Розглянуто проблему безпеки виборчого процесу на позачергових президентських і парламентських виборах 2014 р. в Україні. Проаналізовано дії української влади як в сфері законотворчої діяльності, так і в площині електоральної практики для нейтралізації безпекових загроз під час позачергових виборів глави держави та виборів народних депутатів 2014 р.

Проаналізовано феномен "непотизму" в українській політичній, економічній та управлінській практиці, виявлено його характерні вияви та форми. Враховуючи високий показник України за індексом держав, у яких процвітає кумівство, стверджується про необхідність боротьби з цим явищем, що є однією з перших передумов ефективного та успішного державотворення в європейському розумінні.

Розглянуто консенсус еліт як умову процесу конституційного творення в Україні. Виділено 4 періоди конситуцієтворення в Україні, проаналізовано умови прийняття Конституції та внесення змін до Основного Закону в кожному періоді зокрема.

Проаналізовано погляди Д. Донцова щодо поділу суспільства на активну меншість і пасивну більшість. Розглянуто місце вітчизняної провідної верстви, її структуру, основні риси та роль у розвитку нації та держави.

Розглянуто люстрацію як інститут перехідної справедливості, що має на меті запобігти рецидивам авторитаризму, захистити демократичні надбання та формувати нову політичну систему. Виокремлено особливості, принципи та ресурси люстраційного процесу в Україні.

Розглянуто проблему дотримання демократичних принципів під час виборів в Україні. Проаналізовано особливості та тенденції трансформації Індексу демократичних виборів у нашій державі.

Розглянуто діяльність Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй (РБ ООН) як гаранта міжнародного миру та безпеки, що має широкі повноваження щодо впливу на держав-порушниць міжнародного права. Зіставлено пропозиції щодо реформування РБ ООН, які охоплюють 3 ключові проблеми: зміна складу, використання права вето та зміна непрозорих методів роботи Ради. Доведено, що від сьогоднішніх ініціатив щодо реформування РБ ООН залежить подальше ефективне існування ООН і майбутнє всієї міжнародної системи безпеки.

Здійснено порівняння показників окремих складових геоекономічного та інституційного потенціалу АСЕАН та Європейського Союзу. Зроблено висновок про те, що підхід, який має за основу тільки темпи економічного зростання держав-членів АСЕАН та їх частку у світових макроекономічних показниках, має вагомі недоліки: по-перше, не враховує якісних параметрів економічної модернізації в азійських країнах у контексті регіональної інтеграції; по-друге не бере до уваги істотні розбіжності у розвитку економічних параметрів держав-членів АСЕАН щодо інтеграції та глобалізації загалом.

Обгрунтовано необхідність формування ефективної інформаційної стратегії органів державної влади в Україні, яка б відповідала європейським і світовим стандартам. Окреслено критерії та принципи ефективної інформаційної стратегії; проаналізовано її нормативно-правове забезпечення; висвітлено механізми реалізації.

Розглянуто проблему сучасної міграційної кризи в країнах ЄС, основні загрози безпеці зовнішніх кордонів ЄС і загострення міжетнічних конфліктів. Проаналізовано сучасну міграційну політику країн ЄС, проблеми інтеграції мігрантів у європейські суспільства, заходи, які застосовують окремі європейські держави у боротьбі з нелегальною міграцією, а також наголошено на необхідності вдосконалення сучасної міграційної політики країн ЄС, розробки нових умов і принципів адаптації мігрантів.

Розглянуто вплив українсько-російського конфлікту на сучасний стан світового порядку. Продемонстровано особливості розв'язання "української кризи" на рівні багатосторонньої дипломатії, передусім Генеральної Асамблеї ООН. За допомогою методу зіставлення досягнуто основної мети дослідження - виявлено особливості сучасного процесу трансформації світового балансу сил. Зроблено висновок про те, що приймаючи рішення щодо голосування "української" резолюції ГА ООН, кожна країна здебільшого керувалася власною ідеологією чи інтересами урядів, а не реальною ситуацією в Україні чи проблемами глобального значення.

Досліджено проблему інформаційної безпеки (ІБ) України та захисту національного інформаційного простору від негативних пропагандистсько-маніпулятивних інформаційно-психологічних впливів. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності поняття ІБ; всебічно досліджено види реальних і потенційних інформаційних загроз для медіапростору України, охарактеризовано специфіку експансіоністської політики Російської федерації проти України; надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформаційної політики та створення ефективної системи ІБ України.

Висвітлено нелегкий життєвий шлях і неординарне політичне бачення однієї з найвизначніших азійських політиків, першої за останні тисячу років жінки-президента Республіки Корея Пак Кин Хе. Її обрання на вищий пост у державі було вражаючим досягненням, враховуючи, що Південна Корея має найвищий рівень гендерної нерівності серед розвинених країн світу.

Проаналізовано інституційно-зумовлені причини та передумови формування урядів меншості у європейських парламентських демократіях. Виявлено, що інституційна зумовленість урядів меншості у парламентських демократіях є доволі різносторонньою, але переважно окреслюється проблематикою політичної стабільності та політичної культури.

Складні та суперечливі аспекти демократичних перетворень в Україні потребують значного наукового переосмислення ролі релігійного чинника у суспільно-політичних процесах України і зокрема у виборах. Значущість обраної проблематики зумовлена також активізацією реформування суспільно-політичної сфери в Україні та проблемами, які виникають внаслідок таких трансформацій. Аналіз місця і ролі УГКЦ у виборчому процесі України свідчить про складність взаємовідносин релігії та політики і потребує значного переосмислення, комплексного та глибокого аналізу всіх чинників і тенденцій такого взаємовпливу.

Розглянуто проблему номінації в Україні. На підставі аналізу вітчизняного виборчого законодавства показано еволюцію правового регулювання проблеми суб'єктів номінації як на президентських, так і на парламентських виборах в Україні.

Висвітлено реформу дипломатичної служби Іспанії на початку XXI ст., яка спиралася на 6 опор: координацію, модернізацію, професіоналізм, спеціалізацію, однорідність і спрощення процедур. Виявлено, що її спричинила поступова втрата країною глобальності зовнішньої політики внаслідок економічної кризи, розширення зовнішньополітичних завдань. Проаналізовано основні цілі та завдання зовнішньої стратегії парламентської монархії, зокрема, економізацію дипломатії, поглиблення європейської інтеграції та згуртованості у подоланні кризових явищ, сприяння діяльності Європейської зовнішньополітичної служби.

Проаналізовано суть виборчих цензів як однієї із складових загального виборчого права. Взято за основу типологію виборчих цензів, яка передбачає їхній поділ на 3 основні групи: технічні, охоронні та дискримінаційні. Здійснено аналіз виборчих цензів, які входять до кожної з трьох груп. Аналізуючи виборчі цензи, розглянуто обмеження виборчих прав громадян крізь призму проблеми їхньої трансформації у контексті демократизації суспільно-політичного ладу країн світу. Щодо активного виборчого права доведено доцільність застосування таких виборчих цензів, як віковий, громадянства, осілості та дієздатності. Водночас щодо пасивного виборчого права допустимим, є більш жорстке застосування виборчих обмежень, зокрема, службового, морального цензів, цензу освіченості та ін.

Досліджено особливості інформаційної складової російсько-української гібридної війни. Визначено основні напрями та інструменти російської деструктивної інформаційної діяльності, спрямованої на українське суспільство, охарактеризовано перешкоди на шляху протидії російській інформаційній агресії. Зазначено, що сьогодні проблемою для російської пропаганди стала необхідність розвінчати тези про українців як про братній народ, а також сформулювати різні інтерпретації походження українців у російському дискурсі. Доведено, що гібридна війна Росії проти України стала довгостроковим чинником впливу на національну безпеку нашої держави. Для того, щоб протистояти цьому впливові, потрібно визначити прозору та ефективну концепцію інформаційної безпеки; продовжити роботу щодо припинення діяльності проросійських телеканалів і радіо, виходу друкованої антиукраїнської продукції; українським ЗМІ оперативно спростовувати російську неправдиву інформацію; в максимально прозорому режимі висвітлювати роботу державних інституцій; підвищувати медіа грамотність українського населення та налагодити активну інформаційну роботу на окупованих територіях.

Комплексно досліджено проблему ефективності іномовлення у системі зовнішньополітичних медіа-комунікацій сучасних держав з метою запровадження та використання позитивного зарубіжного досвіду для України. Проаналізовано значення іномовлення у реалізації зовнішньополітичних стратегій сучасних держав та обгрунтовано його визначальну роль у позиціонуванні та популяризації держав на міжнародній арені, створенні позитивного іміджу країни. Доведено, що ефективно організована система іномовлення - результативна форма комунікації країни зі світовою громадськістю, важливий напрям зовнішньої політики, ефективний інструмент у захисті національних інтересів. Охарактеризовано основні етапи становлення іномовлення як складової медіа-комунікацій сучасних держав; проаналізовано організаційні та політико-правові засади та принципи функціонування системи іномовлення провідних зарубіжних країн у глобальному інформаційному просторі. На підставі аналізу зарубіжного досвіду функціонування іномовних інститутів надано практичні рекомендації щодо вдосконалення системи іномовлення України та окреслено напрями її реформування.