Уперше системно досліджено проблеми теорії та практики розвитку державного управління вищою освітою протягом багатьох десятиліть. Проаналізовано процес становлення підсистеми державного управління вищою освітою у контексті розвитку наукової галузі "державне управління" - галузевого управління та управління освітою. Відображено провідні закономірності та тенденції, творчий досвід державного управління вищою освітою в Україні. Визначено форми та методи державного управління вищими навчальними закладами освіти на різних ступенях її розвитку. Наведено шляхи оновлення державного управління вищою освітою.

Розглянуто факти з життя та плодотворної діяльності о.Августина Волошина (1874 - 1945), визначного українського вченого-педагога, культурно-освітнього та церковного діяча, Героя України. Висвітлено погляди педагога на формування "морального характеру дитини" за умов сім'ї.

Рассмотрены факты из жизни и плодотворной деятельности о.Августина Волошина (1874 - 1945), выдающегося украинского ученого-педагога, культурно-образовательного и церковного деятеля, Героя Украины. Освещены взгляды педагога на формирование "морального характера ребенка" в условиях семьи.

Розглянуто сутність, основні функції й особливості управління освітою в Україні кінця ХХ ст. Проаналізовано інноваційні процеси у системі управління освітою на центральному, регіональному, місцевому, інституційному рівнях. Висвітлено особливості управління освітою за умов демократизації суспільних відносин, реформування управління освітою на місцевому рівні у контексті світового досвіду.

Рассмотрены сущность, основные функции и особенности управления образованием в Украине конца ХХ в. Проанализированы инновационные процессы в системе управления образованием на центральном, региональном, местном, институциональном уровнях. Освещены особенности управления образованием в условиях демократизации общественных отношений, реформирования управления образованием на местном уровне в контексте мирового опыта.

На підставі результатів дослідження широкого кола джерел, значна частина яких була невідома або вперше введена до наукового обігу, проведено системний концептуально-цілісний аналіз еволюції розвитку державного управління вищою освітою в Україні як історико-соціального феномену в 1917 - 1959 рр. Наведено структуру й функції центральних органів державного управління вищою освітою, охарактеризовано стиль і методи керівництва міністрів освіти. Удосконалено підходи до визначення періодизації та етапів еволюції державного управління вищою освітою в Україні. Охарактеризовано закономірності та суперечності відповідно до кожного з виявлених періодів розвитку державного управління вищою освітою. Розглянуто зміст і форми управління, виявлено основні принципи, тенденції розвитку державного управління вищою освітою України.

Розкрито сутність поняття девіантної поведінки особи, висвітлено її генезис і з'ясовано причини виникнення. Проаналізовано чинники, що формують поведінку особистості, яка характеризується різного роду соціальними девіаціями, описано систему профілактичних заходів вітчизняної педагогічної практики. Визначено місце християнської етики та християнського віровчення у педагогічному процесі корекційно-профілактичної роботи з асоціальною молоддю. Проаналізовано систему організації навчально-виховної роботи в пенітенціарних установах, вивчено проблеми ресоціалізації підлітків з девіантною поведінкою. Визначено чинники ефективності впровадження результатів новітніх педагогічних досліджень з проблем девіантної поведінки.

Висвітлено питання становлення та розвитку органів державного управління вищими навчальними закладами мистецтва і культури. Дослідження проведено з використанням архівних документів. Визначено характерні особливості державного управління вузами мистецтва та культури протягом кожного періоду державної влади (1917 - 41 рр.), розглянуто систему державних органів управління вузами мистецтва та культури, динаміку їх розвитку. Проведено комплексний аналіз змісту та форм управління, виявлено основні тенденції та особливості розвитку державного управління вищими навчальними закладами культури та мистецтва в досліджуваний період. Наведено рекомендації щодо подальшої діяльності Міністерства культури і мистецтв України, поліпшення змісту й форм управління вузами мистецтва і культури в сучасній Українській державі.

На підставі вивчення широкого кола архівних джерел проведено комплексний аналіз особливостей функціонування спеціальних дитячих установ УРСР воєнного та повоєнного періодів. Вперше у вітчизняній історичній науці проведено типологізацію даних установ за їх функціональним призначенням, особовим складом вихованців і специфікою діяльності. Досліджено суспільні умови, нормативно-правову базу й організаційне забезпечення роботи установ для дітей з особливим соціальним статусом і потребами. Узагальнено статистичні дані щодо формування мережі спецдитустанов, динаміки їх контингенту. Охарактеризовано умови утримання вихованців, показано об'єктивні труднощі функціонування установ для особливих категорій неповнолітніх громадян. Розкрито роль спеціальних дитячих установ у соціальній реабілітації дітей і підлітків, що постраждали внаслідок війни.

Висвітлено питання організаційно-правових аспектів розвитку освіти України в 1917 - 1921 pp. Доведено, що в Україні у період української національної революції 1917 - 1921 pp. створено національну систему освіти, де важливу роль відіграє виховання, а навчання у школі максимально наближається до життя, що формує теоретичні основи та виробляє практичні навички в учнів. Зазначено, що державні органи управління освіти сприяють розвитку національної освіти загалом і налагодженню управлінської системи на місцевому рівні. Визначено, що функціонування сфери освіти базується тільки на правових засадах. Здійснено класифікацію й аналіз юридичних джерел, на базі яких обгрунтовано функціонування системи освіти України в 1917 - 1921 рр.

Висвітлено творчий доробок та науково-педагогічну діяльність В. М. Синьова - заслуженого юриста України, доктора педагогічних наук, дійсного члена Національної Академії педагогічних наук України, заслуженого професора Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Наведено бібліографію наукових праць вченого, зокрема, монографій, підручників та посібників, хронологічний покажчик основних друкованих праць за 1977 - 2009 рр., а також біобібліографію про нього.

Висвітлено історію становлення шкільної правової освіти в Україні до проголошення незалежності та у 1990-х р. - на початку XXI ст., охарактеризовано її сучасний стан, розглянуто функції, концептуальні засади, моделі та напрями розвитку. Досліджено еволюцію та наведено теоретичне обгрунтування шкільної програми з правознавства, визначено місце даного курсу у структурі навчального плану сучасної загальноосвітньої школи. Наведено відомості про діяльність центральних органів влади у галузі шкільної правової освіти. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення системи підготовки педагогів-юристів до викладання курсу правознавства у школі.

Освещена история становления школьного правового образования в Украине до провозглашения независимости и в 1990-х гг. - начале XXI в., охарактеризовано ее современное состояние, рассмотрены функции, концептуальные основы, модели и направления развития. Исследована эволюция и дано теоретическое обоснование школьной программы по правоведению, определено место данного курса в структуре учебного плана современной общеобразовательной школы. Изложены сведения о деятельности центральных органов власти в отрасли школьного правового образования. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию системы подготовки педагогов-юристов к преподаванию курса правоведения в школе.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти правової культури майбутнього вчителя у навчально-виховній діяльності вітчизняних педагогічних навчальних закладів у період 1917 - 2002 рр. На основі архівних, монографічних матеріалів, наукової літератури даного періоду, вивчено та систематизовано важливі теоретичні проблеми формування правової культури майбутнього вчителя. Розкрито взаємозв'язки правової та педагогічної культури в історії філософсько-педагогічної думки. Обгрунтовано теоретичні положення щодо формування правової культури майбутнього вчителя.

Раскрыты теоретические и практические аспекты правовой культуры будущего учителя в учебно-воспитательной деятельности отечественных педагогических учебных заведений в период 1917 - 2002 гг. На основе архивных, монографических материалов, научной литературы данного периода, изучены и систематизированы важные теоретические проблемы формирования правовой культуры будущего учителя. Раскрыты взаимосвязи правовой и педагогической культуры в истории философско-педагогической мысли. Обоснованы теоретические положения относительно формирования правовой культуры будущего учителя.

Висвітлено процес формування та реалізацію керманичами української та радянської державності протилежної правової ідеології у царині освіти - християнського й атеїстичного виховання, загальнолюдських і класових цінностей, української мови та національно-російської двомовності, толерантності до національних меншин та їх радянізацію. Досліджено децентралізацію та централізацію структури апарату управління освітою. Розкрито участь політичних партій і громадських організацій, меценатів у освітньому процесі та тотальний ідеологічний контроль КПРС - КПУ за сферою освіти, використання педагогічної, наукової, мистецької спільноти для державної пропаганди комунізму. Увагу приділено Кодексу законів про народну освіту УСРР 1922 р. та можливості врахування позитивного досвіду кодифікації за умов майбутньої систематизації конституційного законодавства про освіту в Україні.

Анализируется влияние педагогической практики А. Макаренко на современную отечественную и зарубежную пенитенциарную педагогику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)132-1 + Х2(4УКР)612-621.151 + Ч33(4УКР)61

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Історія держави і права

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальну для радянського суспільства 1920 - 1930-х рр. проблему соціалізації молодих правопорушників. Висвітлено діяльність відомого чекіста і педагога М.С. Погребінського. Проаналізовано революційні досягнення радянської педагогіки в контексті сучасних поглядів на виховання й соціалізацію молоді.

Рассмотрена актуальная для советского общества 1920 - 1930-х гг. проблема социализации молодых правонарушителей. Освещена деятельность известного чекиста и педагога М.С. Погребинского. Проанализированы революционные достижения советской педагогики в контексте современных взглядов на воспитание и социализацию молодежи.

Considered relevant for Soviet society 1920-30-ies the problem of socialization of young offenders. Lit activity known chekist and teacher M.S. Pogrebinskii. Analyzed the revolutionary achievements of soviet pedagogy in the context of current views on the education and socialization of young people.

Розкрито системну роботу органів освіти з утворення та діяльності мережі нових спеціальних закладів з профілактики та усунення правопорушень серед неповнолітніх в 1920 - 1930 рр. XX ст. в Україні.

Раскрыта система мероприятий органов образования Украины по организации и деятельности новых специальных исправительных учреждений для несовершеннолетних правонарушителей в 1920 - 1930 гг. XX в.

The article shows the system of the activities of the educational structures of Ukraine which are busy with the organization and the activity of new special corrective establishments for juvenile delinquents in the 20-es - 30-es of the 20th century.

В УСРР в 1920-ті р. на відміну від освітньої системи РСФРР, де центральним моментом була трудова школа, центр ваги було зміщене в бік соціального виховання, завдяки цілої низки факторів. Крім того, УСРР була єдиною республікою СРСР, де було прийнято Кодекс законів про освіту, який діяв майже до 1970-х р.