На підставі Конституції України, чинного кримінально-процесуального законодавства, а також постанов Пленуму Верховного Суду України, наказів Генеральної прокуратури, МВС України розглянуто систему, принципи кримінального процесу, процесуальний статус його суб'єктів та порядок провадження у кримінальних справах. Значну увагу приділено державному захисту суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Окремі розділи присвячено досудовому (попередньому) розслідуванню, слідчим діям, судовому розгляду, відновленню кримінальних справ у зв'язку з нововиявленими обставинами тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.3

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.25-383.1

Рубрики:

Заборона геноциду як міжнародного злочину

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.2(532)

Рубрики:

Питання правосуб'єктності нації. Національно-визвольний рух народів та міжнародне право

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Виконано теоретичний аналіз форм співучасті, що закріплені в Кримінальному кодексі України 2001 р., в якому особливу увагу приділено дослідженню законодавчих норм про форми групової та організованої злочинності. Розглянуто окремі проблеми застосування кримінально-правових норм для кваліфікації злочинів, що вчинюються в співучасті. Внесено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства.

Выполнен теоретический анализ форм соучастия, закрепленных в Уголовном Кодексе Украины 2001 года, в котором особое внимание уделено исследованию законодательных новелл о формах групповой и организованной преступности. Рассмотрены отдельные проблемы применения уголовно-правовых норм при квалификации преступлений, совершаемых в соучастии; внесены предложения по совершенствованию уголовного законодательства.

The theoretical analysis of the complicity forms fixed in the Criminal Code of Ukraine of 2001 in which the special attention is given research of legislative novelties about forms group and the organized crime is executed. Separate problems of application of criminal-rules of law are considered at qualification of the crimes made in partnership; offers on perfection of the criminal legislation are brought.

Наведено матеріали наукових досліджень з проблем антропології права. Розкрито місце юридичної антропології у системі суспільствознавства, історичні та логічні аспекти правогенезу. Висвітлено можливості комп'ютерного моделювання української правосвідомості як форми української держави; проблеми співвідношення прав людини та моралі. Проаналізовано моральні аспекти укладення шлюбного договору та етико-антропологічні аспекти аборту.

Приведены материалы научных исследований по проблемам антропологии права. Раскрыты место юридической антропологии в системе обществоведения, исторические и логические аспекты правогенеза. Освещены возможности компьютерного моделирования украинского правосознания как формы украинского государства; проблемы соотношения прав человека и морали. Проанализированы моральные аспекты составления брачного договора и этико-антропологические аспекты аборта.

Проведено історико-правовий та кримінологічний аналіз стану злочинності та боротьби з нею на Донбасі в 1953 - 1964 рр. Охарактеризовано кадровий склад міліції Донбасу, організаційні зусилля щодо зміцнення органів внутрішніх справ. Відзначено внесок громадських організацій в охорону громадського порядку.

Проведен историко-правовой и криминологический анализ состояния преступности и борьбы с ней на Донбассе в 1953 - 1964 гг. Охарактеризован кадровый состав милиции Донбасса, организационные усилия по укреплению органов внутренних дел. Отмечен вклад общественных организаций в охрану общественного порядка.

Представлено развернутое изложение основных принципов уголовного и уголовно-процессуального права. Проанализовараны проблемы нарушения баланса между свободой и безопасностью, возникающие в процессе борьбы с международным терроризмом, сопровождающейся расширением полномочий полиции, следствия и тайных служб в вопросах проникновения в основные права граждан.

Викладено основні правила етикету. Розкрито суть понять культури поведінки, культури ділового спілкування, процесу спілкування. Визначено складові етикету: тактовність, чуйність, скромність, делікатність і коректність. Описано загальні закономірності спілкування людей. Висвітлено загальні положення службового етикету працівників органів внутрішніх справ, особливості їх професійної діяльності та спілкування. Запропоновано класифікацію конфліктів типу особа - група. Наведено загальноприйняті правила поведінки у громадських місцях (театрі, кінотеатрі, магазині, поїзді, ліфті), на роботі, за столом.

Изложены основные правила этикета. Раскрыта сущность понятий культуры делового общения, культуры поведения, процесса общения. Определены слагаемые этикета: тактичность, внимательность, скромность, деликатность и корректность. Описаны общие закономерности общения людей. Освещены общие положения служебного этикета работников органов внутренних дел, особенности их профессиональной деятельности и общения. Предложена классификация конфликтов типа личность - группа. Приведены общепринятые правила поведения в общественных местах (театре, кинотеатре, магазине, поезде, лифте), на работе, за столом.

Висвітлено історію становлення сучасної концепції прав людини. Наведено результати філософсько-комунікативного аналізу правової основи соціальної сутності людини. Розглянуто предмет, систему, методологію, статус і функції антропології права. Розкрито антропологічні та моральні підстави соціальних прав людини. Проаналізовано герменевтико-антропологічну сутність правотлумачної діяльності органів конституційної юстиції України, Німеччини, США.

Освещена история становления современной концепции прав человека. Приведены результаты философско-коммуникативного анализа правовой основы социальной сущности человека. Рассмотрены предмет, система, методология, статус и функции антропологии права. Раскрыты антропологические и моральные основы социальных прав человека. Проанализирована герменевтико-антропологическая сущность правотолковательной деятельности органов конституционной юстиции Украины, Германии, США.

Запропоновано аналіз відповідності митного законодавства й існуючої практики митного контролю на транспорті вимогам до держав - членів Всесвітньої торгової організації.

Вперше на підставі вивчення маловідомих архівних матеріалів та історичних джерел проведено комплексне дослідження діяльності міліції Донбасу у період "хрущовської відлиги" 1956 - 1964 рр. З'ясовано роль законодавчого та нормативного забезпечення функціонування органів внутрішніх справ і показано особливості організаційно-структурного реформування міліції Донбасу за умов подолання крайніх проявів сталінського тоталітаризму. Висвітлено розбіжності між керівними програмами партійно-державного апарату та реальними результатами правоохоронної діяльності. Досліджено вплив історичних традицій, неофіційної системи цінностей населення і масових настроїв на ефективність боротьби органів внутрішніх справ зі злочинністю і зміну офіційної правоохоронної політики. Проаналізовано такі пріоритетні напрямки діяльності міліції, як боротьба з кримінальною злочинністю, економічними злочинами та охорона громадського порядку. Вперше особливу увагу приділено вивченню специфіки роботи з допоміжним апаратом правоохоронних органів - агентурою. Проаналізовано організаційні заходи, спрямовані на посилення суспільного значення органів внутрішніх справ. Досліджено взаємодію правоохоронних структур з громадськими об'єднаннями. Зроблено спробу визначити рівень реальної ефективності функціонування органів внутрішніх справ Донбасу в 1956 - 1964 рр.

Дисертація присвячена дослідженню конституційно-правового розвитку Йорданії. Проаналізовано етапи становлення та розвитку йорданського конституціоналізму. Велика увага приділена аналізу Конституції 1946 р., яка стала першим конституційним актом після набуття країною незалежності, та нині діючої Конституції 1952 р., побудованої на принципах сучасної правової держави. Розкриваються суттєві елементи конституційно-правового механізму, організації виконавчої, законодавчої і судової гілок влади, висвітлюються процеси демократизації політико-правового устрою Йорданії, пов'язані із утвердженням в ній дійсного,а не удаваного парламентаризму. Відповідну увагу приділено аналізу переходу інституту йорданської монархії від авторитарного типу до конституційної монархії.

Вперше розглянуто становлення та подальший розвиток інституту співучасті у розкраданнях на підставі аналізу джерел вітчизняного кримінального права. Запропоновано класифікацію спільних дій залежно від їх характеру та обсягу, а також часу виконання у процесі вчинення розкрадань. Розвинуто наукові положення щодо кваліфікації групових злочинів. Аргументовано, що до розкрадань, вчинених за попередньою змовою групою осіб, слід відносити випадки спільного виконання та співучасть з розподілом ролей у процесі здійснення єдиного для групи злочинного наміру. Удосконалено загальне визначення злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Доведено, що попередня змова та попередня організованість як ознака організованої групи не тотожні поняття. Розглянуто поняття стійкості як об'єктивної ознаки організованої злочинної групи, під якою пропонується розуміти здатність групи до тривалого функціонування та успішної протидії заходам, вжитим правоохоронними органами з метою викриття групи та притягнення її учасників до кримінальної відповідальності. На відміну від позиції законодавця аргументовано висновок, що група може бути визнана організованою не тільки у випадках об'єднання для вчинення двох або більше злочинів, але навіть і одного злочину, якщо останній охоплюється поняттям злочинної діяльності. Наведено трактування поняття злочинної організації, чинне законодавче визначення якої не дає можливості для чіткого розмежування з організованою групою.

Висвітлено генезис і розвиток поняття злочину геноциду в міжнародному праві. Проаналізовано елементи його юридичного складу, зокрема, наведено характеристику специфічного наміру як визначальної ознаки даного злочину, а також об'єкта геноциду та кримінальних діянь, що становлять його об'єктивну сторону. Розглянуто природу та основний зміст Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р., а також охарактеризовано практичні проблеми її міжнародної та внутрішньодержавної імплементації. Значну увагу приділено правовому та інституційному механізмам міжнародної кримінальної відповідальності осіб, винних у скоєнні актів геноциду. Детально проаналізовано питання взаємозв'язку міжнародної індивідуальної кримінальної відповідальності та відповідальності держави за злочин геноциду.

Досліджено мирний процес на Близькому Сході та роль Йорданії у даному процесі. Детально проаналізовано міжнародно-правові позиції конфліктуючих сторін, імперативні вимоги ООН до учасників збройного конфлікту щодо встановлення справедливого та всеосяжного миру у регіоні. З'ясовано характер та специфіку всього комплексу переговорного процесу стосовно встановлення справедливого та міцного миру на Близькому Сході на дво- та багатосторонній основах, а також висвітлено принципи укладення мирного договору між Йорданією та Ізраїлем.

Досліджено правову природу громадянства, його еволюцію. Проаналізовано поняття права кожної людини на громадянство. Висвітлено явища множинного громадянства, безгромадянства, громадянства біженців. Сформульовано конкретні рекомендації щодо вдосконалення законодавства України про громадянство.

Досліджено питання становлення сучасного міжнародно-правового механізму співробітництва Європейського Союзу з країнами Середземномор'я. Розглянуто правовий механізм як систему, що включає підсистему договірного механізму співробітництва і підсистему інституційного механізму співпраці. Проаналізовано основні напрямки співробітництва ЄС з країнами Середземномор'я, висвітлено перспективи використання досвіду цього співробітництва для України.

Запропоновано визначення Європейского Союзу (ЄС) як міжнародної регіональної організації з особливою системою права, норми якого мають пріоритет поряд з нормами національного права держав-членів та безпосердньо регулюють відносини між суб'єктами національного права цих держав. Зроблено порівняльний аналіз механізмів співробітництва ЄС з країнами, що розвиваються, який свідчить про використання з боку ЄС різних моделей правового регулювання відносин з окремими групами цих країн, залежно від їх стратегічного значення для Співтовариства. Досліджено міжнародно-правовий механізм співпраці в межах створюваної євро-середземноморської зони вільної торгівлі, яка стає основою розвитку інтеграційних зв'язків між ЄС та країнами Середземномор'я. Договори про асоціацію ЄС з країнами Середземномор'я визначають новий підхід з боку Співтовариства до поглиблення інтеграції з країнами регіону, який враховує рівень їх економічного розвитку та розповсюджує співпрацю на політичну та соціальну сфери. Зазначено, що механізм міжнародно-правового регулювання партнерських стосунків між ЄС та країнами Середземномор'я може стати зразком для України в розбудові відносин зі Співтовариством, що особливо стосується створення зони вільної торгівлі та зближення національного законодавства з правом ЄС.

Проведено кримінально-правове дослідження провокації злочину. Розглянуто історико-правовий аспект розвитку правових норм, що регулюють відповідальність за провокацію злочину. Проаналізовано міжнародно-правові норми та законодавство зарубіжних країн у сфері протидії провокаційній діяльності. Проведено дослідження провокації злочину у межах інституту співучасті, здійснено її співставлення з окремими видами співучасті. Визначено об'єктивні й суб'єктивні ознаки провокації злочину. Встановлено особливості кримінально-правової оцінки провокації злочинів, здійснених службовими особами правоохоронних органів. Досліджено обставини, що виключають відповідальність та пом'якшують покарання за провокацію злочину. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері регулювання відповідальності за провокацію злочину.