Здійснено історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д.Юркевича у контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. В антрополого-екзистенційному аспекті розглянуто ідею моральної свідомості людини. Досліджено поняття серця та любові як бази моральних взаємовідносин у суспільстві. З'ясовано роль моральних законів та значення права у системі моральних ідей суспільства. Проаналізовано ідею справедливості як основу концепту морально-правових відносин. З'ясовано критерії розмежування моралі та права у контексті концепції природного права. Розкрито суть тези про взаємозв'язок, взаємовплив і взаємообгрунтування категорій моралі та права у філософії П.Д.Юркевича.

  Скачати повний текст

У ході дослідження обгрунтовано, що проблема дуалізму та синтезу цілей природного та позитивного права має важливе значення для розвитку сучасної теорії права. Обгрунтовано принцип процедурної коректності як теоретико-правовий інструмент синтезу цілей природного та позитивного права. Цей принцип є єдністю, цілісністю "формальної коректності"та "моральної коректності" у всіх юридичних процедурах, зокрема, під час прийняття політико-правових і судових рішень. Доведено, що зміст сучасних теоретичних дискусій між прихильниками та супротивниками природного права демонструє, що відбувається процес зближення їхніх позицій, певний консенсус у підходах до праворозуміння як парадигми юридичної науки та основи правової системи. У контексті синтезу цілей природного та позитивного права продемонстровано об'єктивний характер і статус єднальних юридичних рішень - юс-конвенцій, а також зміст правил, принципів, стратегій та процедур прийняття таких рішень.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз теоретико-методологічних і практико-прикладних аспектів щодо співвідношення законності та справедливості. Проаналізовано історико-правовий аспект ідей взаємозумовленості та взаємозалежності законності та справедливості у працях вчених античності, середньовіччя, відродження, просвітництва та Нового часу. Висвітлено методологічні проблеми законності. Визначено суть поняття, сфери й аспекти її прояву. Розмежовано принципи та вимоги законності, які характеризують оптимальні напрямки дослідження даного феномену та його співвідношення зі справедливістю. Проведено змістовий аналіз дослідженого співвідношення у сфері юридичної діяльності. Визначено взаємодію моральності, справедливості та законності у процесі правового впливу на суспільство, взаємозалежності та справедливості у процесі правового впливу на суспільство, взаємозалежності та справедливості у процесі реалізації права та характеристики особливостей вияву принципів і вимог законності у правозастосуванні.

  Скачати повний текст

З'ясовано імперативну дію моралі у професійній діяльності слідчого. Досліджено суть методології слідчої діяльності, роль імперативності моралі у праві та професійній етиці слідчого. Подано філософсько-правове обгрунтування процесу імперативізації моралі у його професійній діяльності. Сформульовано дефініції та здійснено всебічний аналіз морального імперативу у позитивному праві. Доведено, що імператив моралі зумовлений природним правом, а у позитивному праві він має спонукальний характер.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне наукове узагальнення теоретичних засад, які є основою інтелектуальної культури юриста. Розглянуто поняття інтелекту, проведено його психолого-юридичний аналіз, проаналізовано види та функції інтелекту. Досліджено особливості функціонування інтелектуальної культури юриста, її формування та застосування, функції й основні завдання. Установлено чинники впливу на її формування у контексті сучасної філософсько-правової доктрини.

  Скачати повний текст

Досліджено змість категорії "суспільна мораль" в конституційно-правовій науці. Визначено особливості конституційно-правового регулювання відносин у сфері захисту суспільної моралі, проаналізовано Конституцію та закони України як правову основу захисту суспільної моралі, обгрунтовано необхідність встановлення конституційних обмежень прав і свобод людини з метою її захисту. Досліджено конституційно-правовий механізм захисту суспільної моралі, особливості та міханізм реалізації юридичної відповідальності за порушення законодавства у даній сфері. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України у сфері захисту суспільної моралі.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз моралі та права як феноменів соціального буття у період трансформації суспільства у аспекті їх взаємодії, взаємопроникнення, взаємообумовленості на початку нового тисячоліття. На базі діалектичного методу, синергетики та компаративістики розглянуто основні риси та права за умов глобалізаційних процесів. Визначено основні тенденції їх розвитку в Україні. Досліджено загальне та відмінне компонентів моральної і правової систем, а саме: норм пріоритетних соціальних регуляторів. Проаналізовано особливості механізму морального та правового регулювання у транзитивний період суспільно-історичного розвитку нашої держави. Констатовано властивості моралі та права встановлювати аксіологічні координати, які дозволяють моделювати цивілізовану практику соціально-комунікативної діяльності в Україні. Як основні константи висвітлено морально-правову відповідальність і справедливість, пошану до відчуття власної гідності соціальних суб'єктів.

  Скачати повний текст

Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Розглянуто мораль як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну основу державотворчої діяльності людини, що виступає суб'єктом організаційно-політичних інтересів, потреб і духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. З'ясовано, що моральна мотивація державотворчої діяльності являє соблю складну структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, що визначають характер її нормотворчого спілкування в соціумі, мету та зміст державотворчої діяльності.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз соціально-філософського феномену морально-правового конформізму як однієї з найпоширеніших форм деформації соціальної свідомості. Феномен морально-правового конформізму розглянуто в онтологічному та гносеологічному контекстах у "світ-системному" аспекті як у процесі інтеграції України до світової спільноти, на рівні внутрішньої трансформації суспільства, а також на рівні взаємозв'язку "свій - чужий". Проаналізовано аксіологічний вплив концептів "мораль", "моральність", "право" на формування соціальної свідомості та виникнення морально-правового конформізму.

  Скачати повний текст

Розглянуто різні етико-філософські концепції, в межах яких осмислювався феномен права в його духовно-нормативному та соціально-регулятивному вимірах. Увагу приділено подоланню однобічностей природно-правового та позитивно-правового підходів. Висвітлено вплив духовно-ціннісних засад європейської культури на сучасний етико-філософський дискурс з правової проблематики у зв'язку з рівнем розвитку моральної свідомості. Проблеми права розглянуто в контексті етико-філософського дискурсу, який націлений на вдосконалення дискурсивних практик інституційної спрямованості. Виявлено єдність аксіологічного та деонтологічного обгрунтування у сфері приватного права, законів щодо прав і свобод громадянина, які породжує етико-правовий дискурс і який в найбільшій мірі відповідає всім гуманістично-орієнтованим проектам глобалізації.

  Скачати повний текст

Узагальнено існуючі у науковій літературі концепції виникнення права та моралі, типи праворозуміння та розуміння моралі. Досліджено джерела виникнення права та моралі. Проаналізовано гносеологію моралі та права. Уточнено зміст моралі, що є усвідомленим, тобто заснованим на знаннях, досвіді, звичаях Поняття яке формує відчуття прагнення до належного, що виходить з внутрішнього спонукання віри у справедливість, впевненості панування добра, сформованої на підставі розуміння цінностей життя. Встановлено, що процес виникнення моральних і правових норм пов'язаний з об'єктивними причинами розвитку суспільства та з потребами соціального регулювання. Проаналізовано співвідношення права та моралі в процесі суспільного регулювання, виявлено їх особливості, єдність, відмінність, взаємозв'язок, взаємодію та протиріччя. Досліджено правове та моральне регулювання, встановлено його передумови, ознаки та співвідношення. Розглянуто структурну характеристику та взаємодію моральної та правової системи, визначено їх функції. Проведено дослідження функцій і принципів моралі у їх співвідношенні з функціями та принципами права. Доведено єдність і взаємодію права та моралі як соціальних регуляторів у процесі суспільного життя. Обгрунтовано критерії розподілу права та моралі. Зроблено висновок про морально-правову дію моралі та права на регулювання суспільних процесів у єдності, що утворюють соціальну цінність, яка активно впливає на юридичну практику.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження співвідношення моралі та права у філософії І.Канта. Відносно характеристик чинників відмінності та тотожності кантівського тлумачення понять "мораль" та "право" зазначено, що першими утворюється антиномізм безумовного статусу моралі та легітимізованого статусу права у практичній філософії І.Канта. Чинники відмінності обумовлено різницею між ноументальним і феноменальним визначеннями буття людини (ширше: культури). Чинники тотожності, завдяки яким утворюється можливість розуміння моралі та права як певної цілісності, виведено з апріорної рефлексії свободи як онтологічно мислимої сутності.

  Скачати повний текст

Показано, що справедливість є однією з найважливіших філософсько-правових категорій, смислове значення якої взаємопов'язане з демократією, рівністю, свободою, відповідальністю, системою правих норм і державним устроєм. Відзначено, що на даному етапі українського державотворення категорія справедливості ще не знайшла достатнього усвідомлення на рівні суспільної свідомості (особливо у правлячої верстви). Зазначено, що ідея справедливості як філософська категорія зародилася в античні часи, знайшла свій розвиток у працях Платона, Аристотеля, Плотіна, Цицерона. У період Відродження та Просвітництва європейська цивілізація звернулася до ідеї справедливості, відбулися розвиток й адаптація до обставин Нового часу. Уперше ідею справедливості як системотвірну було втілено до практики державного будівництва наприкінці XVIII ст. у США, пізніше - у Франції, у XIX - XX ст. - у будівництво незалежних національних держав. Такими українськими мислителями, як Т.Шевченко, М.Драгоманов, І.Франко, Б.Кістяківський, В.Липинський, М.Грушевський, В.Винниченко ідея справедливості імплантувалася в програму національного визволення та творення української незалежної суверенної соборної держави. Ці ідеї розвивалися діячами національно-визвольного руху, передовими українськими інтелігентами другої половини XX ст. та почали впроваджуватися до практики державного життя із здобуттям Україною незалежності. Зауважено, що практика українського державотворення має значні проблеми, які проявилися у процесі демократизації (як її тіньова сторона), у приватизації державної власності, аграрній реформі, діяльності судових і правоохоронних органів. Проаналізовано наявні проблеми та визначено можливі шляхи їх вирішення. Зроблено висоновок, що європейський вибір неможливий без втілення ідеї справедливості до української практики державотворення.

  Скачати повний текст