Публікації випуска

Мета роботи. Підведення підсум-ків наукових спостережень щодо збір-ки церковно-співацьких творів, яказберігається в Інституті рукопису На-ціональної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і походить з ко-лишньої бібліотеки Києво-Михайлів-ського Золотоверхого монастиря. Ме-тодологія. У процесі дослідженнярукописної збірки було застосованоісторико-стильовий, аналітичний такомпаративний методи, унаслідок чо-го вдалося уточнити датування па-м`ятки, виявити твори більш ранньогопоходження, що складають самостій-ний розділ, а також визначити струк-туру збірки як комплекту сумісно-го складу. Наукова новизна. Вияв-лено, що збірка була неправильно да-тована і що хибне датування вказа-не в документах рукописного фонду. Це стало перешкодою для правиль-ного визначення її змісту і структури.Було з`ясовано, що збірка містить нелише духовні твори доби класицизму,як уважали протягом тривалого часу,а є унікальною антологією співу се-редини й другої половини ХVІІІ сто-ліття. В ній наявні церковно-співацькітвори доби українського бароко, якіутворюють самостійний розділ, а врозділ з духовними концертами добикласицизму вміщено твори всіх відо-мих українських композиторів вка-заного періоду – А. Рачинського,М. Березовського, Д. Бортнянсько-го, А. Веделя, С. Дехтярева. Виснов-ки. Комплект Михайлівського Золо-товерхого монастиря є унікальнимрукописним джерелом, в якому відо-бражено стан української церковно-співацької культури середини і другої половини ХVІІІ століття, позначеноїпроцесами стильових перетворень.Як збірка сумісного складу, він наслі-дує основні принципи комплектаціїпартесних рукописів, що були сфор-мовані протягом ХVII – першої поло-вини ХVIII століть, та зазнає впливунових тенденцій, пов’язаних з пере-ходом до нового стилю церковної му-зики у другій половині ХVІІІ століт-тя. Дати, вказані в документах руко-писного фонду, стосуються лише од-ного з розділів комплекту і їх не слідпоширювати на всю збірку, яка є уні-кальною антологією української ду-ховної музики середини і другої поло-вини ХVІІІ століття. The purpose of the studies. Summarizing the results of scientific observations on the collection of church and singing works, which is stored in the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and comes from the former library of the St. Michael`s Golden-Domed Monastery. Methodology. In the process of researching the manuscript collection, historical-stylistic, analytical and comparative methods were used, as a result of which it was possible to clarify the dating of the monument, identify works of earlier origin that make up a separate section, and determine the structure of the collection as a set of compatible compositions. Scientific novelty. It was found that the collection was incorrectly dated, and that the erroneous dating is indicated in the manuscript documents. This became an obstacle to the correct definition of its content and structure. It turned out that the collection contains not only the sacred works of the Classicist era, as was believed for a long time, but is a unique anthology of singing in the middle and second halfof the 18th century. It contains church-singing works of the Ukrainian Baroque period, which form an independent section, and the section with sacred concerts of the Classicist period contains works of all famous Ukrainian composers of this period – A. Rachynskyi, M. Berezovskyi, D. Bortnianskyi, A. Vedel, S. Dekhtiariov. Conclusions. The set of St. Michael’s Golden-Domed Monastery is a unique manuscript source, which reflects the state of Ukrainian church and singing culture of the middleand second half of the 18th century, marked by processes of stylistic transformations. As a collection of joint works, it follows the basic principles of the collection of party manuscripts, which were formed during the 17th – first half of the18th century, and influenced by new trends in the transition to a new style of churchmusic in the second half of the 18th century. The dates mentioned in the manuscript documents refer to only one of the sections of the set and should not be extended to the entire collection, which is a unique anthology of Ukrainian sacred music of the middle and second half of the 18th century.