Проведено концептуальний аналіз теоретико-методологічних засад і механізмів впливу глобалізації на систему державного управління. Розкрито сутність основних принципів і критеріїв суспільного розвитку, систематизовано форми соціальної організації за умов глобалізації, розкрито їх зміст та описано структурні елементи. Запропоновано концепцію глобальної інтеграції, визначено її типи, механізми взаємодії, етапи, форми та засоби реалізації. Обгрунтовано визначення глобалізації як універсальної форми історичної динаміки перехідних суспільств. До наукового обігу введено поняття "глобальна інверсія", "глобалізаційна архаїка", "глобальний аутизм". На підставі дослідження основних глобалізаційних викликів суспільного розвитку виокремлено обернені форми глобалізації, глобальні, світові й осьові проблеми. Виявлено підміну національного інтересу глобальним, визначено його складові елементи. Проаналізовано виклики глобального тероризму та глобальної міграції. Розкрито роль глобальної міграції у прискоренні процесів міжцивілізаційної взаємодії, описано механізми подолання глобалізаційних викликів. Розроблено новий підхід щодо розуміння "глобальної демократії", визначено її форми, рівні та критерії. Конкретизовано концептуальні засади Кодексу взаємовідносин держав за умов глобалізації. Визначено сутність, передумови, фактори й етапи виникнення глобалізації, розроблено структуру її ідеології. Розкрито особливості функціонування системи державного управління України за умов глобалізації. Виявлено зміну місця, ролі та функцій національної держави. Досліджено механізми, етапи, засоби, форми управління інтеграційним процесом, визначено його імперативи. Систематизовано основні форми розвитку перехідного суспільства (спіралеподібний, наздоганяючий, сталий).

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження історії проблеми обгрунтування у праві у часовому інтервалі від епохи античності до початку XIX ст. Показано теоретичну значимість філософсько-правового та логіко-методологічного аналізів процедури обгрунтування, специфіку обгрунтування у праві у порівнянні з обгрунтуванням в інших науках. Запропоновано визначення обгрунтування у праві як універсальної для всієї форми права логіко-методологічної процедури пошуку та встановлення переконливих (необхідних і достатніх) підстав для наших суджень про юридично-значимі події, їх правової оцінки та прийняття адекватних їм рішень. Проаналізовано головні підходи до обгрунтування у праві від виникнення перших логіко-правових теорій античності (Аристотеля, Цицерона) до концепцій, висунутих мислителями XVIII - на початку XIX ст. (Лейбніцем, Вольтером, Бентамом). Установлено типологію стратегій обгрунтування - моністичних, дуалістичних, плюралістичних. Показано специфіку аподиктичного та топічного (діалектичного), аналітичного та пробабілістичного підходів до проблеми обгрунтування у філософії права та практичної юриспруденції. Аргументовано положення про парадигмальний зсув в історії методології правового обгрунтування від аналітики до топіки. Визначено перспективні напрямки подальшого дослідження проблеми обгрунтування в юриспруденції.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження діяльності органів місцевого самоврядування щодо вирішення проблем соціально-економічного та екологічного розвитку постраждалих територій від аварії на ЧАЕС. Визначено можливі шляхи використання набутого досвіду діяльності управлінських структур в аналогічних ситуаціях та здійснено їх моделювання. Проаналізовано особливості функціонування органів місцевого самоврядування за умов надзвичайних техногенних ситуацій та обгрунтовано їх важливу роль у формуванні та реалізації державної політики економічного розвитку та соціального захисту регіонів, потерпілих від аварії на ЧАЕС. Виявлено шляхи ресурсного забезпечення постраждалих територій, показно місце та роль місцевих громад у реалізації заходів з ліквідації наслідків аварії. Визначено основні параметри стратегічного плану соціально-економічного розвитку Житомирської області з урахуванням особивостей розвитку території, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС. Досліджено форми взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування під час вирішення актуальних проблем в екстремальних ситуаціях. Уточнено концептуальні підходи щодо відновлення соціально-економічного й екологічного стану постраждалих регіонів. Визначено тенденції удосконалення господарської діяльності даних територій та обгрунтовано методичні підходи щодо формування регіональних програм їх соціально-економічного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему органічної змістовної єдності соціальної філософії та правосвідомості. Її актуальність зумовлена тим, що виокремлення останньої з курсу філософії небезпечне, оскільки суть правосвідомості може бути зведена до її формування на базі емпіризму з його схильністю до суб'єктивізму та суб'єктивного ідеалізму. Обгрунтовано методологічно-світоглядний статус понять і категорій соціальної філософії, які трансформуються у правосуб'єктний спосіб суспільної життєдіяльності кожної людини, яка свідомо обирає для себе шлях самопізнання. Визначальні категорії філософії розглянуто у їх правовому вимірі. Наголошено на важливості підпорядкованості культури людини світоглядним домінантам соціально-філософського знання.

  Скачати повний текст