Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розкрито історію створення колекції, зміст та склад 20 пергаменних кириличних рукописних уривків ХІІ - XVI ст. фонду 235 Інститутут рукопису НБУВ. На засадах комплексного кодикологічного аналізу, палеографічних та графіко-орфографічних методів дослідження встановлено час створення, місце походження та мовні редакції текстів. The article deals with the structure and the history of formation of the collection № 235 of the Institute of Manuscripts (VNLU), as well as the contents of the 20 XII – XVI cent. parchment Cyrillic manuscript fragments that consitute it. The authors performed a complex codicological analysis of the fragments by using palaeographical and graphical-orthographical methods and specified the time of their creation, their provenance and language redactions.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено основні характеристики історико-публіцистичної повісті XVI ст. «Казанський літописець», надано детальний кодикологічний опис рукопису списку повісті 60-х років XVIII ст., придбаного Інститутом рукопису НБУВ, із наведенням його постатейного змісту. The article is focuses on a new manuscript acquired by the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine – a copy of the historical story of the XVI century “Kazan Chronicle”. The author reveals the main features of the story and provided a detailed codicological description of the manuscript giving the titles of each its chapter.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто комплекс питань щодо визначення ролі рукописно-книжної спадщини в складі національних культурних цінностей та в системі засвоєння духовного досвіду історичного минулого. Книга як об’єкт дослідження розглядається з двох позицій: першої – її осмислення як артефакту – системи організації духовної інформації і культури різних часів посередництвом змісту та форми і другої – як історико-культурного фактора – засобу і рукописної традиції передачі цієї інформації різним поколінням упродовж віків. Висвітлено структуру рукописно-книжної спадщини України та актуалізовано питання створення науково обґрунтованих і сформованих ресурсів рукописно-книжної спадщини в її традиційній та електронній формах як багатоаспектного джерела духовної культури. The complex of questions on a leading role of hand-written books heritage in structure of national and cultural values within the system of mastering of spiritual experience of the historical past is examined. A book is explored from two perspectives. First, it is an evaluation of a book as an artefact, as a system of the organization of the spiritual information and culture of different times by means of content and the form. Second, it is evaluated as historical and cultural factor, a method, and as tradition of handwritten transfer of this information from generation to generation throughout centuries. The structure of a manuscript and book heritage of Ukraine, as well as questions of creation of science-based and developed resources of hand-written books heritage in its traditional and in the electronic form, as multidimensional source of spiritual culture is analyzed. Рассмотрен комплекс вопросов относительно определения роли рукописно-книжного наследия в составе национальных культурных ценностей и в системе усвоения духовного опыта исторического прошлого. Книга как объект исследования рассматривается с двух позиций: первой – её осмысления как артефакта – системы организации духовной информации и культуры разных времён посредством содержания и формы и второй – как историко-культурного фактора – средства и рукописной традиции передачи этой информации разным поколениям на протяжении веков. Освещена структура рукописно-книжного наследия Украины и актуализирован вопрос создания научно обоснованных и сформированных ресурсов рукописно-книжного наследия в его традиционной и электронной формах как многоаспектного источника духовной культуры.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто бібліотеки, архіви, музеї як складову соціальних інститутів, що реалізують державну політику соціальної, історичної та національної пам’яті, організують збереження джерел пам’яті, проводять наукову експертизу, ідентифікацію, вивчають походження документів, музейних експонатів та колекцій, історію документальної спадщини. Визначено їхні основні функції. Констатовано, що діяльність цих установ забезпечує об’єктивною інформацією державних діячів, освітян, учених, культурних діячів, сприяє протидії тенденційному тлумаченню історичного процесу, маніпулюванню змістом історичних фактів та соціокультурних чинників. In the article, libraries, archives and museums are explored as the constituents of social institutes realizing state policy of social, historical and national memory The institutes organize deposition of memory sources, conduct scientific inquiry and identification, study the origins of documents, museum exhibits and collections, the history of documental heritage. Their main functions are preservation and study of historical and cultural sources, sharing unbiased information and scientifically grounded knowledge concerning the documental cultural heritage and the sources’ use in contemporary information analysis, memorial, socio-political, cultural-educational and other events, aimed at the formation and consolidation of national memory. It is believed, that through the abovementioned actions these social institutions contribute to the informational safety of a country, its integration into the world humanitarian space. The institutions activity provides governmental figures, educators, scientists and cultural figures with unbiased information, conduces countermeasures against the tendentious interpretation of historical process and the deformation of memorial senses of the past and modernity, the manipulation of historical facts and socio-cultural factors sense. Рассматриваются библиотеки, архивы, музеи как составляющие социальных институтов, реализующих государственную политику социальной, исторической и национальной памяти, которые организуют хранение источников памяти, проводят научную экспертизу, идентификацию, изучают происхождение документов, музейных экспонатов и коллекций, историю документального наследия. Их основными функциями являются сохранение и изучение историко-культурных источников, распространение объективной информации и научно обоснованных знаний о документальном культурном наследии, а также использование в современных информационно-аналитических, мемориальных, общественно-политических, культурно-просветительских и других мероприятиях, направленных на формирование и утверждение национальной памяти. Развивается мысль, что эти социальные институты тем самым способствуют информационной безопасности государства, его интеграции в мировое гуманитарное пространство. Деятельность этих учреждений обеспечивает объективной информацией государственных деятелей, педагогов, ученых, деятелей культуры, способствует противодействию тенденциозному толкованию исторического процесса, деформации памятных смыслов прошлого и настоящего, манипулированию содержанием исторических фактов и социокультурных факторов

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено історію розробки концепцій архівної, рукописної та бібліографічної україніки в 90-х роках ХХ ст. Розкрито основні положення, спрямовані на збирання, зберігання, надання інтелектуального доступу до національної архівної, рукописної та книжкової спадщини, створення електронних ресурсів національного археографічного і бібліографічного реєстрів. Репрезентовано учасників державних програм та проектів, основні напрями та результати виконання програм у 1993–1996 гг., організаційні заходи. The article is devoted to the history of the creation of the concept of archival, manuscript and bibliographic Ukrainica, developed by academic scientists and archivists in the 90s of the 20th century. The author provides the main provisions of the concept aimed at preserving, describing and providing intellectual access to the national archival, manuscript and book heritage, the creation of electronic resources of the national archaeographic and bibliographic registry, the participants in state programs and projects, the main directions and results of the programs in 1993–1996, organizational events. Attention is paid to the methodological development of integrated approaches to general issues of the source database of the Ukrainian documentary archival, manuscript and book heritage. The creation of a new information infrastructure of Ukraine, which includes archives, libraries and museums as institutes of a documentary historical and cultural heritage and their information resource in scientific and cultural circulation, is marked. Статья посвящена истории создания концепции архивной, рукописной и библиографической украиники, разработанной академическими учеными и архивистами в 90-х годах ХХ в. Раскрываются основные положения концепции, направленные на сохранность, описание и предоставление интеллектуального доступа к национальному архивному, рукописному и книжному наследию, создание электронных ресурсов национальных археографического и библиографического реестров. Представлены участники государственных программ и проектов, основные направления и результаты выполнения программ в 1993–1996 гг., организационные мероприятия. Обращено внимание на методологические разработки интегрированных подходов к общим вопросам источниковой базы украинского документального архивного, рукописного и книжного наследия. Отмечается создание новой информационной инфраструктуры Украины, которая включает в научный и культурный оборот архивы, библиотеки и музеи как институты документального историко-культурного наследия и их информационный ресурс.

Попередній перегляд: