охорони здоров'я. Зазначено, що корупція вражає усі сфери суспільного життя, у тому числі й сферу охорони здоров'я.

  Скачати повний текст