Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

Досліджено положення соціальної доктрини Католицької церкви, які визначили принципи дипломатії Святого Престолу у сфері прав людини. Розкрито характер і напрямки розвитку цих принципів папою Іваном Павлом II, а також зміни, які відбулися у католицькому розумінні прав і свобод людини, демократичного розвитку та міжнародних відносин упродовж останньої третини XX ст. Проаналізовано еволюцію соціального вчення Католицької церкви у питанні про права та свободи людини, зокрема - стосовно свободи релігії та совісті. З'ясовано богословські та соціально-філософські основи дипломатичної діяльності Святого Престолу та її пріоритети в досліджуваний період. Досліджено діяльність Святого Престолу у міжнародних організаціях, у міждержавних відносинах та у сфері публічної дипломатії з утвердження католицького розуміння прав і свобод людини на світовій арені. Вивчено діяльність папської дипломатії на захист миру, запобігання війнам і з мирного врегулювання напередодні і під час аргентино-чилійського прикордонного конфлікту кінця 1970-х рр., війн в Перській Затоці, на Балканах та в Іраку.

Розглянуто гносеологічні аспекти природно-правової доктрини католицизму, відображеної в офіційних документах католицької церкви і в працях католицьких теологів і філософів. Обгрунтовано положення про те, що особливістю католицького праворозуміння є гносеологічний дуалізм. Цей дуалізм можна розглядати на трьох рівнях: дуалізм lex divinae та lex naturalis як нормативних джерел пізнання прав людини; дуалізм індивідуальної моральної свідомості та офіційної доктрини церкви як форм виявлення природного права; дуалізм апріорно-фідеїстичного методу обгрунтування прав людини та соціально-емпіричного способу їх змістовного "наповнення". Вказано на внутрішню суперечливість гносеологічного дуалізму як концептуально-методологічного підходу у природно-правовій концепції католицизму.

Розглянуто різні філософсько-релігійні концепції походження держави і права, а також погляди на їх призначення. Уточнено і конкретизовано теологічну теорію походження держави, розглянуто погляди на державу і право з позиції ранньохристиянських авторів, висвітлено погляди основоположників договірної теорії походження держави і права - єзуїтів Белларміна і Суареса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э375-3-021.6 + Х913.129(4ВАТ)

Рубрики:

Католицизм

Дипломатія і зовнішня політика окремих держав

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відповідно до ст. 25 Конституції Республіки Польща, органи державної влади повинні залишатися неупередженими у своїх релігійних і філософських переконаннях, а також світогляді, забезпечуючи свободу їх вираження в суспільному житті. Ця модель поділу церкви і держави застосовується до всіх церков і релігійних об'єднань. У 1992 р. Верховний Суд Польщі ухвалив, що священик як особа, яка належить до католицької церкви або будь-якої іншої церкви або релігійного об'єднання, відрізняється від інших віруючих тим, що він або вона були призначені організовувати і проводити релігійні служби. Тому заборона на допит священнослужителя поширюється на усі релігійні об'єднання, якщо тільки ці церкви і релігійні асоціації працюють легально і забезпечують віруючим обряд сповіді. Обов'язок зберігати таємницю сповіді пояснюється католицькою церквою на прикладі двох видів духовних благ, які повинні бути захищені. Вони включають в себе щире каяття (bonum penitentum) і таїнство сповіді (bonum sacramenti). Прикладом відносин між державою та релігійними об'єднаннями є захист конфіденційної інформації, обмін якою відбувається під час сповіді. Заборона на допит священника про факти, які він або вона дізналася під час сповіді, є абсолютною, тобто не передбачає будь-яких винятків. А це означає, що не існує жодних юридичних або фактичних можливостей отримання доказів, які є предметом вищевказаної заборони. Що стосується третіх осіб, які випадково одержали доступ до інформації, що міститься в сповіді або наданої духівником під час сповіді, то такі особи можуть виступати свідками і заборона ст. 82 Адміністративного процесуального кодексу Польщі на них не поширюється. Зауважено, що таке регулювання є не етичним і морально сумнівним, а тому у вказану статтю має бути внесено доповнення, яке б поширила заборону розголошувати таємницю сповіді і на третіх осіб.

Проанализировано развитие идеи модернизации Римско-католической церкви в условиях политико-правовой и социально-культурной интеграции стран Европы. Приведены статистические данные по количеству сторонников Римско-католицизма. Показан современный процесс реформирования взаимодействия Римско-католической церкви и государств Европы на примере Лихтенштейна, Монако, Италии, Ирландии, Хорватии, Ватикана. Проанализированы особенности статуса Римско-католической Церкви в других странах Европы. Рассмотрен процесс модернизации социальной доктрины Римско-католической Церкви на рубеже XX - XXI вв. Проанализированы направления и цели модернизации Римско-католической Церкви в контексте задачи интеграции различных религиозных групп в странах ЕС в начале XXI века.

Проаналізовано історичні, політичні та правові засади католицизму в Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Досліджено головні особливості державно-політичного розвитку Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Акцентовано на ролі та місці християнства в історичному розвитку Руської держави; проаналізовано взаємозв'язки руських князів і православного духовенства з Римом та європейським католицьким світом у контексті впливу католицизму на становлення та головні етапи формування та розвитку київського та галицько-волинського періодів в історії українського державотворення.

Здійснено історико-правовий аналіз становлення, формування та діяльності духовно-лицарського Ордену тамплієрів, його участі у Хрестоносному Русі початку XII - кінця XIII ст. і ролі Ордену у політичному, соціально-економічному, культурному та правовому розвитку Західної Європи. Надано характеристику правових основ діяльності Ордену тамплієрів у формі Уставів, Статутів, канонічних і церковних норм та сформульовано основні постулати орденського права.

Досліджено особливості канонічно-правого статусу Католицької Церкви візантійсько-слов'янського обряду в східних воєводствах Польщі (1923 - 1937 рр.); проаналізовано основні правові документи, інструкції щодо канонічно-правого статусу, визначено вплив православного та католицького обрядів на формування візантійсько-слов'янського обряду.

Проаналізовано основні аспекти діяльності св. Івана Павла II у площині захисту прав людини. В основу дослідження покладено промови, енцикліки та інші папські документи. Джерела проаналізовано в історичній ретроспективі на основі ключових історичних подій останньої третини XX - початку XXI ст. Такий аналітичний дискурс набуває особливої актуальності з огляду на те, що понтифікат К. Войтили припав на складні суспільно-політичні процеси у світовій і європейській історії, зокрема гострі міжнародні конфлікти, війни, поділ Європи Берлінським муром, радянську пропаганду, розпад СРСР, парад суверенітетів тощо. У контексті розгортання цих проблемних подій порушувався цілий спектр засадничих прав людини. Отже, на базі тематики прав людини у ключі зіставлення історичного та сучасного контексту можна простежити важливі для сучасності квінтесенції.

Здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних проблем діяльності Католицької церкви на міжнародній арені, проведеним з позицій міжнародного права. Проаналізовано місце і роль Католицької церкви у міжнародному правопорядку від перших століть християнства до II Вати- канського собору і в післясоборний період. Висвітлено правову природу Ка-толицької церкви та її міжнародно-правову доктрину, аналіз яких проведено на основі офіційних документів Святого Престолу та з урахуванням позицій світської і церковної науки про діяльність католицизму на міжнародній арені та його вплив на розвиток міжнародного права і міжнародних відносин. Показано, що інтереси Католицької церкви у відносинах з суб'єктами між¬народного права (державами і міжнародними організаціями) та іншими цер¬квами забезпечуються системою підпорядкованих папі Римському органів ди¬пломатичного і недипломатичного характеру. Значну увагу приділено аналізу католицької концепції природного міжнародного права, специфіки церковної концепції у сфері захисту прав людини, позиції Католицької церкви щодо зміц¬нення миру і безпеки та її внеску в утвердження миру і врегулювання між¬народних спорів. Висвітлено участь Католицької церкви у міжрелігійному та екуменічному діалозі. Проаналізовано католицький підхід до розв'язання гло¬бальних проблем у людському суспільстві та ідеї Католицької церкви щодо необхідності реформування засадничих правил та організації міжнародного співтовариства.

Розглянуто особливості розвитку катеринославської римо-католицької парафії кінця XIX - початку XX ст. Тиск з боку імперської влади підштовхував частину католиків до переходу у православ'я, але їх кількість не була значною, особливо на фоні зростання загальної чисельності представників цієї конфесії у місті. Залучені до дослідження архівні матеріали дозволили окреслити періоди переходів католиків у православ'я і визначити характерні ознаки кожного з періодів. Встановлено, що після лібералізації релігійного законодавства 1905 р. в Російській імперії процедура відмови від приналежності до панівної конфесії була прописана і не передбачала різних підходів для представників різних церков та станів.