Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дорофєєва Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Дорофєєва Г. О. Особенности организационного поведения персонала промышленных предприятий и основные направления его регулирования [Електронний ресурс] / Г. О. Дорофєєва // Економіка промисловості. - 2012. - № 3-4. - С. 346-350. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2012_3-4_49 | ||
| 2. |
Дорофєєва Г. А. Практика здійснення реструктуризації підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід [Електронний ресурс] / Г. А. Дорофєєва, А. О. П'янова // Економіка промисловості. - 2011. - № 1. - С. 97-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2011_1_16 | ||
| 3. |
Дорофєєва Г. А. Реструктуризація підприємств як стратегічна альтернатива подолання кризових явищ в економіці [Електронний ресурс] / Г. А. Дорофєєва // Економіка промисловості. - 2010. - № 3. - С. 85-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2010_3_14 | ||
| 4. |
Дорофєєва Г. А. Аналіз причин виникнення сучасної світової фінансової кризи [Електронний ресурс] / Г. А. Дорофєєва, О. В. Цурік // Економіка промисловості. - 2009. - № 4. - С. 216-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2009_4_35 | ||
| 5. | 
Дорофєєва Г. Морфологічні особливості слизової оболонки товстої кишки хворих із раннім та пізнім дебютом неспецифічного виразкового коліту [Електронний ресурс] / Г. Дорофєєва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проблеми регуляції фізіологічних функцій. - 2019. - Вип. 1. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_prff_2019_1_4 | ||
| 6. | 
Дорофєєва Г. С. Когнітивний дефіцит як наслідок загального знеболювання в офтальмохірургії у післяопераційних пацієнтів [Електронний ресурс] / Г. С. Дорофєєва // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_1_11 В даному дослідженні було розглянуто вплив обраного методу знеболювання на стан когнітивних функцій у післяопераційному періоді. Аналіз когнітивного статусу було проведено за допомогою нейропсихологічного тестування: шкала лобних дисфункцій (Frontal Assessment Battery, FAB), коротка шкала оцінювання психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE). Оцінювання проводилось у кілька етапів: напередодні операційного втручання, через 6 год після нього та на 21-шу добу післяопераційного періоду. Пацієнтів було розподілено на дві групи: хворі групи d одержували загальну анестезію з додаванням дексмедетомідину за 40 хв до операції, підтримання анестезії - севофлурано-киснева суміш на малому потоці газу; в групі b метод загальної анестезії був доповнений блокадою крилопіднебінної ямки за 20 хв до втручання. Групи були статистично порівнянними за віко-статевими характеристиками. Оцінювання глибини аналгезії проводилось за допомогою індексу аналгезії за ноцицептивній дії (Аnalgesia Nociception Index, ANI), оцінювання глибини анестезії - за біспектральним індексом (Bispectral Index, BIS). Результати проведеного дослідження показали, що за даними нейропсихологічного тестування, згідно зі шкалами MMSE та FAB, показники були більш знижені у післяопераційному періоді за поєднання методу загального знеболювання з блокадою крилопіднебінної ямки, ніж у групі з використанням дексмедетомідину як компонента мультимодального знеболювання (p << 0,001). За оцінюванням по закінченні 6 год післяопераційного періоду в групі b за шкалою MMSE показники зменшились на 20,8 %, за шкалою лобної дисфункції FAB - на 28,6 % від початкового рівня. Під час аналізу результатів у групі d через 6 год після оперативного втручання показники когнітивного стану за шкалою MMSE були нижче від вихідного рівня на 8,3 %, за шкалою FAB - на 13,3 %. Нейропсихологічне тестування на 21-шу добу за шкалами MMSE та FAB зафіксувало відновлення стану когнітивних функцій в обох групах. Висновок: когнітивний стан у офтальмохірургічних пацієнтів після наскрізної кератопластики згідно зі шкалами MMSE та FAB у разі обох видів знеболювання суттєво відрізнявся на другому етапі досліджень (через 6 год), а з часом (через 21 добу) відмінності між групами з використанням блокади крилопіднебінної ямки та із застосуванням дексмедетомідину були незначними (p >> 0,05). | ||
| 7. | 
Дорофєєва Г. С. Вплив обраного методу знеболення на вираженість післяопераційної когнітивної дисфункції в пацієнтів офтальмохірургічного профілю [Електронний ресурс] / Г. С. Дорофєєва // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 122-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2021_26_1_18 Снижение когнитивных функций в послеоперационном периоде приобретает значение в контексте внедрения страховой медицины. А операционный стресс и анестезия являются факторами, которые повышают риск углубления и развития послеоперационных когнитивных дисфункций. Наиболее уязвимой к действиям общих анестетиков является функция краткосрочной памяти, функция внимания, скорость психомоторных когнитивных реакций. Проведено исследование влияния различных методов анестезии на когнитивные функции у офтальмохирургических пациентов после сквозной кератопластики. Особое внимание привлекло использование методики мультимодального обезболивания с сочетанием блокады крыло-небной ямки. Как один из компонентов мультимодального обезболивания был использован дексмедетомидин (селективный агонист <$E alpha>-адренорецепторов). Седативное действие этого препарата объясняется ингибированием нейронной активности в голубом пятне ствола головного мозга. Также известно, что применение дексмедетомидина для седации пациентов позволило снизить количество использованного фентанила, необходимого для интра- и послеоперационного обезболивания. Исследование проводилось на базе КП "ДОКОЛ". Обследовано 78 пациентов после операции по сквозной кератопластики возрастом от 18 до 60 лет. Критерии исключения из исследования: наличие сопутствующей патологии, неврологических заболеваний, употребление психотропных веществ и алкоголя менее чем за 6 месяцев до проведения исследования. Исследование проводилось с помощью нейропсихологического тестирования: шкала оценки психического статуса (MMSE), шкала лобной дисфункции (FAВ). В первую группу - группа k (n | ||
| 8. |
Дорофєєва Г. С. Аналіз впливу комбінації дексмедетомідину з регіонарною анестезією на когнітивний стан у постнаркозному періоді в офтальмохірургії [Електронний ресурс] / Г. С. Дорофєєва // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_5_13 Враховуючи знижений початковий когнітивний резерв у пацієнтів в офтальмохірургії, лікарю-анестезіологу потрібно звернути особливу увагу при виборі методу анестезії на запобігання розвитку післяопераційних когнітивних дисфункцій (ПОКД). Концепція мультимодального знеболювання дає змогу знизити загальну кількість використаних під час оперативного втручання наркотичних анальгетиків та атарактиків зі збереженням адекватного рівня анестезії та седації як інтраопераційно, так і в післяопераційному періоді. В офтальмохірургії використовується регіонарна анестезія (блокада крилопіднебінної ямки) в поєднанні з інфузією дексмедетомідину до оперативного втручання. Дослідження проведено на базі КП "Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня", обстежено 61 пацієнт після операції з наскрізної кератопластики. Вік обстежених коливався від 18 до 60 років (середній вік - 52,1 року). Пацієнти різної кератопластики. Вік обстежених коливався від 18 до 60 років (середній вік - 52,1 року). Пацієнти були рандомізовані на дві групи. Група d (n = 30) - це пацієнти, яким анестезіологічне забезпечення було виконано за такою схемою: премедикація за 40 хв - інфузійно дексмедетомідин, ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг внутрішньовенно; індукція - пропофол 2 - 2,5 мг/кг фракційно до досягнення клінічних симптомів наркозу, фентаніл 0,005 % 0,1 мг; релаксації на тлі атракурію безилату 0,3 - 0,6 мг/кг, інтубація трахеї; підтримка анестезії - киснево-севофлуранова суміш FiO | ||
| 9. | 
Дорофєєва Г. А. Особливості розвитку неспецифічного виразкового коліту у хворих різних вікових груп [Електронний ресурс] / Г. А. Дорофєєва, А. Е. Дорофєєв // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 49-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_3_66 | ||
| 10. | 
Ткач С. М. Сучасні підходи до суті та оцінки кишкового дисбіозу. Огляд [Електронний ресурс] / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Г. А. Дорофєєва // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 5-6. - С. 58-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2022_5-6_10 Дисбаланс, дисфункція або порушення кишкової мікробіоти (КМБ) дедалі частіше визнають як індикатор певного захворювання або поганого стану здоров'я. Через складність та індивідуальні варіації в мікробних угрупованнях відсутній золотий стандарт для визначення наявності або ступеня цього дисбалансу чи порушення кишкової мікробіоти (КМБ), хоча в багатьох дослідженнях це позначають терміном "кишковий дисбіоз" (КДБ). Проблема з визначенням КДБ зумовлена відсутністю чіткого визначення здорової КМБ. Для кваліфікації терміну "КДБ" визначено та застосовано кілька індексів. Згідно з результатами пошуку великого масиву літератури, відомі індекси дисбіозу методологічно можна згрупувати в 5 категорій: масштабне профілювання бактеріальних маркерів, релевантні методи на основі таксонів, класифікація оточення, випадковий прогноз, комбінована <$E alpha>/<$E beta>-різноманітність. Наведені методи визначення та кількісної оцінки КДБ успішно фіксують відмінності між КМБ, пов'язаною зі специфічними станами, захворюваннями або втручаннями, а також наявною у здорових осіб або на початку лікування (до втручання). Такі індекси можуть допомогти охарактеризувати захворювання та несприятливі стани, спрогнозувати результати лікування та надати інформацію, відмінну від загальноприйнятих <$Ealpha>- і <$E beta>-оцінок мікробної різноманітності. Слід пам'ятати, що дисбіоз не є чітко визначеним станом і що індекси дисбіозу відрізняються за методологічними та клінічними контекстами, розроблені для різних когорт і опису різноманітних станів. Висвітлено сучасні основні методи та принципи, пов'язані з оцінкою КМБ у клінічному контексті, зокрема застосування індексів дисбіозу, їхній розрахунок і показники в контексті специфічних захворювань і станів. Індекси дисбіозу не є окремим вимірюванням, їх слід інтерпретувати в контексті клінічних даних. Слід пам'ятати, що КМБ, яка характеризує певне захворювання або втручання, часто змінюється внаслідок порушення таких чинників, як дієта, прийом лікарських препаратів, доступність кисню або імунні реакції. У такому випадку індекси дисбіозу застосовують як діагностичний маркер, але не обов'язково як предиктор захворювання. Значення індексів дисбіозу як простих інструментів для опису відмінностей між різними кишковими мікробними угрупованнями є важливим. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |