Розглянуто суперечність між природним і позитивним правом, що є проблемою філософського значення, оскільки відображає глибинні рівні пізнання і розуміння суті права. Дихотомія природного і позитивного права найяскравіше виявляється в онтологічному, гносеологічному, логічному, етичному, а також інструментальному аспектах проблеми. Соціолого-правовий підхід, розташований на межі природного і позитивного праворозуміння, вимагає особливої уваги дослідників, оскільки припускає об'єктивний і реалістичний підхід до права.