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто основні критерії і характерні особливості фондування документів в архівах науково-дослідних установ НАН України; проаналізовано структуру, склад архівного фонду та правила внутрішньої фондової систематизації документів. The article analyzes the main aspects of the assignment of the records of research institutions of the NAS of Ukraine to archival fonds, in particular, the records assignment to archival fonds according to certain characteristics, archival fonds creation in accordance with the scientific principles of provenance, continuity and archival fond integrity. Shown are the features of the internal systematization of the documents of research institutions of the NAS of Ukraine, caused by the specifics of the institutions functions. Illustrated are the examples of institutional archival fonds acquiring names and the conditions leading to their renaming. Analyzed is the procedure of a chronological scope fixation of a research institution of the NAS of Ukraine archival fond . Статья посвящена анализу основных аспектов фондовой организации архивных документов научно-исследовательских учреждений НАН Украины: определению или уточнению фондовой принадлежности документов, формированию архивных фондов в соответствии с принципами происхождения, континуитета и уважения фонда. Показана специфика внутренней фондовой систематизации документов научно-исследовательского учреждения НАН Украины, связанная с особенностями, обусловленными функциями учреждения. Рассмотрены примеры присвоения названий фондам учреждений и возможных предпосылок к их переименованию. Проанализирована методика установления хронологических границ архивного фонда научно-исследовательского учреждения НАН Украины

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі аналізу епістолярної спадщини видатного українського філолога, літературознавця, фольклориста, члена-кореспондента НАН України В. П. Адріанової-Перетц, що зберігається у фондах Інституту архівознавства та Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, відображено участь ученої в українському науковому житті, її внесок у розвиток української на- уки та співпрацю з українськими вченими. In the article through the analysis of the epistolary heritage of prominent Ukrainian and Russian philologist, literary critic, folklorist, corresponding member of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR and the Academy of Sciences of the USSR V. P. Adrianova-Peretts the partaking of the scientist in the Ukrainian scientific life, the contribution to the development of Ukrainian science and the cooperation with Ukrainian scientists is reflected. The source of the study was the correspondence of V. P. Adrianova-Peretts with Ukrainian scientists O. I. Biletskyi, V. V. Danylov, I. F. Yerofeiev, A. M. Loboda, A. R. Mazurkevych, V. I. Maslov, S. I. Maslov, L. Ye. Makhnovets, O. A. Nazarevskyi, P. M. Popov, Ye. I. Chepur, M. V. Sharleman, S. O. Shchehlova, and the correspondence of V. M. Peretts with S. O. Yefremov and A. Yu. Krymskyi, which is deposited in the fonds of the Institute of Archival Science and the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, and the Central State Archive of Literature and Arts of Ukraine. В статье на основе анализа эпистолярного наследия выдающегося украинского и российского филолога, литературоведа, фольклориста, члена-корреспондента АН УССР и АН СССР В. П. Адриановой-Перетц отражено участие ученой в украинской научной жизни, ее вклад в развитие украинской науки и сотрудничество с украинскими учеными. Источником исследования стала переписка В. П. Адриановой-Перетц с украинскими учеными А. И. Белецким, В. В. Даниловым, И. Ф. Ерофеевым, А. М. Лободой, А. Р. Мазуркевичем, В. И. Масловым, С. И. Масловым, Л. Е. Махновцем, А. А. Назаревским, П. Н. Поповым, Е. И. Чепур, Н. В. Шарлеманем, С. А. Щегловой и переписка В. Н. Перетца с С. А. Ефремовым и А. Е. Крымским, которая хранится в фондах Института архивоведения и Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, а также Центрального государственного архива-музея литературы и искусства Украины.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено діяльність видатного вченого-механіка А. Д. Коваленка з організації обговорення актуальних питань механіки на наукових форумах, які відбувалися в 1942–1957 рр. Визначено джерельну базу дослідження. Проаналізовано документи з особового архівного фонду А. Д. Коваленка, що зберігається в Інституті архівознавства НБУВ. З’ясовано, що діяльність А. Д. Коваленка сприяла налагодженню науково-інформаційного обміну в галузі напруженості та жорсткості газотурбінних двигунів серед учених СРСР та міжнародної наукової спільноти. The activity of the outstanding scientist-mechanic A. D. Kovalenko on organization of discussion of actual problems of mechanics at various scientifi c forums that took place in the period of 1942–1957 was investigated. The source of the research is determined. Documents from the personal archival fund of A. D. Kovalenko, deposited in the Institute of Archival Studies of VNLU, are analyzed. It is established that in 1942–1957 A. D. Kovalenko took part as a speaker in 56 scientifi c forums organized by the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, Kyiv Polytechnic Institute, T. Shevchenko State University of Kyiv, Dnipropetrovsk State University, Kharkiv Turbine Generator Plant, Southern Turbine Plant, personally by academician of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR A. M. Dynnyk, M. M. Afanasiev, A. D. Kovalenko himself and other Ukrainian scientists, as well as institutions of the Academy of Sciences of the USSR, P. I. Baranov Central Institute of Aviation Motors, the Central Scientific Research Institute of Technology and Machine Building, the Committee for the Strength of the All-Union Scientifi c Engineering and Technical Society of Machine Builders, the Moscow Aviation Technological Institute, the State Union Plant No. 165 and the Kirov Plant in Leningrad. It was proved that the participation of A. D. Kovalenko in the work of scientifi c forums contributed to the establishment of a scientific and information exchange of theoretical and practical achievements in the fi eld of tension and rigidity of gas turbine engines among scientists of the USSR, its access to the level of international scientifi c cooperation. The high information potential of documents of the personal archival fund of the scientist as a source of research of the history of organization and holding of domestic scientifi c forums in the fi eld of mechanics was noted. Исследована деятельность выдающегося ученого-механика А. Д. Коваленко по организации обсуждения актуальных вопросов механики на различных научных форумах, которые состоялись в период 1942–1957 гг. Определена источниковая база исследования. Проанализированы документы из личного архивного фонда А. Д. Коваленко, хранящегося в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Установлено, что в 1942–1957 гг. А. Д. Коваленко принял участие в качестве докладчика в работе 56-ти научных форумов, организованных учреждениями АН УССР, Киевским политехническим институтом, Киевским государственным университетом им. Т. Г. Шевченко, Днепропетровским государственным университетом, Харьковским турбогенераторным заводом, Южным турбинным заводом, лично академиком АН УССР А. H. Динником, Н. Н. Афанасьевым, самим А. Д. Коваленко и другими украинскими учеными, а также учреждениями АН СССР, Центральным институтом авиационного моторостроения имени П. И. Баранова, Центральным научно-исследовательским институтом технологии и машиностроения, Комитетом прочности Всесоюзного научного инженерно-технического общества машиностроителей, Московским авиационным технологическим институтом, Государственным союзным заводом № 165 и Кировским заводом в Ленинграде. Доказано, что участие А. Д. Коваленко в работе научных форумов способствовало налаживанию научно-информационного обмена теоретическими и практическими достижениями в области напряженности и жесткости газотурбинных двигателей между учеными СССР, его выходу на уровень международного научного сотрудничества. Отмеченвысокий информационный потенциал документов личного архивного фонда ученого как источника исследования истории организации и проведения отечественных научных форумов в области механики.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в систематизації аспектів розгляду та осмисленні результатів праць, в яких розглянуто дві невменні (знáменні) азбуки з українських церковно-півчих збірників (1540–1560-х та 1590-х рр.). Методологія. З-поміж застосованих загальнонаукових й емпіричних методів основними є аналітичний розгляд змісту досліджень (із застосуванням критичного підходу); систематизація аспектів опису пам’яток; порівняння результатів студій з оригіналами азбук. Наукова новизна. Уперше проаналізовано праці, в яких українські азбуки-переліки ХVІ ст. було обрано предметом розгляду. Порівняння результатів студій зі змістом азбук дозволило виявити як достовірні, так і помилкові твердження. На сьогодні міра вивчення азбук є недостатньою для аргументації їх територіально-часової локації як українських пам’яток середини – кінця ХVІ ст. Висновки. Протягом останнього тридцятиліття азбуку 1590-х років з ірмолою західноукраїнського Лаврівського (ймовірно) монастиря вивчали Д. Шабалін, Д. Савіцкі, М. Качмар. До опису знáмен автори залучили додаткові дані: назви візантійських невм (попередників руських), нотні дешифровки, словесні роз’яснення розспівів, духовно символічного сенсу знаків тощо. Попри введення додаткової інформації, основний зміст азбук схарактеризовано неповно. У накресленнях, атрибуції деяких невм є неточності. Незвичні риси списків переважно не вказано. Запис "імен" знаків азбуки Поліського ірмолоя 1540–1560-х років спотворює її термінолексику. Позаяк не всі риси азбук розкрито, вони виглядають як типові пам’ятки. Загальний опис призвів до висновків щодо схожості їх з російськими списками ХV–ХVІ ст. Ця теза не викликає заперечень, адже всі вони мають багато спільного, разом з тим двох однакових списків пам’яток усталеного змісту, в т. ч. азбук, не існує. Відміни між азбуками Лавр і Поліс мають бути простежені в компаративній площині на рівні деталей, що, ймовірно, дозволить установити їх індивідуальні риси та географічно-часову локацію. The goal of the research is to systematize aspects of analysis and to comprehend the results of some scientific researches where two neumatic (znamenny) ABCs from the Ukrainian ecclesial chant collections (1540s–1560s and 1590s) have been discussed. Methodology. Among the used general scientific and empirical methods, the major ones are: analytical review of researches content (using critical approach), systematization of diverse aspects of ABCs’ descriptions, and comparison of the scholars’ results with the originals. Scientific novelty. The analysis of researches dedicated to the Ukrainian 16th century’s ABC-lists was performed for the first time. The comparison of scholars’ results with originals has found both correct and incorrect statements. As of today, the extent of our knowledge is insufficient and does not allow us to prove that ABCs origin is indeed in Ukraine in mid-to late 16th century. Conclusions. During the last thirty years, the ABC dated back to 1590s (Lavr) from the Heirmologion, that allegedly originated from the West Ukrainian Lavrov Convent, has been studied by Dmitry Shabalin, Daniel Sawicki and Maria Kachmar. The authors have added supplementary data to their neume registers: “names” of Byzantine neumes (the predecessors of Ruthenian ones), note descriptions, verbal comments of how neumes were chanted, spiritual and symbolic meaning of signs etc. However, the main content of the ABCs lacks exhaustive characteristic. Graphic shapes and definitions of some signs are not correct. Unusual ABCs’ features are mostly not marked. Transliteration of ABC “names” of the Polissia Heirmologion includes misrepresented lexemes. Since particularities of ABCs are not precisely defined, they are perceived as typical monuments. The general description leads to scholars’ conclusion that Ruthenian ABCs are similar to 15th – 16th centuries’ Russian ABC-versions. This statement is partly correct as the ABCs do indeed have a lot in common, however, no identical monuments of traditional content exist. Thus, the differences between ABCs Lavr and Polissia are to be discovered by comparison of their detailed specifications, that should allow to recognize their uniqueness as well as geographical and time-origin.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою дослідження є характеристика видань діаспорних та іноземних істориків, що у своїх працях торкалися питання громадської діяльності українців Канади міжвоєнного періоду. В роботі використано методи джерелознавчої евристики та критики, інтерпретації, верифікації, систематизації для пошуку, відбору, описування, оцінки та класифікації історіографічних джерел. Наукова новизна. До цього часу історіографію історії українських громадських організацій Канади міжвоєнного періоду досліджено не було. Якщо й виходили друком поодинокі історіографічні дослідження, то вони зазвичай охоплювали певний хронологічний період в історичній науці Канади, а не певну тематику. З іншого боку, окремі тематичні дослідження стосувалися питань загальної імміграції, а не власне української. Якщо ж і йшлося про українців у діаспорі, то ці студії не обмежувалися суто міжвоєнним періодом та їхньою суспільнополітичною діяльністю. Висновки. Основний масив історіографії з теми складають публікації діаспорних учених і, до меншої міри, – іноземних. Це певним чином пов’язано з обов’язковою умовою використання в дослідженнях україномовних джерел, що стосуються суспільно-політичної діяльності українців. Тому дану проблематику вивчали переважно носії мови. Половині досліджень притаманні описовість і ненауковий стиль викладу, оскільки їхніми авторами були не професійні історики, а громадські активісти. З появою в діаспорі Канади вищих навчальних та наукових закладів та третьою хвилею імміграції зі значним відсотком української інтелігенції якісно змінюється і стиль написання робіт. Більшість видань складають монографії та статті, присвячені діяльності певних громадських організацій, у тому числі й міжвоєнного періоду. Наразі бракує комплексних досліджень про громадські об’єднання Канади, а тому осмислення механізмів їхньої роботи має продовжуватися. The aim of this study is to characterize the publications of Diaspora and foreign historians, who in their works touched on the issue of public activity of the Ukrainians of Canada in the interwar period. Methods of source-study heuristics and criticism, interpretation, verification, systematization for the search, selection, description, evaluation and classification of historiographical sources are used in the work. Scientific novelty. Until now, the historiography of the history of Ukrainian public organizations in Canada during the interwar period has not been explored. If few historiographical studies were published, they usually covered a certain chronological period in Canadian historical science, rather than a certain topic. On the other hand, some thematic studies focused on general immigration, not specifically Ukrainian. If they also covered the Ukrainians in the Diaspora, they were not limited to the interwar period and their social and political activities. Conclusions. The main body of the mentioned historiography comprise publications by Diaspora scientists and, to a lesser extent, foreign ones. This is in some way linked to the obligatory condition of the use of Ukrainian-language sources related to the social and political activity of the Ukrainians of Diaspora. Therefore, these problems were mainly studied by native speakers. Half of researches is characterized by descriptive and non-scientific style of presentation, since their authors were not professional historians, but public activists. With the appearance of higher educational and research institutions in the Diaspora of Canada and the third wave of immigration with a significant percentage of the Ukrainian intelligentsia, the style of writing works varies qualitatively. Most editions comprise monographs and articles devoted to the activity of certain public organizations, including the interwar period. At present, there is a lack of complex researches about Canadian public associations and therefore the comprehension of the mechanism of their activities should continue. Целью этого исследования является характеристика изданий диаспорных и иностранных историков, которые в своих работах затрагивали вопрос общественной деятельности украинцев Канады межвоенного периода. В работе использованы методы источниковедческой эвристики и критики, интерпретации, верификации, систематизации для поиска, отбора, описания, оценки и классификации историографических источников. К этому моменту историография истории украинских общественных организаций Канады межвоенного периода исследована не была. Если и издавались отдельные историографические исследования, то они обычно охватывали определенный хронологический период в исторической науке Канады, а не определенную тематику. С другой стороны, отдельные тематические исследования касались вопросов общей иммиграции, а не специфически украинской. Если же и шла речь об украинцах в диаспоре, то не ограничивались межвоенным периодом и их общественно-политической деятельностью. В этом заключается научная новизна статьи. Выводы. Основной массив историографии по теме составляют публикации ученых диаспоры и, в меньшей степени, иностранных. Это определенным образом связано с обязательным условием использования в исследованиях украиноязычных источников, касающихся общественно-политической деятельности украинцев. Поэтому данную проблематику изучали преимущественно носители языка. Половина исследований характеризуется описательностью и ненаучным стилем изложения, поскольку их авторами были не профессиональные историки, а общественные активисты. С появлением в диаспоре Канады высших учебных и научных учреждений и третьей волной иммиграции со значительным процентом украинской интеллигенции качественно меняется и стиль написания работ. Большинство изданий составляют монографии и статьи, посвященные деятельности определенных общественных организаций, в том числе и межвоенного периода. Сейчас не хватает комплексных исследований об общественных объединениях Канады, поэтому осмысление механизмов их работы должно продолжаться.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто основні технологічні аспекти та матеріали, що використовуються для наукової реставрації на сучасному етапі. Показано, що один з найбільш реальних шляхів інтенсифікації наукової реставрації - механізація процесу відновлення пошкоджених частин аркуша паперу. Повідомляється, що для реставрації пропонуються матеріали спеціального композиційного складу та призначення, які значно розширюють можливості поставлених завдань щодо захисту та збереження раритетних документів. Нині суттєвим для наукової індивідуальної реставрації документів є застосування різноманітних клейових композицій - як традиційних, так і сучасних. Наводиться інформація про використання таких нових термінів, як електронна реставрація та електронне відновлення. The researchers investigate the principal technological aspects of restoration in the modern science and materials used in it. They argue that mechanization of renovation of the worn parts of the sheet is the most probable way of intensification of scientific restoration. The article tells of the materials of a peculiar composition and purpose suggested for restoration that give a significant raise to the possibilities of protection and preservation of rare documents. Today the most topical issue for the scientific individual restoration is the use of various glue compositions, both traditional and novel. The author provides some information on the usage of the new terms of electronic restoration and electronic renovation.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою статті є дослідження структури франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical contenant vingt et une classes de plantes usuelles dont on faitle plus frequemment usage dans la pratique de la Medecine Rangées selon les vertusqui leur sont les plus generallement reconnues. 1759», розгляд його основних логікосмислових компонентів з виявленням онтологічних і функціональних ознак та опи-сання структурнокомпозиційної моделі. Методологія дослідження. Застосовано комплексне використання таких методів: описового (при інвентаризації та систематизації особливостей пам'ятки); структурного з елементами компонентного тадистрибутивного аналізу (протягом вивчення внутрішньої організації манускрипту); кількісного (для уточнення співвідношення між частинами з різним абзацнимчленуванням). Наукова новизна. Визначено, що титульна сторінка «Herbier Medical.1759» є заголовним комплексом, який передає текстовий тематичний ланцюжок; цілісно оформлена сторінка, що «відкриває» текст, є експозиційною; інтродукцію ста-новить детальне описання видів лікарських трав'яних засобів на наступних чотирьох сторінках; сконцентрований зміст манускрипту представлено на двох сторінках у вигляді докладної класифікації лікарських рослин. Внаслідок аналізу аб-зацного членування частин, що характеризують 21 розділ лікарських рослин, ви-ділено перманентні та волатильні компоненти, що призвело до створення шестикомпонентної композиційної моделі (з чотирма константами та двома змінними). Висновки. Статтею залучено до наукового обігу та описано, з урахуванням йогологікосмислової когнітивної організації, поки що не опублікований франкомов-ний науковий текст 1759 року; зрештою, це сприяє вивченню історії природничонаукових і лінгвістичних знань XVIII століття. Перспективними вважаємо подальші дослідження щодо лінгвокультурологічного аналізу фітонімів «Herbier Medical.1759», системного опису його каліграфії тощо. The aim of the article is to study the structure of the 18th century French scientific text “Herbier Medical.1759” and, having considered its main logical and semantic components, ontological and functional features,to describe its structural and compositional model. Research methodology. The study revealed the integrateduse of the following methods: descriptive (when inventorying and systematizing the features of the monument);structural with elements of component and distributive analysis (when studying the internal organization of theanalyzed text); quantitative method (specifying the relationship between chapters with different paragraphs).Scientific novelty. It was determined that the title page “Herbier Medical. 1759” is a headline complex that conveysa textual thematic chain; the page is expositional; the introduction is a detailed description of herbal medicines’types on the next four pages; the concentrated content of the manuscript is presented on two pages in theform of a detailed classification of medicinal plants. Having studied the paragraph division of the chaptersdescribing 21 sections of medicinal plants, the authors have identified permanent and volatile components, which ultimately led to the creation of a six-component composite model. Conclusions. In this article, a previouslyunpublished French scientific text of 1759 is introduced into scientific circulation and described, taking into accountits logical-semantic organization on the basis of cognitive and communicative analysis, and ultimately contributesto the study of the history of 18th century natural science and linguistic knowledge. We consider such studies aspromising and necessary that will represent the linguoculturological analysis of phytonyms in “Herbier Medical.1759”, a systematic description of its calligraphy, etc.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглядаються основні віхи життєвого шляху та наукової діяльності М.М. Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Дослідження присвячене становленню М.М. Бережкова як особистості та науковця, формуванню його наукових інтересів у сфері середньовічної історії Росії упродовж першого періоду його життя та діяльності (1850–1878). The main stages of life and scientific biography of M. M. Berezhkov, professor of Russian history at the Nizhyn Institute of History and Philology of prince Bezborodko, are outlined. The paper deals with the formation of M. M. Berezhkov as a personality and researcher, the cocncentration of his scientific interests in the sphere of the medieval history of Russia during the first period of his life and activities.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Дослідити структуру, зміст, окремі текстологічні особливості, провенієнції, супутні записи й помітки латинського рукопису доби пізнього Середньовіччя, проаналізувати конструкцію кодексу та матеріали, використані для його створення. Встановити час написання та оправлення рукопису, а також локалізувати місце його виготовлення. Методологія передбачає комплексне використання статистичного, порівняльного, емпіричного методів дослідження, методу джерельної евристики, а також залучення спеціальних методів кодикології та бібліопегістики з урахуванням регіональних особливостей побутування кодексу. Наукова новизна. Вперше проведено детальне візуальне та текстологічне вивчення структури тексту. Представлено інформацію стосовно конструкції та особливостей виготовлення кодексу (книжного блока, оправи), фізичного стану та збереженості його складових. Висловлено нові припущення щодо авторства окремих текстів та подальшої їх атрибуції. Вперше наведено й прокоментовано супутні записи, представлено ілюстрації, локалізовано місце виготовлення кодексу та його оправи, уточнений час їхнього створення в межах семи років. Висновки. Кодекс містить бесіди на 26 знаменних свят церковного календаря «зимової доби» – від дня св. Андрія до дня Тіла і Крові Христових. Низку бесід атрибутовано ще укладачами кодексу як твори Якова Ворагинського. Кодекс оправлено в дерев’яні дошки, поволочені світлою шкірою зі сліпим тисненням та оздоблені металевою фурнітурою. На верхній кришці – пергаменна наклейка із заголовком у мідній фенестрі. На початку кодексу, в ініціалі, розміщено мініатюру із зображенням священнослужителя з книжкою. Кольорові ініціали виконано синьою, червоною фарбами і сусальним золотом у стилі оздоблення тогочасних рукописів та інкунабул. Вкладний запис свідчить про передавання рукопису до монастиря св. Еґідія в березні 1472 р. Місцем виготовлення кодексу та його оправи, найвірогідніше, також був бенедиктинський монастир св. Еґідія в Нюрнберзі в 1465–1472 рр. Найбільш імовірними джерелами надходження кодексу до Києва могли бути колекція Шодуарів, книгозбірня римо-католицької семінарії або бібліотека римо-католицьких біскупів, що входили в 1920-ті роки до зібрання Волинського державного музею в Житомирі, яке згодом було передане до фондів НБУВ. Aim of the research is to study the structure, content, certain textual peculiarities, provenance, inscriptions and notes of the Latin late medieval manuscript, to analyze the structure of the codex and used materials, to determine the time and to localize the place of its writing and binding. Methodology involves the complex use of the statistical, comparative, empirical methods, and the method of source heuristics, the special methods of codicology and bibliopegy taking into account the regional characteristics of the codex as well. Scientific novelty. For the first time, a detailed visual and textual study of the structure of the codex was carried out. The comprehensive information about the design and features of the making of the codex (book block, binding), its physical condition and preservation of its components is provided. New assumptions were made regarding the authorship of the texts and their further attribution. For the first time the margin iscriptions were presented and commented, the illustrations added. The place of manufacture and binding of the codex was localized, the time of its creation specified, narrowing the time borders to seven years. Conclusions. The codex includes sermons on 26 special dates of the Church calendar in winter time, from St. Andrew’s day to the feast of Corpus Christi. Some sermons had been attributed to Jacobus da Voragine already by the scriptors of the codex. The bookbinding was made of blind stamped pigskin over wooden boards, with metal clasps and cornerpieces and a title under the brass frame. The first initial includes a miniature representing a clergyman with a book. Initials were decorated with multi-coloured and gilded floral embellishments according to the decoration style of manuscripts and incunabula of those times. A donation note says that the manuscript was handed to the St. Egidien monastery in March 1472. The codex was probably written and bound in the Benedectine monastery of St. Egidien in Nuremberg in 1465–1472. The most probable provenances of the codex were the collection of Chaudoirs family, the library of the Roman Catholic Seminary or Roman Catholic Bishops Library, that in the 1920s made a part of the Volyn State Museum collection in Zhytomyr, which was later transferred to the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Цель работы. Исследовать структуру, содержание, отдельные текстологические особенности, провениенции, сопутствующие записи и пометки латинской рукописи эпохи позднего Средневековья, проанализировать конструкцию кодекса и материалы, использованные для его создания. Установить время написания и переплетения рукописи, а также локализовать место её изготовления. Методология исследования предполагает использование комплекса статистического, сравнительного, эмпирического методов и метода источниковедческой эвристики, а также специальных методов кодикологии и библиопегистики с учетом региональных особенностей бытования кодекса. Научная новизна. Впервые проведено детальное визуальное и текстологическое изучение структуры текста. Представлена информация о конструкции и особенностях изготовления кодекса (книжного блока, переплета), физического состояния и сохранности его составляющих. Высказаны новые предположения относительно авторства отдельных текстов и их дальнейшей атрибуции. Впервые приведены и прокомментированы сопутствующие записи, представлены иллюстрации, локализовано место изготовления кодекса и его переплета, уточнено время их создания, сужены его границы в пределах семи лет. Выводы. Кодекс содержит беседы на 26 знаменательных праздников церковного календаря «зимней поры» – от дня св. Андрея до дня Тела и Крови Христовых. Часть бесед атрибутирована еще составителями кодекса как сочинения Якова Ворагинского. Кодекс переплетен в светлую кожу со слепым тиснением и металлической фурнитурой и заголовком в медной фенестре. В начале кодекса в инициале находится миниатюра с изображением священнослужителя с книгой. Многоцветные инициалы украшены сусальным золотом и растительными мотивами в стиле оформления рукописей и инкунабул того времени. Вкладная запись свидетельствует о поступлении рукописи в монастырь св. Эгидия в марте 1472 г. Местом изготовления кодекса и его переплета, вероятнее всего, был также бенедиктинский монастырь св. Эгидия в Нюрнберге в 1465–1472 годы. Наиболее вероятными источниками поступления кодекса были коллекция Шодуаров, библиотека римо-католической семинарии или библиотека римо-католических бискупов, в 1920-е годы входившие в собрание Волынского государственного музея в Житомире, которое впоследствии было передано в Национальную библиотеку Украины имени В. И. Вернадского.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджується діяльність Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР в галузі підготовки та видання бібліографічних посібників у 1965–1991 рр. The activities of the Vernadsky National Library of Ukraine in the field of preparation and publication of bibliographic tools in 1965–1991 are studied.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі джерел особового походження, насамперед листування, висвітлено діяльність редакційного комітету ЛНВ у 1912–1914 рр., представлено роль М. Грушевського в його створенні та роботі як фактичного головного редактора видання. Досліджено особливості видавничого процесу в ЛНВ під керівництвом комітету, взаємини його членів з М. Грушевським. In the article on the base of personal origin sources, foremost of correspondence, the activity of «LSH’s» editorial stuff in 1912–1914 was cleared up, the role of M.S. Hrushevskyi in it’s creation and work as a real primary editor was reflected. The specialties of editorial process in «LSH» under guidance of editorial stuff, it’s relations with M.S. Hrushevskyi were explored.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд: