Запропоновано новий підхід стосовно визначення правової природи інституту добровільної відмови, який розглянуто як обставина, що звільняє від кримінальної відповідальності. Вперше на підставі детального аналізу визначено межі інституту добровільної відмови. Детально проаналізовано основні особливості добровільної відмови за умов співучасті, якими є суворо індивідуальний характер (у разі відмови одного співучасника інші не звільняються від кримінальної відповідальності) та залежність добровільної відмови співучасника від поведінки виконавця. Трактовано поняття добровільної відмови у разі співучасті як своєчасне усунення особою за своєю волею особистої участі у злочині внаслідок прийнятого нею остаточного рішення у випадку усвідомлення можливості доведення даного злочину іншими співучасниками до кінця. Проведено системний аналіз норм про добровільну відмову співучасників, у результаті якого встановлено, що загальною ознакою такої відмови є запобігання початому злочину. Аргументовано висновок, що своєчасність повідомлення відповідних органів державної влади про злочин, який готується або вчиняється, як різновид добровільної відмови співучасника, не усуває необхідності запобігання розпочатому злочину. Охарактеризовано випадки добровільної відмови співвиконавця, який виконує також функції іншого співучасника. Встановлено, що форма такого співвиконавця прямо залежить від додаткової ролі. Визначено форми зазначеної відмови учасника організованої групи: запобігання всім злочинам, які учасники організованої групи збирались скоїти, а також припинення самого існування організованої групи. Наведено нові докази на користь того, що добровільна відмова у злочинній організації неможлива. Сформульовано пропозиції стосовно подальшого вдосконалення норм про добровільну відмову співучасників.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання закриття кримінальних справ у зв'язку з дійовим каяттям як однієї з нереабілітувальних підстав. Досліджено проблеми, що стосуються понять, значень, процесуальних підстав і процесуального порядку закриття кримінальних справ у зв'язку з дійовим каяттям, а також місця доказування у процедурі закриття таких справ. Обгрунтовано положення про необхідність визнання особи винуватою у вчиненні злочину під час вирішення питання про закриття кримінальної справи. Обгрунтовано неможливість закриття кримінальної справи у зв'язку з дійовим каяттям на стадії попереднього розгляду справи суддею. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення норм чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне наукове дослідження проблем звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. З'ясовано історичні передумови та соціально-правову зумовленість даного звільнення, проаналізовано юридичну природу, місце у структурі норм кримінального права. Виявлено підстави звільнення від даної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, проаналізовано його умови та зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак дійового каяття (повне відшкодування збитків, усунення шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, невелика тяжкість вчиненого злочину). Наведено науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на удосконалення ст. 45 КК, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Досліджено загальні питання механізму правового регулювання такого звільнення, зокрема, його передумови, підстави та кримінально-правові наслідки. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми приховування злочину, спосіб приховування злочину та структуру системи способів приховування злочину; взаємозв'язок і взаємообумовленість способів приховування злочинів і визначено частоту, з якою вони зустрічаються. Розроблено комплекс принципів класифікації способів приховування злочинів та побудовано їх типову систему. Визначено механізм взаємозв'язку окремих елементів даної системи, застосований в діяльності слідчих органів прокуратури та Міністерства внутрішніх справ України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кримінальної відповідальності за готування до злочину. Розвинуто положення, згідно з яким готування до злочину розглядається у двох аспектах: як стадія вчинення умисного злочину та як самостійний вид злочину. Визначено суспільну небезпечність готування до злочину та сформульовано її основні критерії: цінність об'єкта посягання, домінування можливості вчинення злочину, просторова та часова близькість підготовчих дій до безпосереднього вчинення злочину, передбаченого Особливою частиною КК, характер об'єктивно вчинюваних дій з метою створення умов для вчинення злочину. Доведено, що кримінально-правовий ступінь суспільної небезпечності властивий не всім видам готування. Запропоновано критерії класифікації видів готування, які мають кримінально-правове значення: об'єктивні ознаки, ступінь тяжкості готування та ступінь його суб'єктивної закінченості, причини припинення здійснення злочинного наміру, характер дії та спосіб закріплення у законі. Наведено аргументи щодо поділу видів готування на загальні та спеціальні залежно від закріплення кримінальної відповідальності за такі дії Загальною чи Особливою частиною КК. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.

  Скачати повний текст

З позицій кримінального права розглянуто правові та практичні питання щодо стадій скоєння злочину. На підставі узагальнення даних джерел спеціальної літератури, матеріалів слідчо-судової практики визначено зміст поняття стадій скоєння злочину, запропоновано внесення його в кримінальний закон. Обгрунтовано необхідність введення в КК України окремою статтею строку та розмір покарання за незакінчений злочин у ході призначення покарання. Проаналізовано можливість стадій скоєння злочину у випадку прямого та непрямого умислу. Розроблено нову редакцію поняття готування до злочину, зміст якої охоплює всі можливі дії на цій стадії. Визначено основні види готування - завершене, незавершене, невдале. Розглянуто роль та значення добровільної відмови від скоєння злочину, критерії розмежування останньої від дійового каяття.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан наукової розробки проблеми, оцінено правильність і точність нормативного поняття закінченого злочину. Розглянуто зміст закінченого злочину та значення правильності його встановлення для вирішення конкретних кримінально-правових питань. Запропоновано критерій розмежування закінченого та незакінченого злочину, з'ясовано обставини, що впливають на встановлення моменту закінчення злочину та на їх основі класифіковано злочини за моментом їх закінчення, визначено особливості встановлення моменту закінчення злочинів різних видів і сформульовано відповідні теоретичні положення. Наведено пропозиії щодо удосконалення кримінального законодавства України та рекомендації для сучасної правозастосовної практики.

  Скачати повний текст