Комплексно досліджено правовідносини відповідальності батьків за неналежне виховання дітей за сімейним і цивільним законодавством України, необхідність якого викликана, насамперед, проблемами у сфері сімейного виховання, що призвели до негативних явищ: безвідповідального ставлення батьків до виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей, безпритульності та асоціальної поведінки дітей, збільшення кількості правопорушень, які вчиняють неповнолітні. Проаналізовано поняття, підстави та зміст відповідальності батьків за порушення права дитини на належне сімейне батьківське виховання. Особливу увагу приділено питанням сімейного неблагополуччя як одного з головних чинників формування особи неповнолітнього. На підставі аналізу чинного українського законодавства, судової практики та наукової цивілістичної літератури сформульовано теоретичні висновки та конкретні пропозиції щодо удосконалення та застосування правових норм, які регулюють правовідносини відповідальності батьків за неналежне виконання своїх обов'язків.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження питання про зміст і межі здійснення права приватної власності на землю в Україні. Досліджено правове регулювання цих відносин у законодавстві України, а також взаємопов'язані з цим теоретичні та практичні аспекти. Розкрито суть поняття та зміст права приватної власності на землю, особливості земельних ділянок як об'єктів права власності, їх вплив на здійснення правового регулювання даних відносин, застосування норм різних галузей права під час здійснення такого регулювання. Значну увагу приділено питанню щодо встановлення меж свободи власника стосовно використання належної йому земельної ділянки. Досліджено обмеження права приватної власності на землю, запропоновано їх класифікацію. Розглянуто питання про недопущення зловживанням правом, а також дотримання вимог добросусідства під час здійснення права приватної власності на землю. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює відносини щодо здійснення даного права.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні проблеми встановлення кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни, досліджено історичний розвиток законодавства у даній сфері. Розглянуто питання імплементації міжнародних норм, за якими встановлюється відповідальність за порушення законів і звичаїв війни, в кримінальне законодавство України. Визначено місце порушення законів і звичаїв війни в системі злочинів проти миру та безпеки людства й міжнародного правопорядку. Розглянуто об'єктивні й суб'єктивні ознаки порушення законів та звичаїв війни, розкрито зміст основних положень ст. 433, 434 та 438 КК України, наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень. Зокрема, запропоновано в ст. 438 КК України встановити кримінальну відповідальність за недбалі дії військового начальника або керівника організованого руху опору, що обумовили порушення законів і звичаїв війни їх підлеглими. Виявлено недоліки кримінально-правових норм і розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Запропоновано поняття виконавчого провадження в справах про адміністративні правопорушення, розкрито його зміст та проведено його градацію. Надано пропозицію про закріплення положення про отримання чинності постанови про накладення адміністративного стягнення. Вивчено зміст виконавчого провадження в справах про адміністративні правопорушення, наведено пропозиції про визначення строків проведення окремих виконавчих дій та про їх чіткіше нормативне закріплення. У систематизованому вигляді визначено суб'єкти, які беруть участь у виконанні постанов про накладення адміністративних стягнень, проведено їх класифікацію, визначено їх повноваження. Комплексно проаналізовано діяльність органів внутрішніх справ як одного з домінуючих суб'єктів виконавчого провадження в справах про адміністративні правопорушення. Запропоновано шляхи вдосконалення правового регулювання даної діяльності на підставі реформи чинного законодавства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано організаційно-правові аспекти управління взаємодією органів прокуратури України з громадськістю. Запропоновано визначення поняття "управління взаємодією органів прокуратури з громадськістю" як активної цілеспрямованої діяльності даних структур щодо формування зв'язків з активними верствами населення України, за допомогою яких створюються умови для удосконалення діяльності органів прокуратури та побудови в державі громадянського суспільства. Визначено цілі, завдання, функції та методи управління взаємодією органів прокуратури з громадськістю. Проналізовано нормативно-правовову базу даного виду діяльності, виявлено її недоліки та суперечності. Розроблено пропозиції щодо внесення змін до законів і підзаконних нормативно-правових актів. Обгрунтовано доцільність створення в обласних і прирівняних до них прокуратурах відділів зі зв'язків з громадськістю, встановлено їх призначення, функції, основні напрямки діяльності та принципи кадрового комплектування. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які прямо або опосердковано регулюють питання взаємодії органів прокуратури з громадськістю, зокрема, до Законів України "Про прокуратуру", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформацію".

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності становлення громадянської злагоди та наведено характеристику кожної з них, виявлено передумови необхідності й можливості управління громадянською злагодою на регіональному рівні, розроблено концептуальну модель регіонального управління громадянською злагодою. Запропоновано концепцію моделювання управління громадянською злагодою в регіоні та надано методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі у формі конфедерації суспільно-політичних організацій як управління громадянською злагодою з боку громадян.

  Скачати повний текст

Розкрито принципи побудови та функціонування системи влади, публічний характер якої висвітлено як соціальний, правовий феномен формування та реалізації владних повноважень. Визначено економічний зміст категорії "довіра" та її місце у формуванні механізмів реалізації публічної влади. Обгрунтовано методичний підхід до оцінювання довіри та розроблено відповідну модель. Систему місцевого самоуправління запропоновано трансформувати через механізм реалізації концепції децентралізації функцій влади. Механізм протидії корупції розглянуто як головний чинник підвищення довіри до публічної влади та розроблено інформаційну модель взаємодії з нею громадянина.

  Скачати повний текст