Висвітлено теоретичні і прикладні засади розробки і використання методів психологічного дослідження індивідуально-особистісних властивостей поліцейських Національної поліції України як одного з важливих напрямів системи психологічного забезпечення їх службової діяльності. Проведено експериментальне дослідження, методологічним підґрунтям якого, стали принципи системності й оптимізації. Використано, з метою практичного вивчення працівників поліції, адаптовані зарубіжні методики психологічної діагностики мотиваційної сфери, здібностей і характерологічних особливостей поліцейських. Наведено тести українськомовних психодіагностичних методик, середньостатистичні норми та інші їх психометричні характеристики. Розкрито психологічні особливості основних видів професійної діяльності поліцейських, емпіричним підґрунтям дослідження стали результати психологічного тестування більш як пꞌятисот працівників підрозділів Національної поліції. Розміщено інформаційні матеріали, які можуть бути покладені в основу роботи психологів системи Міністерства внутрішніх справ і працівників поліцейських комісій при здійсненні професійного добору, проведенні конкурсу при призначенні на посади.

Присвячено використанню адаптованих валідних і надійних зарубіжних психодіагностичних методик з метою оптимізації системи професійного психологічного вивчення особистості працівників Національної поліції України як важливої складової системи психологічного забезпечення їх службової діяльності. Представлено українськомовні тексти опитувальників, наведено інструкції, ключі для підрахунку результатів, середньонормативні показники і стандартизовані тестові норми. Може використовуватися практичними психологами МВС України та фахівцями поліцейських комісій при доборі та атестації працівників поліції, а також у навчальному процесі закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання.

Розкрито основні аспекти психологічного забезпечення професійної діяльності поліцейського. Охарактеризовано професійно важливі якості поліцейського, психологічні особливості професійної комунікації, методи візуальної психодіагностики, способи поведінки при конфлікті, соціально-психологічні особливості колективу працівників поліції, стилі управління поліцейським підрозділом, психологічні особливості забезпечення публічної безпеки та порядку, особливості психологічного забезпечення дій в екстремальних ситуаціях та ведення переговорної діяльності. Запропоновано сучасні методики розвитку стресостійкої поведінки, напрями профілактики суїцидальної поведінки, заходи запобігання та протидії дискримінації. Визначено принципи, структуру та завдання професійної етики та шляхи запобігання професійній деформації поліцейських. Визнано, що діяльність працівників поліції як різновид державної служби в Україні ґрунтується на вітчизняних і міжнародних нормативно-правових актах, зокрема Конституції України та Законі України "Про Національну поліцію", які регламентують порядок "надання поліцейських послуг у сфері охорони публічної безпеки та порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства та держави, протидії злочинності, надання послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги". Зауважено, що функції поліцейських, насамперед в умовах воєнного стану, за незмінності їхніх завдань на правовому рівні, пов’язані із завданнями з оборони держави, забезпечення її територіальної цілісності, рятування людей тощо. Перелік указаних завдань цього правоохоронного органу дає підстави стверджувати про широкий спектр вимог, які висунуто до представників зазначеної професії, де сукупність різноманітних знань, умінь і навиків, тобто формування таких важливих компетентностей, як здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність бути критичним і самокритичним; здатність працювати в команді; здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів); знання і розуміння структури професії та її ролі у суспільстві тощо. Акцентовано, що програмними результатами навчання, зокрема, є вміння визначати переконливість аргументів у процесі оцінки за здалегідь невідомих умов та обставин, проводити збір та інтегрований аналіз матеріалів із різних джерел, пояснювати характер певних подій і процесів з розумінням професійного та суспільного контексту, працювати в групі, формуючи власний внесок у виконання її завдань тощо.

З'ясовано, що стан суспільної аномії може настати раптово та неочікувано. Кризовоперехідний період розвитку соціуму передбачає занепад ціннісних орієнтирів, зокрема і правових, тоді як нові ідеали, норми (правові) ще не сформовані та не регулюють життя суспільства. Наголошено, що для того, щоб особа була готовою до нестандартних, кризових ситуацій у суспільстві, в державі необхідно, щоб відповідні компетентні органи займалися профілактичною допомогою. Доцільною та виправданою є діяльність кризових центрів із надання юридичної та психологічної допомоги людині не тільки за умов тотальної суспільної аномії, а й в конкретних особистісних питаннях. Важлива також робота юридичних клінік, що надають консультативну допомогу особі. Доведено, що профілактична (превентивна) допомога здійснюється у разі можливої проблемної життєвої ситуації, коли є вірогідність настання останньої у майбутньому та коли необхідно запобігти самій проблемній життєвій ситуації або пом'якшити її прогнозовані негативні наслідки. Профілактичну допомогу поділяють на первинну та вторинну. Зазначено, що психологічна допомога особі за умов суспільної аномії повинна надаватися на основі певних принципів, адже суспільна криза охоплює всі сфери життєдіяльності людини і не завжди можна та варто використовувати засоби та прийоми, які застосовують у ситуації одиничної особистісної кризи. Щодо принципів надання психологічної допомоги, то взявши на себе функцію допомоги людям, що переживають трагічну подію, важливо поважати їхню гідність і захищати їхню безпеку. Всі працівники та установи, які беруть участь у наданні такої допомоги, повинні дотримуватися таких принципів: захищати безпеку (уникати дій, які можуть поставити людей під загрозу подальших травмуючих впливів; робити все можливе для того щоб забезпечити безпеку дорослих і дітей, яким надається допомога, захистити їх від фізичної та психологічної травми); захищати гідність (ставитися до людей із повагою, згідно з загальноприйнятими культурними та соціальними нормами); захищати права (переконатися, що допомога надається справедливо, без дискримінації); допомагати людям відстоювати свої права й отримувати необхідну підтримку; діяти в інтересах кожного потерпілого, який потребує допомоги.

Визначено перспективи вдосконалення діяльності психологічних підрозділів МВС України за допомогою передового досвіду та новітніх інформаційних технологій. Обгрунтовано можливості формування емоційної стійкості особистості співробітника ОВС з позицій психології самодетермінації. Розглянуто основні питання проблеми професійно-психологічної адаптації працівників правоохоронних органів до умов несення служби. Досліджено психологічні особливості опитування жінок, які потерпіли від сексуальної експлуатації. Розглянуто окремі аспекти психологічної взаємодії громадян з правоохоронними органами. Вивчено вплив соціально-психологічного клімату в колективі на рівень успішності курсантів ВНЗ системи МВС. Наведено приклади використання медитативних практик як засобу підготовки та реабілітації співробітників правоохоронних органів. Встановлено роль засобів масової інформації у формуванні терористичних установок населення. Охарактеризовано психологічні типи сучасних піратів та особливості їх взаємодії з полоненими моряками.

Розглянуто актуальні питання психологічної роботи з особовим складом сил охорони правопорядку щодо виконання службово-бойових завдань під час організації та проведення великомасштабних спортивно-масових заходів. Вивчено особливості міжкультурної комунікації у діяльності сил охорони правопорядку під час проведення міжнародних спортивно-масових заходів. Висвітлено історію створення фанатського руху, його структуру, класифікацію уболівальників, соціально-психологічні дослідження футбольних фанатів, а також світовий досвід роботи сил охорони правопорядку з фанатським рухом. Розглянуто питання психологічного забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку під час проведення міжнародних спортивно-масових заходів, зокрема психологічної підготовки, діагностики негативних психічних станів і реабілітації особового складу.

Розкрито проблеми формування суб'єкта правничої діяльності. Розширено теоретичні уявлення про психологічну структуру правничої діяльності та соціально-психологічні особливості її суб'єкта, змістову специфіку формування суб'єктності у процесі професійного навчання у ВНЗ. Надано концепцію суб'єктогенези майбутнього правника. Розглянуто питання становлення суб’єктності студента-юриста у ВНЗ як результат запровадження суб'єктно-просторової парадигми організації професійної підготовки, що передбачає утворення культуровідповідного освітнього простору навчання студентів, психолого-педагогічне проектування якого відображає всі рівні суспільної правової свідомості та діяльності. Надано модель формування суб'єктності майбутнього правника за умов ВНЗ, на основі якої розроблено технологію формування суб'єктності майбутніх правників у процесі набуття базових психологічних знань, формування професійно-психологічних компетентностей та засвоєння базових психологічних технологій правничої діяльності. Психологічними умовами формування суб'єктності майбутнього правника у ВНЗ визначено: відтворення у навчально-професійній діяльності психологічної структури правничої діяльності, побудову освітнього процесу з урахуванням якісних характеристик системи, відображення у системі освітніх задач загальної архітектоніки навчально-професійної діяльності, створення системи освітніх форм і технологій, набуття базових компетентностей, освоєння психологічних технологій правничої діяльності.

Розглянуто теоретичні підходи до психодіагностики управлінських здібностей керівників органів внутрішніх справ. Вивчено психологічні особливості конфіденційного співробітництва з ОВС за умов сьогодення. Проаналізовано психологічні особливості підготовки і проведення службових нарад. Визначено психологічні чинники стилю поведінки працівників міліції в конфліктних ситуаціях. Запропоновано методичні рекомендації психологічного моделювання оперативно-службової діяльності на заняттях з психологічної підготовки працівників міліції. Охарактеризовано деякі психологічні методи пізнання процесу відбування покарання. Запропоновано акмеологічний підхід в процесі професіоналізації керівників ОВС України. Вивчено досвід застосування технології медіації як засобу профілактики рецидивізму серед неповнолітніх правопорушників у США. Розкрито деякі аспекти підліткової віктимізації. Визначено роль тренінгових технологій в розвитку лідерського потенціалу керівників ОВД.

Висвітлено психологічні засади службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку України, організаційно-методичних основ здійснення психологічної роботи у частинах і підрозділах внутрішніх військ. Обгрунтовано сучасну систему професійного психологічного відбору кандидатів на військову службу за контрактом, викладено напрями психологічного вивчення особового складу та механізмів адаптації військовослужбовців до службово-бойової діяльності. Проведено визначення заходів з організації та здійснення психологічної роботи під час виконання службово-бойових завдань. Увагу приділено висвітленню ролі психолога як фахівця, який забезпечує психологічне обгрунтування процесу виховної роботи та максимально ефективне використання можливостей кожного військовослужбовця у процесі службово-бойової діяльності.

Проаналізовано результативність різних форм та методів психологічного супроводження особистісного зростання курсантів ВНЗ МВС. Виявлено негативні тенденції розвитку особистості курсантів. Запропоновано засоби психологічного супроводження особистісного зростання. Подано таблиці відмінності курсантів за параметрами "Активне життя", "Краса природи і мистецтва", "Любов", "Суцільне визнання", "Продуктивне життя", "Життєрадісність", "Непримиренність до недоліків", "Відповідальність", Раціоналізм", "Ефективність у справах", "Залежність".

Проанализированы результативность различных форм и методов психологического сопровождения личностного роста курсантов ВУЗ МВД. Выявлено негативные тенденции развития личности курсантов. Предложены средства психологического сопровождения личностного роста. Подано таблицы различия курсантов по параметрам "Активная жизнь", "Красота природы и искусства", "Любовь", "Сплошное признание", "Продуктивная жизнь", "Жизнерадостность", "Непримиримость к недостаткам", "Ответственность", "Рационализм", "Эффективность в делах", "Зависимость".

Аnalyzed the effectiveness of various forms and methods of psychological support personal growth of students of universities of the MVD. Revealed negative trends of personality development of students. We propose a means of psychological support for personal growth. There were differences in the table of students in the parameters "Active Life", "The beauty of nature and art", "Love", "Continuous recognition", "Productive Life", "Cheerfulness", "Intolerance of shortcomings", "Responsibility", "Rationalism", "Efficiency in the affairs", "Dependence".

Визначено основні чинники й обставини виникнення та прояву професійного "вигоряння" державних службовців, особливості їх емоційного "вигоряння", суть та зміст поняття пригнічених станів державних службовців під час професійної діяльності. Визначено, що одним з найбільш поширених різновидів професійної деформації виступає професійне "вигоряння" державних службовців в органах державної влади. Це психічний стан, який характеризується виникненням відчуттів емоційної спустошеності та втоми, спричинених професійною діяльністю державного службовця, і поєднує в собі емоційне виснаження, деперсоналізацію та редукцію професійних досягнень. Проведено диференціацію основних понять: стрес, психічна напруженість, втома, вигоряння, депресія.

Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти вивчення проблеми ресоціалізації особистості (РСО), яка перебуває за умов соціальної ізоляції (СІ). Розкрито соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості. Запропоновано системний підхід до практики РСО, проведено диференціацію особистісних особливостей різних категорій засуджених у процесі їх ресоціалізації. Визначено вплив середовища засуджених та режиму утримання на даний процес. Проаналізовано особливості побудови та зміст програми РСО за умов СІ та наведено результати дослідно-експериментальної роботи з РСО.

Визначено основні підходи до проблеми емоційного вигорання та визначено місце власного дослідження даного феномену. Модель виникнення емоційного вигорання у оперативних психологів, що працюють в системі ОВС, включає в себе наступні чинники: соціально-демографічний (посада, наявність дітей), стажевий (загальний стаж в ОВС, стаж на основній посаді, стад роботи психологом в ОВС), особистісний, ставлення до роботи та власного Я (задоволення від праці, соціально-орієнтована та індивідуально-орієнтована орієнтація, відчуття безпорадності, нелояльності, аддиктивне подолання тривоги та ін.). Побудовано модель взаємин між чинниками, відповідальними за формування вигорання у психологів, які працюють в ОВС, яка дозволила відзначити роль особистісних чинників як провідних в даному процесі. Меншу відносну вагу мали стажеві чинники, а також особливості відношення психологів до діяльності і до власного Я. Розроблено превентивно-коректувальну комплексну програму, яка дозволяє мобілізувати внутрішній потенціал особистості, розширити коло її можливостей, які визначаються специфікою діяльності оперативного психолога.

Висвітлено теоретичні та науково-методичні засади застосування професійно-психологічного тренінгу (ППТ) як технології навчання та розвитку, а також сприяння становленню особистості професіонала. Обгрунтовано необхідність забезпечення ефективності запровадження інноваційних технологій професійно-психологічної підготовки персоналу з застосуванням тренінгових вправ і рольових ігор, перевірених на валідність і надійність. Проаналізовано принципи та методи проведення ППТ. Увагу приділено особливостям застосування ППТ в системі МВС України.

Проведено теоретично-експериментальне вивчення проблеми соціально-психологічного клімату (СПК) курсантського підрозділу (КП) як фактора професійного становлення (ПС) психологів органів внутрішніх справ (ОВС). Досліджено психологічні аспекти ПС особистості, зокрема, психолога ОВС, його професійно значущі якості, проаналізовано вимоги щодо професійної підготовки психологів ОВС у ВНЗ МВС. Визначено детермінанти сприятливого СПК як фактора ПС, а також їх динаміку. Обгрунтовано доцільність застосування комплексу психолого-педагогічних заходів оптимізації СПК КП, що поєднує психологічне супроводження та заходи виховного впливу.

Розглянуто сучасні наукові підходи до визначення психологічного консультування як засобу оптимізації державно-управлінського процесу. Запропоновано системну практичну модель психологічного супроводу державно-управлінської діяльності, в якій визначено етапи, види та зміст діяльності. Зазначено, що модель психологічного консультування в органах державної влади включає визначення цілей, завдань, сфери застосування, перелік функцій, методів, інструментів упровадження, орієнтована на вдосконалення процесу управління та підвищення психологічної компетентності державних службовців. Визначено, що для впровадження технологій психологічного консультування в органах державної влади України необхідне розв'язання інформаційних (роз'яснювальних), мотиваційних, організаційних, теоретико-методологічних, кадрових, фінансових та інших питань. Встановлено, що психологічне консультування в органах державної влади має власну специфіку, урахування якої є обов'язковою умовою його ефективності.

Проведено аналіз основних факторів психологічного супроводу курсантів-правоохоронців, Наведено різні групи діагностичних методик з метою застосування їх у психологічному супроводі навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України.

Проведен анализ основных факторов психологического сопровождения курсантов-правоохранителей, представлены разные группы диагностических методик с целью применения их в психологическом сопровождении учебно-служебной деятельности курсантов вузов МВД Украины.

An analysis of key factors of psychological support of students, law enforcement, represent different groups of diagnostic methods in order to apply them in a psychological support educational performance of students of universities of enforcement of the Ministry of internal affairs of Ukraine.

Описано засоби та методи соціально-психологічної та освітньої реабілітації осіб з інвалідністю. Розглянуто основні законодавчі й інші нормативно-правові акти про соціальний і правовий захист даної категорії осіб. Увагу приділено питанням психологічного супроводу сім'ї, яка опікується дитиною з інвалідністю та проблемам інтеграції осіб з інвалідністю у суспільство. Обгрунтовано необхідність розбудови ієрархічної структури законодавства про реабілітацію інвалідів. Вивчено можливості удосконалення цивільно-правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) за участю інвалідів. Запропоновано концепцію впровадження інклюзивної освіти, яка передбачає створення єдиного освітнього середовища для дітей з інвалідністю та їх здорових однолітків.

Подчеркнута необходимость всестороннего изучения особенностей синдрома эмоционального выгорания (СЭВ) у психологов системы МВД. Проанализированы признаки феномена СЭВ и ряд эмпирических исследований, описаны особенности защитных механизмов при СЭВ у психологов системы МВД. Определены основные стратегии профилактической работы и психологической коррекции СЭВ. Установлено, что масштабы СЭВ психологов системы МВД приближается к масштабам СЭВ руководителей отделов оперативных служб ОВД.

Наголошено на потребі всебічного вивчення особливостей синдрому емоційного вигорання (СЕВ) у психологів системи МВС. Проаналізовано ознаки феномена СЕВ і ряд емпіричних досліджень, описано особливості захисних механізмів у разі СЕВ у психологів системи МВС. Визначено основні стратегії профілактичної роботи та психологічної корекції СЕВ. Встановлено, що масштаби СЕВ психологів системи МВС наближаються до масштабів СЕВ керівників відділів оперативних служб ВВС.

Рассмотрены пути снижения роста преступлений среди молодежи и повышение эффективности их профилактики. Для эффективного разрешения данной проблемы предложено использование категорий психологической модели формирования "правоприемлемого поведения" и разработку на ее основе эффективных методик социально-педагогической профилактики правонарушений. Рассмотрены направления организации мероприятий социально-профилактической ориентации, а также структурные компоненты данной выше модели. Указан методический арсенал профилактической деятельности социального педагога: словесные, наглядные и практические группы методов. Отмечено, что использование психологической модели формирования профилактического эффекта позволяет разрабатывать эффективные методики профилактического воздействия.

Розглянуто шляхи зниження зростання злочинів серед молоді та підвищення ефективності їх профілактики. Для ефективного вирішення даної проблеми запропоновано використання категорій психологічної моделі формування "правоприйнятної поведінки" та розробки на її підставі ефективних методик соціально-педагогічної профілактики правопорушень. Розглянуто напрямки організації заходів соціально-профілактичної орієнтації, а також структурні компоненти даної вище моделі. Виокремлено методичний арсенал профілактичної діяльності соціального педагога. Відзначено, що використання психологічної моделі формування профілактичного ефекту дозволяє розробляти ефективні методики профілактичного впливу.

Is considered one of the areas of social and educational activities - finding ways to reduce the growth of crime among young people and improve their prevention. To effectively resolve this problem suggested the use of categories of psychological models of formation of "pravopriemlemogo of behavior and development on its basis, effective methods of social and educational crime prevention. We consider the direction the organization of social activities and preventive orientation, as well as structuralcomponents of the above models. Specified methodological arsenal of preventive social work educator: verbal, visual and practical method group. It is noted that the use of psychological models of the formation of a preventive effect allows us to develop effective methods of preventive action.