Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто особливості та структуру міжнаціональних відносин, доведено необхідність урахування національного чинника у правовому регулюванні суспільних відносин, проаналізовано категорії "національний суверенітет" та "право на національне самовизначення", з'ясовано зміст поняття конституційно-правового статусу національних меншин та розроблено його структуру. Запропоновано рактування поняття механізму реалізації прав національних меншин, національно-культурної автономії та деяких інших, близьких до них, понять. Проаналізовано питання національно-етнічної самоідентифікації особи, правового регулювання мовних відносин, досліджено різноманітні аспекти врахування національно-етнічного чинника в системі територіальноїорганізації держави. Сформульовано конкретні пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання міжнаціональних відносин, забезпечення вільного національно-етнічного розвитку особистості, гарантування реалізації прав національних меншин.

  Скачати повний текст

Вперше винесено проблему визначення статусу омбудсмена в політичних системах України та країн Євросоюзу. Проаналізовано об'єкт діяльності інституту омбудсмена, під яким розуміється захист прав і основних свобод людини та досліджено генезис прав людини в аспекті сприйняття людини як суб'єкта міжнародних відносин. Досліджено теоретичне підгрунтя функціонування правової та соціальної держави. Надано пропозиції внесення змін до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". Аргументовано необхідність надання омбудсмену права законодавчої ініціативи та введення в Україні посад спеціалізованих омбудсменів. Досліджено моделі інституту обмудсмена, запроваджені в багатьох європейських країнах світу. Доведено, що даний інститу не належить до жодної з гілок державної влади, маючи особливий статус, як феномен, що відображає політичну та правову культуру суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади демократизації процесу вироблення державної політики, роль організацій громадянського суспільства як суб'єктів цього процесу. Здійснено аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення вироблення державної політики та місця в ньому організацій громадянського суспільства. Охарактеризовано основні ознаки, специфіку даних організацій як соціально-політичних інститутів. Розкрито зміст і характер їх участі у процесі вироблення суспільної політики. Проаналізовано європейську практику залучення інституцій громадянського суспільства до ухвалення рішень. Запропоновано підходи до демократизації процесу підготовки й ухвалення рішень органами державної влади в Україні у процесі вироблення суспільної політики.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис та розвиток ідеї прав людини від її зародження за доби Ренесансу та Реформації (XV - XVI ст.) до її змістовного політико-правового оформлення в міжнародних актах XX ст. Розроблено розуміння людини як основи модерного політико-правового комплексу, тобто сукупності визначальних політико-правових ідей, норм та імперативів, що легітимують соціальні порядки. Проаналізовано світоглядні передумови формування ідеї прав людини, виокремлено етапи її еволюції та відповідні трансформації змісту. Розкрито спрямованість та особливості головних ліній опановування концепту невід'ємних людських прав. Визначено місце та роль концепту прав людини у становленні новоєвропейського громадянського суспільства, їх перетворення на універсальну політико-правову засаду життя сучасного людства. Доведено, що права людини зберігають потенціал інтерсуб'єктивної єдності людства, але їх майбутнє вирішальним чином залежить від розв'язання фундаментальних проблем, що виникають у процесі глобалізації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано визначення адвокатури як незалежного інституту громадянського суспільства, публічної корпорації юристів, основними завданнями діяльності якої є участь у здійсненні правосуддя та надання кваліфікованої правової допомоги, виконання покладеної на неї публічно-правової функції - контролю за дотриманням державою правових норм щодо кожного члена суспільства. Встановлено, що адвокатура у процесі реалізації функції надання кваліфікованої юридичної допомоги максимально використовує можливості потенціалу громадянського суспільства. Розглянуто подвійну природу функціонування інституту адвокатури: як особистого права людини та найважливішої гарантії захисту всіх її прав і свобод. Розкрито сутність юридичної допомоги як гарантії, що полягає у наданні можливості участі адвоката у конституційному, кримінальному, адміністративному та цивільному судочинстві з метою захисту прав і законних інтересів осіб. Проаналізовано тенденції розвитку інституту адвокатури за сучасних умов вітчизняного державотворення та визначено гарантії права та механізми забезпечення права на одержання кваліфікованої юридичної допомоги.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу легітимаційно-договірної теорії держави та права. Виявлено суть деліберативної демократії, нових "поділу влад", типу "громадськості" та підходу до тлумачення феномену громадського суспільства. Розкрито космополітичний характер демократичного громадянства як основного інституту права ЄС. Проаналізовано зміст основних прав і свобод українського громадянина в контексті вимог Ради Європи та ЄС. Розкрито принципи, форми та методи діяльності українських державних інституцій з охорони основних прав і свобод людини і громадянина, розглянуто проблеми оптимізації правоохоронної діяльності та міжнародного співробітництва у галузі захисту прав людини та основних свобод.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування системного підходу для дослідження державно-правових явищ, основних конституційних ознак сучасної української держави. Запропоновано всю систему соціальних функцій держави назвати об'єднувальним терміном "соціально-захисна функція" (основна), а її складові (неосновні функції) - терміном "соціальні функції". Розглянуто проблеми, пов'язані з особливостями визначення категорій системного підходу для дослідження складних соціальних систем державно-правового змісту. Сформульовано особливості та умови розбудови демократичної, соціальної, правової держави в їх системному зв'язку. Проаналізовано та доведено взаємозалежність становлення та розвитку вказаних ознак в українському соціальному просторі. Обгрунтовано, що демократія є головною якісною рисою суті держави та визначає загальну позитивну оцінку всіх інших соціально-правових явищ.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичні дослідження проблеми співвідношення та поєднання умов і принципів соціальної та правової держави у межах єдиної концепції державно-правового будівництва, взаємозв'язку та взаємодії з громадянським суспільством. Розкрито суть понять та розглянуто ознаки правової та соціальної держави. Проаналізовано зміст моделей соціальної держави. Визначено систему факторів, що зумовлюють специфіку формування соціальної правової державності у різних країнах світу.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в сучасній Україні. Проаналізовано генезу та розвиток політико-правових концепцій, пов'язаних із загальним становищем громадянського суспільства. Розглянуто у ретроспективі становлення феномену правової держави. Обгрунтовано та сформульовано актуальні напрями побудови соціальної правової держави і громадянського суспільства. Розглянуто ознаки соціальної правової держави за умов сучасної України.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні концептуальні підходи, обгрунтовано методологічну базу для вивчення світової політики за умов глобалізації і, відповідно, міжнародних неурядових організацій (МНУО) як суб'єктів світової політики за нових умов. Доведено, що зміна структури міжнародних відносин, поява нових типів міжнародних дійових організацій і зміна співвідношення між новими та традиційними організаціями, трансформація ролі міжнародних неурядових організацій як суб'єктів світової політики взаємопов'язані з процесами глобалізації, які зумовили перебудову політичної системи світу. Здійснено аналіз причини зростання суб'єктності МНУО у сучасній світовій політиці. Установлено найбільш ефективні методи та форми взаємодії МНУО з міжурядовими організаціями й урядами, ознаки неурядових організацій як інституту громадянського суспільства, їх значення для розвитку та зміцнення демократії. Визначено переваги міжнародних НУО у світовій політиці. Для більш повного вияву потенціалу МНУО запропоновано розробити більш чіткі механізми їх міжнародного визнання, зокрема, офіційне закріплення за ними відповідного правового статусу. Проведено аналіз діяльності МНУО в Україні. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення деяких законодавчих актів, зокрема, створення стабільних і професійно побудованих механізмів співробітництва держав і МНУО.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз моделі правової держави в історико-правовому, теоретико-правовому та нормативно-правовому аспектах, розглянуто сучасні проблеми її практичної реалізації у конституційно-правовій практиці зарубіжних держав та України. Вперше виділено три базові складові дослідження феномену праводержавності та запропоновано шляхи взаємоузгодження різних теоретико-методологічних підходів щодо формування концепту правової держави в сучасній юридичній науці. Розроблено загальну класифікаційну модель методів дослідження правової держави, розкрито зміст застосованих у сучасній юридичній науці формального та матеріального підходів щодо визначення сутності поняття правової держави. Здійснено порівняльний аналіз різних моделей правової держави, досліджено співвідношення процесів практичної реалізації моделей правової та демократичної держави. Визначено тенденції розвитку праводержавності за сучасних умов вітчизняного державотворення, розглянуто базові проблеми практичної реалізації моделі правової держави та запропоновано конкретні шляхи їх вирішення. Встановлено критерії визначення ефективності процесів формування праводержавності в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні моделі легітимації справедливого державно-правового ладу, передусім - правової держави у контексті новоєвропейської філософсько-правової думки. Розглянуто основні концепції раціонального обгрунтування держави, що визначає верховенство права; визначено нормативні принципи правової держави та здійснення їх у громадянському суспільстві. Обгрунтовано неодхідність соціального примусу як похідної свободи членів суспільства. Доведено, що інституалізація негативної свободи особи у громадянському суспільстві гарантує справедливе регулювання соціального примусу. Визначено нормативні принципи правової держави: народного суверенітету та представництва, гарантування основних прав у конституції, правомірності влади, захисту громадських асоціацій.

  Скачати повний текст