Т. 1. - 2007. - 640 с.

Олександр Корнійович Мицюк (1883—1943) — український юрист, економіст і соціолог, громадський діяч. У 1906 р. О. Мицюк — один із засновників Української партії соціалістів-революціонерів. Група громадських діячів України — М. Шаповал, П. Христюк, М. Залізняк, О. Мицюк проголосили про її створення, але далі її існування й діяльність до 1917 р. не простежується. У 1915 р. О. Мицюк — один із організаторів Юнацької спілки (ЮС) — безпартійної молодіжної організації у підросійській Україні, яка виступала за автономію України. За Директорії — міністр внутрішніх справ (з 26 грудня 1918 р. по 12 лютого 1919 р.).[1] Після відставки уряду в лютому 1919 р. О. К. Мицюк прибув на Поділля і розпочав плідну організаційну роботу з питань кооперації. Швидко адаптувавшись до місцевих умов, він провів низку організаційних заходів, започаткував Вінницький і Кам'янецький «Господарсоюзи» (головою правління останнього працював до вимушеної еміграції в кінці 1920 р.).[2] В кінці 1920 емігрував до Чехословаччини. Відразу по тому включився в громадську роботу. З 1921 О. Мицюк — дієвий член Українського громадського комітету у Чехословаччині. Згодом займається науковою та просвітницькою роботою. Він — професор Української господарської академії і Українського вільного університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Активно співпрацює з українськими виданнями за кордоном. У 1929 р. в місячнику «Розбудова нації» виходить стаття професора Мицюка «Фашизм». В ній він підкреслює невмістність назви «фашизму», якою охрестили український націоналізм його противники. Уже в цій першій статті, присвяченій аналізу фашизму як суспільно-політичної течії, автор доходить висновку про його подібність до більшовизму[

Кл.слова:
націоналізм -- сучасна історія -- ХХ століття -- селянство -- земельне законодавство

"Систематично і першого дня розпочато збирання матеріялів про смерть С. Бандери, про заходи і трюки московської агентури, дальше вияснення вбивника, процес і реакцію української,чужої і ворожої преси. Збірка матеріялів, зібрана заходами проф. Петра Ґоя, охоплює час від 15-го жовтня 1959 до 1967 року включно. Матеріяли це в різних мовах газетні і журнальні інформаційні та аналітичні статті, документи з процесу, спеціяльні рапорти, пресові звідомлення, радіо та телевізійні програми тощо. Матеріяли друковані різними мовами світу. Це є найбільша нині українська збірка документів і матеріялів про московське вбивство українських провідних людей."

Кл.слова:
ОУН-УПА -- український націоналізм -- комуністичні злочини