Текст у форматі PDF 0.66 Мб

Процес формування та розвитку ринку житлової нерухомості в Україні відбувається в складних умовах багатоаспектних правових, економічних та політичних реформ, що, як правило, не сприяє у цілому стабільності суспільних відносин, у тому числі у сфері ринку житла. Недосконалість та незбалансованість чинного законодавства, відсутність системи та координації у роботі державних органів, недосвідченість учасників правовідносин є факторами, що сприяють стрімкій криміналізації сфери обігу житла в Україні. Замість легального, системного, цивілізованого ринку житла виникло явище, яке може бути охарактеризовано як «оборот житлової нерухомості» з ознаками кримінальної діяльності. Значна кількість поодиноких злочинів та системна злочинна діяльність утворили окремий вид злочинності у сфері обороту житлової нерухомості. Особливої уваги заслуговує тенденція щодо формування та збільшення кількості організованих груп та злочинних організацій, які діють у сфері незаконного обороту житлової нерухомості, що свідчить про перехід злочинності з площини простої групової в системну організовану форму. Такі якісні зміни відбуваються в процесі організації цілеспрямованої злочинної діяльності, яка полягає у систематичному вчиненні злочинних посягань на об’єкти житлової нерухомості для отримання у короткі строки надприбутків. Ще одним фактором такої організаційної зміни її структури є стійкі тенденції до розширення, тобто включення нових учасників, які мають спеціальні знання, займають посади у державних органах. Суб’єктами таких злочинів часто виступають працівники ріелторських компаній та приватні ріелтори. Нерідко співучасниками є посадові особи органів державної влади, нотаріуси. Злочинна діяльність починає набирати ознаки підприємницької діяльності, що існує поряд з легальною та переходить на якісно новий рівень небезпеки для суспільства та економіки загалом. Фактично у вказаній сфері функціонує «кримінальний бізнес». Вказане обумовлює теоретичну та практичну значущість дослідження.

Кл.слова:
шахрайство -- економічні злочини -- ринок нерухомості

  Текст у форматі PDF 3.39 Мб

Метою цієї дисертаційної роботи є створення концепції ефективності судової системи й розроблення науково обґрунтованих пропозицій підвищення ефективності національної судової системи, зокрема. Постановлена мета зумовила доцільність вирішення наступних завдань: – визначити природу судової системи: її ґенезу, властивості, принципи й функції в сучасному суспільстві; – вивчити різноманітні підходи до розуміння терміна «ефективність», оцінити можливість його застосування при формулюванні понятійного апарату теорії ефективності судової системи; – сформулювати зміст теоретичної конструкції «ефективність судової системи»; – обґрунтувати потребу в опрацюванні стандартів ефективності судової системи як концептуальної ідеї її досконалої організації й функціонування; – визначити зміст Стандартів ефективності судової системи України; – опрацювати систему умов, критеріїв, індикаторів і показників, що можуть бути використані для виміру рівня відповідності судової системи України її ідеальній моделі; – проаналізувати існуючі європейські моделі оцінювання ефективності судової системи, з’ясувати, чи є можливість запозичення позитивного досвіду й рекомендувати відповідну методологію виміру, що може бути застосована в Україні; – на підставі системного аналізу визначити рівень ефективності судової системи України й запропонувати шляхи його підвищення; – висвітлити й аргументувати концептуальні засади подальшої судової реформи й окреслити напрямки оптимізації національної судової системи.

Кл.слова:
судоустрій -- стандарти ефективності -- неупередженість судового розгляду

  Текст у форматі PDF 0.42 Мб

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально- виконавче право.  Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпро, 2018. Дисертацію присвячено дослідженню кримінально-виконавчої характеристики засуджених з психічними відхиленнями під час відбування кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається високим соціальним та правовим значенням проблеми виконання кримінальних покарань відносно засуджених з психічними відхиленнями. Згідно вивчених статистичних та отриманих емпіричних даних встановлено, засуджені з психічними порушеннями вже протягом тривалого часу, а саме, з 2004  2017рр. становлять чисельну окрему пенітенціарну категорію. Досліджено генезис, витоки та проведено періодизацію становлення, розвитку теорії й нормативно-правової регламентації, проаналізовано сучасний стан виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо досліджуваної категорії осіб. Вивчено зарубіжний досвід виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк відносно засуджених з порушеннями психіки, виділено його ефективні елементи для впровадження в національну пенітенціарну систему. Вивчено поширеність психічних відхилень серед засуджених до позбавлення волі на певний строк, їх динаміку, досліджено та систематизовано ознаки кримінально-виконавчої, соціально-демографічної, соціально- психологічної, кримінально-правової характеристики цих осіб та інші їх характеристики під час відбування кримінального покарання. Визначено закономірності криміногенності психічних відхилень та їх кореляції із вчиненими особою злочинами. Встановлено складові ефективності процесу виконання досліджуваного покарання, організації соціально-виховної роботи із даною категорією засуджених. Дефініційно визначено кримінально-виконавчу характеристику засуджених з психічними відхиленнями та її структурні складові ознаки.

Кл.слова:
психічне відхилення -- психічна аномалія -- установа виконання покарань -- засуджена особа