Розкрито сутність громадянського суспільства (ГС), охарактеризовано його взаємодію з правозахисними органами (ПО), органами державної влади й управління. Описано динаміку ГС в Україні, здійснено модернізацію функцій ПО у контексті становлення та розвитку ГС. Наведено механізми утвердження сучасної ідеології та культури діяльності ПО у взаємодії зі структурними компонентами ГС.

Раскрыта сущность гражданского общества (ГО), охарактеризовано его взаимодействие с правоохранительными органами (ПО), органами государственной власти и управления. Описана динамика ГО в Украине, осуществлена модернизация функций ПО в контексте становления и развития ГО. Приведены механизмы утверждения идеологии и культуры ПО во взаимодействии со структурными компонентами ГО.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в78 + Ф1(4УКР)

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено концептуальну сутність поняття "громадянське суспільство" та визначено основні особливості реалізації цієї концепції у політичному розвитку українського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)072-324

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Увагу приділено історії правової думки України й її значенню для сучасних правових досліджень. Висвітлено погляди науковців, які працювали в університетах на території України в ХІХ - на початку ХХ ст. на питання розмежування публічного та приватного права (ПтПП). Охарактеризовано три періоду процесу вивчення ПтПП: кінець XVIII - перша половина ХІХ ст., друга половина ХІХ ст. до 1917 р., 1920 - 1930 рр. Виявлено критерії розмежування ПіПП, показано їх значення для сучасної правотворчої та правозастосовчої практики в Україні.

Внимание уделено истории правовой мысли Украины и ее значению для современных правовых исследований. Освещены взгляды ученых, работавших в университетах на территории Украины в ХІХ - начале ХХ вв. на вопросы разграничения публичного и частного права (ПиЧП). Охарактеризованы три периода процесса изучения ПиЧП: конец XVIII - первая половина ХІХ вв., вторая половина ХІХ в. до 1917 г., 1920 - 1930 гг. Выявлены критерии разграничения ПиЧП, показано их значение для современной правообразовательной и правоприменительной практики в Украине.

Розглянуто небезпеку корупції в галузі медичної освіти на тлі загальнодержавної проблеми. Зазначено, що особливе занепокоєння викликає процес оцінювання знань студентів-медиків. Запропоновано систему щоденного дистанційного тестового контролю знань студентів-медиків, покликану об'єктивізувати процес оцінювання в медичній освіті. Система дозволяє викладачам засобами Інтернет-технологій самостійно готувати щоденний тестовий контроль, а студентам-медикам - відкинути сумніви в об'єктивності їх оцінювання.

Проведено системне дослідження теоретичних концепцій вітчизняних науковців XIX - початку XX ст. щодо розмежування приватного та публічного права. Розкрито зміст поняття "правова думка України", висвітлено взаємозв'язки українських і західноєвропейських учених щодо вирішення проблеми розмежування приватного та публічного права. Здійснено умовний поділ процесу дослідження приватного та публічного права на три періоди: перша половина XIX ст., друга половина XIX ст. - 1917 р., 1920-ті рр. Встановлено критерії розмежування приватного та публічного права, показано їх значення для сучасної правотвірної та правозастосовної практики в Україні.

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються за умов становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики, демократизація правозахисних органів, грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів, досягнення стабільності правового регулювання, можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозахисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

Проаналізовано матеріальне та процедурне адміністративне деліктне законодавство держав Східної та Західної Європи та країн англо-американської правової системи. Результатом дослідження є пропозиції щодо реформування адміністративної деліктної відповідальності в Україні. У додатках наведено проект Концепції реформування інституту адміністративної відповідальності в Україні. До видання увійшли переклади законів Німеччини, Швейцарії, Італії, Португалії, Словенії, Хорватії, Сербії, Болгарії, Естонії, Австрії, Бельгії, Іспанії, Чехії та Рекомендації Ради Європи.

Проанализировано материальное и процедурное административное деликтное законодательство стран Восточной и Западной Европы и стран англо-американской правовой системы. Результатом исследования являются предложения по реформированию административной деликтной ответственности в Украине. В приложениях дан проект Концепции реформирования института административной ответственности в Украине. В книгу вошли переводы законов Германии, Швейцарии, Италии, Португалии, Словении, Хорватии, Сербии, Болгарии, Эстонии, Австрии, Бельгии, Испании, Чехии и Рекомендации Совета Европы.

Рассмотрены основные вопросы, касающиеся проблем и способов обеспечения информационной безопасности личности. Обращено внимание на существование разнообразных средств, методов и приемов информационно-психологического воздействия, тайного принуждения личности, которые систематически и постоянно используются в повседневной жизни, практически во всех сферах социального взаимодействия людей. Освещены последствия этого влияния (информационные неврозы и эмоциональный стрес). Указано на необходимость пересмотреть роль подходов в общении, коммуникации, информационном взаимодействии, а также ряд других социально-психологических процессов и явлений, которые способны влиять на уровень сознания и подсознания. Предложен ряд базовых методов психологической защиты от манипуляции в информационно-психологическом воздействии. Рассмотрены новые принципиальные подходы к реабилитации и абилитации человека в условиях информационно-психологического воздействия, пути повышения качества жизни человека в его общественно полезной деятельности, гармонизации общественных отношений, формированию "здорового общества".

Проанализированы особенности информационной безопасности личности в контексте правовых, юридических, организационно-технических и медико-психологических аспектов. Описаны базовые методы психологической защиты от манипуляции в информационно-психологическом взаимодействии. Рассмотрены информационно-инфраструктурные отношения в контексте законодательной базы и условия их использования. Изложены новые подходы к абилитации и реабилитации человека в условиях информационно-психологического воздействия. Определены пути повышения качества жизни человека в его общественно полезной деятельности, гармонизации общественных отношений, формирования "здорового общества".

Досліджено питання інспекційної (контрольно-наглядової) діяльності адміністративних органів в Україні. Обгрунтовано необхідність зміни теоретичного поняття адміністративного контролю (нагляду) та адміністративного примусу з метою врахування правової доктрини європейських країн. Проаналізовано практичні проблеми здійснення перевірок органами влади та відповідність окремих інспекційних повноважень європейським стандартам. Наведено перелік інспекційних повноважень переважної більшості органів влади, закріплених в законах і підзаконних актах України.

Исследован вопрос инспекционной (контрольно-наблюдательной) деятельности административных органов в Украине. Обоснована необходимость изменения теоретического понятия административного контроля (наблюдения) и административного принуждения с целью учета правовой доктрины европейских государств. Проанализированы практические проблемы проведения проверок органами власти и соответствие отдельных инспекционных полномочий европейским стандартам. Приведен перечень инспекционных полномочий преобладающего большинства органов власти, закрепленных в законах и подзаконных актах Украины.

Розглянуто підстави, порядок, призначення й особливості проведення судово-медичної експертизи живих осіб і трупів. Розкрито критерії визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Увагу приділено питанням етичного характеру щодо морфологічних досліджень на трупному матеріалі. Висвітлено етико-правові аспекти біоімплантології. Охарактеризовано структуру і зміст документації, яка складається за результатами судово-медичної експертизи.

Рассмотрены основания, порядок, предназначение и особенности проведения судебно-медицинской экспертизы живых лиц и трупов. Раскрыты критерии определения степени тяжести телесных повреждений. Уделено внимание вопросам этического характера относительно морфологических исследований на трупном материале. Освещены этико-правовые аспекты биоимплантологии. Охарактеризованы структура и содержание документации, составляемой по результатам судебно-медицинской экспертизы.

Проаналізовано останні зміни в законодавстві України, принципові положення правової реформи. Загальноправові положення адаптовано до потреб медичної практики. Увагу приділено специфічним особливостям правового регулювання питань щодо закладів охорони здоров'я, медичних і фармацевтичних працівників. Матеріал викладено за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)47 + Х002.56

Рубрики:

Історія політичних вчень

Види права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблеми підготовки управлінців в галузі охорони здоров'я України, проаналізовано суспільні потреби та зміст освіти за умов реформування галузі, особливості підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів у сучасних реаліях, теоретико-методологічні засади вдосконалення державного управління підготовкою керівників галузі охорони здоров'я.

Вперше обгрунтовано механізми формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки (СБ) України. Розроблено науково-практичні рекомендації органам державної влади щодо вдосконалення управління кадровими процесами безпеки в контексті вимог стратегії державної кадрової політики України. Досліджено сутність кадрової політики у сфері національної безпеки України. Виявлено загальні пріоритети реалізації кадрової політики у військових та правоохоронних структурах провідних країн світу та їх стратегічне місце в системі забезпечення національної безпеки. Установлено дієві механізми управління з організації добору кандидатів до Президентського кадрового резерву СБ України. Запропоновано запровадити в Україні Державну кадрову систему СБ. Виявлено основні напрями, етапи формування Президентського кадрового резерву СБ, розроблено і обгрунтовано науково-практичні підходи до його впровадження. Запропоновано Національну стратегію формування Президентського кадрового резерву СБ.

Досліджено основні проблеми державного управління, які супроводжують тривалий процес реформування здоровоохоронної галузі України. З'ясовано основи стратегії щодо забезпечення якості медичної допомоги та безпеки пацієнтів під час надання медичних послуг. Виявлено основні підходи до забезпечення реалізації державної політики з охорони здоров'я. Визначено стан та обгрунтовано шляхи вирішення кадрових проблем у сфері охорони здоров'я. Запропоновано наукову концепцію державного управління охороною здоров'я України за умов реформування галузі.

Комплексно досліджено фундаментальні засади формування системи державного управління інституційними змінами галузі охорони здоров'я (ГОЗ) в Україні. Здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає в необхідності обгрунтування теоретико-методологічних засад щодо вдосконалення механізмів державного управління інституційними змінами в вітчизняний ГОЗ. Визначено форми, методи, інструменти діяльності органів державної влади та розроблено практичні рекомендації з розробки пріоритетних напрямів державної політики в ГОЗ з метою виведення здоровоохоронної сфери із затяжної системної кризи. Визначено найважливіші напрями вдосконалення державного управління інституційними змінами в ГОЗ країни за умов трансформаційних процесів у державі: правове забезпечення; пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини; інформатизація галузі; забезпечення лікувально-профілактичними закладами принципу "якісного медичного обслуговування"; запровадження в державі інституту обов'язкового державного медичного страхування.

Проаналізовано сучасне кадрове забезпечення сектора безпеки України, на основі чого визначено проблеми та недоліки реалізації кадрової політики (КП), для розв'язання яких запропоновано напрями вдосконалення процесів і механізмів, що забезпечують ефективність здійснення КП. Мета роботи - визначення ролі підготовки кадрового резерву та його значення під час реалізації КП в секторі безпеки України. Відзначено, що формування ефективної бази кадрового резерву на сьогодні є одним із пріоритетів проведення КП в секторі безпеки держави, оскільки від кваліфікованого та грамотного підбору кадрів залежить рівень професіоналізації всього інституту державної влади. За результатами дослідження зроблено висновок, згідно з яким успішна підготовка кадрового резерву має відбуватись за умови відповідності етапів, принципів, факторів, критеріїв формування, які враховують особливості й специфіку діяльності організацій та установ, що позитивно вплине на процес реалізації й результативність КП в секторі безпеки України. Перспективою подальших розвідок цієї проблеми, на думку автора, є пошук напрямів удосконалення КП загалом у секторі безпеки України.