РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
у знайденому
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнявидом документа
 Знайдено в інших БД:Журнали та продовжувані видання (1)Наукова періодика України (1)
Real-time эластография: расширение диагностических возможностей при заболеваниях печени
Пошуковий запит: (<.>I=Ж100167<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 268
Представлено документи з 1 до 20
...

Щербинина, М. Б.

Real-time эластография: расширение диагностических возможностей при заболеваниях печени


Сьогодні великого значення набуває непряма ультразвукова еластографія печінки, яка значною мірою достовірності верифікує зміну її структури як під час первинного обстеження, так і в подальшому спостереженні. Обговорено можливості real-time еластографії, її переваги перед іншими методиками у визначенні фіброзу та диференціюванні вогнищевих утворень. Наведено клінічні приклади, що розкривають діагностичне значення real-time еластографії.



НАДХОДЖЕННЯ:
Reduction of a hyperproduction of thyroid autoantibodies in patients without disturbance of the thyroid function: new patents

Gerasun, B. A.

Reduction of a hyperproduction of thyroid autoantibodies in patients without disturbance of the thyroid function: new patents


Розглянуто вперше розроблений метод зменшення активності автоімунного процесу до щитовидної залози (ЩЗ) у хворих без ознак тиреоїдиту (патент України № 103742) та проаналізовано інші нові патенти різних країн світу на винаходи, що стосуються цієї проблеми. До дослідження увійшли 61 пацієнт із значним порушенням толерантності до антигенів ЩЗ за відсутності порушень функції ЩЗ. У дослідження також включили 22 хворих на хронічний гепатит C (ХГC), які одержували стандартну противірусну терапію. Для зменшення автоімунного процесу пацієнтів внутрішньошкірно імунізували автолейкоцитами. Після одноразової імунізації автолейкоцитами у всіх пацієнтів зменшувався рівень антитіл до антигенів ЩЗ. У частини пацієнтів без ХГC рівень автоантитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліну зменшувався наполовину та більше (відповідно у 33,33 % та 20,51 %). У хворих на ХГC аналогічні показники були значно меншими, а тривалість ефекту - коротшою. Проте імунізація стримувала активність автоімунного процесу на тлі інтерферонотерапії. Висновок: запропонований спосіб надає змогу зменшувати загрозу розвитку тиреоїдиту, навіть у хворих на ХГC під час противірусної терапії.



НАДХОДЖЕННЯ:
Імунологічні аспекти застосування гепатопротекторів та пробіотиків у комплексній терапії хворих на цукровий діабет 2-го типу та неалкогольну жирову хворобу печінки

Кондратюк, К. О.

Імунологічні аспекти застосування гепатопротекторів та пробіотиків у комплексній терапії хворих на цукровий діабет 2-го типу та неалкогольну жирову хворобу печінки


Представлено результати вивчення впливу гепатопротектора Глутаргін та мультипробіотика Симбітер на субпопуляції лімфоцитів, цитокіновий статус та рівні циркулюючих імунних комплексів хворих на ЦД 2 та НАЖХП. Застосування запропонованої методики сприяє зменшенню продукції прозапальних цитокінів, зниженню рівня комплексів антиген-плюс-антитіло і нормалізації показників вмісту імунокомпетентних клітин периферичної крові хворих ЦД 2 та НАЖХП.



НАДХОДЖЕННЯ:
Імунологічне прогнозування печінкової енцефалопатії у хворих на гострий гепатит B

Герасун, Б. А.

Імунологічне прогнозування печінкової енцефалопатії у хворих на гострий гепатит B


Обговорено питання щодо методу дослідження активації T-лімфоцитів у хворих на гострий гепатит B (ГB) з метою прогнозування можливого розвитку печінкової енцефалопатії. Стан T-лімфоцитів у хворих на ГB оцінювали за здатністю специфічних антитіл до інгібіції E-розеткоутворення. При цьому виходили з того, що E-рецептори, які належать до кластера CD2, є головною ланкою альтернативного шляху активації T-клітин. Як антитіла для E-рецепторів використовували антилімфоцитарний імуноглобулін (АЛІ). Визначали чутливість E-РУК до антитіл проти T-лімфоцитів (тобто до антилімфоцитарного імуноглобуліну). Встановлено, що у хворих на гострий ГB чутливість лімфоцитів до АЛІ залежить від тяжкості хвороби. Спостереження за чутливістю лімфоцитів до АЛІ у хворих на ГB своєчасно виявляє активацію T-лімфоцитів, що надає змогу прогнозувати несприятливі зміни у перебігу хвороби.



НАДХОДЖЕННЯ:
Інтерферонотерапія вірусних гепатитів: за і проти

Виноград, Н. О.

Інтерферонотерапія вірусних гепатитів: за і проти


Рассмотрены различные аспекты интерферонотерапии вирусных гепатитов: за и против.



НАДХОДЖЕННЯ:
Автоімунний гепатит: сучасні підходи до діагностики (дані літератури та клінічний випадок)

Ворожбит, О. Б.

Автоімунний гепатит: сучасні підходи до діагностики (дані літератури та клінічний випадок)


Розглянуто представлені сучасні підходи до діагностики автоімунного гепатиту, оскільки своєчасне встановлення діагнозу і раннє призначення терапії з корекцією способу життя хворого позитивно впливають на перебіг захворювання та запобігають виникненню ускладнень.



НАДХОДЖЕННЯ:
Активні форми кисню при поєднанні верхньощелепного синуситу і токсичного гепатиту в експерименті

Андрейчин, Ю. М.

Активні форми кисню при поєднанні верхньощелепного синуситу і токсичного гепатиту в експерименті


В эксперименте на гвинейских свинках смоделированы верхнечелюстной синусит и токсический гепатит. Показано, что при данных патологических состояниях повышается концентрация активных форм кислорода в нейтрофилах и молекул средней массы в сыворотке крови, в большей степени при сочетании этих заболеваний. Обсуждена патогенетическая роль выявленных изменений.



НАДХОДЖЕННЯ:
Актуальні аспекти діагностики гепаторенального синдрому у хворих на цироз печінки

Зінчук, О. М.

Актуальні аспекти діагностики гепаторенального синдрому у хворих на цироз печінки


Гепаторенальний синдром (ГРС) - це тяжка функціональна екстраренальна гостра ниркова недостатність (ГНН) у хворих із вираженою печінковою недостатністю та портальною гіпертензією, яка виникає у результаті гострого або хронічного захворювання печінки за умови виключення інших причин, які сприяють ураженню нирок (прийом нефротоксичних медикаментів, обструкція сечовивідних шляхів, хронічні хвороби нирок тощо). Наведено результати дослідження особливостей клінічного перебігу ГРС у 91 хворого на цироз печінки (ЦП) різної етіології, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні (ЛОІКЛ) у 2008 - 2017 рр. Згідно одержаних даних серед хворих на ГРС переважали чоловіки (70,8 %) старші 38 років. Гепаторенальний синдром найчастіше ускладнював ЦП, спричинений вірусом гепатиту C. Найтяжчий перебіг ГРС спостерігали у хворих на ЦП мікст-етіології (ХГC + токсико-аліментарний). Летальність у перші 3 міс з моменту розвитку ГРС становила 87,5 %.



НАДХОДЖЕННЯ:
Актуальные вопросы клиники, диагностики и лечения вирусных гепатитов

Ворожбит, О. Б.

Актуальные вопросы клиники, диагностики и лечения вирусных гепатитов



НАДХОДЖЕННЯ:
Альфапег - вітчизняний пегільований інтерферон: від знайомства до застосування у складних хворих на хронічний гепатит С

Боброва, І. А.

Альфапег - вітчизняний пегільований інтерферон: від знайомства до застосування у складних хворих на хронічний гепатит С


Представлен первый опыт клинического применения отечественного пегилированного интерферона альфапег для противовирусного лечения трудных пациентов с хроническим гепатитом С.



НАДХОДЖЕННЯ:
Аналіз вмісту макро- і мікроелементів та білків гострої фази у ВІЛ-інфікованих, хворих на ХГС або коінфекцію ВІЛ/ХГС

Козько, В. М.

Аналіз вмісту макро- і мікроелементів та білків гострої фази у ВІЛ-інфікованих, хворих на ХГС або коінфекцію ВІЛ/ХГС


Содержание макро- и микроэлементов (К, Na, Са, Mg, Zn, Сu и Fe) в сыворотке крови определяли методом атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Всего обследовано 99 больных: хроническим гепатитом С (ХГС) - 32 больных, ВИЧ-инфекцией - 34 и коинфекцией ВИЧ/ХГС - 33 больных. У больных ХГС выявлены нарушения метаболизма макро- и микроэлементов, белков острой фазы в виде снижения содержания цинка, меди, магния, кальция, натрия, гаптоглобина и увеличения уровня меди, железа, калия и церулоплазмина. У ВИЧ-инфицированных пациентов и больных с коинфекцией ВИЧ/ХГС установлено снижение уровня цинка, меди, железа, магния, кальция, натрия, гаптоглобина, церулоплазмина и увеличение содержания калия. Данные системного анализа свидетельствуют, что у больных ХГС система гомеостаза макро- и микроэлементов функционирует в режиме гиперкомпенсации (повышенного напряжения), а у ВИЧ-инфицированных и пациентов с коинфекцией ВИЧ/ХГС - в кризисном режиме, т.е. декомпенсации, которая более выражена у больных с ВИЧ/ХГС.



НАДХОДЖЕННЯ:
Аналіз моніторингу хворих на хронічний гепатит B при визначенні необхідності проведення противірусного лікування

Рябоконь, О. В.

Аналіз моніторингу хворих на хронічний гепатит B при визначенні необхідності проведення противірусного лікування


Проаналізовано результати моніторингу 348 хворих на хронічний гепатит B під час розв'язання питання щодо призначення противірусного лікування. Показано, що першочергового лікування потребують 17,8 % хворих з урахуванням наявності цирозу печінки та виявлення HBV-DBV в крові (10,3 %); за сукупності ознак відсутності клінічних проявів цирозу печінки, віку до 30-ти років включно, стійкого підвищення активності АлАТ та рівня HBV-DNA >> 20000 IU/ml (6,6 %); а також наявності позапечінкових проявів (0,9 %). Для 37,6 % хворих призначення лікування має бути розглянутим з урахуванням вірусного навантаження вище за 2000 IU/ml за відсутності ознак цирозу печінки. Подальшого моніторингу для визначення необхідності призначення противірусного лікування потребують 43,7 % хворих на хронічний гепатит B.



НАДХОДЖЕННЯ:
Аналіз розповсюдженості HBsAg серед донорів крові у Південному регіоні України за період 2007 - 2016 рр.

Пашков, І. В.

Аналіз розповсюдженості HBsAg серед донорів крові у Південному регіоні України за період 2007 - 2016 рр.


Удосконалення технологій лабораторної діагностики знизило небезпеку гемотрансфузійної передачі гепатиту B. Однак ризик зараження під час переливання крові залишається. Мета роботи - дослідити розповсюдженість HBsAg серед донорів крові у Південному регіоні України за період 2007 - 2016 рр. Досліджено статистичні дані по донорах крові на базі Обласної станції переливання крові Миколаївської обласної ради. Встановлено, що кількість донорів у Південному регіоні Миколаївської області за період 2007 - 2016 рр. зросла на 71,6 %; основний приріст числа донорів був в м. Миколаїв (95,1 %); приріст в районах області становив 50,7 %. За абсолютною кількістю HBsAg-позитивних донорів за період 2007 - 2016 відмічено тенденцію до зменшення частоти виявлення HBsAg на 60,2 % в районах та на 20,5 % в м. Миколаїв. Найменшу кількість HBsAg-позитивних донорів зареєстровано в 2012 р., а загальне число HBsAg-позитивних донорів за період спостереження зменшилось на 43,2 %. Під час оцінки регіональних особливостей встановлено, що частота HBsAg-позитивних донорів була більша в районах області у порівнянні з м. Миколаїв - 1,2 % проти 0,8 %. Більш частим HBsAg-носійство серед донорів крові було в Березанському (1,6 %), Березнігуватському (1,6 %), Ново-Одеському (1,5 %) та Новобугському районах (1,6 %). Найвищий показник зареєстровано в Єланецькому районі - 2,2 %. Найнижчі показники HBsAg-позитивних донорів спостерігались у Веселинівському (0,5 %), Вітовському (0,7 %), Очаківському (0,8 %), Снігурівському (0,7 %) районах, а також у м. Южноукраїнськ (0,4 %). Виявлення HBsAg було найбільшим у 2006 р. (1,7 %), у 2007 р. - зменшувалось до 1,3 % (становило 1,1 % в 2008 та 2009 рр.). Найменші показники частоти виявлення HBsAg були за період 2011 - 2013 рр. - 0,6 %. Доведено, що основну частку HBsAg-позитивних складали первинні донори (98,0 %), кадрові донори становили 2,0 %. Тендерною особливістю HBsAg-позитивних донорів у Південному регіоні України (Миколаївська область) за період 2007 - 2016 рр. було частіше виявлення HBsAg серед обстежених чоловічої статі - співвідношення чоловіків і жінок становило 87,0 до 13,0 %. Висновки: кількість донорів у Південному регіоні Миколаївської області за період 2007 - 2016 рр. зросла на 71,6 %, а частота виявлення HBsAg за період спостереження зменшилась на 60,2 % в районах та на 20,5 % в м. Миколаїв. Регіональною особливістю є більша частота HBsAg-позитивних донорів в районах області, а гендерною особливістю - перевага HBsAg-позитивних донорів чоловічої статі.



НАДХОДЖЕННЯ:
Аналіз частоти вживання продуктів, які містять вітамін D, серед хворих на хронічний вірусний гепатит С та в групі здорових осіб

Шостакович-Корецька, Л. Р.

Аналіз частоти вживання продуктів, які містять вітамін D, серед хворих на хронічний вірусний гепатит С та в групі здорових осіб


Представлено аналіз частоти вживання продуктів, які містять вітамін D, серед хворих на хронічний вірусний гепатит C (ХВГС) та в групі здорових осіб. Проведено анкетування 100 пацієнтів, хворих на ХГС, які знаходилися у реєстрі хворих на хронічні гепатити у Дніпропетровському регіоні та не отримували противірусної терапії раніше. Анкета включала реєстрацію частоти вживання продуктів, які містять найбільшу кількість вітаміну D і являються основними продуктами-донаторами вітаміну D. Результати проведеного дослідження встановили, що хворі на ХВГС і здорові люди достатньо часто вживають продукти з великим вмістом вітаміну D. Проте має місце різниця вибору продуктів в раціонах цих груп: серед хворих на ХГС достатньо часто використовуються м'ясні, молочні продукти і яйця, обмежено вживання жирних продуктів з найбільш високим рівнем вітаміну D - продуктів рибного походження (печінка тріски, жирні сорти риби); у здорових осіб у відносно рівній мірі вживаються всі види продуктів, тобто раціон цих людей більш різноманітний. Опосередковано можна вважати, що раціон хворих на ХГС може впливати на метаболізм вітаміну D, тому що має місце в обмеженні дієти та зменшення вживання продуктів з високим вмістом вітаміну D. Все це вимагає необхідної додаткової корекції в плані включення препаратів з вітаміном D в терапевтичний алгоритм при ХГС.



НАДХОДЖЕННЯ:
Аналіз частоти вживання продуктів, які містять вітамін D, серед хворих на хронічний вірусний гепатит С та в групі здорових осіб

Шостакович-Корецька, Л. Р.

Аналіз частоти вживання продуктів, які містять вітамін D, серед хворих на хронічний вірусний гепатит С та в групі здорових осіб


Представлено аналіз частоти вживання продуктів, які містять вітамін D, серед хворих на хронічний вірусний гепатит C (ХВГС) та в групі здорових осіб. Проведено анкетування 100 пацієнтів, хворих на ХГС, які знаходилися у реєстрі хворих на хронічні гепатити у Дніпропетровському регіоні та не отримували противірусної терапії раніше. Анкета включала реєстрацію частоти вживання продуктів, які містять найбільшу кількість вітаміну D і являються основними продуктами-донаторами вітаміну D. Результати проведеного дослідження встановили, що хворі на ХВГС і здорові люди достатньо часто вживають продукти з великим вмістом вітаміну D. Проте має місце різниця вибору продуктів в раціонах цих груп: серед хворих на ХГС достатньо часто використовуються м'ясні, молочні продукти і яйця, обмежено вживання жирних продуктів з найбільш високим рівнем вітаміну D - продуктів рибного походження (печінка тріски, жирні сорти риби); у здорових осіб у відносно рівній мірі вживаються всі види продуктів, тобто раціон цих людей більш різноманітний. Опосередковано можна вважати, що раціон хворих на ХГС може впливати на метаболізм вітаміну D, тому що має місце в обмеженні дієти та зменшення вживання продуктів з високим вмістом вітаміну D. Все це вимагає необхідної додаткової корекції в плані включення препаратів з вітаміном D в терапевтичний алгоритм при ХГС.



НАДХОДЖЕННЯ:
Анализ частоты различных генотипов IL-28B у больных хроническим гепатитом C, проживающих в различных регионах Украины

Аппельханс, А.

Анализ частоты различных генотипов IL-28B у больных хроническим гепатитом C, проживающих в различных регионах Украины


Представлены результаты генетического обследования (генотипы IL-28В) 272-х больных хроническим гепатитом C, проживающих в различных регионах Украины. Результаты обследования пациентов получены при проведении проекта "Доказательная медицина - определение маркера успеха лечения гепатита C. Экономическая и социальная эффективность" сотрудниками Международного Альянса ВИЧ/СПИД в Украине. Проведен анализ генотипов пациентов между собой (по регионам) и вирусологическим ответом на противовирусную терапию.



НАДХОДЖЕННЯ:
Антенатальная передача гепатита B

Герасун, Б. А.

Антенатальная передача гепатита B


Обстежено 117 вагітних жінок, хворих на HBeAg-позитивний ХГВ, і 18 народжених ними дітей. Установлено, що в матерів, які трансплацентарно заразили дітей, під час вагітності спостерігалося зменшення, притаманної процесу гестації, імуносупресивної активності сироватки крові. Висловлено гіпотезу, що порушення материнської толерантності по відношенню до плоду призводить до цитогенного ефекту з ушкодженням плаценти та сприяє передачі HBV.



НАДХОДЖЕННЯ:
Асцит

Мазур, Ю. Ю.

Асцит


Рассмотрены клинические формы, этиология, патогенез и лечение асцита.



НАДХОДЖЕННЯ:
Біопсія печінки: клінічні та патоморфологічні аспекти

Бісярін, Ю. В.

Біопсія печінки: клінічні та патоморфологічні аспекти


Представлены практические рекомендации для проведения пункционной биопсии печени при хронических вирусных гепатитах, рассмотрены различные методики определения степени фиброза и индекса гистологической активности.



НАДХОДЖЕННЯ:
Біохімічні еквіваленти тяжкості фібротичних змін печінки у хворих на хронічний гепатит C

Козько, В. М.

Біохімічні еквіваленти тяжкості фібротичних змін печінки у хворих на хронічний гепатит C


Наведено результати проведених досліджень та огляд вітчизняної та зарубіжної літератури, що стосується сучасних можливостей діагностування фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит C. Як еквіваленти фіброзу печінки запропановано аналіз ранніх біохімічних показників. Розглянуто особливості протеїназ, цитокінового профілю, протеїнов, трансфераз, а також комплексних тестів та фіброзних панелей, що стосуються цієї патології з прогностичної та діагностичної точки зору.



НАДХОДЖЕННЯ:
...
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського