Проаналізовано досвід екологічного управління у розвинутих країнах, що входять до складу Організації економічного співробітництва та розвитку, в зіставленні з досвідом відповідного управління в Україні. Розглянуто питання формування та впровадження екологічної політики, роль у даному процесі законодавства та державного регулювання, його адміністративної та інституційної основи. На підставі зроблених висновків запропоновано низку доцільних дій щодо вдосконалення систем екологічного управління в країнах, які стали на шлях ринкових перетворень, зокрема, в Україні.

Розглянуто актуальні питання розвитку екологічної дипломатії у контексті інтеграторів її прояву в еволюції природно-суспільних відносин і впливу на генерування міжнародних економічних ініціатив за умов глобалізації.

Глобалізаційні імперативи в соціально-економічних трансформаціях країн світу актуалізують нову вимірність прогресу суспільства. Масштабність природо-перетворювальної діяльності людства свідчить про те, що балансування між конкуренцією та співпрацею, індивідуалізмом і солідарністю, конфронтацією і консолідацією спрямоване на підтримання динаміки еволюційних зрушень. Потенціал проекції конкуренції на життєдіяльність людства має позитивні та негативні наслідки. Визначення екологічних аспектів у сфері конкуренції пов'язується з удосконаленням взаємодії ринкових суб'єктів, узгодженням економічних та екологічних інтересів їх діяльності, мотивуванням до ринкової співпраці та консолідації на засадах "компромісної дипломатії". Інтегруюча роль її є очевидною у багатьох сферах прояву конкуренції: економічній, енергетичній, ресурсній, соціальній, екологічній, інформаційній та ін. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові підходи в дослідженні екологічних аспектів розвитку конкурентних відносин у ринковому просторі розглянуто вченими в контексті: міжнародного екологічного управління, політики економічної безпеки, кооперації та дипломатії; виявлення екологічних компонентів в архітектоніці економічної дипломатії та превентивності дій міжнародних акторів у реагуванні на виклики і загрози глобалізації тощо. Мета статті - визначення ролі консолідуючої дипломатії в екологізації розвитку конкурентних відносин як передумови оновлення формату економічних взаємодій ринкових суб'єктів для досягнення ринкового успіху, міжнародного визнання та забезпечення ефективної модернізації суспільства. Відповідно до мети дослідження застосовано методи: комплексного аналізу, що поглиблюють розуміння дуалістичності екологічного підгрунтя конкурентних відносин; спеціальні - визначають орієнтири в дипломатизації ринкового середовища, зменшенні напруги в суперництві з огляду на потребу в екологічній безпеці, розширення функцій і видів конкуренції. Висновки: наявність парадоксів у сфері конкурентних відносин, інтегративність екологічних проблем у секторах мікро- і макроекономіки, домінантність геополітики в ресурсному забезпеченні країн утверджує роль консолідуючої дипломатії. Подальші наукові розвідки з цієї проблематики можуть стосуватися виявлення специфіки конкурентних взаємодій та потенціалу їх використання у сфері екологізації просторової економіки, підвищення раціональності природокористування, охорони та відтворення природних ресурсів на теренах транскордонних регіонів України. Консолідуюча дипломатія має особливий статус: прогресивного миротворця, ринкового інтегратора та превентивного генератора екологічного благополуччя людства.

Індекс рубрикатора НБУВ: У528.0-93 + Х819(4УКР)072.898

Рубрики:

Світова економіка охорони навколишнього середовища (біоекономіки) в цілому

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж25176 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України