Публікації випуска

Наведено невідомі раніше документи, які стосуються минулого Полтавщини гетьманських часів, міст і сіл Гадяцького, Лубенського, Миргородського і Полтавського полків, їх соціально-економічної, політичної та церковної історії. Проаналізовано інформаційний потенціал опублікованих документів. The publication presents previously unknown documents on the history of Poltava region in the 17–18th centuries found in the fonds of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The documents cover the past of Poltava region in hetman times, cities and villages of Hadiach, Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastic history. The documents include four conveyances of 1654–1699; a defence universal of 1707 of Lubny colonel Dmytro Zelenskyi to the Holy Protection Church in Lubny and its warden Vasyl Lekhnenko, by which they were released from local taxes and duties; a universal of hetman Danylo Apostol of 1729, by which he confirmed the handover to officer Ivan Lomykovsky of three villages located near Myrhorod on the West and South-West from it; a complaint of gunner Petro Tiuliupa to hetman Ivan Skoropadsky against Hadiach colonel Mykhailo Myloradovych; an excerpt from a list of nuns of Saint Flor and Lavr Monastery of Kyiv, native residents of Poltava region. К публикации представлены неизвестные ранее документы из истории Полтавщины XVII–XVIII ст., найденные в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Документы касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Гадячского, Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории. Это, в частности, четыре купчих 1654–1699 гг.; оборонный универсал 1707 г. лубенського полковника Дмитрия Зеленского Свято-Покровской церкви в Лубнах и ее титарю Василию Лехненко, которым они освобождались от местных повинностей и налогов; универсал гетмана Даниила Апостола 1729 г., которым он подтверждал передачу бунчуковому товарищу Ивану Ломиковскому трех сел, которые находяться вблизи Миргорода на запад и юго-запад от него; жалоба пушкаря Петра Тюлюпы гетману Ивану Скоропадскому на гадяцкого полковника Михаила Милорадовича; выписка из списка монахинь киевского монастыря свв. Флора и Лавра – уроженок Полтавщины.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомих рукописних текстів із білоруського медоситництва ХVІІ ст., що сприятиме вивченню історико-кулінарної спадщини на теренах Великого князівства Литовського. Адже старопольські рецептури питних медів ХVІІ ст., збережені у шляхетських рукописних зібраннях, є доволі рідкісними археографічними джерелами, яким присвячуються студії не лише українських, а й білоруських, литовських, польських істориків. Методологія обґрунтована принципами публікації старопольських рукописних історичних джерел ХVІ–ХIX ст., а також визначенням старопольської фахової термінології ХVІІ–ХVIII ст. Наукова новизна роботи полягає в першій публікації двох старопольських рецептур питного меду ХVII ст. з білоруських земель Великого князівства Литовського та визначенні їхніх особливостей у порівнянні з іншими рецептурами з медоситництва в Речі Посполитій. У публікації до польських текстів рецептур надається їхній переклад українською мовою, також здійснений уперше. Водночас до рецептур, на підставі фахових та довідкових видань, укладений Словник старопольських кулінарних, господарсько-побутових і метрологічних термінів, а також доданий перелік латинських слів та виразів, які зустрічаються в тексті. Висновки. Інформативна цінність запропонованих до публікації рецептур полягає в тому, що вони віддзеркалюють регіональні традиції медоваріння, оскільки походять із північно-західної частини білоруських земель – з Міра та з Холопенич, що є істотним для вивчення історії медоситництва у Великому князівстві Литовському. Наявність рецептур питного меду ХVІІ ст. свідчить про практичну зацікавленість шляхтича Миколая Млечка, який застосовував досвід місцевих фахівців-медоварів у власному маєтку Холопеничі. The aim of work is to introduce for scholarly circulation scarcely known manuscript texts in Belarusian mead manufacturing of the 17th century, and thus facilitate the study of historical culinary heritage on the terrain of the former Grand Duchy of Lithuania. Old Polish mead recipes of the 17th century, preserved in manuscript collections of the szlachta (nobility) are quite rare archaeographic sources that attract the studies of not only Ukrainian, but also Belarusian, Lithuanian, and Polish historians. The methodology is grounded on the principles of publication of old Polish manuscript historical sources of the 14th–19th centuries, as well as definition of the old Polish special terminology of the 17th–18th centuries. The scientific novelty of the work is in the first publication of two old Polish mead recipes of the 17th century from Belarusian lands of the Grand Duchy of Lithuania and definition of their peculiarities in comparison to other mead recipes in the Polish-Lithuanian Commonwealth. The publication of the Polish texts of the recipes provides the Ukrainian translation which has been done for the first time. In addition to the recipes, on the basis of professional and reference publications, the Glossary of the old Polish culinary, household, and metrological terms has been compiled, and the list of Latin words and phrases met in the text was supplemented. Conclusions. The informative value of the published recipes is in the fact that they represent the regional mead manufacturing traditions; they originate from the North-Western part of the Belarusian lands (from Mir and Khalopyenichy), and thus are essential for the research of the mead manufacturing history in the Great Duchy of Lithuania. The availability of the 17th century mead recipes might also demonstrate the practical interest of the nobleman Mykolai Mlechko who used the experience of local professional mead manufacturers in his own estate in Khalopyenichy. Цель работы состоит во введении в научный оборот малоизвестных рукописных текстов по белорусскому медоварению ХVІІ в., что способствует изучению историко-кулинарного наследия на землях Великого княжества Литовского. Cтаропольские рецептуры питных медов ХVІІ в., сохранившиеся в шляхетских рукописных собраниях, являются достаточно редкими археографическими источниками, которым посвящаются исследования не только украинских, но и белорусских, литовских и польских историков. Методология основана на принципах публикации старопольских рукописных исторических источников ХVІ–ХIX вв., а также предусматривает определение старопольской специальной терминологии ХVІІ–ХVIII вв. Научная новизна работы предполагает публикацию двух старопольских рецептур питного меда ХVII в. из белорусских земель Великого княжества Литовского и определение их особенностей по сравнению с другими рецептурами медосытництва в Речи Посполитой. При публикации польских текстов рецептур приводится, соответственно, их перевод на украинский язык, также осуществленный впервые. На основе специальных и справочных изданий к рецептурам был составлен Словарь старопольских кулинарных, хозяйственно-бытовых и метрологических терминов, а также прилагается список латинских слов и выражений, встречающихся в тексте. Выводы. Информационная ценность опубликованных рецептур состоит в том, что они отражают региональные традиции медоварения, берущие начало в северо-западной части белорусских земель – в Мире и Холопеничах, что важно для изучения истории медосытництва в Великом княжестве Литовском. Тексты рецептур питного меда ХVІІ в. свидетельствуют о практическом подходе шляхтича Николая Млечко, применившего опыт местных медоваров в своем имении Холопеничи.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У публікації представлені, насамперед, публічно-правові акти – універсали та листи гетьманів і полковників (усього 19 документів – універсали та лист Івана Самойловича, Івана Скоропадського, Данила Апостола, полковників Андрієвича, Кочубея, Новицького). Деякі документи взято з копій довоєнного часу, оригінали яких зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. У цілому опубліковані тут документи проливають додаткове світло на історію Полтавщини ХVІІ–ХVІІІ ст., передусім на політичні аспекти. In this article, we continue to publish sources on the history of Poltava region, launched in the previous issue of the collection of articles of the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine “Manuscript and Book Heritage of Ukraine. Archeographic Research of Unique Archival and Librarian Funds” (Is. 21). This time public-law acts – the universals and the letters of hetmans and colonels (in total, 19 documents – universals and letters of Ivan Samoilovich, Ivan Skoropadsky, Daniel Apostle, Colonels Kirill Andreevich, Paul Apostle, Joachim Gorlenko, Vasily Kochubey and especially Ilya Novitsky) are presented. The earliest is the document of Prince Jeremiah Vishnevetsky, concerning the management of the estates of the prince – the city of Chyhyryn-Dibrova . Other categories of documents are also presented: the obligations of priests, purchase deeds, letters. Some documents are taken from copies of the prewar time, the originals of which are deposited in the Russian State Archive of Ancient Acts. They cover the events of the initial period of the Ruin. In general, the documents published here shed additional light on the history of Poltava in the 17th and 18th centuries, especially its political aspects. The article contains previously unknown documents relating to the past of the Hetman period in Poltava region, the towns and villages of Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastical history, such poorly studied sotnias as Ostapivska, cities flooded with artificial Dnieper reservoirs in the 20th century – Chyhyryn-Dibrova; some of the Princely genera(Iskra). The annexes contain a register of the document relating to the history of the village of Zubany, whose inhabitants took part in the famous anti-feudal uprising of the eighteenth century. The information potential of the published documents is analyzed. В данном материале продолжаем публикацию источников по истории Полтавщины, начатую в предыдущем выпуске сборника статей Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского «Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів» (вып. 21). На этот раз представлены публично-правовые акты – универсалы и письма гетманов и полковников (всего 19 документов – универсалы и письма Ивана Самойловича, Ивана Скоропадского, Даниила Апостола, полковников Кирилла Андреевича, Павла Апостола, Иоакима Горленко, Василия Кочубея и особенно Ильи Новицкого). Наиболее ранним является документ князя Иеремии Вишневецкого, касающийся управления владениями князя – городом Чигирин-Диброва. Представлены и другие категории документов: обязательства священников, купчие, письма. Некоторые документы взяты из копий довоенного времени, оригиналы которых хранятся в Российском государственном архиве древних актов. Они освещают события начального периода Руины. В целом опубликованные здесь документы проливают дополнительный свет на историю Полтавщины XVII–XVIII вв., особенно на ее политические аспекты. В публикации приводятся неизвестные ранее документы, котрые касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории, таких малоизученных сотен, как Остапьевская, городов, которые затоплены искусственными днепровскими водохранилищами в ХХ в. – Чигирин-Диброва, некоторых старшинских родов (Искры). В дополнениях приводится регест документа, относящегося к истории села Зубани, жители которого участвовали в известном антифеодальном восстании ХVIII в. Анализируется информационный потенциал публикуемых документов.