На підставі Конституції України, чинного кримінально-процесуального законодавства, а також постанов Пленуму Верховного Суду України, наказів Генеральної прокуратури, МВС України розглянуто систему, принципи кримінального процесу, процесуальний статус його суб'єктів та порядок провадження у кримінальних справах. Значну увагу приділено державному захисту суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Окремі розділи присвячено досудовому (попередньому) розслідуванню, слідчим діям, судовому розгляду, відновленню кримінальних справ у зв'язку з нововиявленими обставинами тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.3

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.25-383.1

Рубрики:

Заборона геноциду як міжнародного злочину

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.2(532)

Рубрики:

Питання правосуб'єктності нації. Національно-визвольний рух народів та міжнародне право

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Виконано теоретичний аналіз форм співучасті, що закріплені в Кримінальному кодексі України 2001 р., в якому особливу увагу приділено дослідженню законодавчих норм про форми групової та організованої злочинності. Розглянуто окремі проблеми застосування кримінально-правових норм для кваліфікації злочинів, що вчинюються в співучасті. Внесено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства.

Выполнен теоретический анализ форм соучастия, закрепленных в Уголовном Кодексе Украины 2001 года, в котором особое внимание уделено исследованию законодательных новелл о формах групповой и организованной преступности. Рассмотрены отдельные проблемы применения уголовно-правовых норм при квалификации преступлений, совершаемых в соучастии; внесены предложения по совершенствованию уголовного законодательства.

The theoretical analysis of the complicity forms fixed in the Criminal Code of Ukraine of 2001 in which the special attention is given research of legislative novelties about forms group and the organized crime is executed. Separate problems of application of criminal-rules of law are considered at qualification of the crimes made in partnership; offers on perfection of the criminal legislation are brought.

Наведено матеріали наукових досліджень з проблем антропології права. Розкрито місце юридичної антропології у системі суспільствознавства, історичні та логічні аспекти правогенезу. Висвітлено можливості комп'ютерного моделювання української правосвідомості як форми української держави; проблеми співвідношення прав людини та моралі. Проаналізовано моральні аспекти укладення шлюбного договору та етико-антропологічні аспекти аборту.

Приведены материалы научных исследований по проблемам антропологии права. Раскрыты место юридической антропологии в системе обществоведения, исторические и логические аспекты правогенеза. Освещены возможности компьютерного моделирования украинского правосознания как формы украинского государства; проблемы соотношения прав человека и морали. Проанализированы моральные аспекты составления брачного договора и этико-антропологические аспекты аборта.

Представлено развернутое изложение основных принципов уголовного и уголовно-процессуального права. Проанализовараны проблемы нарушения баланса между свободой и безопасностью, возникающие в процессе борьбы с международным терроризмом, сопровождающейся расширением полномочий полиции, следствия и тайных служб в вопросах проникновения в основные права граждан.

Висвітлено історію становлення сучасної концепції прав людини. Наведено результати філософсько-комунікативного аналізу правової основи соціальної сутності людини. Розглянуто предмет, систему, методологію, статус і функції антропології права. Розкрито антропологічні та моральні підстави соціальних прав людини. Проаналізовано герменевтико-антропологічну сутність правотлумачної діяльності органів конституційної юстиції України, Німеччини, США.

Освещена история становления современной концепции прав человека. Приведены результаты философско-коммуникативного анализа правовой основы социальной сущности человека. Рассмотрены предмет, система, методология, статус и функции антропологии права. Раскрыты антропологические и моральные основы социальных прав человека. Проанализирована герменевтико-антропологическая сущность правотолковательной деятельности органов конституционной юстиции Украины, Германии, США.

Запропоновано аналіз відповідності митного законодавства й існуючої практики митного контролю на транспорті вимогам до держав - членів Всесвітньої торгової організації.

Надано загальну характеристику посадового злочину та посадової особи за кримінальним законодавством Йорданії та України. Проаналізовано співвідношення хабарництва та корупції, визначено поняття хабарництва. Проведено юридичний аналіз складу передавання, одержання та провокації хабаря (з урахуванням положень української кримінально-правової доктрини). Розроблено критерії та проведено розмежування хабарництва з суміжними складами злочинів (з огляду на положення науки кримінального права України). Сформульовано та обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства Йорданії стосовно відповідальності за хабарництво.

Дисертація присвячена дослідженню конституційно-правового розвитку Йорданії. Проаналізовано етапи становлення та розвитку йорданського конституціоналізму. Велика увага приділена аналізу Конституції 1946 р., яка стала першим конституційним актом після набуття країною незалежності, та нині діючої Конституції 1952 р., побудованої на принципах сучасної правової держави. Розкриваються суттєві елементи конституційно-правового механізму, організації виконавчої, законодавчої і судової гілок влади, висвітлюються процеси демократизації політико-правового устрою Йорданії, пов'язані із утвердженням в ній дійсного,а не удаваного парламентаризму. Відповідну увагу приділено аналізу переходу інституту йорданської монархії від авторитарного типу до конституційної монархії.

Вперше розглянуто становлення та подальший розвиток інституту співучасті у розкраданнях на підставі аналізу джерел вітчизняного кримінального права. Запропоновано класифікацію спільних дій залежно від їх характеру та обсягу, а також часу виконання у процесі вчинення розкрадань. Розвинуто наукові положення щодо кваліфікації групових злочинів. Аргументовано, що до розкрадань, вчинених за попередньою змовою групою осіб, слід відносити випадки спільного виконання та співучасть з розподілом ролей у процесі здійснення єдиного для групи злочинного наміру. Удосконалено загальне визначення злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Доведено, що попередня змова та попередня організованість як ознака організованої групи не тотожні поняття. Розглянуто поняття стійкості як об'єктивної ознаки організованої злочинної групи, під якою пропонується розуміти здатність групи до тривалого функціонування та успішної протидії заходам, вжитим правоохоронними органами з метою викриття групи та притягнення її учасників до кримінальної відповідальності. На відміну від позиції законодавця аргументовано висновок, що група може бути визнана організованою не тільки у випадках об'єднання для вчинення двох або більше злочинів, але навіть і одного злочину, якщо останній охоплюється поняттям злочинної діяльності. Наведено трактування поняття злочинної організації, чинне законодавче визначення якої не дає можливості для чіткого розмежування з організованою групою.

Висвітлено генезис і розвиток поняття злочину геноциду в міжнародному праві. Проаналізовано елементи його юридичного складу, зокрема, наведено характеристику специфічного наміру як визначальної ознаки даного злочину, а також об'єкта геноциду та кримінальних діянь, що становлять його об'єктивну сторону. Розглянуто природу та основний зміст Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р., а також охарактеризовано практичні проблеми її міжнародної та внутрішньодержавної імплементації. Значну увагу приділено правовому та інституційному механізмам міжнародної кримінальної відповідальності осіб, винних у скоєнні актів геноциду. Детально проаналізовано питання взаємозв'язку міжнародної індивідуальної кримінальної відповідальності та відповідальності держави за злочин геноциду.

Досліджено правову природу громадянства, його еволюцію. Проаналізовано поняття права кожної людини на громадянство. Висвітлено явища множинного громадянства, безгромадянства, громадянства біженців. Сформульовано конкретні рекомендації щодо вдосконалення законодавства України про громадянство.

Досліджено питання становлення сучасного міжнародно-правового механізму співробітництва Європейського Союзу з країнами Середземномор'я. Розглянуто правовий механізм як систему, що включає підсистему договірного механізму співробітництва і підсистему інституційного механізму співпраці. Проаналізовано основні напрямки співробітництва ЄС з країнами Середземномор'я, висвітлено перспективи використання досвіду цього співробітництва для України.

Запропоновано визначення Європейского Союзу (ЄС) як міжнародної регіональної організації з особливою системою права, норми якого мають пріоритет поряд з нормами національного права держав-членів та безпосердньо регулюють відносини між суб'єктами національного права цих держав. Зроблено порівняльний аналіз механізмів співробітництва ЄС з країнами, що розвиваються, який свідчить про використання з боку ЄС різних моделей правового регулювання відносин з окремими групами цих країн, залежно від їх стратегічного значення для Співтовариства. Досліджено міжнародно-правовий механізм співпраці в межах створюваної євро-середземноморської зони вільної торгівлі, яка стає основою розвитку інтеграційних зв'язків між ЄС та країнами Середземномор'я. Договори про асоціацію ЄС з країнами Середземномор'я визначають новий підхід з боку Співтовариства до поглиблення інтеграції з країнами регіону, який враховує рівень їх економічного розвитку та розповсюджує співпрацю на політичну та соціальну сфери. Зазначено, що механізм міжнародно-правового регулювання партнерських стосунків між ЄС та країнами Середземномор'я може стати зразком для України в розбудові відносин зі Співтовариством, що особливо стосується створення зони вільної торгівлі та зближення національного законодавства з правом ЄС.

Проведено кримінально-правове дослідження провокації злочину. Розглянуто історико-правовий аспект розвитку правових норм, що регулюють відповідальність за провокацію злочину. Проаналізовано міжнародно-правові норми та законодавство зарубіжних країн у сфері протидії провокаційній діяльності. Проведено дослідження провокації злочину у межах інституту співучасті, здійснено її співставлення з окремими видами співучасті. Визначено об'єктивні й суб'єктивні ознаки провокації злочину. Встановлено особливості кримінально-правової оцінки провокації злочинів, здійснених службовими особами правоохоронних органів. Досліджено обставини, що виключають відповідальність та пом'якшують покарання за провокацію злочину. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері регулювання відповідальності за провокацію злочину.

Розроблено підсиcтему підтримки прийняття проектних рішень (ПППР) у процесі створення систем безпеки об'єктів невиробничої сфери на стадії проектування, модернізації та функціонування. Удосконалено математичні моделі надання знань про об'єкт охорони та технічні засоби (ТЗ) програмно-апаратного комплексу охоронної системи за рахунок застосування алгебри кінцевих предикатів (АКП). Удосконалено математичні моделі оцінки наслідків виникнення позаштатної ситуації за рахунок застосування АКП і процесу підтримки прийняття рішень оператором з локалізації, усунення позаштатної ситуації та відновлення працездатності системи шляхом застосування принципу прийнятого ризику. Запропоновано удосконалений метод багатокритеріального синтезу проектних рішень під час формування складу КТЗ. Наведено структуру та програмне забезпечення підсистеми ПППР шляхом створення системи безпеки об'єкта, у яких реалізовано запропоновані математичні моделі та алгоритми.

Визначено доктринальні основи конституційної дефініції та правового регулювання в Україні права людини на свободу світогляду та віросповідання. Розкрито методологічні засади дослідження та визначено місце в системі прав і свобод людини та громадянина. Охарактеризовано та проведено систематизацію нормативної бази конституційно-правового регулювання даного суб'єктивного права особи. Визначено, що складовими даної системи є міжнародні договори універсального та регіонального характеру та вітчизняні нормативно-правові акти України. Наведено пропозиції щодо конституційно-правового закріплення права людини. Досліджено загальносуспільні й юридичні гарантії реалізації, охорони та захисту права людини на свободу світогляду та віросповідання. Звернено увагу на необхідність правового вдосконалення загальносуспільних та юридичних гарантій реалізації, охорони та захисту права людини в Україні.

Висвітлено технологію психологічної підготовки персоналу держадміністрацій (ПД) до роботи у команді. Проаналізовано особливості діяльності ПД за сучасних умов, визначено психологічні чинники її ефективності. Розкрито роль команди у діяльності держадміністрацій. Проаналізовано проблеми у сфері психологічної підготовки ПД до роботи у команді. Розглянуто зміст технологічного підходу як важливого засобу оптимізації психологічної підготовки ПД до роботи у команді.

Освещена технология психологической подготовки персонала госадминистраций (ПГ) к работе в команде. Проанализированы особенности деятельности ПГ в современных условиях, определены психологические факторы ее эффективности. Раскрыта роль команды в деятельности госадминистраций. Проанализированы проблемы в сфере психологической подготовки ПГ к работе в команде. Рассмотрено содержание технологического подхода как важного средства оптимизации психологической подготовки ПГ к работе в команде.