Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Позур Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Глушко Л. В. Аспекти професійної підготовки лікарів загальної практики — сімейної медицини на Прикарпатті [Електронний ресурс] / Л. В. Глушко, Т. Ю. Гавриш, Н. В. Чаплинська, Н. З. Позур // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2013. - № 3. - С. 40-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2013_3_15 | ||
| 2. | 
Глушко Л. В. Організаційні аспекти підготовки лікарів-інтернів в умовах міської поліклініки з відділенням загальної практики сімейної медицини [Електронний ресурс] / Л. В. Глушко, Х. С. Симчич, Т. Ю. Гавриш, Н. В. Чаплинська, Н. З. Позур // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2011. - Вип. 40. - С. 239-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2011_40_55 | ||
| 3. | 
Заячук В. М. "Дзеркальний” інсульт мозочка (КЛінічне спостереження) [Електронний ресурс] / В. М. Заячук, Н. В. Чаплинська, Н. З. Позур, А. М. Калатурний, М. Г. Шийка // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2009. - № 2. - С. 109-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2009_2_30 | ||
| 4. | 
Глушко Л. В. Здобутки і проблеми розвитку сімейної медицини на Прикарпатті [Електронний ресурс] / Л. В. Глушко, Т. Ю. Гавриш, Н. В. Чаплинська, Н. З. Позур, Г. В. Микула, В. М. Кулаєць, О. Б. Молодовець // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. - С. 142-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_4_37 Івано-Франківщина однією з перших областей започаткувала реформування медичної сфери на засадах загальної практики. Надано багаторічний досвід, набутий спільними зусиллями практичної галузі охорони здоров'я та медичного університету. Низка лікувальних закладів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) Івано-Франківської області була затверджена клінічними базами медичного університету та використовується для очної і заочної підготовки лікарів загальної практики. Висококваліфіковані науково-педагогічні кадри кафедр сімейної медицини активно залучають у лікувально-діагностичний процес лікарських амбулаторій. Ключовими проблемами реорганізації є недостатні фінансування та матеріальне забезпечення, неповна укомплектованість посад сімейних лікарів, повільна реалізація програм щодо створення Центрів ПМСД тощо. | ||
| 5. |
Глушко Л. В. Досвід підготовки лікарів загальної практики на Прикарпатті [Електронний ресурс] / Л. В. Глушко, Т. Ю. Гавриш, Н. В. Чаплинська, Н. З. Позур // Семейная медицина. - 2013. - № 4. - С. 164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_4_58 | ||
| 6. | 
Молодовець О. Б. Морфологічні особливості змін слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний атрофічний гастрит [Електронний ресурс] / О. Б. Молодовець, Н. З. Позур, С. Б. Геращенко, М. З. Юрак // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 3(2). - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_3(2)__14 Атрофічний гастрит (АГ) клінічно впродовж тривалого часу не має патогномонічних ознак, тому діагноз хронічного АГ є в більшій мірі морфологічним. Основним методом діагностики АГ є ендоскопічне дослідження з наступною прицільною множинною біопсією. Характерні відмінності слизова оболонка шлунка має при вираженій і поширеній атрофії, а при незначній атрофічних змінах візуально мало відрізняється від поверхневого гастриту. Тому гістологічному дослідженню слизової оболонки шлунка належить вирішальне значення, воно є "золотим стандартом" верифікації захворювання. При хронічному мультифокальному гастриті (ХАМГ) найбільший відсоток атрофічних змін носив тотальний характер (у 54,64 %), а у четвертини пацієнтів вражався антрум. При хронічному автоімунному гастриті (ХАвГ) достовірно частіше вогнища атрофії локалізувались у тілі шлунка (58,63 %, p << 0,001), а дифузні ураження (24,14 %, p << 0,01) і антрум-гастрит (6,89 %, p << 0,01) визначалися рідше. Нейтрофільна інфільтрація CO антруму визначалась у 54,64 % пацієнтів із ХАМГ, причому розподіл за ступенями активності є однорідний. Тотальний активний (слабкого та помірного ступеня) автоімунний гастрит був діагностований у 62,07 % хворих. Вираженість запального процесу властива обом формам АГ, однак у хворих із ХАМГ переважала моноцитарно-плазматична інфільтрація власної пластинки тіла й антрума, а у хворих із ХАвГ - лімфоцитарна інфільтрація. В усіх біоптатах з антрального відділу шлунка при ХАМГ та з тіла шлунка при ХАвГ діагностовано атрофічні зміни. Достовірно частіше в антрумі при ХАМГ виявляли легкий та виражений ступінь атрофії (39,18, 31,95, p << 0,05), а помірно виражений ступінь атрофії частіше зустрічався в тілі шлунка. Атрофія фундальної частини шлунка при ХАвГ I і III ступеня виявлялась у 41,38, і 31,03 % (pl << 0,05, pl << 0,01). У хворих із ХАМГ простежувалась залежність між активністю запалення і щільністю моноцитарно-плазматичної інфільтрації та розвитком атрофічних змін (r = 0,64, p << 0,001; r = 0,58, p << 0,01). При експресії процесу в тіло шлунка виявили кореляційну залежність нейтрофільно-лімфоцитарного прояву запалення (r = 0,81, p << 0,001). | ||
| 7. |
Глушко Л. В. Роль амбулаторно-клінічних баз у фаховій підготовці лікаря первинної медико-санітарної ланки [Електронний ресурс] / Л. В. Глушко, Т. Ю. Гавриш, Н. З. Позур, В. Т. Рудник, Н. В. Чаплинська, Х. С. Симчич // Семейная медицина. - 2015. - № 1. - С. 174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_1_43 | ||
| 8. |
Глушко Л. В. Раціональний підхід до викладання інтернатури за спеціальністю "Загальна практика–сімейна медицина" в амбулаторно-поліклінічних умовах [Електронний ресурс] / Л. В. Глушко, Х. С. Симчич, Т. Ю. Гавриш, Н. З. Позур, В. Т. Рудник // Семейная медицина. - 2015. - № 4. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_4_6 Висвітлено власний досвід раціоналізаторського підходу до навчання лікарів-інтернів за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" з акцентом на практичну діяльність. Установлено, що поєднання наукової орієнтації лікарів-інтернів з практичною лікарською діяльністю за амбулаторно-поліклінічних умов може сприяти підвищенню академічного статусу, особистої зацікавленості та значущості спеціальності "Загальна практика - сімейна медицина". | ||
| 9. |
Симчич Х. С. Алгоритм скринінгу і моніторингу артеріальної гіпертензії у сільській лікарській амбулаторії: реалії практики крізь призму рекомендацій [Електронний ресурс] / Х. С. Симчич, Л. В. Глушко, С. В. Федоров, І. В. Козлова, В. Т. Рудник, Т. Ю. Гавриш, Т. І. Маковецька, Н. З. Позур, Н. Б. Нищук-Олійник // Семейная медицина. - 2016. - № 6. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_6_21 Мета дослідження - проведення порівняльного аналізу і визначення інформативності доступних за умов сільської лікарської амбулаторії методів діагностики, формулювання алгоритм скринінгу і моніторингу артеріальної гіпертензії (АГ) у практиці сімейного лікаря. Обстежено 62 хворих на АГ II ст. У I групі діагностику АГ проведено доступними в умовах сільської лікарської амбулаторії (СЛА) методами, у II групі використовували референтні методи. Контрольну групу склали 30 осіб. Проведене загальноклінічне інструментальне та лабораторне обстеження. Інформативність доступних для СЛА методів визначено за показниками чутливості, специфічності та позитивної прогностичної цінності. тщесерце та глюкозо-толерантним тестом. Заключення: прості у виконанні, дешеві, рутинні методи при їх широкому використанні можуть бути інформативними щодо оцінки стану ССР та визначати прогноз перебігу недуги у хворих на АГ. | ||
| 10. |
Глушко Л. В. Безперервна освіта як один з пріоритетних методів післядипломного навчання: перспективи і проблеми впровадження у сімейній медицині [Електронний ресурс] / Л. В. Глушко, Х. С. Симчич, С. В. Федоров, В. Т. Рудник, І. В. Козлова, Т. Ю. Гавриш, Н. З. Позур, Т. І. Маковецька, А. В. Симчич // Семейная медицина. - 2017. - № 2. - С. 161-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_2_36 Підкреслено пріоритетність безперервної освіти (БО) у професійному розвитку і сучасній підготовці сімейного лікаря. Зазначено актуальні питання БО як стратегічного та перспективного напрямку розвитку післядипломної освіти. Акцентовано увагу на вплив безперервної освіти на професійний розвиток лікаря з позицій Всесвітньої федерації медичної освіти. Окреслено розвиток післядипломної освіти згідно концепції розвитку вищої медичної освіти України та Національної доктрини. Висвітлено основні тенденції навчання в Європі та Україні, ключові напрямки розвитку, перспективи та проблеми професійної освіти для сімейних лікарів. Зазначено характерні ознаки безперервної освіти, основні засоби та шляхи реалізації в межах післядипломної освіти. Акцентовано увагу медичної спільноти на проблематику безперервної освіти в Україні. Проаналізовано існуючу систему підготовки сімейного лікаря на кафедрі терапії і сімейної медицини післядипломної освіти та етапи організаційного підходу до навчання сімейних лікарів Прикарпаття. Визначено шляхи подолання проблем і наближення безперервної освіти до світових стандартів. Зроблено висновки, що знання, одержані протягом безперервної післядипломної освіти та лікарської діяльності, а також підвищення мотивації до постійного оновлення і здобуття практичних навичок, одержаних з досвідом, стануть фундаментом успішної роботи сімейного лікаря та вирішальним чинником розвитку сімейної медицини у цілому. На шляху до вдосконалення системи післядипломної професійної освіти в Україні та кафедри терапії і сімейної медицини є ще багато невирішених питань, тому є обов'язковим постійний пошук нових прогресивних методів підвищення професійної кваліфікації сімейних лікарів із залученням найновіших методів навчання та передових технологій з урахуванням особливостей системи охорони здоров'я в державі загалом і на Прикарпатті зокрема в період її реформування. | ||
| 11. | 
Чаплинська Н. В. Клінічний аналіз випадків тромбоемболій дрібних гілок легеневої артерії у пульмонологічних відділеннях центру легеневих захворювань м. Івано-Франківська за 2017-2018 роки [Електронний ресурс] / Н. В. Чаплинська, В. Т. Рудник, Н. З. Позур // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 181-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_1_26 Традиційно про тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА) говорять у колі судинних хірургів, кардіохірургів, реаніматологів. Як правило, це тяжкі хворі з масивною тромбоемболією та високим ризиком для життя. У цьому випадку діагноз і подальша тактика очевидні. Водночас, величезний контингент пацієнтів із субмасивною ТЕЛА і тромбоемболією дрібних гілок легеневої артерії (ТЕГЛА) є складними для діагностики у зв'язку з різноманіттям клінічних проявів. Мета роботи - провести клінічний аналіз випадків ТЕГЛА. Клінічно та статистично проаналізовано 24 історії хвороби пацієнтів із ТЕГЛА, які перебували на лікуванні у відділеннях пульмонології № 1 та № 2 Центру легеневих захворювань м. Івано-Франківськ у 2017 та 2018 рр. Серед обстежених було 17 (70,8 %) чоловіків та 7 (29,2 %) жінок. Вік пацієнтів коливався від 18 до 80 років і в середньому становив <$E49,12~symbol С~2,75> року. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі становила <$E22,27~symbol С~1,77> дня. Під час надходження усі хворі скаржилися на кашель. Більшість із них (79,1 %) відзначали задишку інспіраторного характеру в поєднанні з болем у грудній клітці (75 %), кровохарканням (45,8 %) та гіпертермією (41,6 %). У третини хворих виникали епізоди запаморочення. З анамнезу життя пацієнтів відомо, що 5 (20,8 %) із них протягом останнього року лікувалися з приводу рецидивних пневмоній, 3 (12,5 %) - рецидивних плевритів, а у 2 (8,3 %) мало місце рецидивне кровохаркання. У 17 (70,8 %) пацієнтів діагноз верифіковано за допомогою методу спіральної комп'ютерної томографії з контрастуванням. Класичні рентгенологічні ознаки ТЕГЛА та інфаркт-пневмонії мали місце лише у 3 (12,5 %) осіб. У більшості (58,3 %) випадків зміни на рентгенограмі органів грудної клітки (ОГК) розцінено як пневмонію. У 2 (8,3 %) пацієнтів виявлено лише ознаки хронічного бронхіту та емфіземи легень. Інформативним було ультразвукове дослідження, яке виявляло ознаки ексудативного плевриту в 11 (45,8 %) пацієнтів без змін з боку плевральних синусів на рентгенограмі ОГК. ЕКГ і/або ЕхоКС-ознаки легеневого серця виявлено в 14 (58,3 %) хворих. Визначення рівня Д-димерів проведено у 18 (75 %) пацієнтів. У всіх пацієнтів цей показник був значно вищий від норми і в середньому становив <$E5334,81~symbol С~9,75> ngFEU/ml. На основі комплексного обстеження причинами ТЕГЛА у даної когорти пацієнтів визнано: порушення ритму серця - у 6 (25 %) осіб, патологію глибоких вен нижніх кінцівок - у 5 (20,8 %) осіб, спадкові тромбофілії - у 3 (12,5 %) осіб, оперативні втручання - у 2 (8,3 %), пухлини - у 2 (8,3 %). У 25 % осіб не встановлено причини ТЕГЛА. Висновки: незважаючи на впровадження в діагностику сучасних високоінформативних технологій, розпізнавання тромбоемболії дрібних гілок ЛА залишається складним завданням для лікарів. Труднощі діагностики пов'язані з тим, що клінічна картина тромбоемболії дрібних гілок ЛА характеризується неспецифічністю симптомів і проходить під масками різних кардіальних і респіраторних захворювань. Особливо важливими є настороженість щодо тромбоемболії дрібних гілок ЛА лікарів різних спеціальностей, знання особливостей її багатогранної клінічної картини і тактики ведення таких пацієнтів.Традиційно про тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА) говорять у колі судинних хірургів, кардіохірургів, реаніматологів. Як правило, це тяжкі хворі з масивною тромбоемболією та високим ризиком для життя. У цьому випадку діагноз і подальша тактика очевидні. Водночас, величезний контингент пацієнтів із субмасивною ТЕЛА і тромбоемболією дрібних гілок легеневої артерії (ТЕГЛА) є складними для діагностики у зв'язку з різноманіттям клінічних проявів. Мета роботи - провести клінічний аналіз випадків ТЕГЛА. Клінічно та статистично проаналізовано 24 історії хвороби пацієнтів із ТЕГЛА, які перебували на лікуванні у відділеннях пульмонології № 1 та № 2 Центру легеневих захворювань м. Івано-Франківськ у 2017 та 2018 рр. Серед обстежених було 17 (70,8 %) чоловіків та 7 (29,2 %) жінок. Вік пацієнтів коливався від 18 до 80 років і в середньому становив <$E49,12~symbol С~2,75> року. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі становила <$E22,27~symbol С~1,77> дня. Під час надходження усі хворі скаржилися на кашель. Більшість із них (79,1 %) відзначали задишку інспіраторного характеру в поєднанні з болем у грудній клітці (75 %), кровохарканням (45,8 %) та гіпертермією (41,6 %). У третини хворих виникали епізоди запаморочення. З анамнезу життя пацієнтів відомо, що 5 (20,8 %) із них протягом останнього року лікувалися з приводу рецидивних пневмоній, 3 (12,5 %) - рецидивних плевритів, а у 2 (8,3 %) мало місце рецидивне кровохаркання. У 17 (70,8 %) пацієнтів діагноз верифіковано за допомогою методу спіральної комп'ютерної томографії з контрастуванням. Класичні рентгенологічні ознаки ТЕГЛА та інфаркт-пневмонії мали місце лише у 3 (12,5 %) осіб. У більшості (58,3 %) випадків зміни на рентгенограмі органів грудної клітки (ОГК) розцінено як пневмонію. У 2 (8,3 %) пацієнтів виявлено лише ознаки хронічного бронхіту та емфіземи легень. Інформативним було ультразвукове дослідження, яке виявляло ознаки ексудативного плевриту в 11 (45,8 %) пацієнтів без змін з боку плевральних синусів на рентгенограмі ОГК. ЕКГ і/або ЕхоКС-ознаки легеневого серця виявлено в 14 (58,3 %) хворих. Визначення рівня Д-димерів проведено у 18 (75 %) пацієнтів. У всіх пацієнтів цей показник був значно вищий від норми і в середньому становив <$E5334,81~symbol С~9,75> ngFEU/ml. На основі комплексного обстеження причинами ТЕГЛА у даної когорти пацієнтів визнано: порушення ритму серця - у 6 (25 %) осіб, патологію глибоких вен нижніх кінцівок - у 5 (20,8 %) осіб, спадкові тромбофілії - у 3 (12,5 %) осіб, оперативні втручання - у 2 (8,3 %), пухлини - у 2 (8,3 %). У 25 % осіб не встановлено причини ТЕГЛА. Висновки: незважаючи на впровадження в діагностику сучасних високоінформативних технологій, розпізнавання тромбоемболії дрібних гілок ЛА залишається складним завданням для лікарів. Труднощі діагностики пов'язані з тим, що клінічна картина тромбоемболії дрібних гілок ЛА характеризується неспецифічністю симптомів і проходить під масками різних кардіальних і респіраторних захворювань. Особливо важливими є настороженість щодо тромбоемболії дрібних гілок ЛА лікарів різних спеціальностей, знання особливостей її багатогранної клінічної картини і тактики ведення таких пацієнтів. | ||
| 12. | 
Чаплинська Н. В. Аспекти диференційної діагностики кашлю [Електронний ресурс] / Н. В. Чаплинська, В. М. Заячук, Н. З. Позур // Архів клінічної медицини. - 2011. - № 2. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2011_2_17 Проведено оцінку причин та запропоновано алгоритм диференційно-діагностичного пошуку при кашлі. Проаналізовано 134 історії хвороб пацієнтів із даним симптомом, які знаходилися на обстеженні і лікуванні у відділенні диференційної діагностики обласного фтизіопульмонологічного центру. З'ясовано, що у 102 випадках причинами кашлю були бронхолегеневі захворювання: пневмонія, хронічний необструктивний бронхіт, ХОЗЛ, бронхіальна астма, плеврити, туберкульоз легень, туберкульозний ендобронхіт, саркоїдоз легень та внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, абсцеси і пухлини легень. Для подальшого дослідження відібрано 32 хворих без патологічних змін на рентгенограмі органів грудної клітки і з труднощами в постановці діагнозу. Додатково використано дослідження шлунково-кишкового тракту, ЛОР-органів, серцево-судинної, ендокринної та нервової систем. У даної групи хворих позалегеневими причинами кашлю визнано гастроезофагеальний рефлюкс, патологію додаткових пазух носа, серцеву недостатність, побічну дію інгібіторів АПФ, психогенні розлади. Допоміг у диференційній діагностиці кашлю т.зв. "терапевтичний тест" із використанням засобів патогенетичної терапії захворювання, яке запідозрено. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |