Здійснено комплексний аналіз теоретико-методологічних і практико-прикладних аспектів щодо співвідношення законності та справедливості. Проаналізовано історико-правовий аспект ідей взаємозумовленості та взаємозалежності законності та справедливості у працях вчених античності, середньовіччя, відродження, просвітництва та Нового часу. Висвітлено методологічні проблеми законності. Визначено суть поняття, сфери й аспекти її прояву. Розмежовано принципи та вимоги законності, які характеризують оптимальні напрямки дослідження даного феномену та його співвідношення зі справедливістю. Проведено змістовий аналіз дослідженого співвідношення у сфері юридичної діяльності. Визначено взаємодію моральності, справедливості та законності у процесі правового впливу на суспільство, взаємозалежності та справедливості у процесі правового впливу на суспільство, взаємозалежності та справедливості у процесі реалізації права та характеристики особливостей вияву принципів і вимог законності у правозастосуванні.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття законності, її форми, структурні елементи, сутність і зміст, встановлено співвідношення понять законності та правозаконності. Визначено методологічну основу дослідження. Розглянуто основні ознаки, які визначають юридичну природу та специфіку застосування права як особливої форми його реалізації з урахуванням нелінійного характеру розвитку суспільних відносин. Встановлено та проаналізовано фактори, які впливають на забезпечення законності у правозастосовному процесі, включаючи нетипові ситуації, що виникають під час вирішення юридичних справ. Розкрито зміст принципів законності як основоположних ідей, які визначають сутність цього складного та багатопланового суспільно-правового та культурного феномена, їх системний характер. Визначено критерії їх відмінності від вимог законності.

  Скачати повний текст

Визначено поняття правової системи, підстави класифікації та типологію правової системи України, яка належить до східноєвропейської правової сім'ї, чим зумовлено розуміння та значення у ній державного примусу, зокрема, всебічне урахування публічного інтересу, переважання останнього, підкреслювання необхідності виконання обов'язків, як умови або навіть передумови реалізації права, можливість широкого застосування державного примусу як елемента механізму забезпечення належного функціонування провової системи, а разом з тим, і соціальної системи у цілому. Проаналізовано поняття та сутність державного примусу, його види та характерні риси у правовідносинах приватного та публічного права, значення для реалізації об'єктивного права, здійснення суб'єктивних прав і виконання обов'язків. На підставі результатів аналізу сформульовано пропозиції щодо удосконалення доктрини права та концепції підготовки окремих законопроектів в Україні, без чого неможливе забезпечення реалізації їх норм, належного виконання суб'єктивних прав та обов'язків учасниками відповідних правовідносин.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення теоретичних і практичних проблем нормативного впливу права на формування правопорядку, проаналізовано особливості їх взаємодії. Розглянуто концептуальні засади теорії правопорядку, визначено його структурні елементи, ознаки та різновиди, якійсні та кількісні характеристики (рівні). Охарактеризовано систему принципів правопорядку й основні напрями їх взаємодії з принципами у праві. На підставі визначення сутності феноменів права та правопорядку виявлено особливості взаємовпливу нормативності права та нормативності правопорядку на різних етапах правоутворення, встановлено відмінності регулювальної ролі права у формуванні публічно-правового та приватноправового правопорядків. Наведено деякі положення теорії законності з урахуванням плюралізму джерел права та концепції "правового закону", визначено основні гарантії правопорядку.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній юриспруденції комплексно досліджено загальнотеоретичні та компаративістські аспекти правового забезпечення концепції сталого розвитку сучасної держави. Обгрунтовано необхідність підвищення ролі права у забезпеченні сталого розвитку як важливого засобу впливу на процеси сталості. Визначено проблеми правового забезпечення та реалізації принципів концепції сталого розвитку в національній правовій системі України. У порівняльному аспекті проаналізовано стратегію переходу країн на шлях сталого розвитку та виявлено позитивні та негативні тенденції впровадження відповідної правової політики у сучасній державі, що дозволило використати позитивний іноземний досвід для розробки концепції сталого розвитку й уникнути небажаних наслідків. Відзначено, що перехід до концепції сталого розвитку неможливий без трансформації прав людини. Використання цієї концепції дозволяє усунути протиріччя між правами нинішніх і прийдешніх поколінь, змінити антропоцентричний підхід у правах людини на біоцентричний, забезпечити соціально-економічні умови, що мають сприяти забезпеченню прав людини, вдосконаленню процедур захисту прав людини та громадянина. Запропоновано проект Національної концепції сталого розвитку України, спрямований на досягнення довгострокових цілей сталого розвитку на підставі докорінних змін правової політики України у цій сфері.

  Скачати повний текст

Висвітлено суть правоохоронної діяльності як аспект соціального управлінння та засіб гарантування й охорони основних прав людини. Досліджено соціальну природу та зміст правоохоронної діяльності, обгрунтовано її визначення. З'ясовано співвідношення категорій "правозахисна та правоохоронна діяльність". Проаналізовано подвійну природу правоохоронної діяльності як особливого різновиду соціальної діяльності та державно-правового аспекту соціального управління. Визначено протиріччя правоохоронної діяльності, що зумовлюють її суть, зміст, природу та функції. Розглянуто взаємодію прав людини та правоохоронної діяльності. Розкрито суть поняття і зміст нормотвірної діяльності правоохоронних органів й обгрунтовано шляхи вдосконалення даної діяльності.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу історіографічних джерел знайдено нові докази того, що поняття "законність" у вітчизняній юридичній літературі широко використовувалось у науковому обігу вже у другій половині ХІХ ст. На матеріалах робіт вітчизняних вчених-юристів вперше показано динаміку розвитку вчення про законність у другій половині ХІХ ст. - 1920-х рр., яке залежить від існуючого у суспільстві політичного режиму, соціальної цінності того права, якому воно служить. Визначено специфічні ознаки законності як принципа права. Досліджено питання про структурні елементи законності, її цілі, об'єкт впливу, функції. Законність обгрунтовано як провідну правову вимогу суворого та неухильного дотримання та виконання або застосування норми права. На підставі результатів аналізу законності як правового принципу, що поширюється на юридичну реальність, розглянуто загальність та універсальність, унаслідок чого законність не визначає конкретного та певного варіанта поведінки у процесі правореалізації. Встановлено належність принципу законності до числа принципів-законоположень, які відрізняються від інших принципів, зафіксованих у чинному законодавстві, тим, що вони не є формально визначеними та не мають класичної структури (гіпотези, диспозиції, санкції) та є нетиповими нормативними приписами. З позиції гуманістичного, а не інструментального підходу до аналізу особливостей принципу законності у правозастосуванні виокремлено її формальні та змістовні аспекти. Доведено, що одним із найважливіших завдань правозастосувальної діяльності є розмежування на практиці на базі закону протилежних юридично значимих інтересів. Аргументовано, що однією із важливих і дійових гарантій захисту прав і свобод людини у правовій державі повинен бути юридичний механізм, який регламентує питання конфлікту публічних і приватних інтересів у процесі правозастосування, особливо тоді, коли закон дає підстави тлумачити його зміст в інтересах держави та громадянина.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-правовий аналіз соціального порядку та правопорядку як необхідної умови стабільності суспільства. Розкрито особливості регулятивного потенціалу соціального та правового порядку в життєдіяльності соціуму. Висвітлено генезу й особливості його формування в українському суспільстві. Виявлено її взаємозв'язок з ментальністю українців. Досліджено вплив стану соціального та правового порядку на реформування політико-правових, економічних, соціальних і духовних відносин в Україні. Досліджено роль міліції у формуванні та утвердженні даного порядку, забезпеченні соціальної стабільності. Доведено необхідність зменшення насильницької складової в їх діяльності, нагальну потребу антропологічного повороту, що дозволить задіяти особистісний потенціал працівників правоохоронних органів під час виконання ними службових обов'язків.

  Скачати повний текст