![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Карацуба Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Шарикіна Н. І. Вплив адренергічних засобів на пухлинний ріст та протипухлинну дію Хлофідену [Електронний ресурс] / Н. І. Шарикіна, О. О. Хавич, Т. А. Карацуба, С. І. Пенделюк, Н. О Мєшкова, В. В. Захаренко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2013. - № 2. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2013_2_14 Показано, что адреналина и норадреналина гидрохлориды проявляют в эксперименте (саркома 180) значительную противоопухолевую активность, которая снижена до слабой у <$E alpha sub 1>- и <$E alpha sub 2>-адреномиметиков мезатона и клофелина. Последние могут снимать противоопухолевый эффект цитостатика хлофидена и стимулировать опухолевый рост (клофелин). <$E beta sub 1>- и <$E beta sub 2>-Адреномиметики добутамин и сальбутамол проявляют более высокую противоопухолевую активность, чем адреналина и норадреналина гидрохлориды. Считается, что наибольшее воздействие на противоопухолевую активность имеет взаимодействие лигандов с <$E beta sub 1>-адренорецепторами.
| 2. |
Бондаренко Л. Б. Критеріальні показники розвитку метаболічного синдрому у дорослих щурів та тварин пубертатного віку [Електронний ресурс] / Л. Б. Бондаренко, Т. В. Чижиков, Г. М. Шаяхметова, Т.А. Карацуба, А.В. Матвієнко, В.М. Коваленко // Молодий вчений. - 2014. - № 1(03). - С. 12-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2014_1(03)__3
| 3. |
Добреля Н. В. Корекція порушень гемостазу [Електронний ресурс] / Н. В. Добреля, Т. А. Карацуба, Н. С. Гула, Ю. О. Дуняк, Л. В. Бойцова, І. В. Данова, С. М. Тишкін, О. С. Хромов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 1. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_1_10
| 4. |
Добреля Н. В. Перспективи використання ліпосомальної форми цитохрому C для поповнення гострої масивної крововтрати [Електронний ресурс] / Н. В. Добреля, Н. С. Гула, Т. А. Карацуба, О. С. Хромов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 14-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_2_4 Мета дослідження - вивчити вплив ліпосомальної форми цитохрому C (ліпохрому) на артеріальний тиск та гемостаз за умов гострої масивної крововтрати (ГМК). Проведені дослідження показали, що ГМК з загальної сонної артерії в об'ємі 35 % від об'єму циркулюючої крові викликає розвиток декомпенсованого геморагічного шоку, що характеризується гіповолемією та загибеллю тварин протягом (49,7 +- 4,4) хв. Розвиток шоку супроводжується різноспрямованими змінами коагуляційного гемостазу: у ранньому періоді спостерігаються ознаки гіпер-, а на пізніх етапах - гіпокоагуляції, що слід розцінювати як початок ДВЗ-синдрому. Спостерігався розвиток субкомпенсованого метаболічного ацидозу зі зменшенням напруги CO2 та дефіцит буферних лугів в артеріальній крові. Введення ліпосомальної форми цитохрому C в ізоволемічному об'ємі фізіологічного розчину через 5 хв після ГМК не викликало нормалізацію середнього артеріального тиску. Введення ліпохрому через 30 хв після крововтрати призводило до 100 % виживання тварин упродовж всього періоду спостереження (60 хв), супроводжувалось вираженою стабілізацією гемодинаміки та значною мірою сприяло усуненню порушень гемостазу та запобігало розвитку декомпенсованого метаболічного ацидозу. Доцільність використання ліпосомальної форми цитохрому C за ГМК потребує подальшого вивчення.
| 5. |
Бондаренко Л. Б. Вплив Іфітинібу на складові хроматину та стан антиоксидантної системи в карциномі Герена та незмінених тканинах матки [Електронний ресурс] / Л. Б. Бондаренко, Т. А. Карацуба, О. О. Хавич, Г. М. Шаяхметова, Н. І. Шарикіна, В. М. Коваленко, Р. О. Стратійчук, А. А. Коновалов, М. М. Калачінська // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - Т. 13, № 5. - С. 322-330. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2019_13_5_4 Неспецифічна дія протипухлинної хіміотерапії на прилеглі до пухлини тканини сама по собі здатна погіршити стан організму додатково до наслідків розвитку неопластичного процесу і навіть справити вирішальну роль у виживанні організму. Тому актуальним є проведення паралельних досліджень впливу нових протипухлинних засобів на етапі доклінічних випробувань як на пухлини, так і на тканини того самого організму, які неуражені неопластичним процесом, для подальшої оптимізації хіміотерапії. Мета дослідження - вивчити вплив іфітинібу на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов'язаних з білками SH-груп у карциномі Герена та незмінених тканинах матки. Дослідження впливу іфітинібу проводили на білих щурах-самицях лінії Вістар. Тварини були розподілені за методом рандомізації на 3 групи по 6 тварин у кожній: 1 - інтактні щури, 2 - негативний контроль (карцинома Герена), 3 - карцинома Герена + 29,93 мг/кг іфітинібу. Вивчення впливу іфітинібу на ДНК, РНК, білки хроматину, процеси фрагментації ДНК, вміст небілкових і пов'язаних з білками SH-груп у карциномі Герена та незмінених тканинах матки показало, що даний препарат вірогідно змінював більшість досліджуваних показників як порівняно з інтактними тваринами, так і з карциномою Герена без лікування. Специфічність впливу іфітинібу на клітини пухлин була найвираженішою у випадку ДНК-фрагментації та змін вмісту небілкових і пов'язаних з білками SH-груп.
| 6. |
Бондаренко Л. Б. Ефект етил 2-(хіназолін-4-іламіно)-4,5,6,7-тетрагідробензо|b|тіофен-3-карбоксилат гідрохлориду на ДНК, РНК, білки хроматину й показники стану антиоксидантної системи в карциномі Герена та незмінених тканинах матки щурів [Електронний ресурс] / Л. Б. Бондаренко, Т. А. Карацуба, О. О. Хавич, Г. М. Шаяхметова, Н. І. Шарикіна, В. М. Коваленко, Н. В. Левицька, К. В. Полковниченко, М. М. Калачінська // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - Т. 13, № 6. - С. 383-392. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2019_13_6_3
| 7. |
Бондаренко Л. Б. Вплив 2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-2-іл-сульфоніл)-N-(2,6 -дихлорфеніл)-цераміду на складові хроматину та стан антиоксидантної системи в саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри щурів [Електронний ресурс] / Л. Б. Бондаренко, Т. А. Карацуба, О. О. Хавич, Г. М. Шаяхметова, Н. І. Шарикіна, В. М. Коваленко, О. І. Харченко, Н. М. Сергійчук, М. М. Калачінська // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 15-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2020_14_1_4
| 8. |
Бондаренко Л. Б. Ефект етил 2-(хіназолін-4-іл-аміно)-4,5,6,7-тетрагідробензо|b|тіофен-3-карбоксилат гідрохлориду на ДНК, РНК, білки хроматину та вміст небілкових і пов’язаних з білками SH-груп у саркомі 45 і незмінених тканинах шкіри щурів [Електронний ресурс] / Л. Б. Бондаренко, Т. А. Карацуба, О. О. Хавич, Г. М. Шаяхметова, Н. І. Шарикіна, В. М. Коваленко, О. І. Харченко, Н. М. Сергійчук, М. М. Калачінська // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 2. - С. 97-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2020_14_2_5
|
|
|