Висвітлено проблеми правового регулювання доступу до публічної інформації та запровадження в Україні електронного урядування з урахуванням аналітичних матеріалів, концепції Закону "Про доступ до інформації", законодавчих актів міжнародного права. Показано доцільність виокремлення інформаційного права в окрему галузь.

Освещены проблемы правового регулирования доступа к публичной информации и внедрения в Украине электронного управления с учетом аналитических материалов, концепции Закона "О доступе к информации", законодательных актов международного права. Показана целесообразность выделения информационного права в отдельную отрасль.

Вперше обгрунтовано, що правовідносини в Інтернет мають екстранаціональний характер, тобто виходять за межі як внутрішньої компетенції, так і територіальних кордонів держави. Запропоновано періодизацію етапів міжнародного-правового регулювання Інтернет-відносин, визначено правовий статус Інтернет, а також діяльність суб'єктів міжнародно-правового регулювання. Досліджено також регіональну систему регулювання Інтернет на рівні ЄС та в Україні. Досліджено відповідність законодавства України в галузі Інтернет-регулювання міжнародно-правовим нормам та праву ЄС.

Досліджено ефективність міжнародно-правового механізму регулювання безпосереднього телевізійного мовлення (БТМ). Висвітлено закономірності розвитку БТМ як галузі телекомунікаційних технологій, визначено основні чинники актуалізації правових питань БТМ на сучасному історичному етапі. Проаналізовано загально-теоретичні проблеми та характерні особливості універсального та регіонального механізмів міжнародно-правового регулювання БТМ. Запропоновано визначення БТМ та узагальнену класифікацію основних міжнародно-правових проблем його використання, зокрема, за умов приватизації та комерціалізації телекомунікаційної діяльності. Визначено напрямки ефективного удосконалення правових регуляторів БТМ на міжнарождному та регіональному рівнях. Особливу увагу приділено дослідженню мехнізму формування правової позиції України у сфері телекомунікації за умов розбудови Єдиної національної системи зв'язку.

Зазначено, що застосування програмних засобів електронного цифрового підпису може досягти мети лише за дотримання вимог відповідних нормативно-правових актів. Розглянуто правову базу, встановлену документами ООН, а також законодавчими актами України, яка регламентує використання цифрового підпису документів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.422.2

Рубрики:

Безкабельний електрозв'язок

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено правове регулювання суспільних відносин Інтернет. Проаналізовано різні підходи та класифікаційні особливості правового регулювання Інтернет як технологічної мережі та як особливого середовища, в якому здійснюються комунікативні відносини. Визначено провідну роль держави у регулюванні мережі Інтернет та встановленні законодавчого забезпечення, при цьому відзначається важливість саморегулюючих відносин. Проаналізовано діяльність спеціально уповноважених органів, що здійснюють свою діяльність щодо забезпечення функціонування мережі Інтернет. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації.

Досліджено "м'яке право", законодавство України, ЄС та його держав-членів, США, країн СНД у сфері регулювання відносин, пов'язаних з діяльністю в мережі Інтернет. Визначено міжнародно-правові основи, а також суб'єкти міжнародно-правового регулювання Інтернет-відносин. Вивчено діяльність міждержавних та неурядових міжнародних організацій у цій сфері. З'ясовано напрямки подальшого розвитку такого регулювання Інтернет-відносін, пов'язаного із захистом прав людини, боротьбою з кіберзлочинністю, запобіганням поширенню протиправної інформації в Інтернет та розвитком електронної комерції. Розглянуто аспекти міжнародно-правового регулювання інтелектуальної власності в інформаційних мережах. Висвітлено актуальні напрямки розвитку міжнародно-правового регулювання охорони інтелектуальної власності в Інтернет в цілому та її окремих аспектів - авторського та суміжних прав, торговельних марок, винаходів, спеціальних механізмів їх захисту. Охарактеризовано підходи до визначення юрисдикції у справах, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності, розташовані в Інтернет. Розроблено пропозиції з удосконалення міжнародно-правових актів у сфері Інтернет-відносин та національного законодавства з охорони прав інтелектуальної власності.

Проаналізовано характер та особливості Єдиної системи швидкого реагування (англ. Uniform Rapid Suspension System - URSS) Інтернет корпорації з присвоєння імен та номерів (англ. Internet Corporation for Assigned Names and Numbers - ICANN) в якості механізму захисту прав (англ. Rights protection mechanism - RPM) та альтернативи Уніфікованій політиці вирішення спорів про доменні імена (англ. Uniform Dispute Resolution Policy - UDRP) ICANN та судового розгляду справ щодо товарних знаків. Ефективність URSS оцінюється шляхом визначення його переваг та недоліків. Теоретичне уявлення про URS політику поєднується з практичними прикладами і порівнянням з UDRP.

Розкрито питання розвитку електронної системи доступу до інформації про викиди в атмосферне повітря. Проаналізовано міжнародне та нціональне законодавствоу сфері доступу до інформації про викиди в атмосферне повітря. Визначено перелік нормативно-правових актів та міжнародних дооворів в даній сфері. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові методи наукового пізнання, такі як комплексний та міждисциплінарний. Визначено основні напрями подальшого розвитку оновлюваною система обліку та контрою викидів, зокрема, в Інтернет ресурсах. Зроблено висновок, що формування і подальша реалізація цілісної державної політики у сфері зміни клімату, гармонізованої з міжнародним законодавством, є складним та актуальним завданням. Необхідно запровадити чіткий облік викидів на всіх формах забруднювачів. Обговорено проблеми національного та міжнародного законодавства та імплементації норм зарубіжного законодавства до норм вітчизняного законодавства у сфері розвитку електронної системи доступу до інформації про викиди в атмосферне повітря.