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є аналіз та залучення до наукового обігу запозичених іноземних рецептур у старопольському кухарському рукопису «Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia» ХVІІІ ст., що сприятиме вивченню історико-кулінарної спадщини на теренах українсько-польського пограниччя в ХVIІ–XVIII ст. Методологія ґрунтується на принципах дослідження старопольських рукописних рецептур ХVІ–ХVIII ст., яке варто залучити до розвідок інтердисциплінарного характеру, оскільки поряд із висвітленням історичного та культурно-антропологічного аспектів вважається за доцільне не оминати увагою і мовознавчі питання. Наукова новизна. На матеріалі рукопису розглянуті та проаналізовані рецептури з точки зору їх історико-культурних впливів на кухню українсько-польського пограниччя ХVІІ–ХVІІІ ст. Завдяки певним запозиченням з інших етнічних традицій зафіксовано низку новаційних страв, розглянуто їхні походження, техніки, специфіку смакових комбінацій. Охарактеризовано запозичені кулінарні терміни, зокрема й рідкісні, такі, що не відображаються у фахових словниках ХVI–ХVIII ст. Висновки. Розглянуті в рукопису «Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia» іноземні впливи та запозичення, поряд із традиційним досвідом, сприяли розвиткові кухарських практик на східних теренах Корони в ХVIІ–XVIII ст. На підставі аналізу рецептур простежується спадковість історико-кулінарних традицій. Іноземні способи зазвичай наведені в тексті в адаптованому вигляді. У ХVІІ–ХVІІІ ст. визначаються центральноєвропейські історико-культурні впливи та запозичення: найдавнішими в тексті є угорські та чеські страви, які, за висновками Я. Думановського, походять зі старопольського «Kuchmistrzostwa» ХVІ ст. Знаковими були італійські та, насамперед, французькі кулінарні тенденції, які, завдяки їхній популярності, відзначені в барокових рецептурах нефранцузького походження – угорських, німецьких. Оригінальністю вирізняються способи приготування десертів з німецької кулінарної традиції. Загалом, це був значний поштовх до розвитку мовних процесів, насамперед старопольської фахової термінології, що, зокрема, спричинило еволюцію жанру кухарських книг у ХVІІ–ХVІІІ ст. The aim of the work is to analyze and involve in scientific circulation borrowed foreign recipes in the Old Polish culinary manuscript "Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia" of the 18th century, which will contribute to the study of historical and culinary heritage on the Ukrainian-Polish borderland in the 17th–18th centuries. The methodology is based on the principles of research of the Old Polish manuscripts of the 16th–18th centuries, which should be involved in interdisciplinary research, as along with the coverage of historical and cultural-anthropological aspects it is considered necessary to deal with linguistic issues. Scientific novelty. The recipes from the point of view of their historical and cultural influences on the cuisine of the Ukrainian-Polish borderland of the 17th–18th centuries are considered and analyzed on the material of the manuscript. Due to certain borrowings from other ethnic traditions, a number of innovative dishes have been recorded, their origin, techniques, and specifics of taste combinations have been considered. Borrowed culinary terms are characterized, in particular rare ones, such that they are not reflected in the professional dictionaries of the 16th–18th centuries. Conclusions. The foreign influences and borrowings considered in the manuscript "Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia", along with traditional experience, contributed to the development of culinary practices in the eastern part of the Crown in the 17th–18th centuries. On the basis of the analysis of recipes the heredity of historical and culinary traditions is traced. Foreign methods are usually given in the text in an adaptive form. In the 17th and 18th centuries, Central European historical and cultural influences and borrowings are determined: the oldest in the text are Hungarian and Czech dishes, which, according to Ya. Dumanovskyi, originate from the Old Polish "Kuchmistrzostwo" of the 16th century. Significant were the Italian and, above all, French culinary trends, which, due to their popularity, are noted in the Baroque recipes of non-French origin – Hungarian, German. The ways of desserts from the German culinary tradition are distinguished by their originality. In general, this was a significant impetus to the development of language processes, primarily in the Old Polish professional terminology, which, in particular, led to the evolution of the genre of cookbooks in the 17th and 18th centuries.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Серед паперів маріупольського протопопа Трифілія Карацоглу є три документи з власноручними підписами останнього митрополита Готії та Кафи Ігнатія Гозадинова. Документи, складені російською та турецькою (караманлійським письмом) мовами, були призначені для протоієрея Трифілія Карацоглу в період переселення греків з Криму та облаштування їх у Надазов’ї. У статті представлені тексти документів, переклад з турецької, коментарі. There are three documents signed by the last Metroplitan of Gothia and Kafa Ignatius Gozadinov in the archives of the archpriest Trifillius Karatsoglu. The archives had been acquainted by the Odessa Society of History and Antiquities in 1914 from the Azov Greeks. Now the collection is kept in the depositories of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. Тhe documents were adressed to archpriest Trifillius Karatsoglu. Two documents were written in Russian, and one was written in Turkish with Hellenic (Karamanli) script. The return of Metropolitan and archpriest from Saint Petersburg to Samara Saint Michael monastery in autumn of 1779 is the subject of two documents, while the third one is the permit for Trifillius Karatsoglu for the trip to Kateynoslav in May 1782 in order to sanctify the Greek Church. Full texts of the documents, the translation of the Karamanli text and comments are peresented. Среди бумаг мариупольского протопопа Трифиллия Карацоглу, переданных в Одесское общество истории и древностей в 1914 г. из греческого Приазовья и хранящихся в настоящее время в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, находятся три документа с собственноручными подписями последнего митрополита Готии и Кафы Игнатия Гозадинова. Все три документа предназначены протоиeрею Трифиллию Карацоглу. Два из них составлены на русском языке и один на турецком – греческим (караманлийским) письмом. В двух документах речь идет о возвращении митрополита и протоиерея из Санкт-Петербурга в Самарский Свято-Николаевский монастырь осенью 1779 г. Третий документ является пропуском для поездки протоиерея Трифиллия в Екатеринослав в мае 1782 г. для освящения греческой церкви. В статье представлены тексты документов, перевод караманлийского текста и комментарии

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано сучасний стан системи автоматизації бібліотек «ІРБІС64», упровадженої в Інституті рукопису НБУВ для укладання електронних каталогів фондів, висвітлено проблемні питання цієї роботи, зокрема стосовно потреби в удосконаленні сканованого карткового каталогу, запропоновані шляхи їхнього вирішення. The present day condition of library automation system “IRBIS64”, launched at the Institute of Manuscript of VNLU for making electronic catalogs of its funds was analyzed, the task groups of questions in this work were highlighted, particularly the need to improve the scanned card catalog, the ways of their solution were proposed.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є введення останнього великого фортепіанного твору Віктора Косенка до контексту європейської музичної культури, визначення місця циклу в загальній картині творчого спадку митця, спростування його подекуди дещо легковажного й однобічного розуміння. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу, елементів комплексного музикознавчого аналізу тощо. Наукова новизна пропонованої розвідки полягає в реконструкції процесу створення фортепіанного циклу знаного українського композитора, введенні до наукового обігу архівних робочих матеріалів, простеженні глибинного багаторівневого зв’язку з європейською фортепіанною культурою кількох національних традицій. Важливим є переосмислення погляду на останній великий фортепіанний твір Віктора Косенка: цей проблемний концептуальний цикл-заповіт сприймався раніше винятково як методичний посібник. Висновки. Висвітлено значення матеріалів особового архіву українського композитора, піаніста й педагога Віктора Косенка для майбутнього відтворення цілісної мистецької панорами України 1920–1930-х років. Зокрема, інтонаційний аналіз остаточної, опублікованої версії циклу "24 дитячі п’єси для фортепіано" в порівнянні з рукописами попередніх варіантів унаочнює його спорідненість із циклом Прелюдій Фридерика Шопена, глибинну залученість українського композитора до спадку свого улюбленого митця. Дослідження збережених архівних документів дозволяє збагнути глибину змісту косенківських мініатюр, дає можливість розуміння багатоетапного формування задуму, підтверджує природність, але й процесуальність появи готового матеріалу і водночас – глибинний зв’язок зі світовою фортепіанною культурою, наочно презентованою "енциклопедією шопенівських образів". У такий спосіб український композитор оприявнив два світи – безпосередній світ радості дитинства й адаптований під дитяче сприйняття власний душевний світ з його емоційними потрясіннями, неспокоєм, пронизливою тугою за далеким утраченим минулим. "24 дитячі п’єси" – останній завершений фортепіанний твір композитора. І водночас під виглядом зовні невибагливих п’єс-мініатюр – квінтесенція його виконавського й композиторського досвіду, проблемний концептуальний цикл-заповіт. The goal of the research. Inclusion of the Viktor Kosenko's last great piano work in the context of European musical culture, determination of the cycle's place in the overall picture of the artist's creative heritage, refutation of its somewhat frivolous and one-sided understanding. Methodology. Historical and comparative methods, the method of source analysis, elements of complex musicological analysis are ap plied. The scientific novelty of the proposed research consists in the reconstruction of the process of creating the piano cycle of a well-known Ukrainian composer, the introduction of archival working materials into the scientific circulation, tracing the deep multi-level connection with the European piano culture of several national traditions. It is important to rethink the view of Viktor Kosenko's last major piano work: this problematic conceptual cycle-testament was previously perceived exclu sively as a methodical guide. Conclusions. The significance of the materials of the personal archive of the Ukrainian composer, pianist and teacher Viktor Kosenko for the reproduction of the integral artistic panorama of Ukraine of the 1920s and 1930s is highlighted. In particular, the intonation analysis of the final, published version of the cycle "24 Children's Plays for Piano" in comparison with the previous ver sions manuscripts illustrates its kinship with the Preludes cycle by Frederic Chopin, the deep involvement of the Ukrainian composer in the legacy of his favorite ar tist. The study of preserved archival materials allows one to understand the depth of the content of Kosenko's miniatures, provides an opportunity to understand the multi-stage formation of the idea, confirms the naturalness, but also the procedural nature of the finished material appearance, and at the same time – a deep connection with the world piano culture, visually presented in the "encyclopedia of Chopin's images". In this way, the Ukrainian composer revealed two worlds – the immediate world of childhood joy and, adapted to children's perception, his own mental world with its emotional upheavals, restlessness, piercing longing for the distant lost past. "24 Children's Plays" is the last completed piano work of the composer. And at the same time, under the guise of outwardly undemanding miniature plays – the quintessence of his performer and composer's experience, a problematic conceptual cycle-testament.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – дослідити структуру, зміст та склад документів особового архівного фонду видатного українського композитора, педагога, музичного та громадського діяча Льва Миколайовича Ревуцького, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, висвітлити історію надходження, розкрити принципи та особливості систематизації творчих рукописів композитора-педагога. Методологія дослідження. Застосовано історико-порівняльний, хронологічний та статистичний методи структурного аналізу, а також залучено джерелознавчі та текстологічні методи аналізу нотних джерел, завдяки яким було вивчено творчу діяльність Л. М. Ревуцького. Використання цих методів дозволило визначити видовий склад творчих матеріалів, їхні структурні особливості та інформаційний потенціал, а також відновити цілісність окремих творів та їхніх частин. Наукова новизна. Дослідження передбачає залучення до наукового обігу невідомих раніше рукописних матеріалів, які містять інформацію про основні напрями творчої діяльності Л. М. Ревуцького. Дослідження дозволило виділити маловідомі аспекти творчості митця, що поповнило його доробок новими архівними матеріалами. Висновки. Опрацювання особового архівного фонду Л. М. Ревуцького дозволило проаналізувати склад та зміст творчих матеріалів композитора. Виділено основні структурні групи згідно з особливостями творчості митця. З’ясовано, що головними напрямами творчої діяльності, відображеними в рукописах, були інструментальні, вокальні та вокально-інструментальні твори. Важливе місце також посідають сценічні твори, зокрема редагування опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба», а також матеріали педагогічної діяльності та роботи студентських років. Окремий розділ складають нотні рукописи інших осіб, тісно пов’язані з творчою діяльністю Ревуцького. Розглянуто маловідомі творчі матеріали композитора, що має важливе значення для поглиблених подальших досліджень музичної спадщини митця. The aim of the paper is to study the structure, content and documents composition of personal archive of Lev Mykolaiovych Revutskyi, the prominent Ukrainian composer, teacher, musician and public figure, which is stored in the Institute of Manuscriptof V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine; to cover the history of its submission to the archive collection and to reveal the principles and features of systematization of the teacher-composer’s manuscripts. The methodology of the research. The creative activity of Revutskyi is studied with application of historical-comparative, chronological and statistical methods of structural analysis as well as source and text study methods of musical sources analysis. The use of these methods made it possible to determine the typology and document composition of original works, their structural features and informationpotential, as well as to restore the integrity of individual works and their parts. The scientific novelty. This study introduces into scientific circulation previously unknown handwritten materials that reflect the main directions of creative activity of L. M. Revutskyi. This paper highlights little-known aspects of the artiste’s creativity that complements composer ‘s achievement with new interesting archival materials. Conclusions. Description of the personal archive allowed us to analyse the composition and content of L. M. Revutskyi’s musical heritage as well as to outline the main structural groups of his works. It was discovered that the main areas of creative activity represented in the documents studied include instrumental, vocal and vocal-instrumental pieces. The essential part of the documents is devoted to dramatic arts pieces, for instance the editing of M. V. Lysenko’s opera “Taras Bulba”, pedagogical activity and work of his student years. A separate section is devoted to musical manuscripts by other authors closely related to Revutskyi’s creative work and his musical heritage. Little-known aspects of the composer’screativity were considered which is important for further research and honouring the memory of the outstanding artist. Цель работы – исследовать структуру, содержание и состав документов личного архивного фонда выдающегося украинского композитора, педагога, музыкального и общественного деятеля Льва Николаевича Ревуцкого, хранящегося в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, показать историю поступления, раскрыть принципы и особенности систематизации творческих рукописей композитора-педагога. Методология исследования. Применены историко-сравнительный, хронологический и статистический методы структурного анализа, а также привлечены источниковедческие и текстологические методы анализа нотных источников, благодаря которым удалось осветить творческую деятельность композитора-педагога. Использование этих методов позволило определить видовой состав творческих материалов, их структурные особенности и информационный потенциал, а также восстановить целостность отдельных произведений и их частей. Научная новизна. Исследование предполагает введение внаучный оборот неизвестных ранее рукописных материалов, отражающих информацию об основных направлениях творческой деятельности Л. Н. Ревуцкого. Исследование позволило выделить малоизвестные аспекты творчества мастера, дополнило наследие композитора новыми архивными материалами. Выводы. Обработка и описание личного архивного фонда Л. Н. Ревуцкого позволили проанализировать состав и содержание творческих материалов композитора. Выделены основные структурные группы согласно особенностям творчества мастера. Установлено, чтоглавными направлениями творческой деятельности, отраженными в рукописях, были инструментальные, вокальные и вокально-инструментальные произведения. Важное место также занимают сценические произведения, в частности редактирование оперы М. В. Лысенко «Тарас Бульба», а также материалы педагогической деятельности и работы студенческих лет. Отдельный раздел составляют нотные рукописи других лиц, тесно связанные с творческой деятельностью Ревуцкого. Рассмотрены малоизвестные творческие материалы композитора, что имеет важное значение для дальнейших исследований и чествования памяти выдающегося мастера.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

За матеріалами особового архівного фонду українського письменника, поета та журналіста Омеляна Дмитровича Розумієнка висвітлено його життєвий та творчий шлях; проаналізовано склад та зміст документів його особового архівного фонду; визначено коло спілкування митця. In the article we have attempted to dispose the life path of a Ukrainian writer, poet and journalist Omelian Rozumienko, whose original works are practically unknown to the general public. Based on the fond documents, systematized, explored and accepted for state record at the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, we managed to reconstruct O. Rozumienko’s biography and his creative achievements. Presented to science are his poetic and narrative works, as well as the acute and urgent publicistic writings. В статье предпринята попытка восстановить жизненный путь украинского писателя, поэта и журналиста Емельяна Дмитриевича Розумиенко, самобытное творчество которого является практически неизвестным широкой общественности. На основании документов фонда, систематизированных, изученных и принятых на государственный учёт в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, удалось реконструировать биографию Е. Д. Розумиенко и его творческие достижения. В научный оборот включены поэтические и повествовательные произведения деятеля, его острая и злободневная публицистика.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено витоки та діяльність Українського Вільного Університету в Мюнхені, проаналізовано історію надходження архіву УВУ до фондів Інституту рукопису НБУВ, визначено склад та зміст архівного фонду, виділено основні структурні групи документів. The article covers the history of foundation and activity of the Ukrainian Free University, treats the structure and the content of the institution archival fonds which was transferred to the Manuscript Institute of VNLU by the State Service for Control of Cultural Property Transfer over the State Border of Ukraine in 2001. The documents embrace the Munich period of the university activities. The fonds consists of documents in Ukrainian and German languages, which represent a wide scale of the institution activity areas in 1946 through 1998. The fonds materials systematization was conducted by thematical groups reflecting, in particular, the history of foundation and activity of the UFU, reports, chronicle of activities in 1947–1992, anniversary celebrations preparationand carrying, for instance, the Millennium of the Baptism of Russia–Ukraine, the academic activity in the university, correspondence, teaching staff activity documents, research papers etc. Complementary to the documents concerning the UFU, the archival fonds contains also the documental complexes of the Society of Ukrainian Science Promotion, the Society of the Ukrainian Free University Supporters, UFU Foundation in the USA, as well as the Ukrainian social institutions and student organizations in emigration. В статье раскрыта история создания и деятельности Украинского Свободного Университета, рассмотрены состав и содержание архивного фонда этого учреждения, переданного в Институт рукописи НБУВ Государственной службой контроля за перемещением культурных ценностей через государственную границу Украины в 2001 г. Документы охватывают мюнхенский период работы университета. Фонд состоит из документов на украинском и немецком языках, которые широко представляют направления деятельности учреждения от 1946 до 1998 г. включительно. Систематизация материалов фонда осуществлялась по тематическим группам, которые отображали, в частности, историю создания и деятельность УСУ, отчёты, хронику работы за 1947–1992 гг., подготовку и проведение юбилейных торжеств, например, 1000-летия Крещения Руси-Украины, учебный процесс в университете, переписку, документы о деятельности преподавательского состава, научные работы и др. Кроме материалов, касающихся УСУ, в архивном фонде представлены документальные комплексы Общества содействия украинской науке, Общества сторонников Украинского СвободногоУниверситета, Фундации УСУ в США, а также украинских общественных учреждений и студенческих организаций, находящихся в эмиграции.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: вивчення архівних документів, що зберігаються у фондах відділу рукописів Національного закладу імені Оссолінських, цифрові копії яких у жовтні 2019 р. передано до відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника; характеристика матеріалів, які розкривають особливості політично-організаційної діяльності Української народної республіканської партії в 1919–1921 рр. Методологія дослідження: історично-порівняльний і хронологічний методи, джерелознавчий аналіз. Наукова новизна: виявлено та описано корпус документів, які формують знання про розвиток і діяльність Української народної республіканської партії, члени якої суттєво причинилися до роботи уряду УНР, зокрема в тарнівський період; підкреслено історичну унікальність цих матеріалів, виокремлено й охарактеризовано низку оригінальних документів, що розкривають одну із найдраматичніших сторінок української історії загалом та активну діяльність політичної структури, зокрема визначено імена адресатів і адресантів партійного і приватного епістолярію та з'ясовано основну тематику обговорюваних партійних проблем. Висновки: вивчення архівних документів Української народної республіканської партії дозволяє розкрити невідомі грані української історії періоду національно-визвольних змагань загалом, встановити імена партійців, які працювали в уряді УНР, охарактеризувати їхню багатогранну громадсько-політичну й культурну діяльність, а також увести до широкого наукового обігу листи, за якими вдалось отримати відомості про участь у заснуванні партії низки осіб, як-от В. Короліва-Старого, розкрити певні аспекти та фрагменти діяльності партійців, зокрема спростувати факт участі партії в організації державного перевороту під орудою В. Оскілка. The purpose of this study is to explore archival documents from Manuscripts Department of the National Ossolinski Institute. Digitized copies of them became available to researchers of the Manuscripts Department of Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv in October, 2019. The aim of study is to characterize materials revealing political and organizational activity of Ukrainian People's Republican Party in 1919–1921. The methods used for this study included historical and comparative research method, chronological, source study method. Novelty of the study consists of discovering and describing the set of documents shaping knowledge about development and activity of Ukrainian People's Republican Party whose members had been working in the government of Ukrainian People's Republic during Tarniv period as well as emphasizing historical uniquity of these materials, selecting and characterising those witnessing for one of most dramatical pages in the Ukrainian history and particularly of the above-mentioned political structure. Author of the article clarified senders' and adressees' names mentioned in private and party correspondence and outlined main topics and problems that were discussed. Conclusion. The study of archival documents of Ukrainian People's Republican Party gives opportunity to open unknown facts of the Ukrainian history, in particular of the national liberation struggle period, to establish the names of party members working for UPR's government, to characterize their public, political and cultural activity as well as to put into research circulation the correspondence that enabled stating participation of persons like V. Koroliv-Staryi in founding the Party and analyse some problem aspects of Party's members activity, particularly to refute the fact of their participation in organizing the coup d’etate under Volodymyr Oskilko's leadership.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: репрезентація скла-ду та змісту документів архівної спад-щини вченого та організатора нау-ки Івана Петровича Крип’якевича(1886–1967), що є складовою різнихфондів Інституту рукопису Національ-ної бібліотеки України імені В. І. Вер-надського. Методологія дослідженняполягає в застосуванні історико-типо-логічного, історико-хронологічного,історико-системного методів. Зазна-чений методологічний підхід дозво-ляє визначити видовий склад доку-ментів І. П. Крип’якевича в архів-них фондах Національної бібліотекиУкраїни імені В. І. Вернадського та їх-ній інформаційний потенціал для ві-дображення наукової біографії вче-ного. Наукова новизна дослідженняполягає у введенні до наукового обігу архівних документів, що доповнюютьвідомості про життя, діяльність і твор-чість академіка І. П. Крип’якевича, атакож про родину вченого. Виснов-ки. У статті надано характеристикускладу та змісту розпорошених середрізних фондів документів академікаІ. П. Крип’якевича, які умовно систе-матизовані нами за тематично-видо-вим принципом у такі групи: науковіпраці вченого (статті та рецензії); ли-стування, зокрема листи І. П. Крип’я-кевича до керівника Постійної комі-сії для складання біографічного слов-ника діячів України М. М. Могилян-ського за 1927–1929 роки, а такожлисти до С. І. Маслова, П. М. Попова,М. Ю. Брайчевського та ін.; авто-біографічні документи й докумен-ти щодо діяльності вченого на посаді завідуючого відділом стародруків Біб-ліотеки Академії наук УРСР в 1947–1948 роках. Також визначено інфор-маційний потенціал документів науко-вого спадку вченого для дослідженняпитань становлення та розвитку низ-ки допоміжних історичних дисциплінй історії вивчення української науки. The aim of the paper: representation of the composition and content of documents of the archival heritage of the scientist and organizer of science Ivan Petrovych Krypiakevych (1886–1967), which are part of various fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The research methodology consists in the application of