Розглядаються правові умови діяльності українських мас медіа. Аналізуються питання законодавчого забезпечення механізму доступу до інформації, законодавчого захисту від зловживання свободою слова, захисту суспільної моралі в засобах масової інформації, державної підтримки преси, а також законодавчого регулювання суспільного і громадського телерадіомовлення і діяльності комп'ютерних мас медіа. Висвітлено журналістські права та обов'язки у світлі Європейської конвенції з прав людини.

Розкрито питання регулювання відносин у сфері зв'язку, інформатизації, телебачення та радіомовлення в Україні. Висвітлено організаційно-правові засади державного управління, охарактеризовано розвиток законодавства у даній сфері. Проаналізовано конституційні гарантії свободи слова та права на інформацію. Наведено нормативно-правові акти України у сфері зв'язку, інформатизації, інформації, телебачення та радіомовлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х849(4УКР)112 + Ч620.4(4УКР)

Рубрики:

Інформаційне право окремих країн

Організація ЗМІ

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Наведено політичні погляди щодо політичної цензури в Україні. У порівняльному контексті розглянуто свободу слова в державі. Висвітлено питання щодо політичного втручання у роботу засобів масової інформації (ЗМІ), правових норм і реалій функціонування ЗМІ, ставлення влади до ЗМІ та журналістів.

Приведены политические мысли о политической цензуре на Украине. В сравнительном контексте рассмотрена свобода слова в государстве. Освещены вопросы о политическом вмешательстве в работу средств массовой информации (СМИ), правовых нормах и реалиях функционирования СМИ, отношении власти к СМИ и журналистам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.4(4Укр) + Х849(4Укр)045

Рубрики:

Організація ЗМІ

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Вперше у сучасному українському журналістикознавстві на підставі детального розгляду авторсько-правових відносин у сфері діяльності засобів масової інформації (ЗМІ) запропоновано класифікацію найтиповіших порушень авторських прав журналістів та інших суб'єктів, використання якої сприяє законодавчому закріпленню норм, що перешкоджають здійсненню даних порушень. Визначено шляхи, перспективи та тенденції подальшої еволюції правового регулювання діяльності у сфері ЗМІ. Наведено рекомендації щодо удосконалення окремих положень Закону України "Про авторське право і суміжні права" з урахуванням специфіки журналістської діяльності. Запропоновано ефективні методи захисту авторських матеріалів з використанням технологічних можливостей сучасних цифрових мереж. Обгрунтовано необхідність формування ефективної системи захисту авторського права, що забезпечує конкурентоспроможність галузі масової інформації.

Проаналізовано українські та польські нормативно-правові акти у галузі авторського права (АП) і суміжних прав, особливості їх дотримання в різних кінцевих продуктах інформаційної діяльності (друкованих ЗМІ, телерадіоорганізаціях), зокрема в процесі розміщення журналістських матеріалів в Інтернеті. Розкрито методологічні аспекти захисту та дотримання АП на твори засобами масової інформації. Досліджено законодавчу базу функціонування АП в Україні у контексті повноти, досконалості, несуперечливості окремих норм і положень міжнародних угод. Обгрунтовано необхідність дотримання АП і суміжних прав в Інтернеті, описано основні механізми захисту журналістських матеріалів у глобальній інформаційній мережі. Обгрунтовано доцільність передбачення в українському законі про АП відповідних норм, проголошених у польському аналогу, що захищають працівників мас-медіа та інших дописувачів у частині результативності їх творчих зусиль.

Досліджено механізми формування та реалізації державної політики у сфері засобів масової інформації (ЗМІ) на регіональному рівні як основну складову інформаційної політики держави. Проаналізовано стучасний стан і тенденції розвитку ЗМІ на національному та регіональному рівнях. Узагальнено проблемні питання взаємодії владних структур і ЗМІ у аспекті відкритості інформації. Обгрунтовано напрями вдосконалення інформаційної політики на регіональному рівні через взаємодію всіх складових комунікаційного процесу (влади, інформаційного середовища, ЗМІ, суспільства). Доведено необхідність використання технологій маркетингового підходу до формування та реалізації державної політики у сфері ЗМІ з метою вдосконалення соціально орієнтованого інформаційного забезпечення громадян різних категорій.

Розглянуто негативний стереотип щодо діяльності правоохороних органів держави, сформований засобами масової інформації. Запропоновано концепцію недержавної організації - Всеукраїнського фонду юристів-консультантів. Рекомендовано впровадити до навчальних планів Інституту журналістики Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка спецкурс "Боротьба зі злочинністю та журналістика". Обгрунтовано поняття "ідеологічний злочин". Проілюстровано кримінологічний термін "кримінократія". Досліджено роботу центрів громадських зв'язків правоохоронних органів.

Розглянуто проблеми теорії правового інформування та права на правову інформацію, визначено його категоріальний правовий апарат, висвітлено особливості діяльності друкованих засобів масової інформації у сфері правового інформування в Україні, проаналізовано нормативно-правовий режим діяльності преси у напрямку правового інформування. На підставі результатів теоретичного аналізу юридичної літератури, нормативних матеріалів, узагальнення практики та статистичної інформації розкрито питання засад правового інформування, його співвідношення з інститутами інформаційного права. Показано фактори, які впливають на здійснення правового інформування пресою в Україні, вимоги, які ставляться до даної діяльності. Здійснено класифікацію головних видів правового інформування за ознаками нормативності та видів правових форм діяльності держави.

Досліджено глобальну проблему в журналістикознавстві - свободу слова в період першої фази посткомуністичної трансформації. Виявлено виняткову роль засобів масової інформації у період ризикованої державності та ризикованої демократії. Обгрунтовано визначення даного історичного періоду. Наведено наслідки "інформаційного вибуху", спричиненого здобуттям незалежності та ускладненого відсутністю відповідної законодавчої бази. Визначено політичні, правові, економічні та морально-етичні засади свободи слова в перші роки становлення незалежної держави. Розроблено теоретичну концепцію-модуль свободи слова в унікальний політичний період.

Проаналізовано основні законодавчі та нормативні акти з питань бібліотечно-інформаційних ресурсів України, зокрема, Закони України "Про інформацію", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про Національну програму інформатизації", "Про концепцію Національної програми інформатизації", "Про охорону праці", "Про науково-технічну інформацію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про охорону культурної спадщини". Розкрито зміст поняття доступу до інформації в суб'єктивному й об'єктивному аспектах. Запропоновано способи забезпечення доступу до відкритої інформації, розглянуто права користувачів бібліотек. Викладено питання правової регламентації доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів країни з використанням новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Проанализированы законодательные и нормативные акты, касающиеся вопросов библиотечно-информационных ресурсов Украины, в частности, Законы Украины "Об информации", "О государственной тайне", "О телекоммуникациях", "О Национальной программе информатизации", "О концепции Национальной программы информатизации", "Об охране труда", "О научно-технической информации", "О телевидении и радиовещании", "О библиотеках и библиотечном деле", "Об охране культурного наследия". Раскрыто содержание понятия доступа к информации в субъективном и объективном аспектах. Предложены способы обеспечения доступа к открытой информации, рассмотрены права пользователей библиотек. Изложены вопросы правовой регламентации доступа к библиотечно-информационным ресурсам страны с применением новейших информационно-телекоммуникационных технологий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.4(4УКР)в2:Х849 + Х849(4УКР)112

Рубрики:

Організація ЗМІ

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.4(4УКР) + Х849(4УКР)03 + Ф022.1

Рубрики:

Організація ЗМІ

Інформаційне право окремих країн

Держава в політичній системі

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.4(5КИТ) + Х849(5КИТ)03

Рубрики:

Організація ЗМІ

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.4(0) + Х883.711.14 + Ю959.49

Рубрики:

Організація ЗМІ

Технічні засоби (радіо, телебачення, науково-популярні кінофільми, інтернет, соціальні мережи та ін.)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання формування інформаційного політичного простору, ролі і місця держави в цьому процесі, а також значення ціннісно-ідеологічної компоненти в її інформаційній політиці.

У зв'язку із зростаючим впливом інформаційних технологій на методи інформаційних дій розглянуто інформаційну безпеку як концептуальний аспект державної інформаційної політики.

Піддано критиці висновки досліджень, у яких вказується на кореляцію між споживанням продуктів мас-медіа та відеоігор, що містять насильство, й агресивною поведінкою молоді. Зроблено висновок, що такої кореляції не спостерігається, а теорії, у яких про такий зв'язок вказується, мають вади з погляду методології досліджень та інтерпретації результатів досліджень. Наведено докази на користь інших факторів, що впливають на динаміку насильницької злочинності молоді, а також зворотнього ефекту мас-медіа та ігрового насильства у впливі на агресивну поведінку молоді в США.

Розглянуто коло питань, які стосуються проблемних аспектів підзаконного нормативно-правового регулювання діяльності організацій телебачення й радіомовлення в Україні, зокрема: окремих напрямів розвитку телерадіомовної сфери, належного впливу на неї органів публічного адміністрування, забезпечення інформаційних прав громадян у ході такої діяльності тощо. Акцентовано увагу на неузгодженостях та колізіях між підзаконними нормативними актами і неналежному врахуванні потреб громадян в існуючих нормах.