Досліджено програму розвитку комунікативних умінь майбутніх юристів, що грунтується на формуванні текстових умінь студентів, засвоєнні навичок професійного мовлення, розуміння текстової інформації. Визначено соціально-психологічні передумови змісту, системи та технології професійного юридичного мовлення, описано психологічні прояви сприйняття правових текстів. З'ясовано, що у непідготовлених реципієнтів монологічні правові тексти викликають фрустраційні прояви (апатію, агресію, тенденцію до уникнення, регресію) й ірраціональну повагу: текстам і суб'єктам, що їх повідомляють, надається висока соціальна оцінка. У комунікації між підготовленими реципієнтами, які не працюють юристами, та правників зафіксовано високу конфліктність: фрустрованість переживають самі правники. Встановлено, що найбільш раціональні прояви комунікації спостерігаються між правниками, здатними адаптувати юридичне мовлення до рівня соціального сприйняття, та їх партнерами з комунікації, які володіють основами правових знань. Визначено тенденції формування комунікативних здібностей майбутніх юристів протягом навчання. Обгрунтовано сооціально-психологічні передумови формування комунікативного мовлення студентів у проблемно-комунікативних ситуаціях спеціальних знань. Проаналізовано особливості організації комунікативної діяльності студентів. Розроблено мовленнєві вправи на підставі показників аналізу комунікативної діяльності майбутніх юристів.

  Скачати повний текст

Дисертація містить теоретичне й експериментальне дослідження проблеми забезпечення змісту правової освіти майбутніх вчителів. З'ясовано, що ефективність засвоєння змісту правової освіти студентами зростає при дотриманні певних педагогічних умов, які застосовуються як у процесі лекційних, семінарсько-практичних занять, так і в позааудиторній роботі.

  Скачати повний текст

Проведено психолого-педагогічний і методичний аналіз предмета дослідження, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методичні умови ефективного застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства IX класу, розроблено її нормативні документи й алгоритм упровадження у навчальний процес. Доведено, що застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства стимулює навчальну мотивацію учнів, формує у них навички самостійного визначення власної навчальної стратегії й її реалізації, розвиває процеси самоорганізації та самооцінювання у дев'ятикласників, адаптує їх до навчання у ВНЗ за кредитно-модульною технологією. Підсумки дослідження дозволяють констатувати факт росту показників навчальних результатів і навчальної мотивації учнів, що забезпечує якість навчальних досягнень учнів.

  Скачати повний текст

Наведено методику формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання правознавства у IX класі основної школи. Проаналізовано стан розробленості дослідженої проблеми у теорії та на практиці. Доведено, що ціннісні орієнтації є внутрішнім компонентом свідомості та самосвідомості людини, особливим психологічним утворенням, що формується шляхом інтеріоризації особистістю суспільних цінностей. Наведено визначення понять "цінності", "ціннісні орієнтації", "соціально-правові ціннісні орієнтації", що формуються в учнів на уроках правознавства, з'ясовано компоненти ціннісних орієнтацій. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування соціально-правових ціннісних орієнтацій у навчанні предмету "Основи правознавства".

  Скачати повний текст

Досліджено історико-педагогічний аспект викладання правових дисциплін у вищих навчальних закладах України другої половини XIX - початку XX ст. На підставі аналізу історико-педагогічної літератури, архівних матеріалів, офіційно-правових документів визначено й охарактеризовано основні етапи розвитку вищої юридичної освіти в Україні у досліджуваний період. Висвітлено внесок вітчизняних педагогів, громадських діячів і викладачів університетів у розробку теоретичних засад викладання правових дисциплін. Вперше визначено організаційно-педагогічні умови викладання правових дисциплін у вищих навчальних закладах України досліджуваного періоду, якими є: високий рівень професійно-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу, використання різноманітних форм і методів викладання правових дисциплін і його науково-методичне забезпечення, здійснення контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів. Показано специфіку та тенденції розвитку методики викладання правових дисциплін у досліджуваний період. Визначено перспективи впровадження прогресивних ідей вітчизняних педагогів другої половини XIX - початку XX ст. щодо викладання правових дисциплін у практику діяльності сучасних вищих навчальних закладів.

  Скачати повний текст

Досліджувався процес формування првової культури старшокласників у навчальних закладах нового типу. Обгрунтовано поняття "правова культура старшокласників ", розроблено концепції й методику формування правової культури старшокласників у навчальних закладах нового типу. Експериментальна робота дозволила визначити педагогічні умови, що забезпечують формування правової культури в навчальних закладах нового типу, підтвердила доцільність включення старшокласників у різноманітні види творчої діяльності і введення в навчальний процес засобів мистецтва як засобу формування правової культури старшокласників.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення дії об'єктивного, суб'єктивного та особистісного факторів визначено особливості організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення юридичних дисциплін. Розроблено технологію організації самостійної роботи студентів під час вивчення юридичних дисциплін у вищому навчальному педагогічному закладі, яка спрямована на поетапне підвищення рівня самостійності завдяки зміні домінуючого виду управління (прямого, співуправління, самоуправління). Експериментально доведено ефективність використання запропонованої технології.

  Скачати повний текст