Розкрито зв'язок морального і правового виховання в сучасній школі. Наведено матеріал дослідження морально-правової вихованості учнів, показано досвід формування морально-правових знань і поведінки учнів на уроках і позакласній роботі з правознавства.

Розглянуто питання походження й організації процесу відмивання "брудних" грошей. Проаналізовано основні напрямки протидії їх відмиванню. Охарактеризовано місце та роль банків у виявленні, запобіганні та припиненні операцій з відмивання "брудних" грошей. Створено програми внутрішньобанківського контролю за розпізнаванням і щодо запобігання відмиванню грошей.

Розглянуто зміст поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у контексті боротьби з організованою злочинністю. Визначено обсяги масштабів легалізації незаконно одержаних доходів. Наведено рекомендації щодо розпізнавання операцій, пов'язаних з відмиванням "брудних" грошей через кредитно-фінансові установи. Запропоновано основні шляхи та методи протидії процесу відмивання доходів і міжнародному співробітництву в даній сфері. Проаналізовано законодавчі акти міжнародного та національного законодавства щодо боротьби з легалізацією незаконно одержаних доходів.

Рассмотрено содержание понятия легализации (отмывания) доходов, полученных преступным путем в контексте борьбы с организованной преступностью. Определены размеры масштабов легализации незаконно полученных доходов. Приведены рекомендации по распознаванию операций, связанных с отмыванием "грязных" денег через кредитно-финансовые учреждения. Предложены основные пути и методы противодействия процессу отмывания доходов. Проанализированы важнейшие законодательные акты международного и национального законодательства по борьбе с легализацией незаконно полученных доходов.

Проведено загальнотеоретичне дослідження економічних і соціальних прав людини, розглянуто їх європейські стандарти та правовий механізм забезпечення в Україні. Розкрито специфічні властивості економічних і соціальних прав людини, сформульовано визначення загального поняття стандартів таких прав, встановлено їх ознаки та розроблено класифікацію. Охарактеризовано судовоподібну природу діяльності Європейського комітету з соціальних прав у межах контрольних процедур за Європейською соціальною хартією (переглянутою), встановлено основні принципи тлумачення даним Комітетом її норм. Обгрунтовано шляхи оптимізації процесу національної імплементації в Україні європейських стандартів економічних і соціальних прав людини, зокрема, розроблено пропозиції щодо уточнення їх окремих конституційних формулювань.

Рассмотрено историческое развитие международного уголовного права, раскрыты его концепция, задачи и легитимность. Охарактеризованы международное уголовное право и международный правопорядок. Представлены особенности развития общей теории преступлений по международному праву, материальные элементы, ментальный элемент. Раскрыт феномен геноцида. Рассмотрены преступления против человечности - убийство, истребление, порабощение, депортация или насильственное перемещение населения, заключение в тюрьму, пытки, сексуальное насилие, преследования, насильственное исчезновение людей, апартеид и другие бесчеловечные деяния. Уделено внимание военным преступлениям против лиц и имущественных и иных прав. Охарактеризировано преступление агрессии.

Розглянуто проблемні питання правової освіти іноземних студентів у вищих медичних навчальних закладах України, надано пропозиції щодо адаптації окремих тем із медичного права до сприйняття громадянами іноземних держав.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4РУМ)011.202.8

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф79(4РУМ) + Х819(4РУМ)011.20

Рубрики:

Інші суспільно-політичні організації

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено новітні доктринальні та практичні аспекти становлення та розвитку інтеграційного права в межах міжнародних міждержавних інтеграційних об'єднань та на рівні національної держави. Визначено, що інтегративність в сучасному праві є першорядним фактором, який формує уяву про те, чим є і яким буде право. Розкрито функції, засіб і мету, стан та динаміку поняття інтегративності. Проаналізовано джерела інтеграційного права, викладено актуальні аспекти функціонування міжнародних міждержавних організацій інтеграційної спрямованності.

Увагу приділено компаративному аналізу рецепції як конституційно-правового феномену та процесу, як необхідної складової сучасного етапу конституційної модернізації в Україні. Висвітлено доктринальні підходи до визначення рецепції як конституційно-правового феномену, відмежування її від споріднених правових категорій. Розкрито поняття рецепції в конституційному праві, відмежування від споріднених та суміжних правових категорій, здійснено комлексну класифікацію за різними критеріями. Досліджено вплив рецепції на інституційний дизайн конституційної моделі організації публічної влади та вітчизняної доктрини прав людини. Проаналізовано такі негативні наслідки рецепції, як дисгармонізація, конституційно-правова мутація, декультурація, анігіляція, конституційна комплікація.

Досліджено особливості рецепції як конституційно-правового феномена та процесу. Проаналізовано основні доктринальні підходи до розуміння етимології та семантики терміна "рецепція", здійснено його відмежування від суміжних і споріднених правових категорій. Запропоновано визначення поняття "рецепція у конституційному праві (конституційно-правова рецепція)" - це конституційно-правовий феномен і процес міждержавної політико-правової взаємодії, що має кростемпоральний характер і полягає в можливості чи необхідності сприйняття, впровадження та засвоєння зарубіжного конституційно-правового матеріалу або міжнародно-правової норми національною системою конституційного права з метою її модернізації та розвитку. Визначено поняття та структуру механізму рецепції в конституційному праві. Досліджено структуру механізму рецепції з урахуванням специфіки конституційного права як фундаментальної та пріоритетної галузі національного права. Проаналізовано її базові елементи (об'єкти, суб'єкти, форми та методи) і блоки: доктринально-правовий (теоретико-правовий), нормативно-правовий, культурно-правовий (ідеологічний), інституційно-правовий, організаційно-правовий, економіко-правовий. Здійснено поглиблену класифікацію рецепції в конституційному праві за такими критеріями: кількістю суб'єктів; ступенем вольового впливу суб'єктів; методами сприйняття та впровадження; правовими наслідками; ступенем активності суб'єктів; ступенем інтенсивності конституційно-правової модернізації; ступенем організованості процесу; формою сприйняття; територією; об'єктами конституційно-правової рецепції. Досліджено праксеологічні проблеми конституційно-правової рецепції у процесі євроінтеграції та конституційно-правової модернізації, зокрема у сфері прав людини, організації та здійснення публічної влади. Проаналізовано особливості впливу рецепції на розвиток конституційного права в умовах глобалізації та реалізації концепції транснаціонального конституціоналізму. Підкреслено необхідність модернізації конституційного виміру функціонування сучасної демократичної держави в контексті вирішення глобальних проблем людства через встановлення транснаціонального (а в перспективі - глобального) конституційного правопорядку. Констатовано, що конституційно-правові інновації обумовлені розвитком науки та техніки, зокрема генної інженерії та геномної медицини, нанотехнологій, біомедичних технологій (кіборгізації, біопринтингу), штучного інтелекту (у т.ч. робототехніки) та ін. Під впливом цих факторів з'являється оновлена система конституційних прав людини на сурогатне материнство, штучне запліднення, гендерну ідентичність (зміну статі), клонування, трансплантацію органів, інсоляцію та ін. Доведено, що паралельно з рецепцією конструктивних конституційних інновацій до правової системи можуть проникнути і деструктивні новації, пов'язані зі зловживанням правом, які стають дестабілізуючим фактором конституційно-правової модернізації, можуть сприяти порушенню прав людини та навіть уявляти загрозу суверенітету і національній безпеці держави в інформаційній, екологічній, економічній, біологічній та інших сферах життєдіяльності. Підкреслено, що деструктивними наслідками конституційно-правової рецепції можуть бути: дисгармонізація, конституційно-правова мутація, декультурація, анігіляція, конституційна комплікація та ін.