Досліджено проблему запобігання групової злочинності. Визначено основні аспекти її підвищеної суспільної небезпеки. Проаналізовано поняття групового злочину. Особливу увагу приділено проблемі співвідношення групової й організованої злочинності, які базуються на спільних соціально-психологічних закономірностях і є окремими специфічними видами у загальній структурі злочинності. Підтверджено існування певних видів злочинів, які вчинюються за групової форми частіше, ніж інші (корисливої, насильницької групової злочинності). На базі соціально-психологічного підходу виявлено велике коло аспектів кримінологічного дослідження групової злочинності. Розроблено необхідні для розуміння групової злочинної поведінки визначення певних понять, а саме: групова динаміка злочинної групи, групові санкції, групові норми, груповий тиск, групові конфлікти, групова згуртованість, конфомізм, лідерство, психологічний вплив. Висвітлено аспекти, які необхідно враховувати під час розробки запобіжних заходів групової злчинності, а саме: вікові особливості; зміст, характер злочинної діяльності; типологію злочинних груп. Досліджено питання типології злочинних груп. На підставі аналізу групової злочинності розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні теоретичні та практичні проблеми криміналістичної характеристики шахрайства відносно власності особи та її використання на початковому етапі розслідування. Визначено предмет злочинного посягання під час шахрайства відносно власності особи за сучасних умов, розглянуто способи реалізації, механізм утвореня та виявлення слідів даного виду злочинної діяльності. Наведено характеристику осіб шахрая та потерпілого від шахрайства. Визначено особливості тактики проведення допиту, очної ставки, пред'явлення для впізнання, обшуку та призначення експертиз під час розслідування шахрайств відносно власності особи за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Запропоновано узагальнююче визначення поняття сімейно-побутових тяжких насильницьких злочинів проти особи та наведено їх розгорнуту кримінологічну характеристику із з'ясуванням сучасних тенденцій. Удосконалено теорію стосовно особистості сімейно-побутового насильницького злочинця та по-новому визначено їх типологію, зважаючи на критерій спрямованості поведінки у криміногенному конфлікті. Вперше в Україні проведено класифікацію головних видів віктимної поведінки потерпілих від сімейно-побутових тяжких насильницьких злочинів проти особи, засновану на характері прояву та інтенсивності впливу даної поведінки та прийняття злочинного рішення. Проаналізовано систему детермінант злочинів проти особи із виділенням їх специфіки на макро-, мікро- та індивідуальному рівнях. Розглянуто структуру криміногенного сімейно-побутового конфлікту у випадку умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, орактеризовано специфіку його динаміки, головних причин ескалації, зроблено спробу пояснення злочинного варіанту розв'язання продовжуваного протистояння; проведено класифікацію даних конфліктів на підставі критеріїв годинного виміру, виду учасників зіткнення та ступеня суспільної небезпечності. Розглянуто теорію щодо необхідності визнання одним із головних напрямків спеціально-кримінологічного попередження протидію криміногенним сімейно-побутовим конфліктам. Удосконалено віктимологічний напрямок індивідуального попередження, виходячи із основних видів віктимної поведінки потерпілих від сімейно-побутових вбивств і тяжких тілесних ушкоджень.

  Скачати повний текст

З'ясовано кримінологічну природу, розкрито сутність і форму прояву, сформульовано визначення корисливої насильницької злочинності. На підставі аналізу кількісних та якісних показників встановлено типові риси та тенденції розвитку цієї злочинності. З позицій соціально-психологічного підходу вирішено проблему детермінації корисливої насильницької злочинності. Сформовано цілісну концепцію запобігання корисливій насильницькій злочинності, що базується на провідній ідеї убезпечення від цієї злочинності різними засобами превентивного впливу на її причини й умови, осіб, які виявляють злочинні наміри, а також через зменшення можливостей для вчинення корисливих насильницьких злочинів і захист потенційних потерпілих.

  Скачати повний текст