historical-typological, historical-chronological, historical-systemic methods. The specified methodological approach makesit possible to determine the type of documents of I. P. Krypiakevych in the archivefonds of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and their informational potential for displaying the scientific biography of the scientist. The scientific novelty of the study consists in the introduction into scientific circulation of archival documents that supplement information about the life, activity and work of Academician I. P. Krypiakevych, as well as about the scientist’s family. Conclusions. The article considers and provides a description of the composition and content of Academician I. P. Krypiakevych’s documents scattered among various fonds, which we conditionally systematized according to the thematic and species principle into the following groups: scientific works of the scientist (articles and reviews); correspondence, inparticular letters from I. P. Krypiakevych to the head of the Permanent Commissionfor Compiling a Biographical Dictionary of Ukrainian Figures M. M. Mohylianskyifor 1927–1929, as well as letters to S. I. Maslov, P. M. Popov, M. Yu. Braichevskyi,etc.; autobiographical documents and documents related to the activity of the scientistas the head of the department of old prints of the Library of the Academy of Sciencesof the Ukrainian Soviet Socialist Republic in 1947–1948. The informational potential of the documents of the scientific heritage of the scientist for the formation and development of a number of auxiliary historical disciplines and the study of the history of Ukrainian science is also determined.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є виявлення та характеристика архівної спадщини М. І. Сагарди, що відклалась у відомчих та особових фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на принципах історизму, наукової об'єктивності та сукупності методів історичного дослідження – історичного, порівняльного, хронологічного, джерелознавчого, архівознавчого, бібліографічного. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше комплексно виявлено та залучено до наукового обігу архівні документи, які стосуються життєвого шляху та трудової діяльності М. І. Сагарди. Здійснено аналіз змісту та складу документів, виконано систематизацію виявлених документальних ресурсів як цілісної інформаційної збірки. Досліджено науковий доробок ученого, його роботи класифіковані за тематичним та хронологічним принципами, встановлено опубліковані та неопубліковані матеріали з його наукової спадщини. На базі архівних джерел реконструйовано життєвий шлях М. І. Сагарди та основні етапи його наукової, педагогічної, трудової діяльності. Визначено інформаційну складову архівної спадщини вченого як джерела з історії бібліотечної справи України і, зокрема, формування спеціалізованих фондів у період заснування та становлення Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Висновки. Архівна спадщина М. І. Сагарди зберігається в різних архівосховищах. Значний комплекс документів ученого відклався в особових, відомчих та комплексних фондах Інституту рукопису НБУВ. Виявлена архівна спадщина включає багатоманітні за жанрами та тематикою матеріали різного походження та комплектування й охоплює період 1918–1933 рр. Об'єднання розпорошеної архівної спадщини М. І. Сагарди в єдиний інформаційний ресурс дозволить ефективніше залучити виявлені документи до наукового обігу та сприяти багатогранному вивченню наукового спадку вченого. The aim of the work is to identify and characterize the archival heritage of M. I. Saharda, which was deposited in the departmental and personal fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The research methodology is based on the principles of historicism, scientific objectivity and a combination of methods of historical research – historical, comparative, chronological, source study, archival study, bibliographic. The scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time archival documents relating to the life and work of M. I. Saharda were comprehensively revealed and brought into scientific circulation. The analysis of the content and composition of documents was carried out, and the systematization of the identified documentary resources as an integral information assembly was also done. The scientific potential of the scientist was investigated, his works are classified according to thematic and chronological principles, published and unpublished materials from his scientific heritage are established. On the basis of archival sources, the life path of M. I. Saharda and the main stages of his scientific, pedagogical, labor activity are reconstructed. The informational components of the archival heritage of the scientist are determined as sources on the history of librarianship in Ukraine and, in particular, the formation of specialized fonds during the founding and formation of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Conclusions. The archival heritage of M. I. Saharda is preserved in various archives. A significant set of documents of the scientist was deposited in the personal, departmental and complex fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The discovered archival heritage includes materials of various genres and topics of various origins and acquisition and covers the period of 1918–1933. The unification of the scattered archival heritage of M. I. Saharda into a single information resource will make it possible to more effectively attract the discovered documents into scientific circulation and contribute to the multifaceted study of the scientific heritage of the scientist.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд: