Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (8)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (49)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Больбот Ю$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 31
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Больбот Ю. К. 
Порушення стану здоров’я вихованців інтернатного закладу раннього віку та можливості їх реабілітації [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, О. В. Клименко, Т. А. Бордій, С. Ю. Калашнікова // Медичні перспективи. - 2009. - Т. 14, № 1. - С. 39-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2009_14_1_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 420.397 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Больбот Ю. К. 
Оцінка ефективності антибактеріальної терапії захворювань нижніх дихальних шляхів у дітей [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, Т. А. Бордій, В. Г. Слатвіцький, Н. В. Фоменкова, О. В. Єгоренко, М. Б. Уваров // Медичні перспективи. - 2009. - Т. 14, № 1. - С. 136-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2009_14_1_28
Назначение антибактериальных средств детям с заболеваниями нижних дыхательных путей продолжает базироваться на эмпирических принципах в связи с фактическим отсутствием регионального мониторинга бактериальных возбудителей на территории Украины. Приведены данные исследования этиологической структуры заболеваний нижних дыхательных путей у детей, проводившегося в Днепропетровском регионе в 2005 - 2008 гг. Ведущими возбудителями при острой пневмонии у детей продолжают оставаться стрептококки, а в трети случаев заболевание вызвано ассоциациями патогенов. При хронических поражениях ведущую роль также сохраняет стрептококк, но значительно увеличивается доля различных граммнегативных бактериальных возбудителей. Приведены данные чувствительности к антибактериальным препаратам и отмечены их региональные особенности.
Попередній перегляд:   Завантажити - 323.62 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Дзяк Г. 
Сучасні проблеми підготовки іноземних громадян у дз "дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров’я України" [Електронний ресурс] / Г. Дзяк, Л. Науменко, Ю. Больбот, О. В. Ковтуненко, О. Нефьодов // Світ медицини та біології. - 2013. - № 2(37). - С. 52-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2013_2(37)__21
Попередній перегляд:   Завантажити - 129.902 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Больбот Ю. К. 
Сучасні підходи до лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей з бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, О. В. Чабанюк // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 4. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_4_3
Представлены результаты изучения особенностей клинического течения, а также иммунного и цитокинового профиля у детей с бронхиальной астмой в период ОРВИ. Изложены результаты применения препарата, влияющего на продукцию эндогенного интерферона-<$E gamma> Анаферона детского - в комплексной терапии ОРВИ у этих детей. На фоне приема Анаферона детского у детей с бронхиальной астмой отмечалось повышение продукции интерферонов <$E gamma> и <$Ealpha> и нормализация показателей интерлейкинового профиля, что проявлялось в сокращении общей длительности заболевания и уменьшении количества осложнений бактериального и аллергического характера, а также снижении общей медикаментозной нагрузки на протяжении эпизода ОРВИ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 407.178 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Больбот Ю. К. 
Муколитическая терапия при респираторных заболеваниях у детей [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот // Здоровье ребенка. - 2015. - № 1. - С. 98-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_1_19
Рассмотрены патогенетические механизмы нарушений мукоцилиарного транспорта при респираторной патологии у детей. Произведен анализ лекарственных средств муколитического действия, их эффективности и безопасности.
Попередній перегляд:   Завантажити - 195.801 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Больбот Ю. К. 
Топическая терапия острого фарингита у детей [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот // Здоровье ребенка. - 2015. - № 1. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_1_22
Рассмотрены методы топической противовоспалительной терапии острого фарингита у детей. Проанализирован комплекс механизмов (противовоспалительный, местноанальгезирующий) действия препарата тантум верде и методы его применения.
Попередній перегляд:   Завантажити - 500.83 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Больбот Ю. К. 
Фактори ризику розвитку патології верхнього відділу травного тракту у дітей із бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, М. В. Калічевська // Здоровье ребенка. - 2015. - № 3. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_3_10
Обстежено 120 дітей із бронхіальною астмою, з них у 78 виявлено супутню патологію верхніх відділів травного тракту (ВВТТ). Всім дітям проведено загальноклінічне та лабораторно-інструментальне обстеження. На підставі аналізу первинної медичної документації (медичних карт стаціонарного хворого (ф-003/о) та історій розвитку дитини (ф-112)) ретроспективно виставлено оцінку даних анте-, пери- та постнатального періоду, даних клінічних проявів атопії та супутньої соматичної патології. На підставі проведеного регресійного аналізу виділено фактори ризику розвитку хронічної гастродуоденальної патології у дітей із бронхіальною астмою: стать дитини, тривалість захворювання, тяжкість перебігу та рівень контролю симптомів астми, а також тривалість грудного вигодовування, харчова сенсибілізація, інфекція H. pylori, наявність патології травної системи в батьків дитини. Розроблено кілька моделей прогнозування ризику розвитку хронічних захворювань ВВТТ (у тому числі й деструктивних) у даного контингенту хворих, заснованих на клініко-лабораторних показниках. Наведені прогностичні моделі мають достатній рівень чутливості, є простими у використанні і можуть бути рекомендовані для роботи лікарям первинної ланки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 200.279 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Больбот Ю. К. 
Цитопротекторна терапія при патології верхнього відділу травного тракту в дітей із бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, М. В. Калічевська, Т. А. Бордій // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 2. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 143.252 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Больбот Ю.К. 
Деякі імунологічні аспекти повторних бактеріальних ускладнень ГРВІ у дітей [Електронний ресурс] / Ю.К. Больбот, Т.А. Бордій, О.В. Чабанюк, А.В. Карпенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 245-250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__42
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є актуальною проблемою медицини дитячого віку насамперед через високу їх розповсюдженість. У деяких дітей спостерігається схильність до повторних бактеріальних ускладнень ГРВІ, що може бути зумовлено в тому числі недостатністю факторів імунного захисту слизових оболонок верхніх дихальних шляхів (СОВДШ). Мета роботи - вивчення динаміки факторів місцевої резистентності СОВДШ у разі повторних бактеріальних ускладненнях ГРВІ у дітей. Вивчались рівні лактоферину, лізоциму, секреторного імуноглобуліну A, людського кателіцидіну в ротоглотковому секреті 104-х дітей, які переносили ГРВІ з розвитком бактеріальних ускладнень, і в період захворювання та після реконвалесценції. На початку розвитку бактеріального процесу концентрація лізоциму в ротоглотковому секреті дітей з рецидивуючими бактеріальними ускладненнями ГРВІ склала <$E21,84~symbol С~2,12> пг/мл, а у дітей, у яких рідко розвивались бактеріальні ускладнення - <$E36,94~symbol С~2,60> пг/мл (<$Eroman p~<<~0,001>); наприкінці захворювання вміст лізоциму відповідно склав <$E48,26~symbol С~3,29> пг/мл та <$E64,72~symbol С~2,93> пг/мл (<$Eroman p~<<~0,01>); в інтеркурентному періоді - <$E19,29~symbol С~1,33> пг/мл та <$E26,24~symbol С~1,85> пг/мл (<$Eroman p~<<~0,05>).
Попередній перегляд:   Завантажити - 837.758 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Больбот Ю. К. 
Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей із поверхневими та деструктивними ураженнями слизової оболонки травного тракту [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, М. В. Калічевська // Проблеми клінічної педіатрії. - 2014. - № 2. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2014_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 508.66 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Больбот Ю. К. 
Насморк у детей [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот // Здоровье ребенка. - 2015. - № 5. - С. 65-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_5_11
Отмечены значимость и распространенность острых ринитов у детей, сопровождающихся насморком и затруднением носового дыхания. Описан метод безопасного и эффективного лечения ринитов у детей - ирригационная и элиминационная терапия растворами солей моря.
Попередній перегляд:   Завантажити - 214.448 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Больбот Ю. К. 
Критерии диагностики и выбора стартовой антибактериальной терапии внебольничных пневмоний у детей согласно современным стандартам [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот // Здоровье ребенка. - 2016. - № 1. - С. 99-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_1_18
Рассмотрены основные критерии диагностики внебольничной пневмонии у детей, характер стартовой антибактериальной терапии и выбор оптимальных лекарственных средств.
Попередній перегляд:   Завантажити - 223.028 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Больбот Ю. К. 
Мочевой синдром у детей: диагностика и тактика семейного врача [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, Т. П. Борисова // Сімейна медицина. - 2016. - № 3. - С. 138-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_3_31
Попередній перегляд:   Завантажити - 142.094 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Больбот Ю. К. 
Фактори ризику розвитку патології верхнього відділу травного тракту у дітей із бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, М. В. Калічевська // Здоровье ребенка. - 2015. - № 62(тем. вип.). - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_62(tem
Обстежено 120 дітей із бронхіальною астмою, з них у 78 виявлено супутню патологію верхніх відділів травного тракту (ВВТТ). Всім дітям проведено загальноклінічне та лабораторно-інструментальне обстеження. На підставі аналізу первинної медичної документації (медичних карт стаціонарного хворого (ф-003/о) та історій розвитку дитини (ф-112)) ретроспективно виставлено оцінку даних анте-, пери- та постнатального періоду, даних клінічних проявів атопії та супутньої соматичної патології. На підставі проведеного регресійного аналізу виділено фактори ризику розвитку хронічної гастродуоденальної патології у дітей із бронхіальною астмою: стать дитини, тривалість захворювання, тяжкість перебігу та рівень контролю симптомів астми, а також тривалість грудного вигодовування, харчова сенсибілізація, інфекція H. pylori, наявність патології травної системи в батьків дитини. Розроблено кілька моделей прогнозування ризику розвитку хронічних захворювань ВВТТ (у тому числі й деструктивних) у даного контингенту хворих, заснованих на клініко-лабораторних показниках. Наведені прогностичні моделі мають достатній рівень чутливості, є простими у використанні і можуть бути рекомендовані для роботи лікарям первинної ланки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 232.485 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Больбот Ю. К. 
Можливості реабілітації дітей з гострою пневмонією [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, О. В. Клімова, К. К. Годяцька, Т. В. Родоманова, І. В. Тубан // Семейная медицина. - 2015. - № 1. - С. 184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_1_63
Попередній перегляд:   Завантажити - 93.979 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Больбот Ю. К. 
Стан місцевого захисту та особливості мікробної колонізації слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у дітей із бактеріальними ускладненнями ГРВІ [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, А. В. Карпенко, О. В. Шварацька, О. В. Братусь // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 4. - С. 450-458. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_4_7
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є одними з найбільш частих захворювань дитячого віку. Відомо, що певний контингент дітей при ГРВІ схильний до розвитку повторних бактеріальних ускладнень; така схильність може підтримуватись у тому числі порушеннями локальної імунної відповіді. Інфекційна респіраторна патологія на даний час розглядається комплексно в аспекті вірусно-бактеріально-імунної взаємодії, тож дослідження зв'язків між мікробіологічними й імунологічними факторами може сприяти розробці цільових терапевтичних і профілактичних заходів, що можуть підвищувати ефективність ведення таких пацієнтів. Мета роботи - вивчення стану місцевої резистентності слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у дітей, які схильні до повторних бактеріальних ускладнень ГРВІ, у зв'язку з етіологічною структурою таких ускладнень та особливостями мікробної колонізації слизових оболонок верхніх відділів респіраторного тракту. Обстежено 214 дітей віком від 3 до 18 років, хворих на ГРВІ з розвитком гострого гнійного середнього отиту (ГСО) або гострого бактеріального риносинуситу (ГРС). До I групи ввійшло 128 дітей з епізодичними бактеріальними ускладненнями ГРВІ в анамнезі, у II групу включено 86 дітей із рецидивним перебігом бактеріальних ускладнень. Виконано мікробіологічне дослідження ексудату з вогнища запалення, а також визначення рівнів лізоциму, лактоферину, людського кателіцидину hCap-18/LL-37 та секреторного імуноглобуліну А в ротоглотковому секреті двічі протягом дослідження та після одужання. Як група контролю виступили 36 дітей із неускладненою ГРВІ, референтні значення отримані у 30 клінічно здорових дітей. У дітей із повторними бактеріальними ускладненнями ГРВІ, на відміну від дітей з епізодичними, була наявна дисфункція природженої місцевої імунної відповіді у вигляді зниження рівнів людського кателіцидину протягом захворювання, лактоферину на ранніх стадіях розвитку бактеріального процесу та лізоциму в усі досліджувані періоди. Характерно, що рівні кателіцидину та лактоферину в обох групах перевищували під час хвороби як контрольні, так і референтні рівні, тоді як вміст лізоциму у дітей II групи був нижчим за рівень здорових дітей як на початку ГСО/ГРС, так і після одужання. Рівні протимікробних пептидів були обернено кореляційно пов'язані з тривалістю симптомів захворювання. У II групі частка невдач при виділенні основного патогену становила близько 35 проти 20 % в I групі (p = 0,008). Висновки: повторні бактеріальні ускладнення ГРВІ асоційовані з порушеннями місцевого захисту слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та з підвищеною частотою колонізації St. aureus і H. рarainfluenzae. Висока частота невдач при виділенні збудника ГСО/ГРС може бути відображенням гіпердіагностики бактеріальних ускладнень через затяжний перебіг захворювання, пов'язаний із локальною імунною дисфункцією та колонізацією асоційованою мікрофлорою. Тривалість захворювання не повинна використовуватись як самостійний критерій діагностики бактеріальних ускладнень у цієї групи пацієнтів, оскільки це збільшує ризик діагностичних помилок і необгрунтованої антибіотикотерапії.Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є одними з найбільш частих захворювань дитячого віку. Відомо, що певний контингент дітей при ГРВІ схильний до розвитку повторних бактеріальних ускладнень; така схильність може підтримуватись у тому числі порушеннями локальної імунної відповіді. Інфекційна респіраторна патологія на даний час розглядається комплексно в аспекті вірусно-бактеріально-імунної взаємодії, тож дослідження зв'язків між мікробіологічними й імунологічними факторами може сприяти розробці цільових терапевтичних і профілактичних заходів, що можуть підвищувати ефективність ведення таких пацієнтів. Мета роботи - вивчення стану місцевої резистентності слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у дітей, які схильні до повторних бактеріальних ускладнень ГРВІ, у зв'язку з етіологічною структурою таких ускладнень та особливостями мікробної колонізації слизових оболонок верхніх відділів респіраторного тракту. Обстежено 214 дітей віком від 3 до 18 років, хворих на ГРВІ з розвитком гострого гнійного середнього отиту (ГСО) або гострого бактеріального риносинуситу (ГРС). До I групи ввійшло 128 дітей з епізодичними бактеріальними ускладненнями ГРВІ в анамнезі, у II групу включено 86 дітей із рецидивним перебігом бактеріальних ускладнень. Виконано мікробіологічне дослідження ексудату з вогнища запалення, а також визначення рівнів лізоциму, лактоферину, людського кателіцидину hCap-18/LL-37 та секреторного імуноглобуліну А в ротоглотковому секреті двічі протягом дослідження та після одужання. Як група контролю виступили 36 дітей із неускладненою ГРВІ, референтні значення отримані у 30 клінічно здорових дітей. У дітей із повторними бактеріальними ускладненнями ГРВІ, на відміну від дітей з епізодичними, була наявна дисфункція природженої місцевої імунної відповіді у вигляді зниження рівнів людського кателіцидину протягом захворювання, лактоферину на ранніх стадіях розвитку бактеріального процесу та лізоциму в усі досліджувані періоди. Характерно, що рівні кателіцидину та лактоферину в обох групах перевищували під час хвороби як контрольні, так і референтні рівні, тоді як вміст лізоциму у дітей II групи був нижчим за рівень здорових дітей як на початку ГСО/ГРС, так і після одужання. Рівні протимікробних пептидів були обернено кореляційно пов'язані з тривалістю симптомів захворювання. У II групі частка невдач при виділенні основного патогену становила близько 35 проти 20 % в I групі (p = 0,008). Висновки: повторні бактеріальні ускладнення ГРВІ асоційовані з порушеннями місцевого захисту слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та з підвищеною частотою колонізації St. aureus і H. рarainfluenzae. Висока частота невдач при виділенні збудника ГСО/ГРС може бути відображенням гіпердіагностики бактеріальних ускладнень через затяжний перебіг захворювання, пов'язаний із локальною імунною дисфункцією та колонізацією асоційованою мікрофлорою. Тривалість захворювання не повинна використовуватись як самостійний критерій діагностики бактеріальних ускладнень у цієї групи пацієнтів, оскільки це збільшує ризик діагностичних помилок і необгрунтованої антибіотикотерапії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.982 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Больбот Ю. К. 
Імунологічне обґрунтування місцевої терапії повторних бактеріальних ускладнень гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, А. B. Карпенко // Проблеми клінічної педіатрії. - 2017. - № 3-4. - С. 10-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2017_3-4_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.401 Mb    Зміст випуску     Цитування
18.

Больбот Ю. К. 
Особливості продукції деяких цитокинів у дітей раннього віку з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, К. К. Годяцька, Т. А. Бордій // Проблеми клінічної педіатрії. - 2017. - № 3-4. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2017_3-4_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.408 Mb    Зміст випуску     Цитування
19.

Больбот Ю. К. 
Рівень забезпеченості вітаміном D та особливості продукції IFN-γ і IL-4 у дітей раннього віку з повторним бронхообструктивним синдромом [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, К. К. Годяцка, Т. А. Бордій // Здоров'я дитини. - 2018. - Т. 13, № 1. - С. 59-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_1_10
Бронхообструктивний синдром (БОС), зокрема його повторний перебіг у дітей раннього віку, є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Обтяжений алергологічний анамнез, прояви атопії традиційно розглядаються як фактори ризику повторних епізодів БОС, які, однак, присутні не в усіх випадках. Останнім часом обговорюється можлива роль вітаміну D (VD) у формуванні схильності до повторних епізодів БОС з огляду на його протиінфекційну дію, що забезпечується шляхом активації імунних механізмів. Мета роботи - вивчення рівня забезпеченості VD і особливостей продукції інтерферону гамма (INF-gamma) та інтерлейкіну-4 (IL-4) у сироватці крові в дітей раннього віку з повторними епізодами БОС. Обстежено 120 дітей віком від 6 міс до 3 років з клінічним діагнозом "гострий обструктивний бронхіт"і (J20), яких було розподілено на дві групи (I група - 60 дітей з епізодичним БОС, II група - 60 дітей із повторним БОС). Групу контролю становили 30 клінічно здорових дітей віком від 6 міс до 3 років. Усім хворим проводили оцінку анамнестичних даних, у тому числі рівня інсоляції, ступеня тяжкості БОС за 12-бальною оціночною шкалою, загальне клінічне обстеження, пульсоксиметрію, розраховували прогностичний індекс бронхіальної астми (API). Лабораторні дослідження включали визначення на 2 - 3-й день захворювання концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові за електрохемілюмінесцентним методом на аналізаторі Cobas e411 (серійний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Німеччина), сироваткових концентрацій IFN-gamma, IL-4 за методом імуноферментного аналізу за допомогою наборів "ІФА-Бесті (виробник "Вектор-Бест", Російська Федерація) та загального кальцію (Ca) за загальноприйнятою методикою. Ніяких кореляцій між VD та імунологічними показниками не виявилено. Висновки: БОС у дітей раннього віку переважно має вірусну етіологію. Тяжкий перебіг захворювання частіше зустрічається в дітей із повторними епізодами БОС, для переважної більшості яких характерний негативний прогностичний індекс бронхіальної астми. У 3/4 пацієнтів із повторним БОС рівень забезпеченості VD знаходиться в межах дефіциту. VD обернено корелює з тяжкістю й частотою епізодів БОС. На рівень забезпеченості вітаміном D у дітей раннього віку найбільше впливає рівень його саплементації. Перебіг БОС у дітей раннього віку супроводжується підвищенням рівня IFN-gamma у сироватці крові в гострий період захворювання незалежно від частоти епізодів БОС в анамнезі. За вмістом IL-4 у сироватці крові досліджувані групи не відрізняються між собою, при цьому за наявності повторних епізодів даний показник прямо корелює з IFN-gamma. Отже, IFN-gamma і IL-4 суттєво не впливають на частоту та ступінь тяжкості БОС у дітей раннього віку на відміну від вітаміну D, що може розглядатися як предиктор тяжкого перебігу БОС і розвитку його повторних епізодів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.629 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Больбот Ю. К. 
Особливості перебігу бронхообструктивного синдрому у дітей раннього віку залежно від рівня забезпеченості вітаміном D [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, Т. А. Бордій, К. К. Годяцька, Н. М. Петрик, О. А. Литовченко // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 6. - С. 688-695. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_6_8
Захворювання органів дихання, і в тому числі бронхообструктивний синдром (БОС), є досить частою патологією дитячого віку. Відомо, що частота і тяжкість респіраторних захворювань корелюють із рівнем забезпеченості вітаміном D (VD), дефіцит якого може сприяти розвитку повторних епізодів БОС у дітей раннього віку поряд з іншими факторами ризику, такими як еозинофілія, обтяжений сімейний та індивідуальний алергоанамнез. Мета роботи - вивчення рівня забезпеченості VD і прогностичних критеріїв розвитку повторних епізодів БОС у дітей раннього віку. Матеріали та методи. Обстежено 120 дітей віком від 6 місяців до 3 років зі встановленим діагнозом "гострий обструктивний бронхіт" (1-ша група - 60 дітей з епізодичним БОС, 2-га група - 60 дітей із повторним БОС). Усім дітям проводили оцінку анамнестичних даних, загальне клінічне обстеження з визначенням ступеня тяжкості БОС за шкалою The Seattle Childrenіs respiratory scoring tool. Лабораторні дослідження включали визначення концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) в сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом на аналізаторі Cobas e411 (серійний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Німеччина) та сироваткової концентрації загального кальцію (Са) за загальноприйнятою методикою. При аналізі отриманих даних використовували непараметричні статистичні критерії. Різниця між показниками, що порівнювались, вважалась вірогідною при <$E р~<<~0,05>. Висновки: розвиток повторних епізодів БОС асоційований із більш низькими показники 25(OH)D у сироватці крові. Тяжкий перебіг БОС частіше зустрічається у дітей із повторними епізодами та на тлі дефіциту VD, який, однак, не супроводжується порушеннями кальцієвого обміну. Адекватний рівень забеспеченості VD найбільшою мірою забезпечується за рахунок достатнього рівня його саплементації, особливо на першому році життя. Таким чином, перебіг та частота епізодів БОС у дітей раннього віку залежать від рівня забезпеченості VD.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.344 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського