Олександр Корнійович Мицюк (1883—1943) — український юрист, економіст і соціолог, громадський діяч. У 1906 р. О. Мицюк — один із засновників Української партії соціалістів-революціонерів. Група громадських діячів України — М. Шаповал, П. Христюк, М. Залізняк, О. Мицюк проголосили про її створення, але далі її існування й діяльність до 1917 р. не простежується. У 1915 р. О. Мицюк — один із організаторів Юнацької спілки (ЮС) — безпартійної молодіжної організації у підросійській Україні, яка виступала за автономію України. За Директорії — міністр внутрішніх справ (з 26 грудня 1918 р. по 12 лютого 1919 р.).[1] Після відставки уряду в лютому 1919 р. О. К. Мицюк прибув на Поділля і розпочав плідну організаційну роботу з питань кооперації. Швидко адаптувавшись до місцевих умов, він провів низку організаційних заходів, започаткував Вінницький і Кам'янецький «Господарсоюзи» (головою правління останнього працював до вимушеної еміграції в кінці 1920 р.).[2] В кінці 1920 емігрував до Чехословаччини. Відразу по тому включився в громадську роботу. З 1921 О. Мицюк — дієвий член Українського громадського комітету у Чехословаччині. Згодом займається науковою та просвітницькою роботою. Він — професор Української господарської академії і Українського вільного університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Активно співпрацює з українськими виданнями за кордоном. У 1929 р. в місячнику «Розбудова нації» виходить стаття професора Мицюка «Фашизм». В ній він підкреслює невмістність назви «фашизму», якою охрестили український націоналізм його противники. Уже в цій першій статті, присвяченій аналізу фашизму як суспільно-політичної течії, автор доходить висновку про його подібність до більшовизму[

Кл.слова:
націоналізм -- сучасна історія -- ХХ століття -- селянство -- земельне законодавство

Адвокати завжди брали активну участь у громадсько-політич- ному житті українського суспільства. Адвокати першими усвідомлювали, що сила нації визначається не переліком політичних прав, а всім комплексом здобутків у економічній, соціальній, культурній, науковій та інших сферах суспільного життя, вони були творцями української державності. З метою показати цілісну історію адвокатури України від найдавніших часів до сьогодення та окреслити перспективи розвитку її як науки було розпочато Проект «Історія адвокатури України». Впевнені, що його реалізація сприятиме популяризації і утвердженню поваги до професії адвоката та до правників в цілому, а також спонукатиме молоде покоління юристів до досліджень і вивчення унікальної спадщини попередників.

Кл.слова:
Адвокатура

Культурна спадщина України є невід'ємною частиною світового культурного надбання. Збереження і примноження культурного надбання належить до пріоритетних напрямів політики держави у сфері культури. Політика у сфері збереження культурної спадщини формується під впливом конкретних політичних, ідеологічних, економічних, соціальних та етнологічних чинників. Формування теперішньої політики відбулося під дією таких чинників, як утворення незалежної держави Україна в 1991 р., формування політичної нації, перехід до ринкової економіки, розвиток приватної власності тощо.

Кл.слова:
культурна спадщина

У запропонованому посібнику висвітлюється низка нетрадиційних для навчальної літератури понять і теорій (зокрема, поняття загальносоціального права, прав людини, прав нації, народу, прав людства; концепція та ознаки правової держави; загальнолюдські принципи юридичного права; сутність та функції сучасних перехідних держав, зорієнтованих на розбудову громадянського суспільства соціальної демократії). Весь навчальний матеріал викладено з позицій основних, не відчужуваних прав людини і правової держави. Призначений для студентів спеціальності «Правознавство» та інших гуманітарних спеціальностей.

Кл.слова:
правознавство -- соціологія -- державний устрій

  Текст у форматі PDF 0.31 Мб

Осмислено сутність і ґенезу політико-ідеологічного проекту «русский мир», з’ясовано причини його конструювання, наголошено на зорієнтованості технології Кремля забезпечувати гуманітарний супровід інтеграційних процесів в економічній і політичній площинах на пострадянському просторі. Особливу увагу приділено аналізу механізмів «м’якої сили», через які міфологеми РМ інспіруються в українське суспільство, а також ставленню української спільноти до ідеології РМ. На підставі проведеного дослідження висловлено пропозиції стосовно протидії впливам ідей РМ на вітчизняний гуманітарний простір. У додатку наведено ідеологічні альтернативи, які б у контексті стримування експансії доктрини РМ на українські терени водночас окреслювали шляхи консолідації українства та визначали стратегію майбутнього поступу Української нації. Видання розраховане на державних діячів, працівників органів державної влади й місцевого самоврядування, політиків і політологів, науковців, представників експертного й інтелектуального середовища, які цікавляться проблемами національної безпеки.

Кл.слова:
пропаганда -- гібридна війна -- дезінформація -- політичні технології

  Текст у форматі PDF 1.89 Мб

У монографії досліджується взаємодія і взаємовплив транспарентності, як інформаційної відкритості органів державної влади в Україні та незалежності, як прояву суверенітету народу, нації та держави в умовах сучасного реформування національної правової системи, законодавства та механізмів державного управління. Дослідження може бути використано у науково-дослідній сфері (галузях конституційного, міжнародного права, інформаційного права, в теорії держави і права, історії політичних і правових вчень, політології) для подальшого опанування питань, пов’язаних з функціонуванням сучасної незалежної України і розвитком державності в цілому. Також, ця робота може бути використана в законотворчій діяльності, з метою визначення та уточнення правового статусу незалежної держави, народу та нації в сучасних історичних умовах формування інформаційного суспільства та транспарентної влади, їх суверенних прав в процесі законотворення. Призначено для магістрів та широкого кола читачів, що на науковому чи загально пізнавальному рівні приділяють увагу в своєму житті правничим аспектам розвитку суспільства та держави

Кл.слова:
незалежність -- суверенітет народу -- самостійність держави