Настоящее издание соответствует обновленной учебной программе курса «Арбитражное процессуальное право». Учебное пособие основано на системном анализе действующего процессуального законодательства Российской Федерации с учетом сложившейся правоприменительной, в том числе судебной, арбитражной практики за 2003-2007 гг., и максимально приближено к языку действующего законодательства. В основу его подготовки легли законодательные акты, регулирующие порядок и условия арбитражного законодательства на всех стадиях арбитражного разбирательства. В пособии подробно раскрыты институты арбитражного процессуального права, излагаются особенности арбитражной процессуальной формы, постадийное развитие процесса, порядок обжалования принимаемых арбитражными судами актов, их исполнение, иные вопросы. Данное издание предназначено для изучения студентами дисциплины «Арбитражное процессуальное право», а также для подготовки и успешной сдачи студентами зачетов и экзаменов в предельно сжатые сроки, поскольку позволяет систематизировать знания, приобретенные в процессе обучения и изучения дисциплины. Издание направлено для студентов юридических вузов, практикующих юристов, всех интересующихся вопросами арбитражного судопроизводства.

Кл.слова:
законодавство -- майно -- комерція -- суперечка

У брошурі описується порядок подання заяви або скарги, окремі процесуальні питання, механізм оскарження дій посадових осіб, житлові суперечки, звернення до Європейського суду з прав людини.

Кл.слова:
законодавство -- право

У монографії з’ясовується роль і місце совісних судів в українському суспільстві кінця ХVІІІ—першої половини ХІХ ст. Засновуючи їх у кожному губернському центрі під час реформування місцевого управління, Катерина ІІ намагалася зіпертися на європейські взірці, поклавши в основу діяльності цих інституцій головні ідеї та принципи Просвітництва—гуманізм, священне право приватної власності, повагу до людини з її слабкостями й вадами. На відміну від інших судів совісний виконував не лише каральну функцію, а й намагався примиряти конфліктуючі сторони згідно з умовами, які ті самі пропонували. Караючи, совісні суди виховували в порушників почуття відповідальності за скоєні злочини, залучаючи до осуду громадськість, родину, церкву. Визначено станову виборність як основний критерій формування суддівського корпусу, коли дворянська корпорація та міщанська й селянська громади обирали суддями високоморальних, відповідальних та авторитетних місцевих діячів, яким довірялося здійснювати судові повноваження, описано умови служби цих посадовців. На основі архівних матеріалів висвітлено судові практики совісних судів, які розглядали земельно-майнові суперечки, сімейні сварки, злочини малолітніх, душевно-хворих, а також справи про чаклунство та забобони. Визначено, що саме з компетенції совісних судів було найбільш запитуваним і чому.

Кл.слова:
суспільство -- закони