Висвітлено сприйняття та ставлення до Європейського Союзу, які формує серед української громадськості Представництво ЄС в Україні в межах своєї дипломатичної роботи у даній країні.

Ключовою складовою гібридної війни РФ проти України став її інформаційний вимір. Нові виклики національній безпеці обумовлюють нагальну необхідність відпрацювання нових механізмів їх протидії. Проаналізовано стан розбудови національної системи стратегічних комунікацій як сукупності комунікативних можливостей держави, що координуються нею і використовуються належним чином, - публічної дипломатії, зв'язків з громадськістю, військових зв'язків, інформаційних та психологічних операцій, заходів, спрямованих на просування цілей держави. Така система має забезпечити належну протидію інформаційним та пропагандистським кампаніям, спрямованим проти інтересів нашої держави. Розбудова системи стратегічних комунікацій в Україні розглядається крізь призму відносин з НАТО, що приділяє значну увагу наданню допомоги Україні в цій сфері.

Досліджено теоретико-методологічні та практичні питання сутності, змісту, вироблення та реалізації публічної політики в Україні. Проаналізовано імплементацію Угоди між Україною та ЄС як процес упровадження європейських стандартів вироблення політики держави. Визначено напрями реформування вітчизняної системи публічного управління в контексті євроінтеграції.

Проаналізовано міжнародно-правові аспекти миротворчості, правове регулювання миротворчої діяльності ООН, механізми її ініціювання, здійснення, фінансування, інституційні особливості ухвалення рішень ООН щодо проведення миротворчих операцій. Визначено види миротворчих операцій, їх принципи, критерії, класифікацію, нормативно-правові засади співпраці ООН у цій сфері з регіональними та субрегіональними організаціями. Проведено аналіз досвіду здійснення основних видів сучасних миротворчих операцій. Визначено основні чинники успішності миротворчих операцій. Здійснено міжнародно-правову характеристику ситуації на сході України і доведено, що збройне втручання Російської Федерації слід однозначно кваліфікувати як збройну агресію. Показано, що визначення РФ державою-агресором рішенням Ради Безпеки є практично нереалістичним, і можливим шляхом припинення воєнного конфлікту на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України є розгортання міжнародної миротворчої операції. Проаналізовано можливі варіанти визначення її мандату. Встановлено, що законодавство України не враховує специфіки міжнародної миротворчої операції (правовий статус операції, порядок її участі в цивільних і господарських правовідносинах, ектратериторіальний статус її приміщень, непідлеглість членів операції юрисдикції України, а також привілеї та імунітети операції та її членів тощо). Обгрунтовано та запропоновано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України.

Проаналізовано міжнародно-правові аспекти миротворчості, правове регулювання миротворчої діяльності Організацією Об'єднаних Націй (ООН), механізми її ініціювання, здійснення, фінансування. Висвітлено інституційні особливості ухвалення рішень ООН щодо проведення миротворчих операцій (МО). Визначено види МО, їх принципи, критерії, класифікацію, нормативно-правові засади співпраці ООН у цій сфері з регіональними та субрегіональними організаціями. Представлено аналіз досвіду здійснення основних видів сучасних МО, визначено основні чинники успішності МО. Здійснено міжнародно-правову характеристику ситуації на сході України та доведено, що збройне втручання Російської Федерації (РФ) слід однозначно кваліфікувати як збройну агресію. Показано, що визначення РФ державою-агресором рішенням Ради Безпеки є практично нереалістичним, і можливим шляхом припинення воєнного конфлікту на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України є розгортання міжнародної МО. Проаналізовано можливі варіанти визначення її мандату. Встановлено, що законодавство України не враховує специфіки міжнародної МО (правовий статус операції, порядок її участі в цивільних і господарських правовідносинах, екстратериторіальний статус її приміщень, непідлеглість членів операції юрисдикції України, а також привілеї й імунітети операції та її членів тощо). Обгрунтовано та надано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України.

Представлено тези подані на пꞌяту Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію "Реформування правової системи України під впливом євроінтеграційних процесів", які містять дослідження з загальнотеоретичної юриспруденції та з основних галузей права. Зазначено, що тематика публікацій охоплює актуальні проблеми правознавства, правоохоронної діяльності та юридичної освіти, матеріали конференції можуть бути використані в науково-дослідній роботі та в освітньому процесі зкладів вищої освіти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(4УКР),60 + Ф4(4),60 + Х915.232.5-96 + Х915.232.5-96(4УКР)

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Європейський Союз

Шифр НБУВ: ВА871835 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :