Досліджено історико-педагогічний аспект викладання правових дисциплін у вищих навчальних закладах України другої половини XIX - початку XX ст. На підставі аналізу історико-педагогічної літератури, архівних матеріалів, офіційно-правових документів визначено й охарактеризовано основні етапи розвитку вищої юридичної освіти в Україні у досліджуваний період. Висвітлено внесок вітчизняних педагогів, громадських діячів і викладачів університетів у розробку теоретичних засад викладання правових дисциплін. Вперше визначено організаційно-педагогічні умови викладання правових дисциплін у вищих навчальних закладах України досліджуваного періоду, якими є: високий рівень професійно-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу, використання різноманітних форм і методів викладання правових дисциплін і його науково-методичне забезпечення, здійснення контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів. Показано специфіку та тенденції розвитку методики викладання правових дисциплін у досліджуваний період. Визначено перспективи впровадження прогресивних ідей вітчизняних педагогів другої половини XIX - початку XX ст. щодо викладання правових дисциплін у практику діяльності сучасних вищих навчальних закладів.

  Скачати повний текст

Досліджено програму розвитку комунікативних умінь майбутніх юристів, що грунтується на формуванні текстових умінь студентів, засвоєнні навичок професійного мовлення, розуміння текстової інформації. Визначено соціально-психологічні передумови змісту, системи та технології професійного юридичного мовлення, описано психологічні прояви сприйняття правових текстів. З'ясовано, що у непідготовлених реципієнтів монологічні правові тексти викликають фрустраційні прояви (апатію, агресію, тенденцію до уникнення, регресію) й ірраціональну повагу: текстам і суб'єктам, що їх повідомляють, надається висока соціальна оцінка. У комунікації між підготовленими реципієнтами, які не працюють юристами, та правників зафіксовано високу конфліктність: фрустрованість переживають самі правники. Встановлено, що найбільш раціональні прояви комунікації спостерігаються між правниками, здатними адаптувати юридичне мовлення до рівня соціального сприйняття, та їх партнерами з комунікації, які володіють основами правових знань. Визначено тенденції формування комунікативних здібностей майбутніх юристів протягом навчання. Обгрунтовано сооціально-психологічні передумови формування комунікативного мовлення студентів у проблемно-комунікативних ситуаціях спеціальних знань. Проаналізовано особливості організації комунікативної діяльності студентів. Розроблено мовленнєві вправи на підставі показників аналізу комунікативної діяльності майбутніх юристів.

  Скачати повний текст