Розкрито суть понять правової культури особистості та старшокласників, розглянуто процес її формування у навчальних закладах нового типу. Наведено результати експериментальної перевірки ефективності формування правової культури. Проаналізовано середні показники її оцінки, викладено основні положення програми соціалізації старшокласників у даних закладах.

Раскрыто содержание понятий правовой культуры личности и старшеклассников, рассмотрен процесс ее формирования в учебных заведениях нового типа. Приведены результаты экспериментальной проверки эффективности формирования правовой культуры. Проанализированы средние показатели ее оценки, изложены основные положения программы социализации старшеклассников в данных заведениях.

На підставі вивчення законодавства, літературних джерел, результатів узагальнення правоохоронної практики проведено комплексне та системне дослідження методики розслідування крадіжок, учинених за умов надзвичайних ситуацій. Розроблено рекомендації, спрямовані на ефективне вирішення завдань кримінального судочинства. Розглянуто теоретичні, правові й організаційні основи розслідування крадіжок, учинених за умов надзвичайних ситуацій. Визначено криміналістичну характеристику, її структуру та зміст, типові слідчі ситуації, організацію та тактику проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування зазначених крадіжок. Досліджено криміналістичні засоби та прийоми такого розслідування. Наведено відповідні рекомендації. Запропоновано вирішення певних дискусійних питань. Обгрунтовано наукові положення стосовно теорії кримінального процесу, криміналістики й оперативно-розшукової діяльності.

Досліджено процес формування правової культури старшокласників у навчальних закладах нового типу. Обгрунтовано поняття правової культури старшокласників, розроблено концепції та методику формування правової культури старшокласників у навчальних закладах нового типу. Експериментальна робота дозволила визначити педагогічні умови, що забезпечують формування правової культури в навчальних закладах нового типу, підтвердила доцільність включення старшокласників у різноманітні види творчої діяльності і введення в навчальний процес засобів мистецтва як засобу формування правової культури старшокласників.

Запропоновано бібліографічний список докторських і кандидатських дисертацій, захищених в Україні з державного управління (1997 - 2011 рр.).

Розглянуто проблему об'єктивної класифікації корупційних діянь в Україні. Створено базу даних корупційних дій на підставі інформації Єдиного державного реєстру судових рішень. За допомогою карт Кохонена здійснено багатовимірну класифікацію дій хабарників і сформовано досьє типових корупційних діянь для України.

Вперше у вітчизняній науці цивільного права розроблено доктринальне визначення поняття договору обслуговування авіаційної техніки в Державній прикордонній службі України, досліджено його зміст, правову природу, підстави та порядок укладання, виконання та припинення. Охарактеризовано сутність договору обслуговування авіаційної техніки в Держприкордонслужбі України шляхом зіставлення норм цивільного та господарського законодавства України з урахуванням правозастосовної практики. Визначено характерні риси й особливості договору обслуговування авіаційної техніки в Держприкордонслужбі України, його предмет, суб'єктний склад, можливість і процедуру припинення шляхом виконання або розірвання. Сформульовано науково-теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання відносин, які виникають під час укладання, виконання та припинення договору обслуговування авіаційної техніки в Держприкордонслужбі України. Розроблено та запропоновано для практичного застосування примірник типового договору обслуговування авіаційної техніки в Держприкордонслужбі України.

Проведено огляд фундаментальних і прикладних літературних джерел з питань створення та функціонування інформаційних ресурсів (ІР), проаналізовано підходи до визначення поняття "інформаційний ресурс" у державному управлінні. Висвітлено сучасний стан і проблеми у сфері ІР державного управління. Досліджено чинні нормативно-правові акти, що регулюють інформаційну сферу України. Розглянуто питання державно-управлінських ІР. Подано авторське бачення визначення цієї категорії. Наведено їх структуру, функції та класифікацію. Досліджено еволюцію ІР в українській історії. Обгрунтовано застосування геоінформаційних систем і геоінформаційних ресурсів у діяльності органів державного управління України. Проаналізовано сучасні підходи до практики державного управління в контексті впровадження системи управління якістю. Запропоновано узагальнену динамічну модель формування й використання державно-управлінських ІР. Висвітлено зарубіжний досвід формування та використання ІР у сфері державного управління. Показано шляхи вдосконалення та перспективи розвитку ІР у практиці державного управління з метою досягнення сталого розвитку держави.

Розглянуто потенційні наслідки одностороннього підвищення ставок ввізного мита для окремих товарів походженням з України у торгівлі в рамках ЗВТ СНД після створення ЗВТ між ЄС та Україною, в тому числі оцінено втрати експортного виторгу вітчизняних експортерів за різними сценаріями зміни тарифних режимів та виявлено товари, експорт яких до Російської Федерації / МС припиниться після підвищення ними ввізного мита до рівня ставок тарифу режиму найбільшого сприяння Російської Федерації в СОТ. Зроблено висновки щодо недоцільності підвищення Україною ввізного мита до рівня ставок її тарифу РНС в СОТ у торгівлі з країнами МС у рамках ЗВТ СНД.

Висвітлено проблемні питання віднесення процесуальних правовідносин до предмета права соціального забезпечення. Викладено деякі аспекти пенсійного забезпечення військовослужбовців у разі настання інвалідності. Проаналізовано досягнення європейських соціальних стандартів в Україні. Досліджено проблеми бідності в Україні та шляхи їх подолання. Розкрито особливості надання житлових субсидій у 2015 р. Визначено шляхи подолання безробіття. Розглянуто деякі питання щодо переведення інваліда на іншу роботу. Увагу приділено реформуванню пенсійного віку в Україні.

Досліджено проблеми визначення меж здійснення суб'єктивного трудового права працівника. Обгрунтовано основні принципи соціального діалогу. Визначено основні напрями удосконалення трудового законодавства України та його гармонізацію з правом ЄС. Розглянуто участь профспілок у регулюванні трудових відносин. Увагу приділено проблемам гендерної рівності під час прийняття на роботу за законодавством України і зарубіжних країн. Визначено роль профспілок і трудових колективів у правовому регулюванні праці. Викладено теоретичні аспекти правового статусу роботодавця. Розкрито особливості кримінальної відповідальності роботодавця за трудовим правом. Проаналізовано причини та заходи запобіганню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Досліджено виникнення трудової правосуб'єктності працівника. Вивчено основні етапи формування трудового законодавства.

Узагальнено основні теоретичні та прикладні аспекти дослідження державної інформаційної політики України у вітчизняному науковому дискурсі. Систематизовано та проаналізовано засадничі підходи українських дослідників з питань подальшого розвитку цієї сфери державного управління. Дослідження грунтується на компаративному аналізі основ інформаційної політики держави, висвітлених з позицій філологічної; філософської, історичної, технічної, економічної, політичної, юридичної та державно-управлінської галузей вітчизняної науки.

Розглянуто теоретико-методологічні основи інформаційно-комунікативного забезпечення публічного врядування. Сформульовано базові дефініції понятійно-категоріального апарату сфери цифрового врядування. Обгрунтовано роль стратегічних комунікацій у системі державного управління. Визначено безпекові імперативи провадження інформаційно-комунікативної діяльності органами державної влади. Досліджено інформаційно-комунікативну складову управлінської діяльності органів місцевого самоврядування. Розглянуто прикладні засоби забезпечення доступу до публічної інформації. Проаналізовано розвиток електронних (цифрових) систем забезпечення інформаційно-комунікативної діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Розкрито концептуальні засади становлення та перспективні напрями сучасної інформаційної політики України. Зазначено, що наукова праця є одним із перших комплексних досліджень, спрямованих на вирішення теоретико-онтологічних і методологічних проблем, пов'язаних із суспільними процесами та відносинами в інформаційній сфері держави, їх демократизацією й оптимізацією, закономірностями та тенденціями розвитку державної інформаційної політики та окремих її складових.

Розкрито концептуальні засади становлення та перспективні напрями сучасної інформаційної політики України. Розглянуто теоретико-онтологічні та методологічні проблеми, пов'язані із суспільними процесами та відносинами в інформаційній сфері держави, їх демократизацією й оптимізацією, закономірностями й особливостями формування та реалізації, тенденціями розвитку державної інформаційної політики й окремих її складових. Узагальнено основні теоретичні та прикладні аспекти дослідження сучасної інформаційної політики України в науковому дискурсі, охарактеризовано засадничі підходи дослідників із питань подальшого розвитку цієї сфери державного управління, що грунтуються на компаративному аналізі основ інформаційної політики держави, висвітлених із позицій філологічної, філософської, історичної, технічної, економічної, політичної, юридичної та державно-управлінської галузей науки. Окреслено основні проблеми, пов'язані з формуванням і реалізацією інформаційної політики держави в різні історичні періоди її розвитку, охарактеризовано сучасний стан і напрями діяльності органів державної влади, що пов'язана з інформаційною сферою України. Проаналізовано законодавче забезпечення та нормативно-правове регулювання формування і реалізації державної інформаційної політики України в сучасних умовах суспільного розвитку, показано її особливості, базові характеристики й умови функціонування. Виявлено основні проблемні питання, пов'язані з нормотворчістю у цій предметній сфері, узагальнено підходи до вдосконалення нормативно-правової бази щодо державного регулювання інформаційної політики в Україні. Розглянуто питання державної інформаційної політики й інституційного середовища її формування та реалізації. Актуалізовано проблему вдосконалення інституційного підходу в системі державного управління цією сферою щодо наукового переосмислення сутності та ролі відповідних процесів і явищ. Доведено, що громадські організації є активними учасниками процесу вироблення державної інформаційної політики, а також безпосередніми об'єктами її реалізації. Визначено перспективні напрями та шляхи забезпечення громадян точною, повною та достовірною інформацією, що становить суспільний інтерес. Охарактеризовано основні особливості та концептуальні засади щодо розробки державної інформаційної політики в умовах кризових ситуацій, запропоновано методи та шляхи подолання наслідків, спричинених цими негативними явищами. Розкрито сутність концепції свободи доступу до інформації, що становить суспільний інтерес. Охарактеризовано її генезу, починаючи від перших спроб унормування в законодавстві з питань свободи висловлення думок і друку та завершуючи сучасними тенденціями щодо забезпечення доступу до публічної інформації. Показано її вплив на стан і розвиток суспільних відносин в інформаційній сфері держави. На основі історичних даних подано загальний огляд підходів до організації та забезпечення доступу до інформації, на яку існує суспільний запит. З'ясовано сутність і значення концепції свободи доступу до інформації, що втілена у прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень. Показано вплив історичних передумов на стан і розвиток концепції свободи доступу до інформації в сучасному світі. З урахуванням галузевої специфіки визначено основні проблемні питання, що стосуються застосування спеціального законодавства в інформаційній сфері України. Досліджено досвід ЄС із питань формування та реалізації державної інформаційної політики. Особливу увагу приділено проблемам, пов'язаним із забезпеченням права на доступ до інформації про діяльність органів державної влади шляхом вивчення нормативних, аналітичних і звітних документів, спеціальних наукових розвідок, присвячених означеній проблематиці. Розглянуто питання щодо базових засад та особливостей державної інформаційної політики РФ. Висвітлено основні проблеми, пов'язані із забезпеченням конституційного права громадян на доступ до окремих видів відкритої інформації. Значну увагу приділено проблемам реалізації прав людини та громадянина, у тому числі права на доступ до інформації. Проаналізовано організаційні та правові засади забезпечення доступу громадян до інформації органів державної влади. Охарактеризовано особливості державної інформаційної політики США на сучасному етапі розвитку. Вказано на перспективні напрями адаптації передового зарубіжного досвіду до умов України. Охарактеризовано поняття синдрому інформаційної втоми, який виникає внаслідок постійного інформаційного перевантаження в умовах розвитку сучасного глобалізованого світу та постає одним із негативних наслідків загальної цифровізації, у тому числі й публічного управління, що спричинений новітньою суспільною дійсністю. Виявлено характерні ознаки цього деструктивного явища, зумовленого застосуванням інформаційно-телекомунікаційних технологій у процесах прийняття управлінських рішень, установлено основні фактори, які його визначають, конкретизовано його симптоматику. Досліджено поняття інформаційної культури в сучасних умовах розвитку українського суспільства як науково-теоретичної проблеми. Проаналізовано нормативно-правове регулювання забезпечення доступу громадян України до публічної інформації з позицій моральності й інформаційної етики. Акцентовано увагу на понятті екології інформації як одного з пріоритетів державної інформаційної політики, сформовано загальне бачення цього феномену як міждисциплінарного підходу щодо специфіки впливу інформації на соціальні системи та соціальні інститути в сучасних умовах розвитку суспільства. Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні аспекти реалізації концепту відкритих даних органами публічного управління України у трансформаційних умовах загальної цифровізації, побудови елементів цифрового суспільства та наближення до стандартів роботи в епоху цифрової економіки. Обгрунтовано необхідність підвищення відкритості та прозорості діяльності органів влади шляхом надання доступу громадськості до інформації в контексті поетапної модернізації та забезпечення максимальної ефективності. Актуалізовано питання формування сучасної інформаційної інфраструктури, проаналізовано організаційні і правові аспекти подальшого поступального розвитку цієї предметної сфери. Досліджено питання оприлюднення та поширення дифамації в публічній сфері України як негативного феномену, притаманного сучасному етапу суспільного розвитку. Показано, що сучасна держава в особі органів публічної влади та їх посадових осіб здатна протистояти негативним проявам і наслідкам дифамації в публічній сфері шляхом дійової й оптимально організованої інформаційної політики в Україні.

На підставі економіко-математичного моделювання проведено оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах надзвичайних ситуацій на основі прогнозу, що є актуальним питанням. Запропоновано метод експертних оцінок для прогнозування дієвості функціонування зазначеної системи. Розроблено етапи дослідження, що включають відбір фахівців-експертів, організацію їхньої роботи, опрацювання результатів, визначення числових значень узагальнених показників дієвості функціонування системи та критерію її дослідження. Використано метод ранжування показників для визначення коефіцієнта їхньої відносної важливості в аспекті оцінювання дієвості функціонування зазначеної системи. Визначено інтегральні показники оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному та прогнозованому станах. Сформульовано критерій дослідження цієї системи - умову (необхідну обставину), коли відношення між інтегральними показниками оцінювання поточного стану системи до прогнозованого становить менше ніж одиниця. Здійснено розрахунки середнього значення показників дієвості системи у зазначених станах, отримано числові значення інтегральних показників оцінювання та досягнення критерію дослідження. Розроблено розрахункову задачу, за допомогою якої отримано результати оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному та прогнозованому станах, отримано числові значення показників. Визначено лінгвістичні параметри оцінювання дієвості функціонування системи в поточному та прогнозованому станах, числове значення підвищення дієвості функціонування зазначеної системи. Доведено, що одержані результати придатні до імплементації на практиці, що в підсумку надає можливість досягти прогнозованого показника поліпшення дієвості функціонування системи в середньому на 34 %.

Проаналізовано законодавство та позицію держави щодо розвитку інституту захисту прав дітей з приводу влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, в період воєнного часу, а також законодавчого врегулювання ряду питань щодо захисту прав прав дітей, деякі питання раніше можливо було вирішити на загальних засадах, але під час воєнного сану стало неможливим. Очевидно, що воєнний стан та активні бойові дії в Україні визначають нові реалії сьогодення, і встановлений чинним законодавством загальний порядок захисту прав дітей, який діяв у мирний час, у більшості випадків просто перестав працю, питання про можливість реального захисту прав дітей, які стали жертвами російської агресії і залишилися без піклування батьків чи перебувають у складних життєвих обставинах. Дитина має право на особисте життя та захист від посягання на нього, також має право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, також потребу є захисту від жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження чи покарань, від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень, а також на родину, відпочинок, дозвілля, освіту. Війна принесла багатого горя та страждань в кожну сім'ю. Понад усіх страждають діти. Їх звичайна картина життя змінюється, виникає страх. голод, сирітство. Наша держава зараз перебуває в дуже складній ситуації. Війна увійшла у кожну сім'ю, люди втрачають своїх рідних, близьких, і саме найгірше, коли дитина залишається без батьків. Тому питання захисту прав дітей, а особливо в умовах активних воєнних дій, потребують захисту не лише діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а й діти, які в мирний час мали батьків і не потребували такого захисту.