Сформульовано зміст поняття державно-правового механізму захисту прав неповнолітніх та охарактеризовано його основні елементи: суб'єкти, об'єкти, нормативно-правову базу, форми та методи діяльності державних органів та громадських організацій у даній сфері, а також гарантії досягнення основної мети. Проаналізовано пріоритетні напрями діяльності держави щодо захисту прав неповнолітніх в Українській РСР у 1960 - на початку 1980-х рр. Особливу увагу приділено дослідженню організаційних та правових форм захисту прав неповнолітніх, а також взаємодії державних органів та установ з громадськими організаціями та окремими громадянами. Розроблено рекомендації щодо удосконалення державно-правового механізму захисту прав неповнолітніх на сучасному етапі розвитку України.

  Скачати повний текст

У ході дослідження вперше узагальнено історіографію з проблеми правового регулювання діяльності спеціальних закладів (шкіл) для неповнолітніх правопорушників в Україні та уведено до наукового обігу значну кількість раніше не опублікованих архівних документів і матеріалів, що зберігаються у Центральному державному архіві громадських об'єднань України та Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. Зроблено ретроспективний аналіз історичних і правових предумов становлення спеціальних закладів (шкіл) для неповнолітніх правопорушників. Зазначено, що історичними передумовами є природні, мілітарні, репресивні. Правові передумови тісно пов'язані з історичними, а саме: внаслідок глобальної мілітарної ситуації та репресивної системи в державі проблема подолання безпритульності, бездоглядності та правопорушень неповнолітніх вимагала: створення законодавчої бази, на основі якої формувалися заклади для неповнолітніх правопорушників та приведення цієї законодавчої бази у відповідність до міжнародних правових актів. Детально рокрито основні етапи формування нормативно-правової бази діяльності спеціальних шкіл для неповнолітніх правопорушників протягом 1964 - 1995 рр. Витокремлено особливості законодавчого врегулювання діяльності установ соціальної реабілітації на сучасному етапі, що проявилися у зміні їх підпорядкування та порядку направлення до них дітей з девіантною поведінкою, виявлено недоліки чинного законодавства.

  Скачати повний текст