Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглядаються основні віхи життєвого шляху та наукової діяльності М.М. Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Дослідження присвячене становленню М.М. Бережкова як особистості та науковця, формуванню його наукових інтересів у сфері середньовічної історії Росії упродовж першого періоду його життя та діяльності (1850–1878). The main stages of life and scientific biography of M. M. Berezhkov, professor of Russian history at the Nizhyn Institute of History and Philology of prince Bezborodko, are outlined. The paper deals with the formation of M. M. Berezhkov as a personality and researcher, the cocncentration of his scientific interests in the sphere of the medieval history of Russia during the first period of his life and activities.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Здійснено публікацію спогадів М. М. Бережкова (1850 - 1932) - професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька, присвячених його наставнику, відомому російському історику, професору Санкт-Петербурзького університету К. М. Бестужеву-Рюміну (1826 - 1897), які уточнюють сторінки біографії обох учених, розкривають окремі сторони їхнього наукового світогляду. The researcher undertakes publication of the memoires of M. M. Berezhkoff (1850 – 1932), professor of Russian history of the Prince Bezborodko Nizhyn history and philology institute. The memoires are dedicated to his teacher, a famous Russian historian, professor of the University of Sankt-Petersburg K. M. Bestuzheff-Riumin (1826 - 1897); they specify some biography details of the both scholars and give a certain notion of their scientific views.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено життя і діяльність видатного фахівця в галузі гідробіології члена-кореспондента НАН України Тамари Сергіївни Петіпи. Проаналізовано структуру та документальний склад фонду особового походження Т.С. Петіпи, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Доведено цінність документів даного фонду як важливого джерела для сучасних науковців у галузі планктонології та морської екології. In the article the author defines the structure and describes the documentary contents of the T.S. Petipa personal archives, the last providing the source basis for research into the life and activities of the scientist.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано окремі твори викладачів і магістерські дисертації студентів Київської духовної академії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.), в яких порушувалась актуальна, водночас дискусійна проблема всеслов’янського єднання. Доводиться, що викладачі, а також студенти з південнослов’янських країн, які навчались в академії, в ідею всеслов’янського єднання вкладали духовно-православний, а не політичний зміст; показано, що в духовно-культурній основі ця ідея наближалась до слов’янофільства. This article analyses the individual teachers’ works and master degree holders’ dissertations of Kyiv Ecclesiastical Academy graduates (the second half of the XIXth century and the beginning of the XXth century) who rose the disputable problem of all-Slavic unity. The article tries to prove that both the teachers and the students of the South Slavic countries, who studied at the Academy, put into the idea of Slavic unity ecclesiastical and Orthodox content rather than political one. It is proved that the idea of ecclesiastical – cultural sense was equal to the Slavic idea. Проанализированы отдельные произведения преподавателей и магистерские диссертации студентов Киевской духовной академии (вторая половина XIX - начало ХХ в.), в которых поднималась актуальная, одновременно дискуссионная проблема всеславянского единения. Доказывается, что преподаватели, а также студенты из южнославянских стран, которые учились в академии, в идею всеславянского единения вкладывали духовно-православное, а не политическое содержание; показано, что в духовно-культурной основе эта идея приближалась к славянофильству.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано структуру та склад документів архівного фонду члена-кореспондента АН УРСР М. Г. Крейна, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Доведено цінність матеріалів даного фонду як важливого джерела для сучасних науковців у галузі математики, а також у дослідженні проблеми моментів, теорії інтегральних рівнянь, математичної теорії коливань та різних проблем функціонального аналізу. The article analyses the structure and composition of the archival fund documents of M. G. Krein, the corresponding member of the Academy of Sciences of USSR, stored in the Institute of Archival Science of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The author proves the value of this fund materials as an important source for contemporary scholars in the field of mathematics as well as the study of the problem of moments, the theory of integral equations, mathematical theory of vibrations and different problems of functional analysis. Проанализирована структура и состав документов архивного фонда члена-корреспондента АН УССР М. Г. Крейна, хранящегося в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Доказано ценность материалов данного фонда как важного источника для современных учёных в области математики, а также в исследовании проблемы моментов, теории интегральных уравнений, математической теории колебаний и различных проблем функционального анализа.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Уперше проаналізовано та опубліковано листи відомого російського історика, професора Санкт-Петербурзького університету, академіка Петербурзької академії наук К. М. Бестужева-Рюміна (1826–1897) до М. М. Бережкова (1850–[1935]), професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька, уточнено сторінки біографій обох учених, розкрито окремі аспекти їхніх наукових інтересів. The publication presents letters of a famous Russian historian, Saint-Petersburg University professor, Saint-Petersburg Academy of Sciences academician K. M. Bestuzhev-Riumin to M. M. Berezhkov, a professor of Russian history of the Historical and Philological Institute of the Prince Bezborodko in Nizhyn. In the publication preface we have submitted the biographical information of both scientists and defined the origin of their friendship. Their epistolary heritage is deposited in the private archival fonds of M. M. Berezhkov in the Manuscript Institute of VNLU and comprises 88 original letters of 1876–1898. This documental complex has not yet been discussed nor studied in the Russian or Ukrainian historiography. Therefore this publication carries an attempt to make a source study review of the letters of K. М. Bestuzhev-Riumin to M. М. Berezhkov and their introduction to a wide scientific circulation by their step-by-step publication. The letters of K. М. Bestuzhev-Riumin come with a «Preface» which is a structural part of a peculiar memoirs book that M. М. Berezhkov devoted to his teacher’s memory. К публикации представлены письма известного российского историка, профессора Санкт-Петербургского университета, академика Петербургской академии наук К. Н. Бестужева-Рюмина к М. Н. Бережкову, профессору российской истории Нежинского историко-филологического института князя Безбородко. В предисловии к публикации представлены биографические сведения об обоих учёных, определены истоки их дружеских отношений. Их эпистолярий находится в личном архивном фонде М. Н. Бережкова в Институте рукописи НБУВ и насчитывает 88 оригиналов писем за 1876–1898 гг. Этот комплекс документов пока не нашёл отражения и изучения ни в российской, ни в украинской историографии, поэтому в данной публикации сделана попытка источниковедческого обзора писем К. Н. Бестужева-Рюмина к М. Н. Бережкову и введения их в широкий научный оборот посредством поэтапного опубликования. Письма К. Н. Бестужева-Рюмина сопровождаются «Предисловием», которое является структурной частью своеобразной книги воспоминаний, посвящённой М. Н. Бережковым памяти его учителя.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Продовжено поетапну публікацію комплекту листів К. М. Бестужева-Рюміна до М. М. Бережкова. Представлено джерелознавчий огляд та археографічне опрацювання дев’яти копій листів (вересень 1882 р. – липень 1883 р.), які зберігаються в архівному фонді М. М. Бережкова в Інституті рукопису НБУВ. Документи вперше публікуються як додатки. This article contains the following publication of the correspondence of a famous professor of St. Petersburg University, academician of Petersburg Academy of Sciences K. M. Bestuzhev-Riumin (1826–1897) to M. M. Berezhkov (1850–1935), a professor of Russian history in Nizhyn Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko. This publication presents nine handwritten copies of the letters of K. M. Bestuzhev-Riumin to M. M. Berezhkov for the period from September 1882 to July 1883. The letters are analyzed and published for the first time. The researched epistolary documents are stored in a personal archival fond of M. M. Berezhkov at the Institute of Manuscript of VNLU. The scientific value of the publication is justified by the letters’ information potential, which contributes to the detailed study of the scientists’ biographies, as well as to the illustration of the specifics of their scientific interests during the stated chronological period. It is further enhanced by the absence of an in-depth source study both in Ukrainian and Russian historiographies and also by the established fact of the absence of a packagekit of response letters of M. M. Berezhkov to K. M. Bestuzhev-Riumin. Представлено продолжение поэтапной публикации писем профессора Санкт-Петербургского университета, академика Петербургской академии наук К. Н. Бестужева-Рюмина (1826–1897) к профессору российской истории Нежинского историко-филологического института князя Безбородко М. Н. Бережкову (1850–1935). Впервые публикуются и анализируются девять копий писем за сентябрь 1882 г. – июль 1883 г. Исследуемый массив эпистолярного наследия хранится в фонде М. Н. Бережкова в Институте рукописи НБУВ. Научная ценность публикации обусловлена информационным потенциалом писем, способствующим уточнению биографий учёных, а также раскрытию отдельных сторон их научных интересов в указанный хронологический период, и усиливается отсутствием их углублённого источниковедческого изучения как в украинской, так и российской историографии, а также установлением факта отсутствия соответствующего комплекта ответных писем М. Н. Бережкова к К. Н. Бестужеву-Рюмину

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто рукописні статті, нотатки, рецензії вчених і викладачів ХІХ – початку ХХ ст., в яких порушувалися питання історичного минулого слов’янського суперетносу, висвітлювалися стосунки з Російською імперією слов’янських народів, які не мали власної державності: українського, білоруського, польського, сербського, хорватського, чеського. Проаналізовано зміст цих документів і деяких публікацій зі слов’янської проблематики. Констатується, що з причини обмеженості інформаційної бази, наявності об’єктивних і суб’єктивних факторів окремі судження в названих документах з плином часу застаріли, пізнішими дослідниками доповнені або спростовані. In the paper investigated are handwritten articles, notes and reviews of the scientists and lecturers of the 19th – early 20th centuries concerning the issues of the historical past of the Slavic superethnos, covering the relations of the Slavic nations having no state status with the Russian Empire. These are Ukrainian, Belorussian, Polish, Serbian, Croatian and Check nations. Analyzed are the nature and contents of the manuscripts and some publications dealing with the Slavic issues. These include the scientists’ own research, excerpts from the compositions of different authors, lecture notes, reports. They contain the most important aspects concerning the ethnoses’ origin, interethnic relations, cover the issues of religion, language, the essence of Slavophilism, Pan-Slavism, Panrusism, Polonophilism, Ukrainophilism. The author states that some judgements in the indicated documents have been outdated with the course of time, and the others have been complemented by the latest researchers or confuted. It is caused by the deficiency of information and scientific research methodology, as well as by the existence of several objective and subjective factors. Anyway, the documents still have been a meaningful source for the study of the evolution of the socio-political and historical thought in the matter of Slavistics. Рассматриваются рукописные статьи, заметки, рецензии ученых и преподавателей ХІХ – начала ХХ вв., в которых затрагивались проблемы исторического прошлого славянского суперэтноса, освещались взаимоотношения с Российской империей славянских народов, не имевших своей государственности: украинского, белорусского, польского, сербского, хорватского, чешского. Анализируется 293 характер и содержание рукописных документов и некоторых публикаций по славянской проблематике: собственные исследования, выписки из сочинений разных авторов, конспекты лекций, заметки, доклады. В них зафиксированы наиболее важные аспекты, связанные с происхождением этносов, развитием межэтнических отношений, отражены вопросы религии, языка, сущности славянофильства, панславизма, панрусизма, полонофильства, украинофильства. Констатируется, что по причине ограниченности информационной базы и методологического обеспечения научных исследований, наличия объективных и субъективных факторов отдельные суждения в названных документах с течением времени устарели, иные дополнены позднейшими исследователями или опровергнуты. Вместе с тем, они остаются важным источником для изучения эволюции общественно-политической и исторической мысли в области славистики

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Запропонований історіографічний огляд українського модусу слов’янофільства як історіософського феномену. Розглядається українофільство, що ідентифікується з українським національно-патріотичним рухом ХІХ ст.; з’ясовуються його витоки, подібність і відмінність від російського слов’янофільства, визначається роль Миколи Костомарова у процесі національної та цивілізаційної ідентичності українців, його прагнення утвердити офіційний статус малоруського наріччя (української мови). The article provides a historiographic review of a Ukrainian modus of Slavophilism as a historiosophic phenomenon, and Slavophilism is covered as a social and literature movement of Ukrainian intellectual elite, which originated approximately in the mid-19th century. Moderate activity of Slavophilists initially did not bother officials. But establishment of the “Basis” Ukrainian almanac (1861–1862) in Petersburg and scientific theoretical and publicistic activity of M. Kostomarov induced a negative reaction of the government and supporters of the “single Russian nation”. In the polemics concerning his article “Two Russian nations”, where the issue of commonness and dissimilarities between the Great Russians and South Russians was raised, and the right of the latter for education in native language was justified, the scientist was blamed in the Ukrainophilism and separatism. M. Kostomarov defined the hierarchy of national identity of Ukrainians as Slavonic, Great Russian, South Russian and Little Russian. Through the power of his scientific publicistic talent he influenced the society by inducing a desire to join the process of the nation creation in the intellectual elite. В статье представлен историографический обзор украинского модуса славянофильства как историософского феномена, а славянофильство рассматривается как общественно-литературное движение украинской интеллигенции, зародившееся приблизительно в середине ХІХ в. Умеренная деятельность славянофилов поначалу не раздражала чиновничий аппарат. Но открытие в Петербурге украинского альманаха «Основа» (1861–1862 гг.) и научно-теоретическая и публицистическая деятельность Н. Костомарова вызвали негативную реакцию правительства и сторонников «единой российской нации». В полемике по поводу статьи Н. Костомарова «Две русские народности», где поднимался вопрос общности и различий великороссов и южнороссов, и обосновывалось право последних учиться на родном языке, ученого обвинили в украинофильстве и сепаратизме. Иерархию национальной идентичности украинцев Н. Костомаров определял как Славянскую, Великорусскую, Южнорусскую, Малорусскую. Силой своего научно-публицистического таланта он влиял на общество, возбуждая у интеллектуальной элиты желание присоединиться к процессу создания нации.

Попередній перегляд: