Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (38) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Клигуненко О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 53 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Клигуненко О. М. Вибір та наукове обґрунтування змісту і методів навчання з медицини невідкладних станів у сімейних лікарів [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, О. Ю. Муризіна, В. В. Єхалов, Д. М. Станін // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2013. - № 3. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2013_3_17 | |||
| 2. | 
Клигуненко О. М. Порівняльна оцінка морфології легень у померлих після проведення пневмонектомії з інтраопераційним використанням рефортану і перфторану [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, І. В. Твердохліб, К. О. Чебанов, С. П. Новіков, Л. О. Кирилова, І. В. Баранов // Морфологія. - 2012. - Т. 6, № 3. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2012_6_3_7 | |||
| 3. |
Клигуненко О. М. Післяопераційні зміни центральної гемодинаміки у хворих на рак легень у залежності від ступеня вентиляційної дихальної недостатності [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, К. О. Чебанов, О. В. Рябченко, С. П. Новіков, Л. О. Кирилова // Морфологія. - 2010. - Т. 4, № 2. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2010_4_2_5 | |||
| 4. | 
Клигуненко О. М. Вплив нейропротекторної інтенсивної терапії на якість життя хворих після тяжкої нейротравми [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, Л. А. Дзяк, О. О. Зозуля // Український нейрохірургічний журнал. - 2007. - № 3. - С. 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2007_3_9 | |||
| 5. | 
Клигуненко О. М. Роль медичних стандартів у післядипломному навчанні за фахом "медицина невідкладних станів" [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, В. В. Єхалов, О. В. Кравець, В. А. Седінкін, Г. С. Барков // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 6. - С. 188-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_6_34 | |||
| 6. | 
Матолiнець Н. В. Iмунореактивнiсть при полiтравмi з домiнуванням скелетної травми [Електронний ресурс] / Н. В. Матолiнець, О. М. Клигуненко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2010. - Т. 5, № 2. - С. 134-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2010_5_2_30 | |||
| 7. | 
Козіна О. С. Вплив тромбопрофілактики еноксапарином на маркери запалення [Електронний ресурс] / О. С. Козіна, О. М. Клигуненко // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2014. - № 2. - С. 46-53 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kait_2014_2_9 | |||
| 8. | 
Волков О. О. Рівень інтраопераційної та післяопераційної аналгезії в залежності від методу анестезії кесарева розтину [Електронний ресурс] / О. О. Волков, О. М. Клигуненко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 380-388. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__65 Оцінка знеболення та антиноцицепції під час анестезії все ще складна проблема. Використання підвищеної дози опіоїдів під час операції може призвести до опіоїд-індукованої гіпералгезії. Мета роботи - вивчити вплив методів анестезії кесарева розтину на рівні інтраопераційної та післяопераційної аналгезії. Обстежено 95 жінок в терміні вагітності 37 - 42 тиж у період 2013 - 2014 рр., які розроджені операцією кесарів розтин. Залежно від методу анестезії жінок було розподілено на 3 групи. В 1 групу (n = 30) було включено жінок, у яких використовували інгаляційну анестезію. Другу групу (n = 34) склали жінки, оперовані під тотальною внутрішньовенною анестезією. У 3 групу рандомізовані жінки (n = 31), оперовані під спінальною анестезією. Потребу у інтраопераційній аналгезії оцінювали на підставі кількості використаного фентанілу. Ступінь післяопераційної аналгезії оцінювали за нумеричною шкалою болю і за кількістю використаних опіатних анальгетиків (промедол). Встановлено, що кількість використаного фентанілу у групі інгаляційна анестезія складала <$E6,0~symbol С~0,23> мл, що достовірно було на 41,2 % менше, ніж у 2-й групі, яка становила <$E10,27~symbol С~0,31> мл. Кількість фентанілу на 1 годину операції у 1-й групі становила 10,91 (8,57; 12,6) мл, а у 2-й групі 22,01 (20,87; 21,82) мл. Кількість фентанілу корелювала із методом анестезії (r = 0,83; p = 0,000001). У післяопераційному періоді у 1-й групі жодна з пацієнток не одержувала промедол. Тоді як у 2-й групі 20,6 % (n = 7) жінки одержували <$E2,28~symbol С~0,28> мл. У 3-й групі промедол одержували 6,5 % (n = 2) жінок, у дозі 2,0 мл. Метод анестезії корелював із призначенням промедолу у післяопераційному періоді (r = 0,34; p = 0,014). Висновки: інгаляційна анестезія із севофлюраном достовірно знижує потребу у фентанілі на 41,2 - 50,4 %. Збільшення кількості фентанілу не пов'язане зі збільшенням тривалості операції. Метод загальної анестезії кесарева розтину впливає на післяопераційну потребу у опіатах. Після тотальної внутрішньовенної анестезії опіати призначаються на 14,1 % більшій кількості жінок, ніж у разі інгаляційної та спінальної анестезії. | |||
| 9. | 
Єхалов В. В. Медична деонтологія очима лікаря за фахом "Загальна практика–сімейна медицина" [Електронний ресурс] / В. В. Єхалов, О. М. Клигуненко, О. Ю. Муризіна // Сімейна медицина. - 2015. - № 6. - С. 33-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_6_10 Проаналізовано 400 анонімних анкет з питань медичної етики та деонтології лікарів-інтернів та лікарів циклу спеціалізації "Загальна практика - сімейна медицина". Лікаарі-інтерни показали високий рівень усвідомлення питань медичної етики та деонтології та з честю втілять ці принципи у свою практичну діяльність. Лікарі з певним стажем роботи за різними медичними спеціальностями під час анкетування використали свій попередній досвід з окремих питань медичної деонтології, базою якого була освіта за радянських часів. Поняття з правових питань були досить сумнівними в обох групах опитуваних. | |||
| 10. | 
Клигуненко О. М. Вплив ультрафільтрації крові на маркери запалення на тлі проведення штучного кровообігу під час кардіохірургічних операцій [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, В. В. Яровенко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 2. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2016_2_4 | |||
| 11. |
Клигуненко О. М. Ефективність аналгезії гострого та хронічного некоронарогенного м’язово)суглобового болю при гострому коронарному синдромі та Q-інфаркті міокарда [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, О. А. Коваль, О. Ю. Муризіна, О. М. Павленко // Семейная медицина. - 2016. - № 2. - С. 61-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_2_16 Висвітлено проблему знеболювання пацієнтів з комбінованим больовим синдромом на фоні гострого коронарного синдрому (ГКС) та Q-инфаркту міокарда. Наведено аналіз ефективності застосування налбуфіну для аналгезії некоронарогенного, м'язово-суглобового і корінцевого болю на фоні як усуненого, так і триваючого ангінозного болю. Виявлено ефективність та обгрунтовано необхідність застосування налбуфину для знеболювання соматогенного гострого і хронічного больового синдрому, що розвинувся на фоні ускладненого і неускладненого клінічного перебігу STEMI. Доведено, що відсутність клінічного ефекту після першого уведення налбуфіну свідчить про можливість повторної коронарної події та потребує негайного проведення диференційної діагностики зі станами, що супроводжуються вираженим болем у грудній клітці, та негайного переходу до стандартної аналгезії морфіном. Водночас необхідно одразу проводити інтенсифікацію базисної антиангінальної фармакотерапії та розв'язувати питання про невідкладну реваскуляризацію. На основі даних проведеного дослідження запропоновано застосовувати налбуфін як ефективний і безпечний анальгетик для знеболювання гострого та хронічного соматогенного болю, що розвинувся на фоні ГКС та Q-інфаркту міокарда. | |||
| 12. |
Клигуненко О. М. Зміни рівня маркерів запалення та ушкодження ендотелію при позасерцевих оперативних втручаннях у пацієнтів похилого віку [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, Ю. О. Площенко // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_4_7 Збільшення чисельності пацієнтів похилого віку є серйозною проблемою як для хірургії, так і для анестезіології. Найбільш тяжким ускладненням періопераційного періоду у хворих похилого віку є розвиток інфаркту міокарда. Порушення функції ендотелію відіграє важливу роль у розвитку ішемічної хвороби серця. Синтез ендотеліну-1 визначає дисфункцію ендотелію та значно випереджає появу клінічних ознак захворювання. Іншим важливим маркером розвитку ускладнень слугує інтерлейкін-6 - у хворих спостерігається активація запального процесу. Однак практично немає даних, присвячених аналізу маркерів запалення в пацієнтів з ішемічною хворобою серця з точки зору періопераційних ускладнень в некардіальній хірургії. Мета роботи - вивчення й оцінка функціонального стану ендотелію й динаміки рівня прозапального інтерлейкіну-6 у хворих похилого віку із супутньою серцево-судинною патологією в перед- та післяопераційному періоді некардіальних хірургічних втручань. Обстежено 55 хворих віком від 60 до 82 років, які надходили в лікарню для проведення планового оперативного втручання на органах черевної порожнини. Проведені лабораторні дослідження з визначенням рівнів ендотеліну-1 та інтерлейкіну-6 в ЕДТА-плазмі за допомогою імуноферментного аналізу. Доведено, що у хворих похилого віку підвищені рівні ендотеліну-1 та прозапального інтерлейкіну-6 у плазмі крові, що свідчить про наявність дисфункції ендотелію та активацію прозапальної системи. У ранньому післяопераційному періоді ендотелій судин реагує викидом вазоконстрикторного та прозапального маркерів на операційну травму. До п'ятої доби післяопераційного періоду наявні ознаки дисфункції ендотелію та запалення у хворих похилого віку зменшуються, але не зникають остаточно. Висновок: установлене в результаті дослідження підвищення рівнів ендотеліну-1 та інтерлейкіну-6 підтверджує дані про їх роль як маркерів дисфункції ендотелію. | |||
| 13. |
Седінкін В. А. Збалансовані кристалоїдні розчини в акушерстві [Електронний ресурс] / В. А. Седінкін, О. М. Клигуненко // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 6. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_6_11 Вагітність формує специфічні фізіологічні зміни серцево-судинної системи та водного балансу, що потребують абсолютного виключення похибок при виборі програми інфузійної терапії. Мета дослідження - встановити вплив фізіологічної вагітності на водні сектори організму та виявити їх зміни, які виникають під впливом кристалоїдних розчинів, що використовуються для інфузійної терапії неускладненого перипартального періоду. Матеріали та методи. Обстежено 95 жінок, із них 30 невагітних (1-ша група) та 65 вагітних у терміні 38 - 41 тижня вагітності із нормальним перебігом її (2-га група). Залежно від варіанта інфузійної терапії післяпологового періоду пацієнтки 2-ї групи були розподілені на дві підгрупи: як інфузію одержували 0,9 % розчин натрію хлориду або розчин стерофундину ізотонічного. Реєстрацію змін водних просторів і секторів організму проводили неінвазивно - інтегральним імпедансним методом. При фізіологічній вагітності до моменту розродження загальний об'єм рідини вірогідно збільшується на 22,6 % (p << 0,01) переважно за рахунок збільшення об'єму позаклітинної рідини. Одночасно на 32,3 % (p << 0,01) зростає об'єм інтерстиціальної та на 17,3 % (p << 0,01) збільшується об'єм внутрішньоклітинної рідини, що свідчить про наявність внутрішньоклітинного набряку тканин. На тлі інфузії 0,9 % розчину натрію хлориду до 3-ї доби післяпологового періоду зберігається як інтерстиціальний, так і внутрішньоклітинний набряк тканин. Інфузія збалансованого кристалоїдного розчину усуває гіпергідратацію, яка сформувалася при вагітності з нормальним перебігом, за рахунок нормалізації об'єму як інтерстиціальної, так і внутрішньоклітинної рідини на 3-тю добу післяпологового періоду. | |||
| 14. |
Клигуненко О. М. Динаміка маркерів запалення у хворих після протезування клапанів серця [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, В. В. Яровенко // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 6. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_6_12 Мета роботи - оцінити вплив штучного кровообігу на рівні маркерів запалення та виявити їх діагностичну значущість щодо перебігу раннього післяопераційного періоду у дорослих пацієнтів, яким проводилися кардіохірургічні операції. У дослідження, що проводилося за відкритим дизайном, було включено 37 хворих із патологією клапанів серця, які були оперовані в умовах штучного кровообігу. На автоматичному гематологічному аналізаторі виконували кількісний підрахунок клітин крові. Лейкоцитарний індекс інтоксикації розраховували за формулою Кальф-Каліфа. Рівень цитокінів (інтерлейкін (IL) <$E 1~alpha>, IL-6, фактор некрозу пухлини <$E alpha>, IL-10) у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Точки контролю: до операції; після закінчення штучного кровообігу; 24 години після операції. Штучний кровообіг та операційна травма активують системну запальну відповідь, що проявляється у вигляді лейкоцитозу, підвищення рівнів цитокінів IL-6, IL-10 та <$E roman IL~-~1~alpha>. Встановлено позитивний взаємозв'язок між кількістю лейкоцитів після штучного кровообігу та летальністю, концентрацією IL-6 у сироватці крові та часом перетискання аорти, індексом IL-6/IL-10 та тривалістю штучного кровообігу. | |||
| 15. | 
Коваль О. А. Ефективність і безпечність системної тромболітичної терапії у хворих з гострою тромбоемболією легеневої артерії та ризиком ранньої смерті [Електронний ресурс] / О. А. Коваль, О. М. Клигуненко, О. Ю. Муризіна, О. М. Павленко // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_3_3 Цель работы - оценить эффективность и безопасность проведения системной тромболитической терапии (ТЛТ) у больных с острой тромбоэмболией легочной артерии (ТЭЛА) в зависимости от степени риска возникновения ранней смерти. Результаты контролированного проспективного нерандомизированного исследования основаны на данных лечения с проведением ТЛТ у 32 больных с первичным эпизодом острой ТЕЛА в отделении интенсивной терапии. Исследуемая выборка пациентов - 21 (66 %) мужчина и 11 (34 %) женщин в возрасте (54,6 +- 14,6) года. Согласно рекомендациям Европейского общества кардиологов (2014) проведена стратификация нестабильных пациентов с шоком или артериальной гипотензией и пациентов с промежуточным- высоким риском с сохраненными показателями гемодинамики, но значительным двусторонним эмболическим повреждением, подтвержденным с помощью мультидетекторной спиральной компьютерной томографии (МСКТ), верифицированных признаков дисфункции правого желудочка и положительных биомаркеров повреждения миокарда. Выводы: подтвержденная по данным МСКТ тяжесть эмболической нагрузки на сегментарном и более проксимальном уровне у пациентов с высоким и промежуточным-высоким риском соотносятся с прогностической оценкой риска ранней смерти от ТЭЛА, определенной валидным индексом PESI как класс V. Проведение системной ТЛТ у пациентов с промежуточным-высоким риском, даже при отсутствии артериальной гипотензии, оправдано клинически, поскольку способствует быстрому восстановлению SpO | |||
| 16. |
Клигуненко О. М. Випадок успішного лікування гострої ТЕЛА високого ризику з гіпотонією у пацієнта з поліморбідною патологією [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, О. Ю. Муризіна, О. Д. Лаврищев // Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - № 2. - С. 62-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2017_2_10 | |||
| 17. | 
Клигуненко О. М. Адаптовані принципи підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю "Дерматовенерологія" до ліцензійного інтегрованого іспиту "Крок-3" [Електронний ресурс] / О. М. Клигуненко, В. В. Єхалов, А. Д. Дюдюн, В. В. Горбунцов, Т В. Святенко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2015. - № 3-4. - С. 168-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dcs_2015_3-4_19 | |||
| 18. |
Муризіна О. Ю. Кардіопротективні властивості торакальної паравертебральної блокади в гострому періоді закритої торакальної травми різного ступеня тяжкості [Електронний ресурс] / О. Ю. Муризіна, О. М. Клигуненко // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 5. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_5_12 Зазначено, що адекватність аналгезії при тяжкій закритій торакальній травмі (ЗТТ) забезпечується регіонарними методами знеболювання, одним із яких є торакальна паравертебральна блокада (ТПБ), яка вже довела свою ефективність. Проте не наведені дослідження впливу ТПБ на перебіг саме ушкодження серця після ЗТТ. Мета роботи - виявлення впливу ТПБ, проведеної в гострому періоді ЗТТ, на перебіг первинних і вторинних травматичних ушкоджень серця. Контрольоване проспективне нерандомізоване дослідження засновано на аналізі лікування 82 постраждалих із ЗТТ: 70 (85,4 %) чоловіків, 12 (14,6 %) жінок, віком 53 (45, 65) роки. Групи сформовані за тяжкістю ЗТТ, де у підгрупах ("a", "b") порівнювалася ефективність системної аналгезії (нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) та опіоїд) і ТПБ, проведеної у гострому періоді й надалі упродовж 4 - 5 діб. 1-ша групa - Injury Severity Score (ISS) - 16,0 +- 4,4 бала, APACHE II - 11,7 +- 3,6; 2-га група - ISS - 17,1 +- 3,9 бала, APACHE II - 13,8 +- 4,1; 3-тя група - ISS - 18,5 +- 4,9 бала, APACHE II - 14,5 +- 2,3. ЗТТ (ISS - 18 (14, 20) балів) із контузійним ушкодженням легенів I і II ступеня у 62 (76 %) постраждалих (у 22 % виявлено на 1-шу добу, у 79 % - на 2-гу - 3-тю добу) ускладнювалася струсом чи забоєм серця до 70 % спостережень, післятравматичною міокардіодистрофією у ранньому та відновлювальному періодах - майже в усіх постраждалих. На електрокардіограмі (ЕКГ) - субендокардіальні та субепікардіальні зміни, пробіжки тахікардії, екстрасистоли, неспецифічні зміни кінцевої частки шлуночкового комплексу, ознаки інфаркту міокарда травматичного походження, а також і II типу через крововтрату (у 2 пацієнтів). Не виявлено різниці ЕКГ-ознак між гемодинамічно стабільними і нестабільними пацієнтами. Застосування НПЗЗ та опіоїду (n = 43, підгрупи "а") достатньою мірою не усувало біль і гіпоксемію, зберігався периферичний вазоспазм (загальний периферичний судинний опір (ЗПСО) - 1987 +- 159 дин/с і см2), тахікардія (86 +- 13 уд і хв-1), зменшення роботи серця (серцевий індекс (СІ) - 2,71 +- 0,27 л/м2 і хв). Застосування ТПБ (n = 39, підгрупи "b") одразу знижувало біль на 68 +- 7 %, забезпечувало ліпше SрО2 95,6 +- 1,7 % проти 94,1 +- 1,5 % та РаО2/FіО2 340 +- 25 проти 312 +- 50 у підгрупах "а", що поєднувалось зі зменшенням тахікардії (80 +- 7 уд і хв-1) та периферичного судинного опору (ЗПСО - 1692 +- 157 дин/с~ і см2; p = 0,01) при одночасному сприятливому збільшенні продуктивності серцевої діяльності (СІ - 3,1 +- 0,17 л/м2 і хв). На 5-ту добу на фоні ТПБ РаО2/FiО2 був вищий, ніж у підгрупах "а" - 380 +- 28 % проти 362 +- 27 %; SрО2 - 96,8 +- 0,7 % проти 95,1 +- 1,1 % (p = 0,02). Висновки: ТПБ, проведена одразу в гострому періоді ЗТТ через усунення болю і гіпоксемії, має кардіопротекторну дію, що виявляється в антиаритмічному та протиішемічному ефектах, запобігаючи ускладненому перебігу струсу чи забою серця, зменшуючи прояви первинної і вторинної посттравматичної міокардіодистрофії.Зазначено, що адекватність аналгезії при тяжкій закритій торакальній травмі (ЗТТ) забезпечується регіонарними методами знеболювання, одним із яких є торакальна паравертебральна блокада (ТПБ), яка вже довела свою ефективність. Проте не наведені дослідження впливу ТПБ на перебіг саме ушкодження серця після ЗТТ. Мета роботи - виявлення впливу ТПБ, проведеної в гострому періоді ЗТТ, на перебіг первинних і вторинних травматичних ушкоджень серця. Контрольоване проспективне нерандомізоване дослідження засновано на аналізі лікування 82 постраждалих із ЗТТ: 70 (85,4 %) чоловіків, 12 (14,6 %) жінок, віком 53 (45, 65) роки. Групи сформовані за тяжкістю ЗТТ, де у підгрупах ("a", "b") порівнювалася ефективність системної аналгезії (нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) та опіоїд) і ТПБ, проведеної у гострому періоді й надалі упродовж 4 - 5 діб. 1-ша групa - Injury Severity Score (ISS) - 16,0 +- 4,4 бала, APACHE II - 11,7 +- 3,6; 2-га група - ISS - 17,1 +- 3,9 бала, APACHE II - 13,8 +- 4,1; 3-тя група - ISS - 18,5 +- 4,9 бала, APACHE II - 14,5 +- 2,3. ЗТТ (ISS - 18 (14, 20) балів) із контузійним ушкодженням легенів I і II ступеня у 62 (76 %) постраждалих (у 22 % виявлено на 1-шу добу, у 79 % - на 2-гу - 3-тю добу) ускладнювалася струсом чи забоєм серця до 70 % спостережень, післятравматичною міокардіодистрофією у ранньому та відновлювальному періодах - майже в усіх постраждалих. На електрокардіограмі (ЕКГ) - субендокардіальні та субепікардіальні зміни, пробіжки тахікардії, екстрасистоли, неспецифічні зміни кінцевої частки шлуночкового комплексу, ознаки інфаркту міокарда травматичного походження, а також і II типу через крововтрату (у 2 пацієнтів). Не виявлено різниці ЕКГ-ознак між гемодинамічно стабільними і нестабільними пацієнтами. Застосування НПЗЗ та опіоїду (n = 43, підгрупи "а") достатньою мірою не усувало біль і гіпоксемію, зберігався периферичний вазоспазм (загальний периферичний судинний опір (ЗПСО) - 1987 +- 159 дин/с і см2), тахікардія (86 +- 13 уд і хв-1), зменшення роботи серця (серцевий індекс (СІ) - 2,71 +- 0,27 л/м2 і хв). Застосування ТПБ (n = 39, підгрупи "b") одразу знижувало біль на 68 +- 7 %, забезпечувало ліпше SрО2 95,6 +- 1,7 % проти 94,1 +- 1,5 % та РаО2/FіО2 340 +- 25 проти 312 +- 50 у підгрупах "а", що поєднувалось зі зменшенням тахікардії (80 +- 7 уд і хв-1) та периферичного судинного опору (ЗПСО - 1692 +- 157 дин/с~ і см2; p = 0,01) при одночасному сприятливому збільшенні продуктивності серцевої діяльності (СІ - 3,1 +- 0,17 л/м2 і хв). На 5-ту добу на фоні ТПБ РаО2/FiО2 був вищий, ніж у підгрупах "а" - 380 +- 28 % проти 362 +- 27 %; SрО2 - 96,8 +- 0,7 % проти 95,1 +- 1,1 % (p = 0,02). Висновки: ТПБ, проведена одразу в гострому періоді ЗТТ через усунення болю і гіпоксемії, має кардіопротекторну дію, що виявляється в антиаритмічному та протиішемічному ефектах, запобігаючи ускладненому перебігу струсу чи забою серця, зменшуючи прояви первинної і вторинної посттравматичної міокардіодистрофії. | |||
| 19. |
Кущ К. О. Вплив комбінованої нейрометаболічної терапії на регрес неврологічної симптоматики у хворих із гострим ішемічним інсультом [Електронний ресурс] / К. О. Кущ, О. М. Клигуненко, О. О. Зозуля // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 5. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_5_14 Досліджено ефективність комбінованої нейрометаболічної терапії у хворих із гострим порушенням мозкового кровообігу за ішемічним типом. Доведено, що застосування комбінації препаратів, що впливають на холінергічну систему, прискорює відновлення свідомості, зменшує неврологічний дефіцит та зберігає когнітивний статус.Досліджено ефективність комбінованої нейрометаболічної терапії у хворих із гострим порушенням мозкового кровообігу за ішемічним типом. Доведено, що застосування комбінації препаратів, що впливають на холінергічну систему, прискорює відновлення свідомості, зменшує неврологічний дефіцит та зберігає когнітивний статус. | |||
| 20. |
Муризіна О. Ю. Особливості андрагогічного підходу і трансформація інтерактивних технологій навчання у лікарів-анестезіологів [Електронний ресурс] / О. Ю. Муризіна, О. М. Клигуненко, В. А. Седінкін // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 5. - С. 110-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_5_18 Актуальним завданням безперервної освіти дорослих стає запровадження андрагогічного та акмеологічного підходів. Мета роботи - аналіз якості та ступеня сприйняття засобів педагогічного впливу на формування і підсилення професійних компетенцій у лікарів-анестезіологів різних вікових груп. За результатами інтерв'ю та анонімного анкетування лікарів-інтернів під час проходження очного навчання та слухачів курсу тематичного удосконалення та передатестаційного циклу на кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України" визначали ступінь задоволеності якістю наданих освітніх послуг і актуальність запропонованих способів модернізації освітнього процесу. Аналіз показав, що майже 95 % завідувачів відділень анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) відзначили необхідність максимально практично-орієнтованої моделі підготовки фахівців. На їх думку, спектр набутих лікарських умінь і практичних навичок повинен бути найширшим і не залежати від місця роботи та ступеня затребування. Обмеження переліку навичок відповідно до профілю ВАІТ підтримало всього 5 % опитаних. Однак усі одностайно погодилися, що практичні навички мають поєднуватися з фундаментальними знаннями та систематично закріплюватися. Зараз це відтворюється за допомогою манекенів у спеціальних класах і в умовах симуляційного центру. Тому більшості лікарів (82,7 %) не все одно, наскільки цікаві цикли тематичного удосконалення. Використання фантомів і простих манекенів без функції зворотного зв'язку дозволяє відпрацьовувати технічний навик, проте не відображає ступеня компетентнісного засвоєння. Сучасні вимоги суспільства до підготовки лікарів-анестезіологів протягом усього етапу післядипломної освіти передбачають кардинальні зміни програм і технологій викладання з упровадженням і освоєнням нових форм освітньої діяльності: дистанційних та імітаційних форм навчання, інтерактивних лекцій, майстер-класів.Актуальним завданням безперервної освіти дорослих стає запровадження андрагогічного та акмеологічного підходів. Мета роботи - аналіз якості та ступеня сприйняття засобів педагогічного впливу на формування і підсилення професійних компетенцій у лікарів-анестезіологів різних вікових груп. За результатами інтерв'ю та анонімного анкетування лікарів-інтернів під час проходження очного навчання та слухачів курсу тематичного удосконалення та передатестаційного циклу на кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України" визначали ступінь задоволеності якістю наданих освітніх послуг і актуальність запропонованих способів модернізації освітнього процесу. Аналіз показав, що майже 95 % завідувачів відділень анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) відзначили необхідність максимально практично-орієнтованої моделі підготовки фахівців. На їх думку, спектр набутих лікарських умінь і практичних навичок повинен бути найширшим і не залежати від місця роботи та ступеня затребування. Обмеження переліку навичок відповідно до профілю ВАІТ підтримало всього 5 % опитаних. Однак усі одностайно погодилися, що практичні навички мають поєднуватися з фундаментальними знаннями та систематично закріплюватися. Зараз це відтворюється за допомогою манекенів у спеціальних класах і в умовах симуляційного центру. Тому більшості лікарів (82,7 %) не все одно, наскільки цікаві цикли тематичного удосконалення. Використання фантомів і простих манекенів без функції зворотного зв'язку дозволяє відпрацьовувати технічний навик, проте не відображає ступеня компетентнісного засвоєння. Сучасні вимоги суспільства до підготовки лікарів-анестезіологів протягом усього етапу післядипломної освіти передбачають кардинальні зміни програм і технологій викладання з упровадженням і освоєнням нових форм освітньої діяльності: дистанційних та імітаційних форм навчання, інтерактивних лекцій, майстер-класів. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |