Пошуковий запит: (<.>A=Пастрик Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Кихтюк О. В. Психологічні проблеми осіб із віл-позитивним статусом [Електронний ресурс] / О. В. Кихтюк, Т. В. Пастрик // Психологія: реальність і перспективи. - 2016. - Вип. 6. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2016_6_17
|
2. |
Пастрик Т. В. Психологічні особливості емоційного вигорання в діяльності лікарів швидкої допомоги [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Психологічні перспективи. - 2011. - Вип. 17. - С. 186-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2011_17_23
|
3. |
Пастрик Т. В. Здоров’я та психологічний добробут осіб із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту під час карантинних обмежень COVID-19 [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Психологія. - 2021. - Вип. 12. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2021_12_4
|
4. |
Пастрик Т. В. Емоційна експресивність vs емоційне ставлення до осіб із хронічними захворюваннями: концептуалізація понять [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Психологія та соціальна робота. - 2020. - Вип. 1. - С. 154-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psychsw_2020_1_13
|
5. |
Пастрик Т. В. Психологічні прояви емоційної експресивності стосовно осіб із медичними діагнозами [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Психологія та соціальна робота. - 2021. - Вип. 1. - С. 136-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psychsw_2021_1_12
|
6. |
Пастрик Т. В. Емоційна експресивність у контексті ставлення до себе, до інших і до світу [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. - 2021. - Вип. 4. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2021_4_9
|
7. |
Пастрик Т. В. Методологічні засади дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Психологічні перспективи. - 2022. - Вип. 39. - С. 306-321. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2022_39_24 Мета дослідження - вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями на основі провідних сучасних теоретичних моделей у галузі психології здоров'я. Методи. У праці застосовано інструменти теоретичного вивчення літератури: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація даних з досліджуваної проблеми. Результати. Результати теоретичного аналізу літератури свідчать про те, що біопсихосоціальна модель, модель одужання та модель емоційного дистресу слугують методологічними засадами для вивчення емоційної експресивностіз боку родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Біопсихосоціальна модель ураховує недоліки біомедичної моделі, розмежовуючи недугу й захворювання як результат взаємодії систем на клітинному, тканинному, тілесному, внутрішньоособистісному та соціальному рівнях. Емоційна експресивність родичів стосовно особи з шлунково-кишковими захворюваннями розглядається як мікросистема, яка належить до ширших субсистем: мезосистеми (залучення особи з шлунково-кишковими захворюваннями до інших середовищ: місця роботи, місцевої громади і т.ін.), екзосистеми (зміни, пов'язані з пандемією, які зумовили необхідність адаптації осіб із хронічними захворюваннями) та макросистеми (існування соціокультурних норм, зокрема стигм, пов'язаних із хронічними захворюваннями). Модель емоційного дистресу за своїми характеристиками дає змогу вивчати прояви емоційного дистресу осіб із шлунково-кишковими захворюваннями та його динаміку відповідно до рівня емоційної експресивності родини стосовно до цих осіб. Модель одужання впроваджує цілісний, особистісно-орієнтований підхід щодо підтримки фізичного і психічного здоров'я. Висновки: розглянуті моделі дали змогу віднайти оптимальні підходи до вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Отже існує доцільність використання цих теоретичних моделей, які скеровують добір психодіагностичного інструментарію для здійснення комплексного вивчення конструкту емоційної експресивності. Перспективним є використання біопсихосоціальної моделі, моделі одужання та моделі емоційного дистресу для покращання якості життя та психологічного благополуччя осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями.
|
8. |
Пастрик Т. В. Культурна адаптація та стандартизація опитувальника управління захворюванням та саморегуляція осіб із захворюванням [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи. - 2022. - № 1(2). - С. 154-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2022_1(2)__16
|
9. |
Пастрик Т. В. Психодіагностика емоційної експресивності у наукових дослідженнях: об’єктивний рівень ставлення родини чи суб’єктивне переживання? [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи. - 2022. - № 2. - С. 160-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2022_2_15
|
10. |
Пастрик Т. В. Прояви емоційної експресивності в мові та мовленні [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи. - 2022. - № 3. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2022_3_4
|
11. |
Пастрик Т. В. Емоційна експресивність у контексті моделі рис особистості: теоретико-емпіричне осмислення понять [Електронний ресурс] / Т. В. Пастрик // Психологічні перспективи. - 2022. - Вип. 40. - С. 136-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2022_40_13
|