Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Бебешко В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 35
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Бебешко В. Г. Продукти спеціального призначення із ламінарієвих водоростей як спосіб корекції метаболічних порушень [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, О. М. Ганич, В. О. Лізогуб, В. І. Равінський, Т. М. Ганич // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2008. - Вип. 34. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2008_34_18
| 2. |
Бебешко В. Г. Вплив трансфузій концентратів еритроцитів крові на вміст сироваткового феритину у дітей з гострими лейкеміями [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Н. М. Цвєткова, С. М. Яцемирський, Т. І. Пушкарьова, Л. О. Гончар, В. В. Круковська, А. В. Зелінська, Л. П. Міщенко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 173-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_20 Мета роботи - вивчити вміст сироваткового феритину у дітей з гострими лейкеміями (ГЛ) залежно від числа трансфузій концентратів еритроцитів крові та періоду захворювання. Вивчено показники еритроцитарної ланки крові, вміст сироваткового заліза та феритину у 54-х хворих на ГЛ до початку поліхіміотерапії, в період проведення стандартизованого протоколу лікування та після трансфузій концентратів еритроцитів крові. В дебюті ГЛ до лікування у 81,5 % дітей вміст феритину в сироватці крові був в 2,3 - 2,5 разу вище нормативного. Потреба у трансфузіях концентратів еритроцитів у хворих була більшою за концентрації феритину в сироватці крові вищою за 500 нг/мл. Встановлено залежність рівня феритину від віку дітей, варіанта гострої лейкемії та періоду захворювання. Висновки: рівень сироваткового феритину може використовуватись як маркер стану ферокінетичних процесів в організмі для своєчасної діагностики надлишку заліза у дітей з ГЛ та застосування лікувально-профілактичних заходів.
| 3. |
Бебешко В. Г. Лімфоцитози у дітей після аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, А. А. Чумак, Н. М. Цвєткова, О. Є. Кузнєцова, Л. О. Гончар, В. М. Пархоменко, Т. І. Пушкарьова, В. Г. Боярський, О. Я. Плескач // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 180-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_21 Мета роботи - встановити причини розвитку лімфоцитозу у дітей, які мешкають за екологічно несприятливих умов після аварії на ЧАЕС, для формування групи підвищеного ризику з онкогематологічної патології серед дитячого населення. Обстежено 226 дітей з лімфоцитозом. Враховували анамнез життя дитини, характер соматичної патології. Вивчено кількісні та якісні параметри елементів гемопоезу, біохімічні показники, імуноглобуліни (A, M, G), циркулюючі імунні комплекси, показники фагоцитозу. Діти з лімфоцитозом частіше народжувались з більшою масою тіла, мали прояви конституційного лімфатизму, лімфаденопатію та частіше хворіли на респіраторні інфекції. Кількісні та якісні зміни в елементах гемопоезу залежали від виду патології. Виявлено активацію процесів перекисного окиснення ліпідів, дисімуноглобулінемію та підвищення високомолекулярних циркулюючих імунних комплексів. Лікувально-профілактичні заходи сприяли нормалізації показників гемограми у 58 % осіб. Висновки: у дітей з лімфоцитозом встановлено зміни в показниках імунітету, процесах перекисного окиснення ліпідів мембран елементів гемопоезу, прояви дизгранулоцитопоезу, що свідчить про причетність цих дітей до групи підвищеного ризику з онкогематологічної патології.
| 4. |
Мінченко Ж. М. Значення генетичних маркерів радіочутливості і радіорезистентності в формуванні онко-гематологічної та серцево-судинної патології у опромінених після Чорнобильської аварії [Електронний ресурс] / Ж. М. Мінченко, І. С. Дягіль, О. О. Дмитренко, І. В. Дмитренко, Т. Ю. Шляхтіченко, Т. І. Гавриленко, Д. О. Білий, В. І. Хоменко, В. Г. Бебешко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 220-231. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_24 Мета роботи - вивчення внеску імуногенетичної компоненти у формування пострадіаційних ефектів у віддаленому періоді після опромінення на рівні імунного реагування організму людини, як прогностичного критерію оцінки ризику реалізації радіаційно-асоційованої соматичної патології. Об'єктом дослідження були реконвалесценти гострої променевої хвороби (ГПХ) I ступеня тяжкості - 88 пацієнтів з аналогічним радіаційним анамнезом, але з непідтвердженим діагнозом ГПХ, 73 пацієнти, які мають статус учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (УЛНЧК) з хронічною ішемічною хворобою серця (ХІХС), 65 пацієнтів - УЛНЧК без ХІХС, 120 неопромінених пацієнтів з ХІХС. Пацієнти з онкогематологічною патологією - 256 осіб. 500 практично здорових осіб і популяційний контроль. На основі вивчення спектру імунологічних, гематологічних і молекулярно-генетичних порушень у співвідношенні з імуногенетичними чинниками визначено маркери ризику реалізації генетичної схильності до онкогематологічної та серцево-судинної патології у зазначених контингентів. Висновки: одержані дані свідчать про те, що одним із механізмів формування радіаційно-асоційованої мультифакторіальної патології є реалізація HLA-генетичної схильності до захворювання, як на рівні розладів у гемопоезі та імунопоезі, так і на рівні захворювання в цілому, а носійство у фено/генотипі маркерів радіочутливості підвищує ризик реалізації патологічного процесу за умов опромінення.
| 5. |
Бебешко В. Г. Медіана виживаності дітей з гострими лімфобластними лейкеміями залежно від щільності кісткових структур [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Н. М. Цвєткова, Т. Т. Володіна, О. Є. Кузнєцова, Л. О. Гончар, Т. І. Пушкарьова, І. В. Трихліб, О. І. Маковей, Н. Т. Романенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 493-499. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__67 У жителів територій з техногенним забрудненням вищий рівень захворюваності на хвороби опорно-рухового апарату та ендокринної системи. Вивчення причин розвитку змін в кісткових структурах у дітей з лейкеміями нададуть змогу прогнозувати тривалість їх життя та вжити лікувальні заходи. Мета роботи - оцінити медіану виживаності (МВ) у дітей з гострими лімфобластними лейкеміями (ГЛЛ) залежно від щільності кісткової тканини (КТ). Обстежено 122 дитини з ГЛЛ. Дослідження проводились до початку програмного лікування. Вивчали екскрецію вільних амінокислот в сечі, вміст лужної фосфатази, кортизолу та тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ) в сироватці крові, щільність КТ та МВ хворих. Встановлено зміни у складі амінокислот в сечі у хворих на ГЛЛ, які свідчать про підвищений розпад білку та порушення процесів репарації кісткових структур. Доля хворих з рівнем кортизолу до 200 нмоль/л більша серед хворих на ГЛЛ у порівнянні зі здоровими дітьми. Щільність КТ впливає на МВ хворих: показник денситометрії менший за 65 був у дітей з медіаною виживаності до 30 міс, і, навпаки, у пацієнтів з нормативною щільністю кісток МВ була більшою за 60 міс. МВ дітей з проявами гіпокортицизму була в 2,2 рази коротша, ніж у хворих із збереженим ендокринним статусом (r = 0,39). Висновки: у дітей з ГЛЛ встановлено зміни у складі амінокислот в сечі, порушення в ендокринному статусі, що впливає на показник щільності КТ та МВ хворих.
| 6. |
Бебешко В. Г. К оптимизации диагностики ранних проявлений тромботических осложнений у больных при атеросклеротическом поражении магистральных сосудов нижних конечностей [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, Т. П. Николаенко-Камышова // Науковий журнал МОЗ України. - 2014. - № 1. - С. 78-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/njmoz_2014_1_13
| 7. |
Мішаріна Ж. А. Роль транслокації t(4;14) ТA делецій 13q в діагностиці та прогнозі перебігу злоякісних В-клітинних новоутворень [Електронний ресурс] / Ж. А. Мішаріна, В. В. Сітько, Ж. М. Мінченко, Л. О. Полубень, В. Г. Бебешко // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 3(1). - С. 157-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_3(1)__35
| 8. |
Мішаріна Ж. А. Гемопоетичні стовбурові клітини в трансплантації у хворих на онкогематологічну патологію [Електронний ресурс] / Ж. А. Мішаріна, В. В. Балан, І. А. Крячок, Ж. М. Мінченко, Н. В. Беляєва, Ю. М. Самсон, В. Г. Чуйський, Є. Є. Караманешт, В. І. Хоменко, В. Г. Бебешко // Проблемы криобиологии. - 2008. - Т. 18, № 4. - С. 465-467. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KrioBiol_2008_18_4_20 У результаті досліджень установлено, що гемопоетичні клітини, одержані з кісткового мозку (КМ), периферичної та пуповинної крові, мають високий проліферативний потенціал і їх можна розглядати як джерело трансплантації. Основним джерелом стовбурових клітин для проведення ауто- й алотрансплантації слід вважати периферичну кров (ПК). Запропоновані методи збагачення стовбурових клітин ПК дозволяють одержати достатню для проведення трансплантації кількість гемопоетичних стовбурових клітин із збереженою функціональною активністю. Використання КМ як трансплантата доцільно лише за умов недостатньої колекції стовбурових клітин ПК. Найбільш перспективним джерелом для подальшого застосування як ало- та аутотрансплантата є кордова кров.
| 9. |
Бебешко В. Г. Взаємозв’язок між функціональною активністю стромальних фібробластів кісткового мозку, показниками мієлограми та прогнозом рецидиву гострих лейкемій у дітей [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Л. М. Панченко, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова, Л. О. Ляшенко, Т. Т. Володіна, О. Є. Кузнєцова, Л. О. Гончар, В. М. Пархоменко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_14
| 10. |
Мішаріна Ж. А. Діагностична та прогностична значущість хромосомних транслокацій із залученням генів важких ланцюгів IGH у хворих на хронічні лімфопроліферативні новоутворення [Електронний ресурс] / Ж. А. Мішаріна, В. В. Сітько, Ж. М. Мінченко, Л. О. Полубень, В. Г. Бебешко // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 4(1). - С. 187-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_4(1)__40
| 11. |
Бебешко В. Г. Оцінка лікувально-профілактичних заходів для корекції структури кісткової тканини у дітей з гострими лейкеміями, які зазнали впливу іонізуючого випромінення внаслідок аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Н. М. Цвєткова, Т. Т. Володіна, О. В. Копилова, Т. О. Белінгіо, С. Я. Березовський, М. П. Петрунько, В. Г. Боярський, В. М. Полянська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 192-202. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_17 Мета роботи - обгрунтувати й оцінити ефективність лікувально-профілактичних заходів, застосованих для корекції біохімічних і біофізичних змін у структурі кісткової тканини (КТ) у дітей, які зазнали впливу іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, в динаміці лейкемічного процесу. Обстежено 144 дітей, хворих на гострі лімфо- та мієлобластні лейкемії. Досліджували дози опромінення хворих, вміст кальцію, загального білку, лужної фосфатази, кортизолу і тиреотропного гормону гіпофізу в сироватці крові, кислотно-лужну рівновагу, екскрецію фосфатів кальцію, склад амінокислот в сечі, щільність КТ. У дітей з гострими лейкеміями в гострий період та під час проведення хіміотерапії виявлено зниження показника денситометрії кісток, рівня кальцію, кортизолу та підвищення лужної фосфатази в сироватці крові і оксипроліну в сечі. В період ремісії захворювання у більшості хворих показники не розрізнялись з групою порівняння. У 10,0 % дітей групи порівняння відмічаються прояви остеопенічного синдрому. Дози опромінення хворих на гострі лейкемії становили 3,66 +- 0,11 мЗв. Не встановлено зв'язку між дозами опромінення та показниками, які характеризують стан структури КТ, і медіаною виживаності хворих. Застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей, хворих на гострі лейкемії в період ремісії, сприяло позитивному ефекту у 62,0 %. Гірший ефект спостерігався у пацієнтів з несприятливим перебігом захворювання. Висновки: результати дослідження показників метаболізму КТ свідчать про наявність змін в органічному та мінеральному матриксі як у хворих на гострі лейкемії, які зазнають впливу іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, так і осіб без онкогематологічної патології, та необхідність застосування лікувально-профілактичних заходів.
| 12. |
Мішаріна Ж. А. MYC перебудови дифузних крупноклітинних В-лімфом, виявлені за допомогою інтерфазної флуоресцентної in situ гібридизації [Електронний ресурс] / Ж. А. Мішаріна, В. В. Сітько, С. В. Клименко, Ж. А. Мінченко, А. І. Курченко, Ю. О. Сілаєв, Л. О. Ляшенко, В. М. Полянська, В. Г. Бебешко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 310-320. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_28 Дифузна крупноклітинна B-лімфома (ДКВЛ) є найбільш поширеним типом лімфом, що включають приблизно 30 - 40 % всіх B-клітинних неходжкінських лімфом (B-НХЛ). Хромосомні транслокації є відмінною рисою генетичних аберацій у разі B-лімфом і часто асоціюються з конкретним підтипом B-НХЛ. Дисрегуляція гену MYC внаслідок хромосомних транслокацій, характерна для більшості випадків лімфоми Беркітта (ЛБ). Мета роботи: підвищення точності діагностики ДКВЛ на підставі визначення змін хромосом 8 та 14, в тому числі транслокації гену MYC t(8; 14)(q24; q32) в субстратних клітинах лімфатичних вузлів за допомогою методу трикольорової інтерфазної флуоресцентної in situ гібридизації (I-FISH). Досліджено препарати біопсійного матеріалу лімфатичних вузлів, зафіксованих в парафіні, 17 хворих на дифузну крупноклітинну B-лімфому і трьох хворих на лімфому Беркітта (в тому числі, одна особа - учасник ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС). Вік хворих коливався від 10 до 66 років та складав в середньому (41,3 +- 3,7) року. I-FISH-аналіз проводили з використанням комерційної проби Vysis IGH/MYC, CEP 8 tricolor, dual fusion translocation probe (Abbott Molecular, USA). У чотирьох із двадцяти осіб було виявлено транслокацію гену MYC і генів важких ланцюгів імуноглобуліну (IGH). Встановлено, що метод I-FISH надає змогу ретроспективно визначати перебудови генів MYC та IGH в субстратних клітинах тканини лімфом, зафіксованих у парафіні. Висновок: за допомогою цього методу виявлено молекулярно-цитогенетичні аномалії у восьми з двадцяти хворих на B-клітинні лімфоми, що надало змогу верифікувати діагноз лімфом, прогнозувати їх клінічний перебіг і підвищити ефективність терапевтичних заходів, в тому числі - у разі рефрактерних форм.
| 13. |
Бебешко В. Г. Стан еритроїдної, мієлоїдної і тромбоцитарної ланок гемопоезу на етапах хіміотерапії у дітей з гострими лімфобластними лейкеміями, які зазнали впливу іонізуючого випромінення внаслідок аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова, О. Є. Кузнєцова, В. Ф. Кузьменко, Л. О. Гончар, С. М. Яцемирський // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 178-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_15
| 14. |
Бебешко В. Г. Вплив радіаційних та нерадіаційних факторів довкілля на стан системи кровотворення дітей [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, В. В. Станкевич, Н. М. Цвєткова, Л.О. Ляшенко, С. Г. Галкіна, Т. І. Пушкарьова, В. І. Колос, О. Є. Кузнєцова, Л. О. Гончар // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 191-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_16 Мета роботи - визначити вплив радіаційних та нерадіаційних чинників довкілля на розвиток змін в гемопоезі у дітей та обгрунтувати критерії формування групи підвищеного ризику розвитку гематологічної патології. Представлено результати клініко-гематологічного обстеження 1465 дітей, жителів Київської, Житомирської та Чернігівської областей за період з 2008 р. по 2014 р. З них: 777 дітей з анеміями, 466 - зі змінами в гемограмах, 191 - з гострими лейкеміями. Оцінювали дози опромінення дітей, зв'язок ступеня інтегрального забруднення територій з показниками гемопоезу та перебігом гематологічної патології. У 121 дитини визначали вміст металів у волоссі, нігтях і крові. Встановлено найбільш часті причини розвитку анемій у дітей, особливості перебігу гострих лейкемій залежно від ступеня інтегрального забруднення території. Доля дітей, мешканців дуже забруднених територій з про-B-ГЛЛ та Т-ГЛЛ з ініціальним лейкоцитозом та несприятливим перебігом захворювання, була більшою у порівнянні з долею хворих помірно забруднених регіонів (r = -0,47). Встановлено прямий кореляційний зв'язок між відсотком дітей з моноцитозами та ступенем забруднення території: на дуже забруднених територіях проживало 20,2 % таких дітей, на помірно забруднених - 10,3 % (p << 0,05). Вміст Pb, Cu, Cr, Mn, Zn у біологічних тканинах дітей не перевищував допустимі відносно ГДК. Рівень Zn в усіх дітей знаходився на нижній межі нормативного. Індивідуальні рівні металів у волоссі, нігтях і крові не залежали від статі хворих та дози опромінення. Обгрунтовано критерії формування групи підвищеного ризику розвитку онкогематологічної патології у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих регіонах. Висновки: радіаційні та нерадіаційні чинники довкілля впливають на розвиток змін в гемопоезі та особливості перебігу захворювань системи крові у дітей, вони відіграють роль в механізмах лейкозогенезу. Одержані дані є підгрунтям для подальших досліджень у сфері радіобіології та екології.
| 15. |
Бебешко В. Г. Оцінка медіани виживаності хворих на гострі лімфобластні лейкемії, які зазнали впливу іонізуючого випромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, залежно від амінокислотного складу стромальних фібробластів кісткового мозку та показників мієлограми [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Н. М. Цвєткова, Т. Т. Володіна, Т. І. Пушкарьова, Л. О. Ляшенко, Л. М. Панченко, С. М. Яцемирський // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 311-318. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_22 Мета роботи - вивчення амінокислотного складу стромальних фібробластів кісткового мозку (КМ) та показників гемограми у дітей з гострими лімфобластними лейкеміями, які зазнали впливу іонізуючого випромінення внаслідок Чорнобильської аварії, для оцінки медіани виживаності. Обстежено 54 хворих на гострі лімфобластні лейкемії, жителів Київської, Житомирської та Чернігівської областей України. Вивчали ефективність колонієутворюючих одиниць фібробластів КМ та амінокислотний склад фібробластів. Дослідження кісткового мозку проводились на 33-й день хіміотерапії та після закінчення лікування; оцінювали медіану виживаності хворих і дози опромінення. У дітей з гострими лейкеміями ефективність стромальних фібробластів кісткового мозку в 2 - 2,3 разу нижча у порівнянні з нормативною. Встановлено кореляційний зв'язок (rs = +0,83) між числом еритроїдних клітин-попередників у КМ та вмістом проліну в стромальних фібробластах. Доведено кореляційну залежність між медіаною виживаності хворих та числом гранулоцитів в мієлограмі (rs = +0,82). Дози опромінення хворих складали (5,86 +- 1,11) мЗв і не корелювали з показниками мієлограми, ефективністю колонієутворення стромальних фібробластів та медіаною виживаності. Висновки: медіана виживаності хворих на гострі лейкемії залежить від вмісту амінокислот у стромальних фібробластах КМ та процесів відновлення кістковомозкового кровотворення після проведення хіміотерапії.
| 16. |
Бебешко В. Г. Рівень кортизолу як фактор ризику розвитку злоякісної гематологічної патології у дітей, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова, Л. О. Ляшенко, А. С. Сергеєва, С. М. Яцемирський, Ю. М. Самсон, В. Г. Бoярський, І. В., Кузьменко В. Ф. Трихліб // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 306-315. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_25 Мета роботи - визначення рівнів кортизолу сироватки крові в ініціальний період гострих лейкемій (ГЛ) у дітей, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання та інших чинників аварії на ЧАЕС, залежно від віку і прогнозу перебігу захворювання. Обстежено 283 дитини, жителів Київської, Житомирської та Чернігівської областей. З ГЛ було 90 хворих (гострою лімфобластною лейкемією (ГЛЛ) - 56, гострою мієлобластною лейкемією (ГМЛ) - 34), 193 особи з анеміями, лейкемоїдними реакціями і лімфаденопатіями склали групу порівняння. У всіх дітей аналізували вид коморбідної соматичної патології, захворювання в родоводі, гематологічні показники, рівень кортизолу в сироватці крові та дози опромінення. У хворих на ГЛ розраховували медіану виживаності. У 28,9 % дітей з ГЛ ініціальний вміст кортизолу був нижчий за 200 нмоль/л, у 7,8 % - вищий за 500 нмоль/л (в групі порівняння 10,4 та 17,1 %, відповідно). Серед хворих на ГЛ з рівнем кортизолу, нижчим за 200 нмоль/л, було достовірно менше осіб з хронічними бактеріальними інфекціями та персистуючими вірусними інфекціями (цитомегаловірус, вірус Епштейна - Барр) і у родоводі цих дітей частіше діагностувались алергічні реакції та ендокринна патологія, у порівнянні з хворими, у яких рівень гормону перевищував 200 нмоль/л (p << 0,05). Розподіл дітей групи порівняння за градаціями кортизолу, віковими групами, визначеною соматичною патологією і хворобами у родоводі різниці не мав. Показано, що нижчий рівень ініціального кортизолу в сироватці крові дітей з ГЛЛ корелює з більшою вірогідністю розвитку рецидиву захворювання (Rs = -0,67). У хворих на ГМЛ встановлено пряму кореляційну залежність між рівнем кортизолу і медіаною виживаності (Rs = 0,79). Дози опромінення дітей знаходилися в межах від 0,08 до 14,9 мЗв, і були дещо вищими у жителів Житомирської області (8,4 +- 1,2 мЗв) у порівнянні з іншими регіонами. Однак зазначені дози не впливали на рівень кортизолу в сироватці крові у дітей та перебіг ГЛ. Висновки: одержані дані свідчать про необхідність корекції та індивідуалізації доз кортикостероїдних препаратів у хворих на ГЛ з метою оптимізації лікування. Діти, у яких рівень сироваткового кортизолу нижчий за нормативний, становлять групу підвищеного ризику з онкогематологічної патології і потребують гематологічного моніторування.
| 17. |
Бебешко В. Г. Оцінка стану мінеральної компоненти кісткової тканини залежно від рівня кортизолу у дітей з гострою лейкемією [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Н. М. Цвєткова, Т. Т. Володіна, Л. О. Ляшенко, С. М. Яцемирський, Т. О. Белінгіо, К. В. Грищенко // Клиническая онкология. - 2016. - № 2. - С. 43-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2016_2_12 Мета дослідження - вивчити екскрецію фосфатів кальцію з сечею та щільність кісткової тканини у хворих на гостру лейкемію (ГЛ) в ініціальний період захворювання залежно від рівня кортизолу в сироватці крові та перебігу захворювання. У 69 дітей з гострою лімфобластною лейкемією та 14 дітей із гострою мієлобластною лейкемією досліджували екскрецію солей кальцію з сечею (пірофосфати, дигідрофосфати, дигідрофосфати тетрагідрати), денситометрію, рівень кортизолу та перебіг захворювання. У хворих на ГЛ екскреція солей кальцію з сечею була вищою, особливо дигідрофосфатів тетрагідратів кальцію, порівняно зі здоровими дітьми. У хворих на гостру мієлобластну лейкемію вміст дигідрофосфатів кальцію та дигідрофосфатів тетрагідратів кальцію в сечі був вищим порівняно з дітьми із гострою лімфобластною лейкемією. Несприятливий перебіг гострої лімфобластної лейкемії у дітей відзначали при підвищеній екскреції з сечею дигідротетрагідратів кальцію. Знижений вміст кортизолу в сироватці крові у хворих (<< 200 нмоль/л) супроводжувався підвищеною екскрецією пірофосфатів кальцію та зниженою щільністю кісткової тканини. Встановлено вплив рівня кортизолу на мінеральну компоненту кісткової тканини, вид та розчинність фосфатів кальцію, щільність кісток і перебіг ГЛ у дітей, що свідчить про доцільність застосування лікувально-профілактичних заходів у хворих зі змінами у структурі кісток та ендокринному статусі.
| 18. |
Мішаріна Ж. А. Молекулярно-цитогенетичні критерії прогнозування перебігу плазмоклітинної мієломи [Електронний ресурс] / Ж. А. Мішаріна, Ж. М. Мінченко, А. І. Курченко, Т. Ф. Любарець, О. О. Дмитренко, В. Г. Бебешко. // Проблеми екологічної біотехнології. - 2017. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/peb_2017_2_6
| 19. |
Бебешко В. Г. Вплив оточующого середовища на стан гемопоезу, розвиток і перебіг гострих лейкемій у дітей після аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Н. М. Цветкова, Т. І. Пушкарьова, І. В. Дмитренко // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2019. - Т. 4, № 6. - С. 110-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2019_4_6_18
| 20. |
Бебешко В. Г. Прогноз перебігу гострої лейкемії у дітей залежно від стану гемопоезу та етапів хіміотерапії [Електронний ресурс] / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова, Л. О. Ляшенко, Ж. С. Ярошенко, О. Є. Кузнєцова, Л. О. Гончар, В. М. Іванкін, О. І. Маковей // Лікарська справа. - 2018. - № 1-2. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2018_1-2_13 Хворих на гостру лейкемію обстежували до початку хіміотерапії (ХТ), після I та II її етапів. За даними мієлограми, після фази мієлосупресії у пацієнтів відновлення кістковомозкового гемопоезу відбувалося за одним із зазначених типів кровотворення: еритроїдним, гранулоцитарним, гранулоцитарно-моноцитарним, моноцитарним та рівномірно змішаним. Показано, що на II етапі обстеження зменшувалась кількість хворих, у яких відновлення кровотворення відбулося за еритроїдним типом, збільшувалась кількість дітей з активацією гранулоцитарної ланки гемопоезу у порівнянні з I етапом ХТ. Показники мегакаріоцитарної ланки на обох етапах ХТ практично не різнились. Встановлено кореляційний зв'язок між відсотком еритроїдних клітин у мієлограмі та виживаністю дітей: якщо еритроїдних клітин на I етапі лікування було більше 30 %, то виживаність хворих на гостру лейкемію зменшувалась (U-test - 39) і це може бути додатковим критерієм відбору пацієнтів до групи високого ризику та корекції подальшої ХТ.
| | |
|
|