Публікації випуска

Наведено невідомі раніше документи, які стосуються минулого Полтавщини гетьманських часів, міст і сіл Гадяцького, Лубенського, Миргородського і Полтавського полків, їх соціально-економічної, політичної та церковної історії. Проаналізовано інформаційний потенціал опублікованих документів. The publication presents previously unknown documents on the history of Poltava region in the 17–18th centuries found in the fonds of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The documents cover the past of Poltava region in hetman times, cities and villages of Hadiach, Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastic history. The documents include four conveyances of 1654–1699; a defence universal of 1707 of Lubny colonel Dmytro Zelenskyi to the Holy Protection Church in Lubny and its warden Vasyl Lekhnenko, by which they were released from local taxes and duties; a universal of hetman Danylo Apostol of 1729, by which he confirmed the handover to officer Ivan Lomykovsky of three villages located near Myrhorod on the West and South-West from it; a complaint of gunner Petro Tiuliupa to hetman Ivan Skoropadsky against Hadiach colonel Mykhailo Myloradovych; an excerpt from a list of nuns of Saint Flor and Lavr Monastery of Kyiv, native residents of Poltava region. К публикации представлены неизвестные ранее документы из истории Полтавщины XVII–XVIII ст., найденные в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Документы касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Гадячского, Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории. Это, в частности, четыре купчих 1654–1699 гг.; оборонный универсал 1707 г. лубенського полковника Дмитрия Зеленского Свято-Покровской церкви в Лубнах и ее титарю Василию Лехненко, которым они освобождались от местных повинностей и налогов; универсал гетмана Даниила Апостола 1729 г., которым он подтверждал передачу бунчуковому товарищу Ивану Ломиковскому трех сел, которые находяться вблизи Миргорода на запад и юго-запад от него; жалоба пушкаря Петра Тюлюпы гетману Ивану Скоропадскому на гадяцкого полковника Михаила Милорадовича; выписка из списка монахинь киевского монастыря свв. Флора и Лавра – уроженок Полтавщины.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: здійснення огляду історії зберігання та формування, складу і змісту документів про діяльність п’ятьох єврейських політичних партій в Українській Центральній Раді (1917–1918), які зараз зберігаються в декількох державних архівах м. Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження включає історико-хронологічний, історико-системний та історико-типологічний методи. Вищезазначені методологічні підходи дозволяють прослідкувати складну історію формування та зберігання комплексу документів і визначити склад, зміст і типи документів. Наукова новизна. Аналіз документів єврейських політичних партій як комплексу залучає рідкісні документи з історії єврейського представництва в Української Центральної Ради та революційної доби в Україні до наукового обігу, а також розкриває розвиток архівознавства, утворення нових архівів і принципів архівної роботи. Висновки. Документи п’ятьох єврейських політичних партій про їхню діяльність в Українській Центральній Раді (1917–1918) зараз розподілені у кількох державних архівах Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки НБУВ. Аналізуючи історію їх формування та зберігання, склад і зміст, можемо стверджувати, що більшість документів була єдиним комплексом, частиною однієї колекції з архіву Культур-Ліги. Подальша історія зберігання цих документів може стати предметом для тематичного дослідження з історії радянських архівних установ, колекцій і архівної справи вцілому. . The aim of the research is to review custodial history, structure and content of documents about the activity of five Jewish political parties in the Ukrainian Central Rada (1917–1918), which are now preserved in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.The methodology of the research includes historical-chronological, historical-systematic, and historical-typological approaches. The aforementioned methodological approaches allow to trace the complicated custodial history of the complex of documents and to determine structure, content,and types of documents. The scientific novelty of the paper. The analysis of documents of the Jewish political parties as a complex introduces rare documents from the history of the Jewish representation in the Ukrainian Central Rada and revolutionary period in Ukraine into the scientific circulation, also covers development of archival studies, establishment of new archives and principles of archival work. Conclusions. The documents of five Jewish political parties about their activity in the Ukrainian Central Rada (1917–1918) are now distributed in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Analyzing their custodial history, structure and content, it might be argued that the majority of the documents used to be one complex, a part of one collection from Kultur-lige archives. The further custodial history of these documents might be topic for case study in history of Soviet archival institutions, collections and archival studies in general.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: охарактеризувати документи Головного відомства «Наука» Уповноваженого фюрера у справі нагляду за загальним духовним і світоглядним навчанням та вихованням у НСДАП та пов’язані з ними матеріали інших структур А. Розенберга як джерела щодо ідеологічної складової боротьби Третього рейху проти більшовизму та розкрити їхнє значення для інформаційної або ідеологічної складової окупаційної політики нацистів на окупованих територіях Східної Європи. Методологію дослідження складають історико-архівознавчий, історико-порівняльний методи, а також методи джерелознавчого аналізу. Наукова новизна визначається тим, що матеріали Служби Розенберга, зокрема документи Головного відомства «Наука», досі не були об’єктом окремого комплексного наукового архівознавчого та джерелознавчого розгляду на предмет їх можливого використання як історичних джерел з історії ідеологічної складової нацистської політики щодо окупованих ними територій, нацистського бачення зв’язку науки та ідеології, участі співробітників Головного відомства «Наука» в так званій «ідейній боротьбі» проти більшовизму, збирання наукової інформації на окупованій території країн Східної Європи, зокрема СРСР. Хоча ці документи знайомі німецьким дослідникам, але останні використовували їх як джерела для визначення місця Служби Розенберга в системі НСДАП та її значення для внутрішньої партійної політики у Третьому рейху. Висновки. Здійснений аналіз документів Головного відомства «Наука» Служби Розенберга дозволяє дійти висновків, що низка його документів за 1942–1945 рр., а також пов’язані з ними документи зондерштабу «Наука», який представляв інтереси відомства при Оперативному штабі Розенберга, містять цікаву і цінну інформацію не лише щодо зв’язку націонал-соціалістичної ідеології та науки, а й щодо збирання і опрацювання різноманітної інформації про стан науки в Радянському Союзі, передусім матеріалів наукового змісту, зведених даних про стан радянських наукових установ під час нацистської окупації тощо. Ця інформація досі була мало відома або взагалі не запроваджена до наукового обігу, але вона може стати в нагоді дослідникам історії Другої світової війни. The purpose of the research is to characterize the documents of the Main Office for Science (German: Haupamt Wissenschaft) by the Commissioner of the Fuehrer for the Supervision of the Entire Intellectual and Ideo-logical Schooling and Training of the NSDAP (German: Beauftragter des Führers für die Überwachung der gesamten geistigen und weltanschaulichen Schulung und Erziehung der NSDAP, and related materials of A. Rosenberg’s other structures as the sources on the ideological component of the Third Reich’s struggle against Bolshevism and their significance for information or ideological component of the Nazi occupation policy in the occupied territo-ries of Eastern Europe. The research methodology consists of historical-archival, historical-comparative research methods, source analysis methods. The scientific novelty is determined by the fact that the materials of the Rosenberg Office and the documents of the Main Office for Science, in particular, have not yet been the subject of a separate comprehensive scientific archival and source review for their possible use as the historical sources on the ideological component of Nazi policy, vision of connection between science and ideology, participation of the Main Office for Science in the so-called «ideological struggle» against Bolshevism, collection of scientific informa-tion in the occupied territories of Eastern Europe, in particular, the USSR. Although these documents are familiar to German researchers, the latter used them as the sources to determine the Rosenberg Office›s place in the NSDAP system and its significance for domestic party policy in the Third Reich. Conclusions. The analysis of the documents from the Main Office for Science of the Rosenberg Office allows us to conclude that a number of his documents for 1942–1945, as well as related documents of the Special Staff Science (German: Sonderstab Wissenschaft), which represented the interests of the department at the Special Command Force of Reichsleiter Alfred Rosenberg orReichsleiter Rosenberg Taskforce (German: Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg), contain the interesting and valuable information not only on the connection between National Socialist ideology and science but also on the collection and processing of various information about the state of science in the Soviet Union, especially the materials of scientific content, consolidated data about state of Soviet scientific institutions during the Nazi occupation, etc. This information has so far been little known or not introduced into scientific circulation at all, but it may be useful to researchers of the history of World War II.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомих рукописних текстів із білоруського медоситництва ХVІІ ст., що сприятиме вивченню історико-кулінарної спадщини на теренах Великого князівства Литовського. Адже старопольські рецептури питних медів ХVІІ ст., збережені у шляхетських рукописних зібраннях, є доволі рідкісними археографічними джерелами, яким присвячуються студії не лише українських, а й білоруських, литовських, польських істориків. Методологія обґрунтована принципами публікації старопольських рукописних історичних джерел ХVІ–ХIX ст., а також визначенням старопольської фахової термінології ХVІІ–ХVIII ст. Наукова новизна роботи полягає в першій публікації двох старопольських рецептур питного меду ХVII ст. з білоруських земель Великого князівства Литовського та визначенні їхніх особливостей у порівнянні з іншими рецептурами з медоситництва в Речі Посполитій. У публікації до польських текстів рецептур надається їхній переклад українською мовою, також здійснений уперше. Водночас до рецептур, на підставі фахових та довідкових видань, укладений Словник старопольських кулінарних, господарсько-побутових і метрологічних термінів, а також доданий перелік латинських слів та виразів, які зустрічаються в тексті. Висновки. Інформативна цінність запропонованих до публікації рецептур полягає в тому, що вони віддзеркалюють регіональні традиції медоваріння, оскільки походять із північно-західної частини білоруських земель – з Міра та з Холопенич, що є істотним для вивчення історії медоситництва у Великому князівстві Литовському. Наявність рецептур питного меду ХVІІ ст. свідчить про практичну зацікавленість шляхтича Миколая Млечка, який застосовував досвід місцевих фахівців-медоварів у власному маєтку Холопеничі. The aim of work is to introduce for scholarly circulation scarcely known manuscript texts in Belarusian mead manufacturing of the 17th century, and thus facilitate the study of historical culinary heritage on the terrain of the former Grand Duchy of Lithuania. Old Polish mead recipes of the 17th century, preserved in manuscript collections of the szlachta (nobility) are quite rare archaeographic sources that attract the studies of not only Ukrainian, but also Belarusian, Lithuanian, and Polish historians. The methodology is grounded on the principles of publication of old Polish manuscript historical sources of the 14th–19th centuries, as well as definition of the old Polish special terminology of the 17th–18th centuries. The scientific novelty of the work is in the first publication of two old Polish mead recipes of the 17th century from Belarusian lands of the Grand Duchy of Lithuania and definition of their peculiarities in comparison to other mead recipes in the Polish-Lithuanian Commonwealth. The publication of the Polish texts of the recipes provides the Ukrainian translation which has been done for the first time. In addition to the recipes, on the basis of professional and reference publications, the Glossary of the old Polish culinary, household, and metrological terms has been compiled, and the list of Latin words and phrases met in the text was supplemented. Conclusions. The informative value of the published recipes is in the fact that they represent the regional mead manufacturing traditions; they originate from the North-Western part of the Belarusian lands (from Mir and Khalopyenichy), and thus are essential for the research of the mead manufacturing history in the Great Duchy of Lithuania. The availability of the 17th century mead recipes might also demonstrate the practical interest of the nobleman Mykolai Mlechko who used the experience of local professional mead manufacturers in his own estate in Khalopyenichy. Цель работы состоит во введении в научный оборот малоизвестных рукописных текстов по белорусскому медоварению ХVІІ в., что способствует изучению историко-кулинарного наследия на землях Великого княжества Литовского. Cтаропольские рецептуры питных медов ХVІІ в., сохранившиеся в шляхетских рукописных собраниях, являются достаточно редкими археографическими источниками, которым посвящаются исследования не только украинских, но и белорусских, литовских и польских историков. Методология основана на принципах публикации старопольских рукописных исторических источников ХVІ–ХIX вв., а также предусматривает определение старопольской специальной терминологии ХVІІ–ХVIII вв. Научная новизна работы предполагает публикацию двух старопольских рецептур питного меда ХVII в. из белорусских земель Великого княжества Литовского и определение их особенностей по сравнению с другими рецептурами медосытництва в Речи Посполитой. При публикации польских текстов рецептур приводится, соответственно, их перевод на украинский язык, также осуществленный впервые. На основе специальных и справочных изданий к рецептурам был составлен Словарь старопольских кулинарных, хозяйственно-бытовых и метрологических терминов, а также прилагается список латинских слов и выражений, встречающихся в тексте. Выводы. Информационная ценность опубликованных рецептур состоит в том, что они отражают региональные традиции медоварения, берущие начало в северо-западной части белорусских земель – в Мире и Холопеничах, что важно для изучения истории медосытництва в Великом княжестве Литовском. Тексты рецептур питного меда ХVІІ в. свидетельствуют о практическом подходе шляхтича Николая Млечко, применившего опыт местных медоваров в своем имении Холопеничи.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У публікації представлені, насамперед, публічно-правові акти – універсали та листи гетьманів і полковників (усього 19 документів – універсали та лист Івана Самойловича, Івана Скоропадського, Данила Апостола, полковників Андрієвича, Кочубея, Новицького). Деякі документи взято з копій довоєнного часу, оригінали яких зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. У цілому опубліковані тут документи проливають додаткове світло на історію Полтавщини ХVІІ–ХVІІІ ст., передусім на політичні аспекти. In this article, we continue to publish sources on the history of Poltava region, launched in the previous issue of the collection of articles of the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine “Manuscript and Book Heritage of Ukraine. Archeographic Research of Unique Archival and Librarian Funds” (Is. 21). This time public-law acts – the universals and the letters of hetmans and colonels (in total, 19 documents – universals and letters of Ivan Samoilovich, Ivan Skoropadsky, Daniel Apostle, Colonels Kirill Andreevich, Paul Apostle, Joachim Gorlenko, Vasily Kochubey and especially Ilya Novitsky) are presented. The earliest is the document of Prince Jeremiah Vishnevetsky, concerning the management of the estates of the prince – the city of Chyhyryn-Dibrova . Other categories of documents are also presented: the obligations of priests, purchase deeds, letters. Some documents are taken from copies of the prewar time, the originals of which are deposited in the Russian State Archive of Ancient Acts. They cover the events of the initial period of the Ruin. In general, the documents published here shed additional light on the history of Poltava in the 17th and 18th centuries, especially its political aspects. The article contains previously unknown documents relating to the past of the Hetman period in Poltava region, the towns and villages of Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastical history, such poorly studied sotnias as Ostapivska, cities flooded with artificial Dnieper reservoirs in the 20th century – Chyhyryn-Dibrova; some of the Princely genera(Iskra). The annexes contain a register of the document relating to the history of the village of Zubany, whose inhabitants took part in the famous anti-feudal uprising of the eighteenth century. The information potential of the published documents is analyzed. В данном материале продолжаем публикацию источников по истории Полтавщины, начатую в предыдущем выпуске сборника статей Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского «Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів» (вып. 21). На этот раз представлены публично-правовые акты – универсалы и письма гетманов и полковников (всего 19 документов – универсалы и письма Ивана Самойловича, Ивана Скоропадского, Даниила Апостола, полковников Кирилла Андреевича, Павла Апостола, Иоакима Горленко, Василия Кочубея и особенно Ильи Новицкого). Наиболее ранним является документ князя Иеремии Вишневецкого, касающийся управления владениями князя – городом Чигирин-Диброва. Представлены и другие категории документов: обязательства священников, купчие, письма. Некоторые документы взяты из копий довоенного времени, оригиналы которых хранятся в Российском государственном архиве древних актов. Они освещают события начального периода Руины. В целом опубликованные здесь документы проливают дополнительный свет на историю Полтавщины XVII–XVIII вв., особенно на ее политические аспекты. В публикации приводятся неизвестные ранее документы, котрые касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории, таких малоизученных сотен, как Остапьевская, городов, которые затоплены искусственными днепровскими водохранилищами в ХХ в. – Чигирин-Диброва, некоторых старшинских родов (Искры). В дополнениях приводится регест документа, относящегося к истории села Зубани, жители которого участвовали в известном антифеодальном восстании ХVIII в. Анализируется информационный потенциал публикуемых документов.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є аналіз та залучення до наукового обігу запозичених іноземних рецептур у старопольському кухарському рукопису «Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia» ХVІІІ ст., що сприятиме вивченню історико-кулінарної спадщини на теренах українсько-польського пограниччя в ХVIІ–XVIII ст. Методологія ґрунтується на принципах дослідження старопольських рукописних рецептур ХVІ–ХVIII ст., яке варто залучити до розвідок інтердисциплінарного характеру, оскільки поряд із висвітленням історичного та культурно-антропологічного аспектів вважається за доцільне не оминати увагою і мовознавчі питання. Наукова новизна. На матеріалі рукопису розглянуті та проаналізовані рецептури з точки зору їх історико-культурних впливів на кухню українсько-польського пограниччя ХVІІ–ХVІІІ ст. Завдяки певним запозиченням з інших етнічних традицій зафіксовано низку новаційних страв, розглянуто їхні походження, техніки, специфіку смакових комбінацій. Охарактеризовано запозичені кулінарні терміни, зокрема й рідкісні, такі, що не відображаються у фахових словниках ХVI–ХVIII ст. Висновки. Розглянуті в рукопису «Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia» іноземні впливи та запозичення, поряд із традиційним досвідом, сприяли розвиткові кухарських практик на східних теренах Корони в ХVIІ–XVIII ст. На підставі аналізу рецептур простежується спадковість історико-кулінарних традицій. Іноземні способи зазвичай наведені в тексті в адаптованому вигляді. У ХVІІ–ХVІІІ ст. визначаються центральноєвропейські історико-культурні впливи та запозичення: найдавнішими в тексті є угорські та чеські страви, які, за висновками Я. Думановського, походять зі старопольського «Kuchmistrzostwa» ХVІ ст. Знаковими були італійські та, насамперед, французькі кулінарні тенденції, які, завдяки їхній популярності, відзначені в барокових рецептурах нефранцузького походження – угорських, німецьких. Оригінальністю вирізняються способи приготування десертів з німецької кулінарної традиції. Загалом, це був значний поштовх до розвитку мовних процесів, насамперед старопольської фахової термінології, що, зокрема, спричинило еволюцію жанру кухарських книг у ХVІІ–ХVІІІ ст. The aim of the work is to analyze and involve in scientific circulation borrowed foreign recipes in the Old Polish culinary manuscript "Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia" of the 18th century, which will contribute to the study of historical and culinary heritage on the Ukrainian-Polish borderland in the 17th–18th centuries. The methodology is based on the principles of research of the Old Polish manuscripts of the 16th–18th centuries, which should be involved in interdisciplinary research, as along with the coverage of historical and cultural-anthropological aspects it is considered necessary to deal with linguistic issues. Scientific novelty. The recipes from the point of view of their historical and cultural influences on the cuisine of the Ukrainian-Polish borderland of the 17th–18th centuries are considered and analyzed on the material of the manuscript. Due to certain borrowings from other ethnic traditions, a number of innovative dishes have been recorded, their origin, techniques, and specifics of taste combinations have been considered. Borrowed culinary terms are characterized, in particular rare ones, such that they are not reflected in the professional dictionaries of the 16th–18th centuries. Conclusions. The foreign influences and borrowings considered in the manuscript "Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia", along with traditional experience, contributed to the development of culinary practices in the eastern part of the Crown in the 17th–18th centuries. On the basis of the analysis of recipes the heredity of historical and culinary traditions is traced. Foreign methods are usually given in the text in an adaptive form. In the 17th and 18th centuries, Central European historical and cultural influences and borrowings are determined: the oldest in the text are Hungarian and Czech dishes, which, according to Ya. Dumanovskyi, originate from the Old Polish "Kuchmistrzostwo" of the 16th century. Significant were the Italian and, above all, French culinary trends, which, due to their popularity, are noted in the Baroque recipes of non-French origin – Hungarian, German. The ways of desserts from the German culinary tradition are distinguished by their originality. In general, this was a significant impetus to the development of language processes, primarily in the Old Polish professional terminology, which, in particular, led to the evolution of the genre of cookbooks in the 17th and 18th centuries.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано структуру та склад документів архівного фонду члена-кореспондента АН УРСР М. Г. Крейна, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Доведено цінність матеріалів даного фонду як важливого джерела для сучасних науковців у галузі математики, а також у дослідженні проблеми моментів, теорії інтегральних рівнянь, математичної теорії коливань та різних проблем функціонального аналізу. The article analyses the structure and composition of the archival fund documents of M. G. Krein, the corresponding member of the Academy of Sciences of USSR, stored in the Institute of Archival Science of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The author proves the value of this fund materials as an important source for contemporary scholars in the field of mathematics as well as the study of the problem of moments, the theory of integral equations, mathematical theory of vibrations and different problems of functional analysis. Проанализирована структура и состав документов архивного фонда члена-корреспондента АН УССР М. Г. Крейна, хранящегося в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Доказано ценность материалов данного фонда как важного источника для современных учёных в области математики, а также в исследовании проблемы моментов, теории интегральных уравнений, математической теории колебаний и различных проблем функционального анализа.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є аналіз структури і змісту рукопису монографії А. Ю. Кримського «Історія хазар», що зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, та пояснення обставин її написання. Методологія дослідження базується на принципах історизму, наукової об’єктивності та сукупності методів історичного дослідження – історичного, порівняльного, хронологічного, джерелознавчого, архівознавчого, бібліографічного. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше було досліджено не лише зміст роботи «Історія хазар», але й проаналізовано походження окремих частин рукопису монографії. Певні фрагменти роботи зберігаються також поза межами Інституту рукопису – в Науково-дослідному центрі орієнталістики ім. О. Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія». Але вони дублюють частину аркушів, що зберігаються у фондах ІР НБУВ. Вдалося встановити, що робота складається з двох великих частин, які за змістом заперечують одна одну. Велике наукове значення має частина, де описані події після VI ст. Вона була в основному закінчена до 1936 р. Частина з викладом подій до VI ст. не має великої наукової ваги, бо базується на марристських позиціях. Вона була написана в 1937 р. З огляду на біографію А. Ю. Кримського, виходить, що першу частину вчений встиг створити до того, як проти нього почалися репресії. А другу – в дусі ідей М. Я. Марра – академік змушений був написати на засланні у Звенигородці. Це, очевидно, його врятувало, адже в 1937 р. репресії проти нього тимчасово послабилися. Висновки. Велика робота А. Ю. Кримського «Історія хазар», рукопис якої зберігається у фондах ІР НБУВ, є видатною подією в історії хазарознавства. Особливо це стосується основної частини, присвяченої подіям після VI ст. На жаль, не знайдені початкові й останні сторінки цієї частини «Історії хазар». Отож, на майбутнє, є ще шанс опублікувати більш повний варіант великої роботи українського вченого. The aim of the work is to analyze the structure and content of the manuscript of monograph “History of the Khazars” by A. Yu. Krymskyi, which is stored in the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, and also to explain the circumstances of its writing. The research methodology is based on the principles of historicism, scientific objectivity and a combination of methods of historical research – historical, comparative, chronological, source study, archival study, bibliographic. The scientific novelty of the research is that firstly not only the content of the monograph “History of the Khazars” was studied, but also the origin of certain parts of the manuscript of the monograph was analyzed. Some fragments of this work are also stored outside the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine – in the O. Pritsak Research Center for Oriental Studies of the National University of “Kyiv-Mohyla Academy”. However, they duplicate of the sheets, which stored in the fonds of the Institute of Manuscript. We know, the research consists of two large parts that contradict each other. The part, where the events after the 6th century AD are described, has a great scientific importance. It was mainly completed before 1936. The part, where the events before the 6th century AD are described, does not have a great scientific significance, because it is written according to the N. Marr’s positions. It was completed in 1937. According to the biography of A. Yu. Krymskyi, we can believe that a purely scientific part of monograph by A. Yu. Krymskyi was completed before the repressions against him. A. Yu. Krymskyi had written a part according to the ideas of N. Marr during the exile in Zvenyhorodka. It saved him, because in 1937 the repression against him was temporarily decreased. Conclusions. A great work “History of the Khazars” by A. Yu. Krymskyi, the manuscript of which is stored in the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, is an outstanding event in the history of Khazar studies. It is especially true of the main part, dedicated to the events after the 6th century AD. Unfortunately, the first and last pages of the main part of the “History of the Khazars” have not been found. Therefore in the future we will have a chance to publish a more complete version of the great research of the Ukrainian scholar.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

В історико-книгознавчому дослідженні відображені проблеми заснування та функціонування фундаментальної бібліотеки вищого навчального закладу м.Києва – Комерційного інституту, утворення спеціалізованих підрозділів та комплектування фондів їх бібліотек. The historical-bibliological research deals with thte issues of foundation and operation of te fundamental library of the highest educational insitution of Kyiv - the Commercial institute, creation of the specialised departments and their book acquisition in particular.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Серед паперів маріупольського протопопа Трифілія Карацоглу є три документи з власноручними підписами останнього митрополита Готії та Кафи Ігнатія Гозадинова. Документи, складені російською та турецькою (караманлійським письмом) мовами, були призначені для протоієрея Трифілія Карацоглу в період переселення греків з Криму та облаштування їх у Надазов’ї. У статті представлені тексти документів, переклад з турецької, коментарі. There are three documents signed by the last Metroplitan of Gothia and Kafa Ignatius Gozadinov in the archives of the archpriest Trifillius Karatsoglu. The archives had been acquainted by the Odessa Society of History and Antiquities in 1914 from the Azov Greeks. Now the collection is kept in the depositories of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. Тhe documents were adressed to archpriest Trifillius Karatsoglu. Two documents were written in Russian, and one was written in Turkish with Hellenic (Karamanli) script. The return of Metropolitan and archpriest from Saint Petersburg to Samara Saint Michael monastery in autumn of 1779 is the subject of two documents, while the third one is the permit for Trifillius Karatsoglu for the trip to Kateynoslav in May 1782 in order to sanctify the Greek Church. Full texts of the documents, the translation of the Karamanli text and comments are peresented. Среди бумаг мариупольского протопопа Трифиллия Карацоглу, переданных в Одесское общество истории и древностей в 1914 г. из греческого Приазовья и хранящихся в настоящее время в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, находятся три документа с собственноручными подписями последнего митрополита Готии и Кафы Игнатия Гозадинова. Все три документа предназначены протоиeрею Трифиллию Карацоглу. Два из них составлены на русском языке и один на турецком – греческим (караманлийским) письмом. В двух документах речь идет о возвращении митрополита и протоиерея из Санкт-Петербурга в Самарский Свято-Николаевский монастырь осенью 1779 г. Третий документ является пропуском для поездки протоиерея Трифиллия в Екатеринослав в мае 1782 г. для освящения греческой церкви. В статье представлены тексты документов, перевод караманлийского текста и комментарии

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі джерел зібрано інформацію про агіографічну літературу в бібліотеках одинадцяти римо-католицьких монастирів Луцької/Луцько-Житомирської діецезії, подано її узагальнюючу характеристику і окреслено її роль як одного із засобів формування духовності чернечих осередків та використання у місійній діяльності. The article covers the factual material about the hagiographical literature in the libraries of 11 roman-catholic friaries on the territory of Lutsk/Lutsk-Zhytomyr diecese in the XVII–XIX centuries: Berestia, Kremenets, Lutsk and Ostroh Jesuit Colleges, Berdychiv and Vyshnivets friaries of barefooted Carmelites, Berestechko, Lutsk and Teofipol Trinitarian friaries, Dederkaly and Kremenets friaries of Franciscan reformats. It rests upon the original sources: old-printed books from the named libraries, manuscript catalogues of the Berdychiv Carmelites’ library and the Volyn orthodox ecclesiastical seminary’s library, the manuscript inventory of the Lutsk Jesuit College. The general survey of the editions about the lives of the saints, ascetics and clergy men of the Christian Church from the libraries’ fonds has been done. This literature played an important role in the formation of the spirituality of monastic communities and was used for individual reading, divine service, sermons preparation, in iconography and painting. The information about hagiographical editions is accompanied by historical and bibliographical commentaries. В статье представлен фактографический материал об агиографической литературе в фондах библиотек одиннадцати католических монастырей Луцкой/Луцко-Житомирской диецезии: Брестского, Кременецкого, Луцкого, Острожского иезуитских коллегиумов, Бердичевского и Вишневецкого монастырей босых кармелитов, Берестецкого, Луцкого и Теофипольского тринитарских монастырей, Дедеркальского и Кременецкого монастырей отцов реформатов. Источниковедческой базой публикации являются старопечатные издания из фондов названных библиотек, два рукописных каталога – библиотеки Бердичевского монастыря босых кармелитов и Волынской православной духовной семинарии и инвентарь библиотеки Луцкого иезуитского коллегиума. Собранная информация свидетельствует о том, что житийный репертуар достаточно широко представлен в монастырских библиотеках, хотя количественно не был доминирующим в библиотечных фондах. Агиографическая литература использовалась для индивидуального чтения, при богослужениях, при подготовке проповедей, в иконографии и живописи

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є введення останнього великого фортепіанного твору Віктора Косенка до контексту європейської музичної культури, визначення місця циклу в загальній картині творчого спадку митця, спростування його подекуди дещо легковажного й однобічного розуміння. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу, елементів комплексного музикознавчого аналізу тощо. Наукова новизна пропонованої розвідки полягає в реконструкції процесу створення фортепіанного циклу знаного українського композитора, введенні до наукового обігу архівних робочих матеріалів, простеженні глибинного багаторівневого зв’язку з європейською фортепіанною культурою кількох національних традицій. Важливим є переосмислення погляду на останній великий фортепіанний твір Віктора Косенка: цей проблемний концептуальний цикл-заповіт сприймався раніше винятково як методичний посібник. Висновки. Висвітлено значення матеріалів особового архіву українського композитора, піаніста й педагога Віктора Косенка для майбутнього відтворення цілісної мистецької панорами України 1920–1930-х років. Зокрема, інтонаційний аналіз остаточної, опублікованої версії циклу "24 дитячі п’єси для фортепіано" в порівнянні з рукописами попередніх варіантів унаочнює його спорідненість із циклом Прелюдій Фридерика Шопена, глибинну залученість українського композитора до спадку свого улюбленого митця. Дослідження збережених архівних документів дозволяє збагнути глибину змісту косенківських мініатюр, дає можливість розуміння багатоетапного формування задуму, підтверджує природність, але й процесуальність появи готового матеріалу і водночас – глибинний зв’язок зі світовою фортепіанною культурою, наочно презентованою "енциклопедією шопенівських образів". У такий спосіб український композитор оприявнив два світи – безпосередній світ радості дитинства й адаптований під дитяче сприйняття власний душевний світ з його емоційними потрясіннями, неспокоєм, пронизливою тугою за далеким утраченим минулим. "24 дитячі п’єси" – останній завершений фортепіанний твір композитора. І водночас під виглядом зовні невибагливих п’єс-мініатюр – квінтесенція його виконавського й композиторського досвіду, проблемний концептуальний цикл-заповіт. The goal of the research. Inclusion of the Viktor Kosenko's last great piano work in the context of European musical culture, determination of the cycle's place in the overall picture of the artist's creative heritage, refutation of its somewhat frivolous and one-sided understanding. Methodology. Historical and comparative methods, the method of source analysis, elements of complex musicological analysis are ap plied. The scientific novelty of the proposed research consists in the reconstruction of the process of creating the piano cycle of a well-known Ukrainian composer, the introduction of archival working materials into the scientific circulation, tracing the deep multi-level connection with the European piano culture of several national traditions. It is important to rethink the view of Viktor Kosenko's last major piano work: this problematic conceptual cycle-testament was previously perceived exclu sively as a methodical guide. Conclusions. The significance of the materials of the personal archive of the Ukrainian composer, pianist and teacher Viktor Kosenko for the reproduction of the integral artistic panorama of Ukraine of the 1920s and 1930s is highlighted. In particular, the intonation analysis of the final, published version of the cycle "24 Children's Plays for Piano" in comparison with the previous ver sions manuscripts illustrates its kinship with the Preludes cycle by Frederic Chopin, the deep involvement of the Ukrainian composer in the legacy of his favorite ar tist. The study of preserved archival materials allows one to understand the depth of the content of Kosenko's miniatures, provides an opportunity to understand the multi-stage formation of the idea, confirms the naturalness, but also the procedural nature of the finished material appearance, and at the same time – a deep connection with the world piano culture, visually presented in the "encyclopedia of Chopin's images". In this way, the Ukrainian composer revealed two worlds – the immediate world of childhood joy and, adapted to children's perception, his own mental world with its emotional upheavals, restlessness, piercing longing for the distant lost past. "24 Children's Plays" is the last completed piano work of the composer. And at the same time, under the guise of outwardly undemanding miniature plays – the quintessence of his performer and composer's experience, a problematic conceptual cycle-testament.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – дослідити структуру, зміст та склад документів особового архівного фонду видатного українського композитора, педагога, музичного та громадського діяча Льва Миколайовича Ревуцького, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, висвітлити історію надходження, розкрити принципи та особливості систематизації творчих рукописів композитора-педагога. Методологія дослідження. Застосовано історико-порівняльний, хронологічний та статистичний методи структурного аналізу, а також залучено джерелознавчі та текстологічні методи аналізу нотних джерел, завдяки яким було вивчено творчу діяльність Л. М. Ревуцького. Використання цих методів дозволило визначити видовий склад творчих матеріалів, їхні структурні особливості та інформаційний потенціал, а також відновити цілісність окремих творів та їхніх частин. Наукова новизна. Дослідження передбачає залучення до наукового обігу невідомих раніше рукописних матеріалів, які містять інформацію про основні напрями творчої діяльності Л. М. Ревуцького. Дослідження дозволило виділити маловідомі аспекти творчості митця, що поповнило його доробок новими архівними матеріалами. Висновки. Опрацювання особового архівного фонду Л. М. Ревуцького дозволило проаналізувати склад та зміст творчих матеріалів композитора. Виділено основні структурні групи згідно з особливостями творчості митця. З’ясовано, що головними напрямами творчої діяльності, відображеними в рукописах, були інструментальні, вокальні та вокально-інструментальні твори. Важливе місце також посідають сценічні твори, зокрема редагування опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба», а також матеріали педагогічної діяльності та роботи студентських років. Окремий розділ складають нотні рукописи інших осіб, тісно пов’язані з творчою діяльністю Ревуцького. Розглянуто маловідомі творчі матеріали композитора, що має важливе значення для поглиблених подальших досліджень музичної спадщини митця. The aim of the paper is to study the structure, content and documents composition of personal archive of Lev Mykolaiovych Revutskyi, the prominent Ukrainian composer, teacher, musician and public figure, which is stored in the Institute of Manuscriptof V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine; to cover the history of its submission to the archive collection and to reveal the principles and features of systematization of the teacher-composer’s manuscripts. The methodology of the research. The creative activity of Revutskyi is studied with application of historical-comparative, chronological and statistical methods of structural analysis as well as source and text study methods of musical sources analysis. The use of these methods made it possible to determine the typology and document composition of original works, their structural features and informationpotential, as well as to restore the integrity of individual works and their parts. The scientific novelty. This study introduces into scientific circulation previously unknown handwritten materials that reflect the main directions of creative activity of L. M. Revutskyi. This paper highlights little-known aspects of the artiste’s creativity that complements composer ‘s achievement with new interesting archival materials. Conclusions. Description of the personal archive allowed us to analyse the composition and content of L. M. Revutskyi’s musical heritage as well as to outline the main structural groups of his works. It was discovered that the main areas of creative activity represented in the documents studied include instrumental, vocal and vocal-instrumental pieces. The essential part of the documents is devoted to dramatic arts pieces, for instance the editing of M. V. Lysenko’s opera “Taras Bulba”, pedagogical activity and work of his student years. A separate section is devoted to musical manuscripts by other authors closely related to Revutskyi’s creative work and his musical heritage. Little-known aspects of the composer’screativity were considered which is important for further research and honouring the memory of the outstanding artist. Цель работы – исследовать структуру, содержание и состав документов личного архивного фонда выдающегося украинского композитора, педагога, музыкального и общественного деятеля Льва Николаевича Ревуцкого, хранящегося в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, показать историю поступления, раскрыть принципы и особенности систематизации творческих рукописей композитора-педагога. Методология исследования. Применены историко-сравнительный, хронологический и статистический методы структурного анализа, а также привлечены источниковедческие и текстологические методы анализа нотных источников, благодаря которым удалось осветить творческую деятельность композитора-педагога. Использование этих методов позволило определить видовой состав творческих материалов, их структурные особенности и информационный потенциал, а также восстановить целостность отдельных произведений и их частей. Научная новизна. Исследование предполагает введение внаучный оборот неизвестных ранее рукописных материалов, отражающих информацию об основных направлениях творческой деятельности Л. Н. Ревуцкого. Исследование позволило выделить малоизвестные аспекты творчества мастера, дополнило наследие композитора новыми архивными материалами. Выводы. Обработка и описание личного архивного фонда Л. Н. Ревуцкого позволили проанализировать состав и содержание творческих материалов композитора. Выделены основные структурные группы согласно особенностям творчества мастера. Установлено, чтоглавными направлениями творческой деятельности, отраженными в рукописях, были инструментальные, вокальные и вокально-инструментальные произведения. Важное место также занимают сценические произведения, в частности редактирование оперы М. В. Лысенко «Тарас Бульба», а также материалы педагогической деятельности и работы студенческих лет. Отдельный раздел составляют нотные рукописи других лиц, тесно связанные с творческой деятельностью Ревуцкого. Рассмотрены малоизвестные творческие материалы композитора, что имеет важное значение для дальнейших исследований и чествования памяти выдающегося мастера.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

За матеріалами особового архівного фонду українського письменника, поета та журналіста Омеляна Дмитровича Розумієнка висвітлено його життєвий та творчий шлях; проаналізовано склад та зміст документів його особового архівного фонду; визначено коло спілкування митця. In the article we have attempted to dispose the life path of a Ukrainian writer, poet and journalist Omelian Rozumienko, whose original works are practically unknown to the general public. Based on the fond documents, systematized, explored and accepted for state record at the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, we managed to reconstruct O. Rozumienko’s biography and his creative achievements. Presented to science are his poetic and narrative works, as well as the acute and urgent publicistic writings. В статье предпринята попытка восстановить жизненный путь украинского писателя, поэта и журналиста Емельяна Дмитриевича Розумиенко, самобытное творчество которого является практически неизвестным широкой общественности. На основании документов фонда, систематизированных, изученных и принятых на государственный учёт в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, удалось реконструировать биографию Е. Д. Розумиенко и его творческие достижения. В научный оборот включены поэтические и повествовательные произведения деятеля, его острая и злободневная публицистика.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено витоки та діяльність Українського Вільного Університету в Мюнхені, проаналізовано історію надходження архіву УВУ до фондів Інституту рукопису НБУВ, визначено склад та зміст архівного фонду, виділено основні структурні групи документів. The article covers the history of foundation and activity of the Ukrainian Free University, treats the structure and the content of the institution archival fonds which was transferred to the Manuscript Institute of VNLU by the State Service for Control of Cultural Property Transfer over the State Border of Ukraine in 2001. The documents embrace the Munich period of the university activities. The fonds consists of documents in Ukrainian and German languages, which represent a wide scale of the institution activity areas in 1946 through 1998. The fonds materials systematization was conducted by thematical groups reflecting, in particular, the history of foundation and activity of the UFU, reports, chronicle of activities in 1947–1992, anniversary celebrations preparationand carrying, for instance, the Millennium of the Baptism of Russia–Ukraine, the academic activity in the university, correspondence, teaching staff activity documents, research papers etc. Complementary to the documents concerning the UFU, the archival fonds contains also the documental complexes of the Society of Ukrainian Science Promotion, the Society of the Ukrainian Free University Supporters, UFU Foundation in the USA, as well as the Ukrainian social institutions and student organizations in emigration. В статье раскрыта история создания и деятельности Украинского Свободного Университета, рассмотрены состав и содержание архивного фонда этого учреждения, переданного в Институт рукописи НБУВ Государственной службой контроля за перемещением культурных ценностей через государственную границу Украины в 2001 г. Документы охватывают мюнхенский период работы университета. Фонд состоит из документов на украинском и немецком языках, которые широко представляют направления деятельности учреждения от 1946 до 1998 г. включительно. Систематизация материалов фонда осуществлялась по тематическим группам, которые отображали, в частности, историю создания и деятельность УСУ, отчёты, хронику работы за 1947–1992 гг., подготовку и проведение юбилейных торжеств, например, 1000-летия Крещения Руси-Украины, учебный процесс в университете, переписку, документы о деятельности преподавательского состава, научные работы и др. Кроме материалов, касающихся УСУ, в архивном фонде представлены документальные комплексы Общества содействия украинской науке, Общества сторонников Украинского СвободногоУниверситета, Фундации УСУ в США, а также украинских общественных учреждений и студенческих организаций, находящихся в эмиграции.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: репрезентація скла-ду та змісту документів архівної спад-щини вченого та організатора нау-ки Івана Петровича Крип’якевича(1886–1967), що є складовою різнихфондів Інституту рукопису Національ-ної бібліотеки України імені В. І. Вер-надського. Методологія дослідженняполягає в застосуванні історико-типо-логічного, історико-хронологічного,історико-системного методів. Зазна-чений методологічний підхід дозво-ляє визначити видовий склад доку-ментів І. П. Крип’якевича в архів-них фондах Національної бібліотекиУкраїни імені В. І. Вернадського та їх-ній інформаційний потенціал для ві-дображення наукової біографії вче-ного. Наукова новизна дослідженняполягає у введенні до наукового обігу архівних документів, що доповнюютьвідомості про життя, діяльність і твор-чість академіка І. П. Крип’якевича, атакож про родину вченого. Виснов-ки. У статті надано характеристикускладу та змісту розпорошених середрізних фондів документів академікаІ. П. Крип’якевича, які умовно систе-матизовані нами за тематично-видо-вим принципом у такі групи: науковіпраці вченого (статті та рецензії); ли-стування, зокрема листи І. П. Крип’я-кевича до керівника Постійної комі-сії для складання біографічного слов-ника діячів України М. М. Могилян-ського за 1927–1929 роки, а такожлисти до С. І. Маслова, П. М. Попова,М. Ю. Брайчевського та ін.; авто-біографічні документи й докумен-ти щодо діяльності вченого на посаді завідуючого відділом стародруків Біб-ліотеки Академії наук УРСР в 1947–1948 роках. Також визначено інфор-маційний потенціал документів науко-вого спадку вченого для дослідженняпитань становлення та розвитку низ-ки допоміжних історичних дисциплінй історії вивчення української науки. The aim of the paper: representation of the composition and content of documents of the archival heritage of the scientist and organizer of science Ivan Petrovych Krypiakevych (1886–1967), which are part of various fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The research methodology consists in the application of historical-typological, historical-chronological, historical-systemic methods. The specified methodological approach makesit possible to determine the type of documents of I. P. Krypiakevych in the archivefonds of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and their informational potential for displaying the scientific biography of the scientist. The scientific novelty of the study consists in the introduction into scientific circulation of archival documents that supplement information about the life, activity and work of Academician I. P. Krypiakevych, as well as about the scientist’s family. Conclusions. The article considers and provides a description of the composition and content of Academician I. P. Krypiakevych’s documents scattered among various fonds, which we conditionally systematized according to the thematic and species principle into the following groups: scientific works of the scientist (articles and reviews); correspondence, inparticular letters from I. P. Krypiakevych to the head of the Permanent Commissionfor Compiling a Biographical Dictionary of Ukrainian Figures M. M. Mohylianskyifor 1927–1929, as well as letters to S. I. Maslov, P. M. Popov, M. Yu. Braichevskyi,etc.; autobiographical documents and documents related to the activity of the scientistas the head of the department of old prints of the Library of the Academy of Sciencesof the Ukrainian Soviet Socialist Republic in 1947–1948. The informational potential of the documents of the scientific heritage of the scientist for the formation and development of a number of auxiliary historical disciplines and the study of the history of Ukrainian science is also determined.

Попередній перегляд: