Комплексно досліджено проблематику взаємовідносин громадських організацій і держави за умов формування громадянського суспільства в Україні. Розкрито суть поняття "громадянське суспільства" та співвідношення його з державою. Наведено визначення поняття "громадська організація". Установлено характерні особливості громадських організацій, завдання та роль, яку вони виконують у суспільстві. Наведено класифікацію громадянських організацій за різноманітними критеріями, принципи їх діяльності. Увагу приділено аналізу стану державного регулювання створення та діяльності громадських організацій в Україні. Визначено межі втручання держави у їх функціонування в громадянському суспільстві. Розглянуто особливості взаємовідносин держави з окремими видами громадських організацій в Україні. На підставі аналізу результатів теоретичних і практичних досліджень, грунтуючись на нормах чинного законодавства, сформульовано шляхи вдосконалення правового регулювання створення та діяльності громадських організацій і оптимізації процесу формування громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вчення Гегеля про громадянське суспільство, виявлено й охарактеризовано його життєздатні елементи. Досліджено генезу філософсько-правових поглядів мислителя взагалі та його вчення про громадянське суспільство зокрема. Визначено місце філософії права у структурі "кінцевої редакції" системи Гегеля, показано роль його філософсько-правових студій у формуванні загально-філософських поглядів. Досліджено вплив загальнофілософських поглядів Гегеля на вирішення ним філософсько-правових проблем. Розглянуто структуру, основні принципи та категорії гегелівського вчення про громадянське суспільство. Здійснено порівняльне дослідження гегелівського вчення про громадянське суспільство з ідеями його попередників та конкретизовано особистий внесок ученого у розвиток даної теорії. Проаналізовано основні етапи засвоєння, критичні дослідження та подальший розвиток гегелівського вчення про громадянське суспільство. Окреслено можливості використання життєздатних елементів даного вчення сучасною вітчизняною філософсько-правовою наукою з метою правового забезпечення побудови громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Висвітлено науково-методологічні засади вивчення феномену громадського контролю. Визначено низку категорій і понять, що відображають генезис, зміст і призначення громадського контролю, його соціальну сутність. Розглянуто оптимальні підходи щодо науково-теоретичного осмислення ролі та місця громадського контролю у життєдіяльності суспільства. Виявлено логічні особливості соціокультурної детермінації даного феномену, що підтверджено змістовою спрямованістю інституту громадського контролю на розв'язання актуальних проблем суспільного розвитку. Доведено, що головною метою діяльності всіх суб'єктів громадського контролю має стати захист прав людини, створення умов для самореалізації її особистісного потенціалу. З'ясовано особливості форм державного та громадського контролю. Виявлено ціннісні орієнтири громадського контролю в сучасному суспільстві.

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Розроблено модель формування громадянського суспільства. Доведено пріоритетний вплив стану розвитку громадянського суспільства на процес гармонізації українського соціуму. З використанням синергетичного підходу розкрито сутність поняття "громадянське суспільство", визначено внутрішнє джерело його розвитку. Розглянуто сучасні уявлення про громадянське суспільтво, показано специфіку моделей аристотелівської та боденівської традицій. Розкрито сутність взаємозв'язку економіки та політики як закономірності розвитку громадянського суспільства, а взаємодії громадянського суспільства та держави - як закономірності розвитку соціуму. Досліджено вплив на державу та соціум громадянського суспільства як універсальної форми суспільної самоорганізації. Доведено небезпечність для України ліберальних моделей громадянського суспільства. Встановлено, що основною умовою гармонізації суспільного розвитку України є забезпечення системного підходу щодо оптимізації розвитку громадянського суспільства, держави та соціуму.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу конкретних соціальних практик, а також класичної та новітньої соціально-філософської літератури доведено евристичний сенс розгляду проблеми держави та громадянського суспільства крізь призму їх конкретно-історичної взаємодії для побудови громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні. З'ясовано, що між державою та громадянським суспільством можуть існувати різні відносини - від антагонізму до взаємопідтримки, співробітництва, а "консенсус" держави та громадянського суспільства зникає, коли держава перетворюється з демократичної на авторитарну чи тоталітарну. Розкрито природу, структуру та внутрішню цінність громадянського суспільства як особливої політико-правової системи. Досліджено зміст та основні напрямки зміни завдань та функцій сучасної держави, поступове перетворення її до демократичної, соціально-відповідальної держави, з домінуванням в ній не репресивних, а субсидіарних функцій. Розкрито внутрішній механізм сутнісного взаємозв'язку феномену громадянського суспільства з такою фундаментальною умовою людського буття, як свобода. Розкрито, що головним атрибутивним чинником формування правової держави та громадянського суспільства є зрілість його соціальних відносин. Доведено, що інтенсивність процесу соціальної мобільності є одним з важливих показників зрілості правової держави та громадянського суспільства, втіленням такої їх принципової характеристики, як відкритість.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення механізмів взаємодії влади та ЗМІ у контексті становлення громадянського суспільства в Україні. Досліджено сучасні наукові концепції функціонування мас-медіа та визначено можливості ЗМІ як контрольного ресурсу громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано шляхи підвищення соціальної відповідальності української преси. Досліджено проблеми доступу до інформації у контексті збереження права громадян України на приватне життя. Узагальнено існуючий досвід взаємодії органів влади та мас-медіа у контексті зміцнення інституцій громадянського суспільства. Визначено перспективи використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій у контексті підвищення ефективності державної інформаційної політики. Запропоновано напрями удосконалення механізмів взаємодії органів влади та ЗМІ як інституту громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено та теоретично обгрунтовано нові методологічні підходи та механізми державного управління, спрямовані на оптимізацію взаємодії державної влади та громадянського суспільства, узагальнено існуючі тенденції демократизації їх відносин. Виявлено зміни змісту і функцій державного управління, що відбуваються в даному контексті. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення системи та технологій державного управління в Україні. З'ясовано, що динамічний підхід до системи державного управління передбачає багатовекторність прийнятих рішень, їх оптимізацію і мотиваційну ефективність. Сформовано новий інфраструктурний підхід щодо організації взаємодії державної влади та громадянського суспільства в Україні, який забезпечує найбільш ефективну реалізацію їх відносин.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади демократизації процесу вироблення державної політики, роль організацій громадянського суспільства як суб'єктів цього процесу. Здійснено аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення вироблення державної політики та місця в ньому організацій громадянського суспільства. Охарактеризовано основні ознаки, специфіку даних організацій як соціально-політичних інститутів. Розкрито зміст і характер їх участі у процесі вироблення суспільної політики. Проаналізовано європейську практику залучення інституцій громадянського суспільства до ухвалення рішень. Запропоновано підходи до демократизації процесу підготовки й ухвалення рішень органами державної влади в Україні у процесі вироблення суспільної політики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування, визначено й обгрунтовано основні напрями та механізми її оптимізації за умов формування громадянського суспільства в Україні. На підставі використання системного підходу досліджено процеси інституціоналізації органів місцевого самоврядування та їх взаємодії з суб'єктами громадянського суспільства як механізму державного управління. Вивчено й узагальнено позитивний досвід співпраці державної влади та політичних партій на всіх рівнях державного управління та в місцевому самоврядуванні країн розвиненої демократії й постсоціалістичних держав Європи, визначено напрями його впровадження в Україні. Обгрунтовано теоретико-методологічні підходи та наведено практичні рекомендації щодо організації механізмів взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування у процесі становлення громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис та розвиток ідеї прав людини від її зародження за доби Ренесансу та Реформації (XV - XVI ст.) до її змістовного політико-правового оформлення в міжнародних актах XX ст. Розроблено розуміння людини як основи модерного політико-правового комплексу, тобто сукупності визначальних політико-правових ідей, норм та імперативів, що легітимують соціальні порядки. Проаналізовано світоглядні передумови формування ідеї прав людини, виокремлено етапи її еволюції та відповідні трансформації змісту. Розкрито спрямованість та особливості головних ліній опановування концепту невід'ємних людських прав. Визначено місце та роль концепту прав людини у становленні новоєвропейського громадянського суспільства, їх перетворення на універсальну політико-правову засаду життя сучасного людства. Доведено, що права людини зберігають потенціал інтерсуб'єктивної єдності людства, але їх майбутнє вирішальним чином залежить від розв'язання фундаментальних проблем, що виникають у процесі глобалізації.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний теоретичний аналіз прав людини як фундаментальної цінності громадянського суспільства, визначено особливості їх реалізації та напрямки впровадження. Розкрито основні властивості прав людини як універсальної цінності. Проаналізовано співвідношення універсального та культурно особливого у правах людини. Досліджено взаємодію прав людини з інституціями громадянського суспільства, розглянуто способи їх прояву у даному процесі. Охарактеризовано основні та допоміжні, національні та міжнародні способи захисту прав людини у громадянському суспільстві. Обгрунтовано визначення поняття правової активності власників прав людини за умов формування громадянського суспільства. Визначено її форми, специфіку й обгрунтовано напрямки підвищення у трансформаційних суспільствах.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз змістових, структурних і функціональних характеристик інститутів громадянського суспільства як правового явища, обгрунтовано можливості його методологічного застосування в юридичній теорії, науковому пізнанні, гносеології, дослідженні процесів структурування, функціонування та розвитку громадянського суспільства та правової держави. Уточнено зміст фундаментального поняття "інститут громадянського суспільства", зроблено спробу розкрити його концептуальну сутність. Визначено особливості реалізації даної концепції у правовому та політичному розвитку українського суспільства. На підставі аналізу інститутів громадянського суспільства визначено основні риси, правові засади та механізми побудови суспільства, в якому суспільно-державне життя є продуктом вільної громадянсько-правової спілки людей і перебуває під їх свідомим контролем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення феномену соціального контролю як чинника розвитку суспільства. Проаналізовано категорії, що відображають зміст і генезу соціального контролю. З'ясовано його суть та проаналізовано підходи до осмислення у суспільствознавстві. Виявлено логіку соціокультурної детермінації цього феномену. Досліджено особливості змістовної спрямованості соціального контролю. Проаналізовано людиновимірювальний аспект даного контролю у сучасному суспільстві. З'ясовано особливості форм державного та громадського контролю. Розглянуто ціннісні орієнтири соціального контролю у сучасному суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності становлення громадянської злагоди та наведено характеристику кожної з них, виявлено передумови необхідності й можливості управління громадянською злагодою на регіональному рівні, розроблено концептуальну модель регіонального управління громадянською злагодою. Запропоновано концепцію моделювання управління громадянською злагодою в регіоні та надано методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі у формі конфедерації суспільно-політичних організацій як управління громадянською злагодою з боку громадян.

  Скачати повний текст

Проаналізовано правосвідомість, її поняття, суть, структуру, функції та зв'язок з правовим менталітетом. Розглянуто правосвідомість як універсальну філософсько-правову категорію, що відіграє стратегічну роль для нашої країни у перехідний період її розвитку, відповідає її європейському вибору. Досліджено механізм формування правосвідомості та систему правової освіти й правового виховання. Доведено, що розв'язання проблеми фомування правосвідомості громадян України значною мірою залежить від ефективності функціонування інститутів громадянського суспільства, правового забезпечення їх діяльності, формування та реформування інститутів народовладдя, впровадження виборчої системи європейського зразка, реформування системи правоохоронних органів. Зроблено висновок, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правосвідомості громадян і розбудови громадянського суспільства у процесі здійснення політичної та правової реформ.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз процесу формування громадянськості за сучасних умов соціокультурних трансформацій в Україні. Визначено сутність і складові даного поняття, що характеризують його за умов глобалізаційної динаміки. Обгрунтовано концептуальні засади формування громадянськості у суб'єктів освітньої діяльності. Доведено, що розвиток даної якості є основною умовою розбудови громадянського суспільства, досліджено вплив громадянської освіти, що складається із взаємодоповнювальних процесів навчання та виховання, на її формування. Запропоновано визначення громадянськості як такої життєвої позиції, що проявляється в любові до Батьківщини, національній самосвідомості, гідності, громадській активності, законослухняності, а також за допомогою таких актуальних у сучасному світі особистісних якостей, як толерантність, критичне мислення, здатність ідентифікувати себе з певною країною й одночасно відчувати повноправним громадянином планети Земля. Виявлено нові смислові грані поняття "громадянськість", сформовані за сучасних умов переходу до демократичного суспільства, що визначаються як "нова громадянськість". До наукового обігу введено поняття "раціональної громадянськості" як результату цілеспрямованого впливу на особистість у процесі освітньої діяльності, що згодом має стати стійким переконанням особистості на рівні звички. Обгрунтовано основні принципи формування громадянськості за сучасних соціокультурних умов: цілісності, динамічності, узгодженості національного та загальноцивілізаційного. Запропоновано нову домінанту в культурі людини (від "культури бідності" до культури самообмеження населення) як один з головних механізмів забезпечення життєздатності, волі до життя та відчуття себе повноцінним громадянином за сучасних економічних умов країни (онтологічний аспект). Розроблено ціннісно-цільовий підхід щодо формування громадянськості з урахуванням трьох аксіологічних рівнів: громадянськості як цінності державної, суспільної та особистісної. Визначено роль національної ідентичності громадян як важливого чинника побудови громадянського демократичного суспільства (аксіологічний аспект). Виявлено протиріччя між патерналістською ролю політичної еліти в Україні й низьким рівнем її громадянськості та запропоновано дієві засоби його розв'язання шляхом впровадження виховних, зокрема, інноваційних технологій розвитку національної самосвідомості громадян (праксіологічний аспект).

  Скачати повний текст