Публікації випуска

Мета роботи: здійснення огляду історії зберігання та формування, складу і змісту документів про діяльність п’ятьох єврейських політичних партій в Українській Центральній Раді (1917–1918), які зараз зберігаються в декількох державних архівах м. Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження включає історико-хронологічний, історико-системний та історико-типологічний методи. Вищезазначені методологічні підходи дозволяють прослідкувати складну історію формування та зберігання комплексу документів і визначити склад, зміст і типи документів. Наукова новизна. Аналіз документів єврейських політичних партій як комплексу залучає рідкісні документи з історії єврейського представництва в Української Центральної Ради та революційної доби в Україні до наукового обігу, а також розкриває розвиток архівознавства, утворення нових архівів і принципів архівної роботи. Висновки. Документи п’ятьох єврейських політичних партій про їхню діяльність в Українській Центральній Раді (1917–1918) зараз розподілені у кількох державних архівах Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки НБУВ. Аналізуючи історію їх формування та зберігання, склад і зміст, можемо стверджувати, що більшість документів була єдиним комплексом, частиною однієї колекції з архіву Культур-Ліги. Подальша історія зберігання цих документів може стати предметом для тематичного дослідження з історії радянських архівних установ, колекцій і архівної справи вцілому. . The aim of the research is to review custodial history, structure and content of documents about the activity of five Jewish political parties in the Ukrainian Central Rada (1917–1918), which are now preserved in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.The methodology of the research includes historical-chronological, historical-systematic, and historical-typological approaches. The aforementioned methodological approaches allow to trace the complicated custodial history of the complex of documents and to determine structure, content,and types of documents. The scientific novelty of the paper. The analysis of documents of the Jewish political parties as a complex introduces rare documents from the history of the Jewish representation in the Ukrainian Central Rada and revolutionary period in Ukraine into the scientific circulation, also covers development of archival studies, establishment of new archives and principles of archival work. Conclusions. The documents of five Jewish political parties about their activity in the Ukrainian Central Rada (1917–1918) are now distributed in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Analyzing their custodial history, structure and content, it might be argued that the majority of the documents used to be one complex, a part of one collection from Kultur-lige archives. The further custodial history of these documents might be topic for case study in history of Soviet archival institutions, collections and archival studies in general.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Запропоновано перегляд застарілої тези в історіографії про те, що кардинальним наслідком Люблінської унії Речі Посполитої 1569 р., через яку українські землі Великого князівства Литовського стали складовою частиною Королівства Польського, була примусова полонізація православного населення. На заміну цій спрощеній схемі напрацьована автором модель бере за основу асиміляційну формулу, згідно з якою саме релігійні конверсії другої половини ХVI ст., що призвели до переходу ряду представників православної шляхти спочатку до протестантських конфесій, а згодом у католицизм, стали першим кроком до втрати ними самоідентифікації з культурним простором України-Русі. The article presents a review of an obsolete historiographic statement saying that an ultimate aftermath of the Union of Lublin signed in Poland in 1569, which caused the incorporation of Ukrainian lands of Grand Duchy of Lithuania to the Kingdom of Poland, was the forced polonisation of Orthodox people. As way of replacement for this oversimplified scheme, grounded on Ukrainian populist historiography of the 19th ct., complemented with the elements of Polish nationalistic and Russian imperial historiographic traditions, the author presents a new model, based on an assimilation formula. According to the formula, Orthodox szlachta people conversion to Protestantism and later to Catholicism initiated their loss of self-identification with Ukraine-Ruthenia cultural space. The process intensified as the Orthodox Church lost its legitimate status after the Church Union of Brest of 1596 and finished with an ultimate merger of this social group with the Polish Catholic elite in the early 17th century. Предложен пересмотр устаревшего тезиса в историографии о том, что кардинальным следствием Люблинской унии Речи Посполитой 1569 г., в результате которой украинские земли Великого княжества Литовского стали частью Королевства Польского, явилась насильственная полонизация православного населения. Взамен этой упрощенной схемы, уходящей своими корнями в украинскую популистскую историографию ХІХ ст. с элементами польской националистической и российской имперской историографических традиций, разработанная автором модель берет за основу ассимиляционную формулу. Согласно ей, именно религиозные конверсии второй половины ХVI в., в ходе которых представители православной шляхты совершали переход сначала в протестантские конфессии, а позже в католицизм, стали первым шагом к утере ими самоидентификации с культурным контекстом Украины-Руси. Процесс ускорился с утратой православной церковью легитимного статуса после Брестской церковной унии 1596 г. и завершился окончательным слиянием данной социальной группы с польской католической элитой в начальные десятилетия ХVІІ в.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На підставі аналізу історіографії тематики досліджень історії радянської преси і багатотиражних газет як її складової розкрити потенціал цього виду видань як комплексного історичного джерела, об’єкта пресознавчих і бібліографічних досліджень; виявити особливості, притаманні цим газетам залежно від часу їх виходу: тематика публікацій, зовнішні ознаки, кількісні характеристики газет1920-х років мають суттєві відмінності від тих, що виходили наприкінці 1930-х – на початку 1940-х. Якщо 1920-ті роки – період становлення і розвитку багатотиражної преси як газет робітників та службовців, то наприкінці 1930-х вони перетворилися на органи парткому, дирекції, завкому і остаточно утвердились як дієве знаряддя радянської друкованої пропаганди та агітації, призначене для всіх верств населення. Методологія базується на принципі історизму, використано сукупність методів: історико-хронологічний, порівняльний та джерелознавчого аналізу. Наукова новизна полягає в репрезентації багатотиражних газет як окремого виду історичних джерел і бібліографічного об’єкта, що є складовою репертуару періодики і, ширше, – складовою ретроспективної національної бібліографії України. До інформаційного простору залучається новий комплекс джерел, і стає можливим розширення джерельної бази досліджень періодичної преси. Висновки. У статті доведено, що масив багатотиражних газет потребує всебічного вивчення: визначення теоретичних та практичних засад виникнення, розвитку і функціонування, організації їхнього зберігання у фондах бібліотек, надання доступу до цього інформаційного ресурсу всім категоріям користувачів. Включення цього виду періодичних видань до кола історичних джерел є актуальним з огляду на їх джерелознавчий потенціал; практичним кроком на шляху їхнього введення до наукового обігу та інформаційного простору є бібліографічна реконструкція. By means of the analysis of the historiography of the research of the history of the Soviet press and mass-circulation newspapers as its component, to reveal the potential of this type of publications as a complex historical source, the object of press and bibliographic research; identify the features inherent in these newspapers depending on the time of their publication: the subject matter of publications, external features, quantitative characteristics of newspapers of the 1920s are significantly different from those published in the late 1930s – early 1940s. If the 1920s were a period of formation and development of the mass-circulation press such as newspapers for workers and employees, in the late 1930s they became bodies of the party committee, directorate, executive committee, and finally established themselves as effective tools of Soviet printed propaganda and agitation for all population segments. The methodology is based on the principle of historicism; a set of methods is used: historical and chronological, comparative and source analysis. The novelty lies in the presentation of mass-circulation newspapers as a separate type of historical sources and bibliographic object, which is part of the repertoire of periodicals and, more broadly – part of the retrospective national bibliography of Ukraine. A new set of sources is introduced into the information space enabling to expand the source base of periodical press research. Conclusions. The article proves that the array of mass-circulation newspapers requires a comprehensive study: determining the theoretical and practical principles of origin, development and operation, organization of their storage in library fonds, providing access to this information resource to all categories of users. The inclusion of this type of periodicals in the range of historical sources is relevant given their source potential; a practical step towards their introduction into scientific circulation and information space is bibliographic reconstruction.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Залучено до наукового обігу нові історичні джерела, а саме візитаційні описи Почаївської Успенської лаври, визначено ступінь їх збереженості та місцезнаходження. Здійснений аналіз архівних джерел дозволяє більш глибоко висвітлити історію Почаївської Успенської лаври та її насельників, відтворити цілісну картину літургійного життя монастиря, прослідкувати етапи змін у літургійному благочесті. . In the subjected article some new historical sources - the descriptions of bishop visitations from the Pochaiv Assumption Monastery - are introduced into the sphere of scientific investigation, the degree of their integrity and location are defined. The performed analysis of the archival sources resuts in a more extensive coverage of the history of the Pochaiv Assumption Monastery and its inhabitants, gives an integral reproduction of the liturgical life of the monastery, as well as defines the stages of the changes in the liturgical piety.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано структуру та склад документів архівного фонду члена-кореспондента АН УРСР М. Г. Крейна, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Доведено цінність матеріалів даного фонду як важливого джерела для сучасних науковців у галузі математики, а також у дослідженні проблеми моментів, теорії інтегральних рівнянь, математичної теорії коливань та різних проблем функціонального аналізу. The article analyses the structure and composition of the archival fund documents of M. G. Krein, the corresponding member of the Academy of Sciences of USSR, stored in the Institute of Archival Science of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The author proves the value of this fund materials as an important source for contemporary scholars in the field of mathematics as well as the study of the problem of moments, the theory of integral equations, mathematical theory of vibrations and different problems of functional analysis. Проанализирована структура и состав документов архивного фонда члена-корреспондента АН УССР М. Г. Крейна, хранящегося в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Доказано ценность материалов данного фонда как важного источника для современных учёных в области математики, а также в исследовании проблемы моментов, теории интегральных уравнений, математической теории колебаний и различных проблем функционального анализа.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі джерел зібрано інформацію про агіографічну літературу в бібліотеках одинадцяти римо-католицьких монастирів Луцької/Луцько-Житомирської діецезії, подано її узагальнюючу характеристику і окреслено її роль як одного із засобів формування духовності чернечих осередків та використання у місійній діяльності. The article covers the factual material about the hagiographical literature in the libraries of 11 roman-catholic friaries on the territory of Lutsk/Lutsk-Zhytomyr diecese in the XVII–XIX centuries: Berestia, Kremenets, Lutsk and Ostroh Jesuit Colleges, Berdychiv and Vyshnivets friaries of barefooted Carmelites, Berestechko, Lutsk and Teofipol Trinitarian friaries, Dederkaly and Kremenets friaries of Franciscan reformats. It rests upon the original sources: old-printed books from the named libraries, manuscript catalogues of the Berdychiv Carmelites’ library and the Volyn orthodox ecclesiastical seminary’s library, the manuscript inventory of the Lutsk Jesuit College. The general survey of the editions about the lives of the saints, ascetics and clergy men of the Christian Church from the libraries’ fonds has been done. This literature played an important role in the formation of the spirituality of monastic communities and was used for individual reading, divine service, sermons preparation, in iconography and painting. The information about hagiographical editions is accompanied by historical and bibliographical commentaries. В статье представлен фактографический материал об агиографической литературе в фондах библиотек одиннадцати католических монастырей Луцкой/Луцко-Житомирской диецезии: Брестского, Кременецкого, Луцкого, Острожского иезуитских коллегиумов, Бердичевского и Вишневецкого монастырей босых кармелитов, Берестецкого, Луцкого и Теофипольского тринитарских монастырей, Дедеркальского и Кременецкого монастырей отцов реформатов. Источниковедческой базой публикации являются старопечатные издания из фондов названных библиотек, два рукописных каталога – библиотеки Бердичевского монастыря босых кармелитов и Волынской православной духовной семинарии и инвентарь библиотеки Луцкого иезуитского коллегиума. Собранная информация свидетельствует о том, что житийный репертуар достаточно широко представлен в монастырских библиотеках, хотя количественно не был доминирующим в библиотечных фондах. Агиографическая литература использовалась для индивидуального чтения, при богослужениях, при подготовке проповедей, в иконографии и живописи

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – дослідити структуру, зміст та склад документів особового архівного фонду видатного українського композитора, педагога, музичного та громадського діяча Льва Миколайовича Ревуцького, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, висвітлити історію надходження, розкрити принципи та особливості систематизації творчих рукописів композитора-педагога. Методологія дослідження. Застосовано історико-порівняльний, хронологічний та статистичний методи структурного аналізу, а також залучено джерелознавчі та текстологічні методи аналізу нотних джерел, завдяки яким було вивчено творчу діяльність Л. М. Ревуцького. Використання цих методів дозволило визначити видовий склад творчих матеріалів, їхні структурні особливості та інформаційний потенціал, а також відновити цілісність окремих творів та їхніх частин. Наукова новизна. Дослідження передбачає залучення до наукового обігу невідомих раніше рукописних матеріалів, які містять інформацію про основні напрями творчої діяльності Л. М. Ревуцького. Дослідження дозволило виділити маловідомі аспекти творчості митця, що поповнило його доробок новими архівними матеріалами. Висновки. Опрацювання особового архівного фонду Л. М. Ревуцького дозволило проаналізувати склад та зміст творчих матеріалів композитора. Виділено основні структурні групи згідно з особливостями творчості митця. З’ясовано, що головними напрямами творчої діяльності, відображеними в рукописах, були інструментальні, вокальні та вокально-інструментальні твори. Важливе місце також посідають сценічні твори, зокрема редагування опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба», а також матеріали педагогічної діяльності та роботи студентських років. Окремий розділ складають нотні рукописи інших осіб, тісно пов’язані з творчою діяльністю Ревуцького. Розглянуто маловідомі творчі матеріали композитора, що має важливе значення для поглиблених подальших досліджень музичної спадщини митця. The aim of the paper is to study the structure, content and documents composition of personal archive of Lev Mykolaiovych Revutskyi, the prominent Ukrainian composer, teacher, musician and public figure, which is stored in the Institute of Manuscriptof V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine; to cover the history of its submission to the archive collection and to reveal the principles and features of systematization of the teacher-composer’s manuscripts. The methodology of the research. The creative activity of Revutskyi is studied with application of historical-comparative, chronological and statistical methods of structural analysis as well as source and text study methods of musical sources analysis. The use of these methods made it possible to determine the typology and document composition of original works, their structural features and informationpotential, as well as to restore the integrity of individual works and their parts. The scientific novelty. This study introduces into scientific circulation previously unknown handwritten materials that reflect the main directions of creative activity of L. M. Revutskyi. This paper highlights little-known aspects of the artiste’s creativity that complements composer ‘s achievement with new interesting archival materials. Conclusions. Description of the personal archive allowed us to analyse the composition and content of L. M. Revutskyi’s musical heritage as well as to outline the main structural groups of his works. It was discovered that the main areas of creative activity represented in the documents studied include instrumental, vocal and vocal-instrumental pieces. The essential part of the documents is devoted to dramatic arts pieces, for instance the editing of M. V. Lysenko’s opera “Taras Bulba”, pedagogical activity and work of his student years. A separate section is devoted to musical manuscripts by other authors closely related to Revutskyi’s creative work and his musical heritage. Little-known aspects of the composer’screativity were considered which is important for further research and honouring the memory of the outstanding artist. Цель работы – исследовать структуру, содержание и состав документов личного архивного фонда выдающегося украинского композитора, педагога, музыкального и общественного деятеля Льва Николаевича Ревуцкого, хранящегося в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, показать историю поступления, раскрыть принципы и особенности систематизации творческих рукописей композитора-педагога. Методология исследования. Применены историко-сравнительный, хронологический и статистический методы структурного анализа, а также привлечены источниковедческие и текстологические методы анализа нотных источников, благодаря которым удалось осветить творческую деятельность композитора-педагога. Использование этих методов позволило определить видовой состав творческих материалов, их структурные особенности и информационный потенциал, а также восстановить целостность отдельных произведений и их частей. Научная новизна. Исследование предполагает введение внаучный оборот неизвестных ранее рукописных материалов, отражающих информацию об основных направлениях творческой деятельности Л. Н. Ревуцкого. Исследование позволило выделить малоизвестные аспекты творчества мастера, дополнило наследие композитора новыми архивными материалами. Выводы. Обработка и описание личного архивного фонда Л. Н. Ревуцкого позволили проанализировать состав и содержание творческих материалов композитора. Выделены основные структурные группы согласно особенностям творчества мастера. Установлено, чтоглавными направлениями творческой деятельности, отраженными в рукописях, были инструментальные, вокальные и вокально-инструментальные произведения. Важное место также занимают сценические произведения, в частности редактирование оперы М. В. Лысенко «Тарас Бульба», а также материалы педагогической деятельности и работы студенческих лет. Отдельный раздел составляют нотные рукописи других лиц, тесно связанные с творческой деятельностью Ревуцкого. Рассмотрены малоизвестные творческие материалы композитора, что имеет важное значение для дальнейших исследований и чествования памяти выдающегося мастера.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено витоки та діяльність Українського Вільного Університету в Мюнхені, проаналізовано історію надходження архіву УВУ до фондів Інституту рукопису НБУВ, визначено склад та зміст архівного фонду, виділено основні структурні групи документів. The article covers the history of foundation and activity of the Ukrainian Free University, treats the structure and the content of the institution archival fonds which was transferred to the Manuscript Institute of VNLU by the State Service for Control of Cultural Property Transfer over the State Border of Ukraine in 2001. The documents embrace the Munich period of the university activities. The fonds consists of documents in Ukrainian and German languages, which represent a wide scale of the institution activity areas in 1946 through 1998. The fonds materials systematization was conducted by thematical groups reflecting, in particular, the history of foundation and activity of the UFU, reports, chronicle of activities in 1947–1992, anniversary celebrations preparationand carrying, for instance, the Millennium of the Baptism of Russia–Ukraine, the academic activity in the university, correspondence, teaching staff activity documents, research papers etc. Complementary to the documents concerning the UFU, the archival fonds contains also the documental complexes of the Society of Ukrainian Science Promotion, the Society of the Ukrainian Free University Supporters, UFU Foundation in the USA, as well as the Ukrainian social institutions and student organizations in emigration. В статье раскрыта история создания и деятельности Украинского Свободного Университета, рассмотрены состав и содержание архивного фонда этого учреждения, переданного в Институт рукописи НБУВ Государственной службой контроля за перемещением культурных ценностей через государственную границу Украины в 2001 г. Документы охватывают мюнхенский период работы университета. Фонд состоит из документов на украинском и немецком языках, которые широко представляют направления деятельности учреждения от 1946 до 1998 г. включительно. Систематизация материалов фонда осуществлялась по тематическим группам, которые отображали, в частности, историю создания и деятельность УСУ, отчёты, хронику работы за 1947–1992 гг., подготовку и проведение юбилейных торжеств, например, 1000-летия Крещения Руси-Украины, учебный процесс в университете, переписку, документы о деятельности преподавательского состава, научные работы и др. Кроме материалов, касающихся УСУ, в архивном фонде представлены документальные комплексы Общества содействия украинской науке, Общества сторонников Украинского СвободногоУниверситета, Фундации УСУ в США, а также украинских общественных учреждений и студенческих организаций, находящихся в эмиграции.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено склад і зміст джерел з історії бойової діяльності партизанського з’єднання № 8 ім. В.І. Чапаєва (1941–1943), проаналізовано інформаційний потенціал різних груп та видів архівних документів з’єднання, що зберігаються в ЦДАВО України. . The article show’s the sources content and the composition from the history of battle activities of partisan union in named by V.I. Chapaev (1941–1943), information potential of archive documents of this union in Central State Archive of Public Organizations of Ukraine.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – довести, що атрибуція та експертиза рідкісності й цінності ретроспективних видань та їх примірників є важливим, актуальним напрямом роботи при дослідженні історико-культурних фондів бібліотек. Методологічною базою дослідження є сукупність принципів об’єктивності, історизму, пізнання взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об’єктивного і суб’єктивного, а також застосування естетичних, ціннісних критеріїв розуміння книги як феномена культури. Наукова новизна полягає у формулюванні теоретичних питань проведення атрибуції та експертизи історико-культурних пам’яток у ретроспективних фондах великих бібліотек, уніфікації підходів до цієї роботи, визначенні проблемних питань зазначеної діяльності. Наголошено на пріоритеті в даній галузі науковців Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Розкрито причини проведення експертизи в бібліотеках, визначено види експертизи, серед яких, зокрема: державна експертиза, що має встановити історико-культурну цінність і рідкісність книги та можливість її легального вивезення за кордон; експертиза книг на вимогу правоохоронних органів, приватних осіб, а також книг з бібліотечних фондів з метою передання їх для експонування на виставках або при встановленні збитків, заподіяних установі в разі викрадення раритету. Підкреслено різницю у проведенні експертизи в залежності від її мети, наведено випадки необхідності здійснення атрибуції книжкових пам’яток, наголошено на критерії рідкісності примірників видання. Названо факти виявлення видавничих підробок при проведенні історико-книгознавчих досліджень у НБУВ. Особливу увагу приділено проблемі підготовки експертів книжкових пам’яток – як у вищих навчальних закладах, так і безпосередньо в бібліотеках. Висновки. Атрибуція та експертиза є актуальним завданням роботи з історико-культурними фондами в бібліотеках. При цьому в бібліотеках і загалом у державі не існує механізму ліцензування відповідної експертної діяльності або, іншими словами, атестації співробітників бібліотек у якості експертів книжок. The aim of the work is to prove that the attribution and expertise of rareness and valuableness of retrospective publications and their copies is an important, relevant area of the work in the study of historical and cultural fonds of libraries. Methodological basis of the study is a set of principles of objectivity, historicism, knowledge of the interaction of external and internal, objective and subjective, as well as the application of aesthetic, value criteria for understanding the book as a cultural phenomenon. Scientific novelty lies in the formulation of theoretical issues of attribution and examination of historical and cultural monuments in the retrospective fonds of large libraries, unification of approaches to this, identification of problematic issues of this activity. The priority in this field of scientists of the Institute of Book Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine is emphasized. The reasons for the examination in libraries are revealed, the types of examination are determined, among which, in particular: state examination, which should establish the historical and cultural value and rarity of the book and the possibility of its legal taking abroad; examination of books at the request of law enforcement agencies, individuals, as well as books from library fonds in order to transfer them for display at exhibitions or to establish the damage caused to the institution in the case of theft of a rarity. The difference in the examination depending on its purpose is emphasized, the cases of necessity of attribution of book monuments are given, criteria of rarity of copies of the publication are emphasized. The facts of detection of publishing forgeries during historical and bibliographic researches in the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine are named. Particular attention is paid to the problem of training book monuments experts, both in higher education institutions and directly in libraries. Conclusions. Attribution and expertise are an urgent task of working with historical and cultural fonds in libraries. Thus, in libraries, and in general in the state there is no mechanism of licensing of the corresponding expert activity or, in other words, certification of employees of libraries as books experts.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено питання атрибуції первинності та вторинності оправ при описуванні кириличних рукописних книг ХVІ ст. Основну увагу приділено шкіряним оправам як найпоширенішим у зазначений період. При розгляді конструктивно-технологічних ознак датованих оправ кириличних рукописних книг виділено ряд основних ознак, на які слід звертати увагу для більш точної атрибуції первинних оправ та оправ пізнішого часу. На прикладах з власного досвіду показано, як шляхом візуального огляду блока рукопису та складових елементів його оправи можна визначити її первинність чи вторинність. The article deals with the question of attribution of primary and secondary settings in the description of Cyrillic manuscripts of the XVI century. Considering the basic types of bindings that are on the books of this period, the author focuses on leather bindins, the most common in that period. Considering the structural and technological features of the dated Cyrillic manuscript bindings the author identifies a number of key characteristics. Attention should be paid for more accurate attribution of the original bindings and those of later time. The examples from the author’s own experience have shown how by the visual examination of the manuscript and its binding components we can identify the primary and secondary binding. Освещены вопросы атрибуции первичности и вторичности переплётов при описании кириллических рукописных книг XVI в. Основное внимание уделено кожаным переплётам как самым распространённым в указанный период. При рассмотрении конструктивно-технологических признаков датированных оправ кириллических рукописных книг выделен ряд основных признаков, на которые следует обращать внимание для более точной атрибуции первичных оправ и оправ позднего времени. На примерах из собственного опыта показано, как путём визуального осмотра блока рукописи и составляющих элементов его оправы можно определить её первичность или вторичность.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Викладено історію бібліотеки Берестецького монастиря Ордену тринітаріїв, подано кількісну, тематичну, хронологічну та мовну характеритики книжкового фонду. На основі джерельної бази, яка була у розпорядженні автора, висвітлено ступінь дослідженості заявленої теми на сучасному етапі розвитку історичного бібліотекознавства. In the article the reader can find the history of the library of the Trinitarian monastery of Berestechko and the quantitative, thematical, chronological and linguistic description of its book collection. In addition, the author analyzes the covering of the matter in question in the modern historical library knowledge studies.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі інвентарного опису, фрагмент якого публікується вперше, здійснено реконструкцію бібліотеки Віцинського василіанського монастиря. Згідно з даним джерелом, станом на 1774 р. Віцинська монастирська бібліотека налічувала 95 найменувань книг та 113 одиниць зберігання. Загалом ця бібліотека на той час становила собою книжкове зібрання із переважанням кодексів латиницею (латинською та польською мовами). За тематичним складом – це твори «католицької вченості», у більшості своїй західноєвропейських та польських єзуїтських богословів XVI–XVIII ст. Окрім трактатів богословського характеру, знаходилася в бібліотеці і світська література. In this article we have characterized the inventory as an essential source of old monastic libraries holdings study; clarified the history of the foundation, activity and closing of the Vicyn monastery in the early 1860s after a devastating fire. The Vicyn Basilian monastery library has been reconstructed based on the inventory deposited in the Manuscripts Department of the V. Stefanyk Lviv National Scientific Library, thefragment of which is published for the first time. According to this source, in 1774 the Vicyn library contained 95 books and 113 depositary units. In general at that time this library was a book collection with a predominance of the codexes in Latin characters (in Latin and Polish languages). As for the thematic content, there were the works of :"Catholic learning", mainly of Western European and Polish Jesuit theologians of the XVI–XVIII centuries. Besides theological treatises, the library held secular literatureas well. В статье дана характеристика инвентарной описи как важному источнику для изучения фондов старых монастырских библиотек; изложена история основания, деятельности и закрытия в начале 1860-х годов, после разрушительного пожара, Вицинского монастиря. На основании инвентарной описи, которая хранится в отделе рукописей Львовской национальной научной библиотеки им. В. Стефаника и фрагмент которой публикуется впервые, проведена реконструкция библиотеки Вицинского василианского монастыря. В соответствии с данным источником, по состоянию на 1774 г. Вицинская библиотека насчитывала 95 наименований книги 113 единиц хранения. В целом эта библиотека на то время представляла собой книжное собрание с преимуществом кодексов латиницей (на латинском и польском языках). По тематическому составу – это произведения «католической учёности», в большинстве своем западноевропейских и польских езуитских богословов XVI–XVIII ст. Кроме трактатов богословского характера, находилась в библиотеке и светская литература.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд: