Публікації випуска

Запропонований історіографічний огляд українського модусу слов’янофільства як історіософського феномену. Розглядається українофільство, що ідентифікується з українським національно-патріотичним рухом ХІХ ст.; з’ясовуються його витоки, подібність і відмінність від російського слов’янофільства, визначається роль Миколи Костомарова у процесі національної та цивілізаційної ідентичності українців, його прагнення утвердити офіційний статус малоруського наріччя (української мови). The article provides a historiographic review of a Ukrainian modus of Slavophilism as a historiosophic phenomenon, and Slavophilism is covered as a social and literature movement of Ukrainian intellectual elite, which originated approximately in the mid-19th century. Moderate activity of Slavophilists initially did not bother officials. But establishment of the “Basis” Ukrainian almanac (1861–1862) in Petersburg and scientific theoretical and publicistic activity of M. Kostomarov induced a negative reaction of the government and supporters of the “single Russian nation”. In the polemics concerning his article “Two Russian nations”, where the issue of commonness and dissimilarities between the Great Russians and South Russians was raised, and the right of the latter for education in native language was justified, the scientist was blamed in the Ukrainophilism and separatism. M. Kostomarov defined the hierarchy of national identity of Ukrainians as Slavonic, Great Russian, South Russian and Little Russian. Through the power of his scientific publicistic talent he influenced the society by inducing a desire to join the process of the nation creation in the intellectual elite. В статье представлен историографический обзор украинского модуса славянофильства как историософского феномена, а славянофильство рассматривается как общественно-литературное движение украинской интеллигенции, зародившееся приблизительно в середине ХІХ в. Умеренная деятельность славянофилов поначалу не раздражала чиновничий аппарат. Но открытие в Петербурге украинского альманаха «Основа» (1861–1862 гг.) и научно-теоретическая и публицистическая деятельность Н. Костомарова вызвали негативную реакцию правительства и сторонников «единой российской нации». В полемике по поводу статьи Н. Костомарова «Две русские народности», где поднимался вопрос общности и различий великороссов и южнороссов, и обосновывалось право последних учиться на родном языке, ученого обвинили в украинофильстве и сепаратизме. Иерархию национальной идентичности украинцев Н. Костомаров определял как Славянскую, Великорусскую, Южнорусскую, Малорусскую. Силой своего научно-публицистического таланта он влиял на общество, возбуждая у интеллектуальной элиты желание присоединиться к процессу создания нации.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Аналіз репрезентації візуальних жіночих образів в українському друкованому плакаті 1940–1980 рр. дозволив авторові дійти висновку, що соціальна роль жінки в радянському суспільстві зазначеного періоду обумовлена певними ідеологічними вимогами та що візуальне втілення образу жінки трансформується відповідно до них. Про це свідчать матеріали зібрання українського друкованого плаката ХХ ст. відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. The article is devoted to the critical review of representation of visual women’s images in Ukrainian printed posters of the period of the 1940–1980s, when a woman’s social role in the Soviet society was conditioned by specific ideological requirements. Ukrainian printed posters distinctively and immediately created a legitimate example of a perfect “socially beneficial” Soviet woman. Although in different social political moments of the country’s history meaningful accents shifted toward current events. Thus, during the World War II in the compositional space center there were placed three women’s figures representing the wide-scale heroism of female workers, female combats and female peasants. On Ukrainian posters of the 1970s women were depicted joyful and happy, which had an ideological implicative denoting a visual demonstration of Soviet people life improvement. Still women always had secondary positions in the compositions also depicting men, which secured a non-priority role for women in the Soviet social hierarchy. Статья посвящена критическому рассмотрению репрезентации визуальных женских образов в украинском печатном плакате 1940–1980 гг., периоде, когда социальная роль женщины в советском обществе была обусловлена определенными идеологическими требованиями. Украинский печатный плакат ярко и оперативно создавал легитимный образец идеальной «общественно-полезной» советской женщины. Однако в разные социально-политические моменты истории страны содержательные акценты смещались в сторону происходящих событий. Так, во время Второй мировой войны в центр композиционного пространства помещаются три женские фигуры, олицетворяющие массовый героизм женщин-работниц, женщин-фронтовичек и женщин-крестьянок. На украинских плакатах 1970-х годов женщины изображаются радостными, счастливыми, что имело идеологический подтекст, обозначая визуальную демонстрацию улучшения жизни советских людей. И все же в композициях рядом с мужчинами женским образам всегда отводилось второстепенное место, что закрепляло за женщиной неприоритетную роль в советской социальной иерархии.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Запропоновано відомості про кількісний та мовний стан київської газетної періодики 1919 р., визначено характерні риси денікінського режиму в Україні, встановлено тематику періодичних видань, що в такий чи інший спосіб реагували на стан соціально-економічного і духовного життя тогочасної України, зокрема висвітлювали робітниче та селянське питання, проблеми профспілкового руху, врегулювання грошового обігу, ситуацію в українській кооперації, забезпечення Києва продовольством, проблеми української школи, діяльність Української академії наук за білогвардійської влади тощо. The article provides data on the quantitative and lingual composition of Kyiv newspaper periodicals in 1919 – the period of Kyiv occupation by Denikin’s troops, and defines the characteristic features of this regime. Based on the analysis of 1919 Kyiv periodicals, the author establishes principal thematic complexes revealing the state of socioeconomic and spiritual life of Ukraine in that time, in particular, Denikin’s government aiming at the implementation of land legislation, which would return pre-revolutionary productive relations in villages; definition of a role and place of trade union movement for uniting Ukrainian workers; regulation of monetary circulation due to the White Guard ban of the Soviet money; food provision for Kyiv; Ukrainian school problems; financial support of national education, creation and operation of the National Education Foundation, collecting funds to support Ukrainian schools; activity of the Ukrainian Academy of Sciences during the Denikin’s regime; development of the national culture and art, etc. В статье предлагаются сведения о количественном и языковом составе киевской газетной периодики в 1919 г. – периоде оккупации Киева деникинскими войсками, определены характерные черты этого режима. На основании анализа периодических изданий Киева 1919 г. установлены основные тематические комплексы, раскрывающие состояние социально-экономической и духовной жизни Украины того времени, в частности: ориентация деникинской власти на внедрение земельного законодательства, которое бы возвратило дореволюционные производственные отношения в селе; определение роли и места профсоюзного движения в деле объединения украинских рабочих; урегулирование денежного оборота в связи с запретом белогвардейской властью советских денег; обеспечение Киева продовольствием; проблемы украинской школы; материальная поддержка национального образования, создание и деятельность Фонда национального образования, сбор средств в помощь украинским школам; деятельность Украинской академии наук при деникинском режиме; развитие национальной культуры и искусства и др.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті систематизовано основний масив вітчизняної історіографії, виділено загальні та спеціальні дослідження з теми. Проаналізовано науковий доробок українських учених, створений як у добу Радянської держави, так і в часи незалежності України, що стосується еміграції українців до Канади, суспільно-політичного життя діаспори в міжвоєнний період і впливу на нього імміграційної політики країни. In the article the bulk of domestic historiography is systematized, general and special studies on the topic are distinguished. The scientific achievements of Ukrainian scientists, created both at the age of the Soviet state and at the time of the independence of Ukraine concerning the emigration of the Ukrainian immigrants to Canada, social and political life of the Diaspora in the interwar period and the impact on it of the immigration policy of the country are analyzed. The changes in the methods and methodology of the Soviet and contemporary historiography are reflected, the causes of these differences with taking into consideration the periodization of the national historical thought development are analyzed. It has been noted, the source base of the national Diaspora studies is substantially extending due to the transfer of previously inaccessible Canadian archives to Ukraine. The author states, that the Ukrainian ethnic group in Canada has mostly been researched by the Diaspora scientists. It is ascertained how deeply certain questions were enlightened, and what problems require further research. В статье систематизирован основной массив отечественной историографии, выделены общие и специальные исследования по теме. Проанализированы научные наработки украинских ученых, созданные как в эпоху Советского государства, так и во времена независимости Украины, касающиеся эмиграции украинских переселенцев в Канаду, общественно-политической жизни диаспоры в межвоенный период и влияния на него иммиграционной политики страны. С учетом периодизации развития отечественной исторической мысли отображены изменения в методике и методологии советской и современной историографии, проанализированы причины таких различий. Отмечено, что источниковая база отечественного диаспороведения существенно расширяется в связи с передачей недоступных ранее канадских архивов в Украину. Констатируется, что в большей степени украинская этническая группа в Канаде исследована диаспорными учеными. Выяснена степень глубины разработки тех или иных вопросов и то, какие именно проблемы требуют дальнейших наработок.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано поняття "дипломатичний архів", вказано на специфіку організації українського дипломатичного архіву, надано характеристику його складу і змісту з точки зору джерельного значення для вивчення історії дипломатичної та консульської служби. В інституційній складовій українського дипломатичного архіву виокремлено три категорії: галузевий державний архів Міністерства закордонних справ України; історичний дипломатичний архів, що зберігається в неспеціалізованих архівах; дипломатичний архів української еміграції, що міститься в зарубіжних архівах. In the article the author analyzes a concept of a "diplomatic archive", surveys the specifics of the Ukrainian diplomatic archive organization, characterizes its composition and contents with a view to its significance as a source for the research of the history of diplomatic and consular service. Reviewed is the specifics of the institutional aspect of the Ukrainian diplomatic archive, specified are three constituents of the archive: industrial state archive of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine; historical diplomatic archive deposited at unspecialized archives; diplomatic archive of Ukrainian emigration deposited at foreign archives. Analyzed are the details of the documental complexes compiled during the conduct of the activities of the foreign service and its organs in 1917–1923. These documental complexes, deposited at the fonds of the Central State Archive of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, State Archive of Kyiv Oblast, State Archive of Kyiv and other archival institutions, constitute a source for the study of the history of Ukrainian diplomacy. В статье проанализировано понятие "дипломатический архив", исследована специфика организации украинского дипломатического архива, охарактеризован его состав и содержание с точки зрения значения как источника для изучения истории дипломатической и консульской службы. Рассмотрены особенности институционального аспекта украинского дипломатического архива, выделены три его составляющие: отраслевой государственный архив Министерства иностранных дел Украины; исторический дипломатический архив, хранящийся в неспециализированных архивах; дипломатический архив украинской эмиграции, хранящийся в зарубежных архивах. Детально проанализированы документальные комплексы, сформированные в деятельности внешнеполитического ведомства и его органов в 1917–1923 гг., хранящиеся в фондах Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины, Государственного архива Киевской области, Государственного архива г. Киева и других архивных учреждений как источник по истории украинской дипломатии

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано донесення співробітника Оперативного штабу Розенберґа Олександра Гімпеля як історичні джерела щодо діяльності німецьких бібліотекарів в Україні під час окупації за часів Другої світової війни, охарактеризовано завдання та професійні інтереси німецьких бібліотекарів на службі в нацистських окупаційних структур, а також коротко висвітлено біографію О. Гімпеля та його діяльність в Україні в 1942 р. На основі донесень О. Гімпеля узагальнено зібрану ним інформацію стосовно основних бібліотек Харкова, Дніпропетровська та Маріуполя в 1942 р. Висвітлено засади політики місцевої влади відносно бібліотек, фактори, що на неї впливали, її результати, представлено пропозиції О. Гімпеля як бібліотечного фахівця про подальшу долю цих бібліотек. The article analyzes documented reports provided by the Einsatzstab’s Reichsleiter Rosenberg (Reichsleiter Rosenberg Taskforce or ERR) specialist Alexander Himpel as a historical source. They shed light on the activities of German librarians in Ukraine during the occupation of the Second World War times in relation to the general German policy regarding the book collections of occupied countries. In general, tasks and professional interests of German librarians in service of the occupational authorities have been characterized. Besides, A. Himpel’s biography and his activity in Ukraine in 1942 have been briefly overviewed. The information he collected about main libraries of Ukrainian cities Kharkiv, Dnipropetrovsk (now Dnipro) and Mariupol has been analyzed, primarily the information on the condition and volume of their book collections, the displacement of their library core holdings. The article sheds light on basic principles of the local authorities’ policy regarding the libraries and its results. The suggestions for further destiny of these libraries made by A. Himpel as a librarian have also been highlighted. В статье проанализированы донесения сотрудника Оперативного штаба Розенберга Александра Гимпеля как исторические источники, раскрывающие деятельность немецких библиотекарей в Украине во время оккупации времен Второй мировой войны на фоне немецкой политики в отношении книжных собраний оккупированных стран, в целом охарактеризованы задачи и профессиональные интересы немецких библиотекарей на службе у оккупационных структур, а также кратко освещена биография А. Гимпеля и его деятельность в Украине в 1942 г. На основании донесений А. Гимпеля обобщена собранная им информация об основных библиотеках Харькова, Днепропетровска и Мариуполя в 1942 г., прежде всего о состоянии и количестве их собраний, а также касательно перемещения библиотечных фондов. Освещены предпосылки политики местной власти касательно библиотек, ее результаты, представлены предложения А. Гимпеля как специалиста библиотечного дела относительно дальнейшей судьбы этих библиотек

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено склад зібрання українського плаката ХХ ст. з фондів відділу образотворчих мистецтв НБУВ, зокрема періоду другої половини 1960 – початку 1980-х років; проаналізовано ідеологічне навантаження українського друкованого плаката в умовах тоталітаризму; наведено приклади візуальних втілень відомих плакатних гасел; окреслено основні тенденції розвитку тематики та художніх особливостей українського друкованого плаката брежнєвських часів. The article concentrates on the research of Ukrainian printed posters of the second half of the 1960s – early 1980s from the collection of the 20th century Ukrainian cinema posters at Fine Arts Department of V. Vernadsky National Library of Ukraine. The author considers a poster as an ideological weapon, able to create within a totalitarian system a "parallel reality" required for the formation of mass political consciousness and the distraction of society from real social problems. The article brings examples of new visual embodiments of well-known poster mottos. Besides that, the author sketches main tendencies in the development of topics and artistic peculiarities of the Ukrainian printed posters of Brezhnev times. In particular, emphasized is one of the main features of printed posters, which is the use of visual artistic clichés, exaggerated monumentality and generalization, relevant to the propagandistic tendencies of those times, namely creation of convenient ideological stereotypes which would conduce demolishing of individuality. Статья посвящена изучению украинского печатного плаката второй половины 1960 – начала 1980-х годов из собрания украинского плаката ХХ века из фондов отдела изобразительных искусств Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Автор рассматривает плакат как идеологическое оружие, способное в условиях тоталитарной системы создавать "параллельную реальность", необходимую для формирования политического сознания масс и отвлечения от решения реальных общественных проблем. Автор приводит примеры новых визуальных воплощений известных плакатных лозунгов, а также определяет основные тенденции развития тематики и художественных особенностей украинского печатного плаката брежневских времен, в частности акцентирует внимание на одной из его основных черт – использовании визуальных художественных штампов, тяготении к монументальности и обобщениям, что соответствовало тогдашней пропагандистской тенденции – созданию удобных идеологических стереотипов, способствующих нивелированию личности

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Здійснено спробу дослідження творчого спадку А. Ю. Кримського (1871–1942) з огляду на його мовознавчі зацікавлення, зокрема висвітлено витоки його формування як мовознавця взагалі і як дослідника української мови зокрема. На основі аналізу листування А. Ю. Кримського визначено вплив П. Г. Житецького на його становлення як дослідника українського правопису. Представлено документальні свідчення про участь А. Ю. Кримського в лінгвістичній дискусії стосовно змін у галицькому правописі. Охарактеризована науково-організаторська діяльність А. Ю. Кримського в галузі мовознавства, зокрема в Українській академії наук, її фахових комісіях та мовознавчих установах, на тлі українізації, що проводилася радянськими державними органами в 20-х роках ХХ ст. The development of Ukrainian science in general and Ukrainian linguistics in particularis associated with Agathangel Krymsky (1871–1942). The article examines his heritage in the research of sources and the development of the norms of Ukrainian orthography. It is one of the areas in which the talent of Agathangel Krymsky was realized in his early age. During his studies at Moscow Lazarev Institute of Oriental Languages Agathangel Krymsky published numerous articles in Lviv journals, as it was the only opportunity for him to publish his works in Ukrainian. At that time Agathangel Krymsky started his correspondence with such renowned Ukrainians as Ivan Franko, Borys Grinchenko, Vasyl Levitsky. The issue of Ukrainian spelling rules was constantly raised in their letters. They also held the discussion in Galician journals. Agathangel Krymsky covered the issue in his article "Our language adversity and how to settle this trouble" published in a magazine "Zoria" (1891). The academician developed Ukrainian linguistics within the system of the Ukrainian Academy of Sciences as well and took part in the development of spelling rules in 1928. He was also the first director of the Institute of the Ukrainian scientific language. С именем Агатангела Ефимовича Крымского (1871–1942) связано становление украинской науки вообще и украинского языкознания в частности. В статье исследуется его творческое наследие по изучению истоков и развития норм украинской орфографии. Это одна из тех отраслей знаний, где ещё в ранней юности проявился его талант. Во время своей учёбы в московском Лазаревском институте восточных языков он активно печатался во львовских журналах, поскольку только там мог это делать на украинском языке. В этот период Крымский начинает переписываться с выдающимися украинскими деятелями: Иваном Франко, Борисом Гринченко, Василием Левицким. Тема правил украинской орфографии поднималась ними постоянно. Заочная дискуссия велась и на страницах галицких журналов. Крымский посвятил этому вопросу свою статью "Наша язикова скрута та спосіб зарадити лихові" в журнале "Зоря" (1891). В системе Украинской академии наук академик Крымский также развивал украинское языкознание, участвовал в разработке правил правописания 1928 г. Был первым директором Института украинского научного языка

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті досліджено процеси формування спектру періодичних видань АН УРСР у 1950-х рр. у взаємозв’язку з науковою діяльністю АН УРСР. Розглянуто фактори впливу та причини трансформації видавничої діяльності в цей період, прослідковано історію започаткування нових журналів. Доведено, що збільшення кількості наукових журналів пов’язане з активним розвитком в АН УРСР досліджень у традиційних та нових галузях науки. During the 1950s the Academy of Sciences editions program faced substantial changes. On the background of the brisk development of the research in traditional and new scientific fields there was a quantity increase of the periodicals, especially journals. It was caused by the change in the dynamics of scientific research during this time period, appearance and development of new scientific fields and dynamic gain in the number of young scientists. The editions increase appeared in several directions: by organization of journals of institutions founded in the system of the Academy of Sciences with a view to develop new scientific fields (journals "Automatics", "Applied Mechanics"); by transformation of institutions’ periodicals existing as scholarly works and transactions (journals "Soviet Literature Studies", "Ukrainian Historical Journal"); by continuation of editions previously published in academic institutions (journals "Ukrainian Physical Journal", "Popular Art and Ethnography"). New editions foundation and old editions transformation influenced several problems solution all at once. Ukrainian scientists’ researches results were published immediately, which had a substantial influence on the acknowledgement of their priority in certain scientific fields. Increased circulation of published journals made a provision for a wide spreading of information on new scientific achievements among the researchers and practical production workers, which was of vital importance in the context of progressive growth of manufacturing in the country. На протяжении 1950-х гг. в репертуаре изданий Академии наук происходят существенные изменения. На фоне активного развития исследований в традиционных и новых научных направлениях значительно возрастает количество периодических изданий. Это происходит за счёт учреждения журналов, недавно созданных институтов ("Автоматика", "Прикладная механика"), преобразования таких изданий, как научные труды и записки ("Советское литературоведение", "Украинский исторический журнал"); путём возобновления ранее публиковавшихся изданий ("Украинский физический журнал", "Народное творчество и этнография"). Возникновение новых и трансформация старых изданий способствовали решению сразу нескольких проблем. Стали оперативно публиковаться результаты исследований украинских учёных, что существенно влияло на признание их приоритета в определённых научных направлениях. Увеличение тиражей журналов обеспечивало более широкое распространение информации о новых научных достижениях в среде учёных-исследователей и производственников-практиков, что имело существенное значение в условиях постепенного наращивания производства в стране

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті на основі публіцистичних матеріалів М. Грушевського з рубрики "До наших читачів", уміщених на шпальтах народних тижневиків "Село" і "Засів", висвітлено історію та особливості видання української селянсько-робітничої дореволюційної періодики. The article characterizes the period starting from the revolution of 1905, when periodicals publishing in Ukrainian language became possible on the territory of subRussian Ukraine. The stage of national press formation and establishment is illustrated. Through the examples of public weekly newspapers “Village” and “Sowing” we havere presented the history of Ukrainian workers’ and peasants’ prerevolutionary periodicals and shown how a Ukrainian historian and state figure M. S. Hrushevsky contributed to it. The analyzed publicistic materials of M. S. Hrushevsky from the column “To our readers” in a weekly newspaper “Village” provide the information on the tasks of Ukrainian workers’ and peasants’ periodicals including the development and status enhancement of Ukrainian language and the enlightenment of Ukrainian nation. Two messages of M. S. Hrushevsky to the subscribers of a weekly newspaper "Sowing" bear evidence of the difficulties of Ukrainian newspapers publishing. Besides that, presented is the historiography relevant to the subject of the article. В статье дана характеристика периода после революции 1905 г., в котором на территории подроссийской Украины появилась возможность издания периодической прессы на украинском языке, освещён этап зарождения и становления национальной прессы. На примерах функционирования народных еженедельников "Село" и "Засів" отображена история украинской крестьянско-рабочей дореволюционной периодики, роль и место в ней выдающегося украинского историка и государственного деятеля М. С. Грушевского. Проанализированные публицистические материалы М. С. Грушевского из рубрики "К нашим читателям" в еженедельнике "Село" дают информацию о задачах украинской крестьянско-рабочей периодики, которые, в частности, состояли в развитии и укреплении престижа украинского языка, повышении уровня народного просвещения. Два обращения М. С. Грушевского к подписчикам еженедельника "Засів" свидетельствуют о трудностях с изданием украинских газет. Кроме того, в статье представлена историография по теме

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Здійснено огляд українських періодичних видань діаспори Канади, що виходили в 1918–1939 роках, як історичного джерела. Розкрито їхній інформаційний потенціал та проаналізовано значення як виразника думки громадськості. The survey of Ukrainian periodical editions of the diaspora in Canada, published in 1918–1939s, as a historical source for studying social and political situation in the diaspora has been carried out. Their information potential has been revealed, the classification of newspapers and magazines has been given and their significance as an exponent of public opinion, its ideological orientation has been analyzed. The difference of opinions expressed by Ukrainian periodicals, discussions and conflicts between them possible in the diaspora, but impermissible in the Soviet Ukraine are researched in the article. The influence of press on social processes among Ukrainians in emigration is shown. Their activities in the prevention of Ukrainians of diaspora assimilation by the local population is noted. Произведён обзор украинских периодических изданий диаспоры Канады, которые издавались в 1918 – 1939 годах, как исторического источника для изучения общественно-политической ситуации в диаспоре. Раскрыт их информационный потенциал, осуществлена классификация газет и журналов и проанализировано их значение в роли выразителя мнения общественности, его идеологических ориентаций. В статье исследовано различие взглядов, выражаемых украинскими периодическими изданиями, дискуссии и конфликты между ними, которые были возможными в диаспоре, но исключались в Советской Украине. Показано влияние прессы на общественные процессы среди украинцев в эмиграции. Отмечена их деятельность в предохранении украинцев диаспоры от ассимиляции местным населением.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено історію періодичних видань літературної групи «Авангард», здійснено їхній статистичний аналіз, з’ясовано причини еволюційних процесів, надано характеристику змін у тематико-типологічному складі та жанрових особливостях періодичних видань. Визначено специфіку «Бюлетеню «Авангарду» та «Мистецьких матеріалів «Авангарду» як видань одного з лівих напрямів української літератури доби культурного ренесансу 20-х років ХХ ст. – конструктивного динамізму, їхнє місце і роль у системі ідеологічної та соціокультурної комунікації в УСРР 1928–1929 рр. In the article we highlight the history of periodical editions of the literary group «Avangard», submit their statistical analysis, investigate the causes of evolutionary processes, characterize the changes in thematic-typological content and genre features of the periodicals. We have defined the features of «Avangard» Bulletin» and «Avangard»Art Materials» as the editions of one of the leftist directions of Ukrainian literature of cultural renaissance of the 20’s. The group «Avangard» declared the loyalty to the October Revolution ideas, argued against the underdevelopment and petty bourgeoisie, strived to struggle for «actual modern Europeanism in art technique». The main art style of the revolutionary epoch the «Avangard» group members defined as a «constructive dynamism», which based on achievements of science and technique. In the article we have attempted to characterize the place and role of the group periodical editions in the system of ideological and socio-cultural communication in USSR in 1928–1929. В статье освещается история периодических изданий литературной группы «Авангард», подаётся их статистический анализ, выясняются причины эволюционных процессов, характеризуются изменения в тематико-типологическом составе и жанровых особенностях периодических изданий. Определена специфика «Бюллетеня «Авангарда» и «Художественных материалов «Авангарда» как изданий одного из левых направлений украинской литературы эпохи культурного ренессанса 20-х годов. Группа «Авангард» провозглашала верность идеям октябрьской революции, выступала против отсталости и мещанства, стремилась бороться за «действительный современный европеизм в художественной технике». Основным художественным стилем революционной эпохи члены группы «Авангард» считали «конструктивный динамизм», который базировался на достижениях науки и техники. В статье предпринята попытка охарактеризовать место и роль периодических изданий группы в системе идеологической и социокультурной коммуникации в УССР 1928–1929 гг.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено київські періодичні видання з огляду на їхню важливість як джерела вивчення історії Української гетьманської держави 1918 р. Матеріали київської преси згруповано за тематичними ознаками, визначено склад та зміст столичної періодики за доби Української Держави. In the article the Kyiv periodicals as an important source of studying the history of Ukrainian Hetman state in 1918 are investigated. The Kyiv press materials are grouped according to their themes. The composition and contents of the Kyiv periodicals of the Ukrainian State times are distinguished. Исследованы киевские периодические издания, учитывая их важность как источника изучения истории Украинского гетманского государства 1918 г. Материалы киевской прессы сгруппированы по тематическим признакам, определены состав и содержание столичной периодики в эпоху Украинского Государства.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто та проаналізовано види джерел, що дозволяють системно реконструювати основні віхи життя і діяльності наукових співробітників Національної академії наук України періоду 1950–1960-х років, а також розкрито шляхи здійснення такої реконструкції. The paper discusses and analyzes the types of sources that can systematically reconstruct the scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine life and work milestones during the 1950s–1960s as well as the ways of implementation of this reconstruction. Рассмотрены и проанализированы виды источников, позволяющих системно реконструировать основные вехи жизни и деятельности научных сотрудников Национальной академии наук Украины периода 1950-1960-х годов, а также раскрыты пути осуществления такой реконструкции.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто напрями, зміст, спеціалізацію дисертацій, присвячених дослідженню релігійної преси, що охоплюють наукові галузі філологічних та історичних наук, соціальних комунікацій. The article covers the direction, content, and specialisation of dissertations dedicated to the study of religious press covering science fields of philology, history and social communications. Рассмотрены направления, содержание, специализация диссертаций, посвящённых исследованию религиозной прессы, охватывающих научные области филологических и исторических наук, социальных коммуникаций.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано листування М. Грушевського зі співробітниками редакції журналу «Літературно-науковий вістник» і висвітлено особливості виходу в світ та редакційну роботу ЛНВ київського періоду, зокрема стосунки М. Грушевського з працівниками редакції. In the article the specialties of publishing and editorial work in LSH of Kyiv period, represented in M. Hrushevsky’s correspondence with the magazine’s editorial staff, are taken up. It was shown, with a help of epistles, in what way M. Hrushevskyi cooperated with the technical workers of the editorial staff during the process of magazine’s edition. Проанализированы переписки М. Грушевского с сотрудниками редакции журнала «Литературно-научный вестник» и освещены особенности выхода в свет и редакционную работу ЛНВ киевского периода, в частности отношения М. Грушевского с работниками редакции.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Йдеться про втілення в мистецтві українського плаката образу Т. Г. Шевченка – знакової постаті історії і культури України. Систематизовано плакати за функціональною приналежністю, художньо-образним втіленням та композиційним розв’язанням, подано основні види трансформації образу поета, – від безпосередньої портретної візуалізації до художньої інтерпретації творчої спадщини, і визначення його ролі у соціокультурному просторі. The article deals with the embodiment of T. Shevchenko, a significant person in Ukrainian history and culture, in the Ukrainian poster art. The author systematizes posters featuring the poet image on their functional attachment, artistic and figurative embodiment and compositional resolution. She also gives the main types of the poet image transformation: from the direct portrait visualization to the creative interpretation of the artistic heritage. The article also covers the poet role in the sociocultural environment. Речь идёт о воплощении в искусстве украинском плаката образа Т. Г. Шевченко - знаковой фигуры истории и культуры Украины. Систематизированы плакаты по функциональной принадлежности, художественно-образным воплощениям и композиционным решениям, представлены основные виды трансформации образа поэта - от непосредственной портретной визуализации к художественной интерпретации творческого наследия и определение его роли в социокультурном пространстве.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано склад періодичних та продовжуваних видань з фонду родового книжкового зібрання Урбановських та Стажинських, що нині є складовою фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, здійснено спробу характеристики кожного з наявних видань. The author analyses the composition of the periodical and continued editions of the Urbanovsky and Stazinsky family book collection which now is a part of the fund of the librarian and historic collections department of the Vernadsky National Library of Ukraine. She also characterises every available edition. Проанализирован состав периодических и продолжающихся изданий из фонда родового книжного собрания Урбановских и Стажинских, ныне являющегося составной частью фонда отдела библиотечных собраний и исторических коллекций Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, предпринята попытка характеристики каждого из имеющихся изданий.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Йдеться про докорінні зміни в розвитку й функціонуванні українського друкованого плаката, що відбулися під впливом певних соціокультурних умов у період з другої половини 1980-х до початку 1990-х років ХХ ст. Розглядається тематика плаката та його художньо-стилістичні особливості, номіновані обставини, що спричинили зникнення з обігу масового друкованого плаката й появу концептуального авторського плаката, який цілком перейшов до сфери графічного дизайну. . The article deals with the fundamental changes in the development and functioning of the Ukrainian printed broadsheet caused by certain social-cultural circumstances in the period from the 2nd half of the 1980s up to the beginning of the 1990s of the 20th century. The author analyzes the subject range of the broadsheet pictorial art and its artistic-stylistical characteristics, reveals the factors that predetermined the disappearance of the popular printed broadsheet and caused the spreading of the conceptual auteur broadsheet, that made a complete shift to the domain of graphic design.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено історію створення та зміст «Літературного зошита» – літературно-мистецького додатка до заснованої українськими політичними емігрантами газети «Українські вісті» (Німеччина, 1947 рік). The history of the appearance and content of the “Literary notebook” - literary and artistic attachment to the Ukrainian political emigrates founded newspaper “Ukrainian news” (Germany, 1947) was researched.

Попередній перегляд: